Ковель у червні 2018 р. Ч ІI. Храмова архітектура та міська скульптура
Все йде не так швидко, як хотілось би, але тим не менш. Ось і друга частина. В ній про численні міські храми. Я звертав увагу в переважній більшості лише на старі, хоча у Ковелі чимало й нових побудованих вже за доби відновленої Незалежності. Починаймо.
1. Початок дещо нестандартний, адже ми стртуємо з костьолу Св. Анни (РКЦ) 1771 р. Нинішня ковельська візитівку на початку, насправді, не ковельська. Побудований храм був в с. Вишеньки Рожищенського р-ну. У місті він з 1994 р. В мережі є більш детальна історія. Я ж тут зазначу, що це мабуть найбільший і найстаріший із збережених дерев'яних костелів в Україні. І дійсно він викликає захоплення, зважаючи на історію пам'ятки.
2. Будівля костелу захована в дворах неподалік центру. Храмова територія доволі велика. Хрест встановлено у 2002 р. на честь 10-ї роковини відновлення парафії Св. Анни в Ковелі. Нині храмом опікуються брати-францисканці з Кракова.
3. Вхід. На жаль в середину та на подвір'я потрапити не вдалося. Тому фотографував ззовні.
4. Зверніть увагу на дерев'яні контрфорси. Такій пам'ятці позаздрили б скансени.
5. Бічний фасад.
6. Вівтарна частина. Вибачте за якість.
7. Вівтар, інший бік та фрагменти госп. споруд. Було б цікаво побувати в середині. До слова, ясна справа, що в такому великому місті, як Ковель, був і свій костел. Його будувала вся ІІ Річ Посполита по підписці впродовж міжвоєнного періоду. Але він не встояв за доби Рад, і Україна втратила чудову пам'ятку архітектури :(
8. Далі йдемо до відомих церков центру міста. Яскравия Свято-Воскресенський кафедральний собор (РПЦУ), відомий ще з 16 ст, а нинішній вигляд набув у 1870-х роках.
9. Приділи. Власне два, на мій погляд, головні православні храми міста розташовані поряд.
10. Вхід з доволі масивною іконою.
11. Благовіщенський собор (ПЦУ). Так само, згадується ще у документах 16 ст., нинішній вигляд від 1877 р.
12. Поважна, масивна сіра будівля. Церква відома тим, що в ньому служив колишні полковник армії УНР Іван Губа, майбутній архієпископ УАПЦ Ігор.
13. Храм, немовби, складається з двох частин.
14. Тепер перенесемось в інший кінець міста. Андріївська церква (ПЦУ). ПРиклад сучасної церковної архітектури.
15. Вхід.
16. Бічний фасад.
17. Дкщо розбавимо. Пам'ятник полеглим ковельчанам у ДСВ.
18. Михайлівська церква (РПЦУ) на старому некрополі. Типова для свого часу (1903 р.). Доглянута.
19. Розташована біля входу на кладовище. Саме про нього і буде наступна частина.
20. Вівтарний фасад.
21. Капличка.
22. Ось цяківа будівля - велика ковельська синагога (1907 р.). Будівлю спіткала важка доля. Зараз вона на території одного з місцевих виробництв. Один фасад можна побачити лише через огорожу, якщо ви не працівник.
23. А до іншого можна цілком собі наблизитись. Не дивлячись на все, добре, що будівля таки вціліла, і ми нині можемо споглядати, як виглядали волинські синагоги у 2-ї пол 19-го - поч. 20 ст.
24. А от єврейське кладовище Ковеля скандально не вціліло. Пройшов всю вул Володимирську, та на місці де б воно мало бути чекав "сюрприз". Ретельніше треба було готуватись до мандрівки. Та ковельській некрополістиці, як вже було зазначено, присвячуватиметься наступна частина. Найцікавіша, як на мене.
25. А тепер міська скульптура. Борцям за волю України. НА табличці слова сучасного історика П. Гай-Нижника.
26. Тризуб із словами Шевченка.
27. Куди ж на Волині й без Лесі Українки!
28. Волинсько-поліське.
29. Олені :) ?
30. Ліквідації аварії на ЧАЕС.
31. Напрямковий ліхтар.
Дякую за увагу, далі буде).
1. Початок дещо нестандартний, адже ми стртуємо з костьолу Св. Анни (РКЦ) 1771 р. Нинішня ковельська візитівку на початку, насправді, не ковельська. Побудований храм був в с. Вишеньки Рожищенського р-ну. У місті він з 1994 р. В мережі є більш детальна історія. Я ж тут зазначу, що це мабуть найбільший і найстаріший із збережених дерев'яних костелів в Україні. І дійсно він викликає захоплення, зважаючи на історію пам'ятки.
2. Будівля костелу захована в дворах неподалік центру. Храмова територія доволі велика. Хрест встановлено у 2002 р. на честь 10-ї роковини відновлення парафії Св. Анни в Ковелі. Нині храмом опікуються брати-францисканці з Кракова.
3. Вхід. На жаль в середину та на подвір'я потрапити не вдалося. Тому фотографував ззовні.
4. Зверніть увагу на дерев'яні контрфорси. Такій пам'ятці позаздрили б скансени.
5. Бічний фасад.
6. Вівтарна частина. Вибачте за якість.
7. Вівтар, інший бік та фрагменти госп. споруд. Було б цікаво побувати в середині. До слова, ясна справа, що в такому великому місті, як Ковель, був і свій костел. Його будувала вся ІІ Річ Посполита по підписці впродовж міжвоєнного періоду. Але він не встояв за доби Рад, і Україна втратила чудову пам'ятку архітектури :(
8. Далі йдемо до відомих церков центру міста. Яскравия Свято-Воскресенський кафедральний собор (РПЦУ), відомий ще з 16 ст, а нинішній вигляд набув у 1870-х роках.
9. Приділи. Власне два, на мій погляд, головні православні храми міста розташовані поряд.
10. Вхід з доволі масивною іконою.
11. Благовіщенський собор (ПЦУ). Так само, згадується ще у документах 16 ст., нинішній вигляд від 1877 р.
12. Поважна, масивна сіра будівля. Церква відома тим, що в ньому служив колишні полковник армії УНР Іван Губа, майбутній архієпископ УАПЦ Ігор.
13. Храм, немовби, складається з двох частин.
14. Тепер перенесемось в інший кінець міста. Андріївська церква (ПЦУ). ПРиклад сучасної церковної архітектури.
15. Вхід.
16. Бічний фасад.
17. Дкщо розбавимо. Пам'ятник полеглим ковельчанам у ДСВ.
18. Михайлівська церква (РПЦУ) на старому некрополі. Типова для свого часу (1903 р.). Доглянута.
19. Розташована біля входу на кладовище. Саме про нього і буде наступна частина.
20. Вівтарний фасад.
21. Капличка.
22. Ось цяківа будівля - велика ковельська синагога (1907 р.). Будівлю спіткала важка доля. Зараз вона на території одного з місцевих виробництв. Один фасад можна побачити лише через огорожу, якщо ви не працівник.
23. А до іншого можна цілком собі наблизитись. Не дивлячись на все, добре, що будівля таки вціліла, і ми нині можемо споглядати, як виглядали волинські синагоги у 2-ї пол 19-го - поч. 20 ст.
24. А от єврейське кладовище Ковеля скандально не вціліло. Пройшов всю вул Володимирську, та на місці де б воно мало бути чекав "сюрприз". Ретельніше треба було готуватись до мандрівки. Та ковельській некрополістиці, як вже було зазначено, присвячуватиметься наступна частина. Найцікавіша, як на мене.
25. А тепер міська скульптура. Борцям за волю України. НА табличці слова сучасного історика П. Гай-Нижника.
26. Тризуб із словами Шевченка.
27. Куди ж на Волині й без Лесі Українки!
28. Волинсько-поліське.
29. Олені :) ?
30. Ліквідації аварії на ЧАЕС.
31. Напрямковий ліхтар.
Дякую за увагу, далі буде).