Ковель у червні 2018 р. Ч. III. Старе міське кладовище
Під час однієї з лекції в Університеті викладач нам сказав, для того, щоб пізнати місто потрібно відвідати два місця. Першим, здається, за його словами був краєзнавчий музей. Другим - точно міське кладовище. Цілком погоджуюсь. Обидві ці локації чимось тотожні, адже відображають історичний розвиток міста, склад його населення тощо. Останнім ччасом, якщо кудись їду, то старий міський некрополь, якщо такий наявний, обов"язково вношу в свою програму. І це дає результати. Особливо цікаві кладовища в містах з насиченою історією. Як Ковель. Саме тому заключна частина розповіді про це волинське місто присвячується старому міському кладовищу.
1. Пам'ятник воїнам-визволителям РСЧА. Здавалось би, звичайний пам'ятник для всієї території України. Але ні. Тут, в Західноукраїнських землях такі стоять ще в пам'ять 1939 р., як власне і цей. Почалась ДСВ, і тут настане час так званих "Перших совєтів". Запис я вирішив побудувати хронологічно. Правда підемо ми не знизу, а зверху. Спочатку - рад. пам'ятники, які привернули мою увагу.
2. Радянський офіцер артиоерист. Або ДСВ, або незадовго після неї.
3. Трагічно загинувший у сталінський час майор Мельников.
4. Полковник армії УНР Петро Задорожний. "Закатований бандитами КПЗУ"(с) у 1930 р. Ще за часів ІІ РП.
5. Розстріляні українці 23.06.1941. В ці дні відбулись масові розстріли у західноукраїнських тюрмах на підконтрольній СРСР території. Важкий історичний вимір західної України. Це добре помітно на кладовищі, коли поруч могили репресованих і виконавців репресій...
6. Рад партизани, які загинули в боротьбі з "буржуазними"(с) націоналістами.
7. Замордовані тими ж націоналістами.
8. Могила священника Феодосія Ільюка. Помер у 1943 р. Напис на могилі українською мовою.
9. Тепер переходимо до мети моєї поїздки. Могилам присвяченим ПСВ. Це пам'ятник російським воякам, поставлений австро-угорськими вояками 4-ї Ц. і К. армії у 1918 р. Монументальний. З усіх тематичних саме він мене вразив найбільше. Естетично теж. Написи на монументі трьома мовами. Зголовної сторони - німецька.
10. Напис російською мовою.
11. Напис українською)
12. Вигляд в напівпрофіль.
13. Ще один гігант по ПСВ - пам'ятник загиблим німецьким воякам. Він величний, декорований, але нині активно занепадає.
14. Напис.
15. Зворотня сторона. Проблему видно неозброєним оком.
16. Поряд ділянка з могилами німецьких вояків. Впорядковані вже після війни в часи ІІ РП.
17. Ближче. Організацією подібних поховань тоді займалось одне з міністерств РП (здається публічних робіт). Подібні надгробки можна зустріти по всії території колишньої ІІ РП. Ось приклад із західної Білорусі.
18. Знову доведеться перейти до іншої світової війни. Меморіал німецьким військовополоненим 1945-1947.
19. тут же німецьким воякам 1941-1945 (?).
20. Ще один потужний пам'ятник австро-угорським воякам. Меморіальні плити частково, або повністтю знищені.
21. Інша сторона.
22. Вцілілий фрагмент напису.
23. Офіційно - поляки загиблі у ПСВ. Де-факто - поляки загиблі у війні з українцями після ПСВ. Будучи на цвинтарі я цього не знав. Дуже вдячний колезі-науковцю, який це мені вже повідав потім.
Коротке резюме по цій частині. Чому тут так багато пам'ятників по ПСВ? В той час Ковель був важливим комунікаційним вузлом, що привертало військово-стратегічну увагу супротивників. Як результат - потужні бої за місто. В чому цінність цих монументів - вони поставлені безпосередньо під час війни(!), інколи на честь протиборчої сторони. В чому проблема - їх занедбаний стан, який Ви побачили на фото. До того ж порівняно малий інтерес у їх збереженні з боку місцевої влади та компетентних організацій.
24. В якості переходу. Мох і надмогильний напис.
25. Польська частина кладовища. Начер пережила бомбардування.
26. Ось.
27. Символічно. І такого символізму тут чимало.
28. Померлий у 1937 р. Петро Наленч-Сокульський, ветеринарний лікар та підпоручник резерву. Зверніть увагу на вищий надгробок. Скоріш за все, судячи з радянської залізничної символіки поховано залізничника. Ковель - великий залізничний вузол і нині, нагадую.
29. Залізничний пенсіонер Кароль Шиманські з донькою.
30. Випускник торгівельної гімназії Ришард Коссак. Помер вже за першого періоду радянської влади тут, у 1940-му році.
31. Солідний надгробок-склеп (?) у ковельського нотаріуса Йозефа Равського, померлого у 1941-му році.
32. Антоні Осецький. Заступник керівника залізничної станції Остріг.
33. Мар'ян Мечислав Штаєр. Серед решти - доброволець 19 полку уланів волинських (дислокувався в Острозі).
34. Фрагмент надгробного пам'ятника з клеймом виробника: Цей пам'ятнико поставлено ...абревіатура, або ініціали, може все разом.
35. Ось ці могили з абревіатурами П.П. (латинкою) мене сильно зацікавили, та чомусь ніяк не міг розшифрувати, що означають літери.
36. Поки не дійшов до ось цього меморіалу. Численні подібні могили - поховані працівники державної поліції. При виконанні своїх обов'язків. Судячи з кількості поховань криміногенна ситуація в Ковелі була тоді ще та. На деяких пам'ятниках збереглись фото (оригінальні ?). Загалом, порівняно з іншими, подібні мог8или доглянуті.
37. Скаутська лілея маркує нам поховання харцерів. Їх тут теж чимало.
38. Переходячи до іншої частини ще ось такий неідентифікований надгробок. Може теж пов'язаний з ПСВ. Багато тут такого. Лиш місцеві та фахівці можуть розповісти, що тут як і на місті чого.
39. Остання частина - поховання часів Російської імперії. Юлія Кочеткова - дружина полковника П. Дубенського.
40. М. Канівецький - командир 14-ї кінно-артилерійської батареї. З дружиною. Неподалік церкви на кладовищі, про яку йшлося в попередній нотатці.
41. Померлий у 1906 р. М. Степанов. Студент СПб політеху.
42. Фінал. Уточнення до попередньго запису про ковельські храми, яке в нього не увійшло. Зелена церква на фоні, то колишній костел. Таким чином оригінальний, власне ковельський костел, в місті таки зберігся. Стосовно єврейського цвинтаря, то його я згадував теж раніше.
Красно дякую всім за увагу. Будете в Ковелі - проїдіться цим некрополем. Пізнаєте цікаву історію міста й краю.
1. Пам'ятник воїнам-визволителям РСЧА. Здавалось би, звичайний пам'ятник для всієї території України. Але ні. Тут, в Західноукраїнських землях такі стоять ще в пам'ять 1939 р., як власне і цей. Почалась ДСВ, і тут настане час так званих "Перших совєтів". Запис я вирішив побудувати хронологічно. Правда підемо ми не знизу, а зверху. Спочатку - рад. пам'ятники, які привернули мою увагу.
2. Радянський офіцер артиоерист. Або ДСВ, або незадовго після неї.
3. Трагічно загинувший у сталінський час майор Мельников.
4. Полковник армії УНР Петро Задорожний. "Закатований бандитами КПЗУ"(с) у 1930 р. Ще за часів ІІ РП.
5. Розстріляні українці 23.06.1941. В ці дні відбулись масові розстріли у західноукраїнських тюрмах на підконтрольній СРСР території. Важкий історичний вимір західної України. Це добре помітно на кладовищі, коли поруч могили репресованих і виконавців репресій...
6. Рад партизани, які загинули в боротьбі з "буржуазними"(с) націоналістами.
7. Замордовані тими ж націоналістами.
8. Могила священника Феодосія Ільюка. Помер у 1943 р. Напис на могилі українською мовою.
9. Тепер переходимо до мети моєї поїздки. Могилам присвяченим ПСВ. Це пам'ятник російським воякам, поставлений австро-угорськими вояками 4-ї Ц. і К. армії у 1918 р. Монументальний. З усіх тематичних саме він мене вразив найбільше. Естетично теж. Написи на монументі трьома мовами. Зголовної сторони - німецька.
10. Напис російською мовою.
11. Напис українською)
12. Вигляд в напівпрофіль.
13. Ще один гігант по ПСВ - пам'ятник загиблим німецьким воякам. Він величний, декорований, але нині активно занепадає.
14. Напис.
15. Зворотня сторона. Проблему видно неозброєним оком.
16. Поряд ділянка з могилами німецьких вояків. Впорядковані вже після війни в часи ІІ РП.
17. Ближче. Організацією подібних поховань тоді займалось одне з міністерств РП (здається публічних робіт). Подібні надгробки можна зустріти по всії території колишньої ІІ РП. Ось приклад із західної Білорусі.
18. Знову доведеться перейти до іншої світової війни. Меморіал німецьким військовополоненим 1945-1947.
19. тут же німецьким воякам 1941-1945 (?).
20. Ще один потужний пам'ятник австро-угорським воякам. Меморіальні плити частково, або повністтю знищені.
21. Інша сторона.
22. Вцілілий фрагмент напису.
23. Офіційно - поляки загиблі у ПСВ. Де-факто - поляки загиблі у війні з українцями після ПСВ. Будучи на цвинтарі я цього не знав. Дуже вдячний колезі-науковцю, який це мені вже повідав потім.
Коротке резюме по цій частині. Чому тут так багато пам'ятників по ПСВ? В той час Ковель був важливим комунікаційним вузлом, що привертало військово-стратегічну увагу супротивників. Як результат - потужні бої за місто. В чому цінність цих монументів - вони поставлені безпосередньо під час війни(!), інколи на честь протиборчої сторони. В чому проблема - їх занедбаний стан, який Ви побачили на фото. До того ж порівняно малий інтерес у їх збереженні з боку місцевої влади та компетентних організацій.
24. В якості переходу. Мох і надмогильний напис.
25. Польська частина кладовища. Начер пережила бомбардування.
26. Ось.
27. Символічно. І такого символізму тут чимало.
28. Померлий у 1937 р. Петро Наленч-Сокульський, ветеринарний лікар та підпоручник резерву. Зверніть увагу на вищий надгробок. Скоріш за все, судячи з радянської залізничної символіки поховано залізничника. Ковель - великий залізничний вузол і нині, нагадую.
29. Залізничний пенсіонер Кароль Шиманські з донькою.
30. Випускник торгівельної гімназії Ришард Коссак. Помер вже за першого періоду радянської влади тут, у 1940-му році.
31. Солідний надгробок-склеп (?) у ковельського нотаріуса Йозефа Равського, померлого у 1941-му році.
32. Антоні Осецький. Заступник керівника залізничної станції Остріг.
33. Мар'ян Мечислав Штаєр. Серед решти - доброволець 19 полку уланів волинських (дислокувався в Острозі).
34. Фрагмент надгробного пам'ятника з клеймом виробника: Цей пам'ятнико поставлено ...абревіатура, або ініціали, може все разом.
35. Ось ці могили з абревіатурами П.П. (латинкою) мене сильно зацікавили, та чомусь ніяк не міг розшифрувати, що означають літери.
36. Поки не дійшов до ось цього меморіалу. Численні подібні могили - поховані працівники державної поліції. При виконанні своїх обов'язків. Судячи з кількості поховань криміногенна ситуація в Ковелі була тоді ще та. На деяких пам'ятниках збереглись фото (оригінальні ?). Загалом, порівняно з іншими, подібні мог8или доглянуті.
37. Скаутська лілея маркує нам поховання харцерів. Їх тут теж чимало.
38. Переходячи до іншої частини ще ось такий неідентифікований надгробок. Може теж пов'язаний з ПСВ. Багато тут такого. Лиш місцеві та фахівці можуть розповісти, що тут як і на місті чого.
39. Остання частина - поховання часів Російської імперії. Юлія Кочеткова - дружина полковника П. Дубенського.
40. М. Канівецький - командир 14-ї кінно-артилерійської батареї. З дружиною. Неподалік церкви на кладовищі, про яку йшлося в попередній нотатці.
41. Померлий у 1906 р. М. Степанов. Студент СПб політеху.
42. Фінал. Уточнення до попередньго запису про ковельські храми, яке в нього не увійшло. Зелена церква на фоні, то колишній костел. Таким чином оригінальний, власне ковельський костел, в місті таки зберігся. Стосовно єврейського цвинтаря, то його я згадував теж раніше.
Красно дякую всім за увагу. Будете в Ковелі - проїдіться цим некрополем. Пізнаєте цікаву історію міста й краю.