Голоби
Добратись сюди з Ковеля немає ніяких проблем-все що їде на Луцьк-прямує через Голоби.А їздять туди частенько.Та і їхати недовго-всього якихось 25 км. і ви вже там куди планували потрапити,якщо звісно ви планували опинитись у цьому невеличкому селищі міського типу,перша згадка про яке датується сер.16 ст., коли воно входило до складу Мельницької волості і було підпорядковане Луцькому замку.
Їдучи залізницею, огляд містечка починаєте одразу ж "не відходячи від каси"-з будівлі залізничного вокзалу,пам*ятки архітектури 1903р.
Знаки
Монумент пам*яті (1965р.)
За часів Речі Посполитої Голоби переходили з рук в руки. Деякий час ними володіла польська королівна Бона Сфорца, згодом - Барбара Козинська та Юрій Збаразький. Зазвичай магнати нещадно експлуатували місцеве селянство. Саме тому тутешні жителі з радістю сприйняли Національно-визвольну боротьбу під проводом Б. Хмельницького, а багато чоловіків долучились до лав повстанців.
Давні Голоби розташовувались дещо північніше теперішніх. Під час російсько-шведської війни ворожі війська спалили село дотла. Вцілілі мешканці вирішили не відновлювати поселення, яке спіткала така трагічна доля. Натомість вони заклали нове, назва ж збереглась.
Контора Голобського СТ +
Симпатична дерев*яна будівля
Серед містечка височіє червоною цегляною баштою Михайлівський костел.
Початком будівництва костелу Св. Архистратига Михайла в смт. Голоби є 1711 р. Зведений він був шляхтичем Ю. Ярузельським. Храм був закладений на місці старого костелу, зруйнованого під час війни зі шведами у 1708 р. Датою закінчення будівництва вважається 1728 р.
У 1783 р. у вежу костелу влучила блискавка,споруда згоріла, але була відбудована воєводою Чернігівським Л. Вільгою в 1793 р., а в 1802 р. костел освятив єпископ Луцький і Житомирський К.Цецішовський. Після багатьох перебудов костел набув рис стилю бароко, а всередині - рококо, був розписаний фресками із зображеннями зі святого письма. Без суттєвих змін костел простояв до 1916 р., коли під час військових дій німецькими військами була знищена дзвіниця.Костел Св.Михайла (1711-1728рр.).Фасад
Михайлівський костел.Тил
Інтер*єр
Вже в 1929-1930 рр. стараннями ксьондза Ф. Чехмещинського і прихожан костел був відремонтований.
Костел цегляний, оштукатурений, зведений в формі хреста, фронтом повернутий на захід, з великим вівтарем на схід, з прямокутною ризницею і паламарнею з виділеним в об’ємі прямокутним притвором і дзвіницею над ним. Дзвіниця стояла над вхідними дверима, мала величну форму і складалася з двох поверхів. Була покрита бляхою, а зверху стояв залізний хрест. Костел разом з дзвіницею мав 17 вікон. Костел був критий черепицею і мав в довжину 33, в ширину - 20 у висоту 12 аршинів. Всередині мав хрестові і сферичні зводи.
Після 1944 р. костел був закритий і в ньому зробили склад. З 1995 р. повернутий римо-католицькій общині і реставрується.Оновлені розписи
Оновлені розписи-2
Храм реставрують
Поряд з костелом - Георгіївська церква з дерев’яною дзвінницею.Будувалась вона як греко-католицький храм. Вже згодом, коли на Волинь прийшла російська влада святиня перетворилась в православну. В церкві знаходиться чудотворна ікона Матері Божої, яка раніше перебувала в церкві с. Погиньки.
Георгіївська церква (1783р.).Фасад
Георгіївська церква.Профіль
Дзвіниця біля храму
У 1787 р. були встановлені дзвони,а в 1835 р. - встановили новий іконостас. У 1885 р. дах з черепиці замінили на металевий. За часів незалежності України церкву істотно відновили: була проведена реставрація ікон, провели відновлювальні роботи всередині і зовні храму, збудували будинок для священика, перекрили дзвіницю новим гонтом, огородили територію. Колись тут була ікона Юрія Змієборця, датована 16 ст. ,але зараз вона виставлена в Музеї волинської ікони. Дерев'яна двоярусна дзвіниця виконана в стилі народної архітектури Волині. Дах чотирьохскатний, покритий гонтом. Цікаво, що колись на дзвіниці було встановлено 9 дзвонів, які були датовані 1787 р. На них були нанесені герби роду Вільгів, фундаторів цього храму. На фасаді храму нанесений розпис із зображеннями святих, та церковних подій.
Дзвони
Храми
Інтер*єр Георгіївської церкви
Екскурс святинями(церквою та костелом) мені провів місцевий(?) священослужитель,за що йому велика подяка,оскільки сам всередину костелу я б не потрапив.
Святиня всередині
Хрещення
Вівтар
В мережі шириться інформація згідно якої недалеко від костелу ,на тодішній ринковій площі ,стояло чотири високі фігури святих, виготовлені за кошти Ю. Ярузельського в 1711 р. Дві з них 10-метрової, а дві 5-метрової висоти.Згідно інших даних- кам"яні стовпи стояли на шляху з Погіньок до Голоб. На двох з них знаходилися хрести, а на чотирьох - фігури святих. На даний час на одному стовпі, що в центрі Голоб, навпроти парку, стоїть фігура Богоматері, а з двох боків від неї - фігури святого Антонія Падуанського і Яна Непомука. Дві фігури висотою 5 м., а дві підвищені колони висотою до 10 м. Пам"ятки датовано 1711 р. Біля цих стовпів, за преказами, здійснювались молебні під час хресних ходів, що проходили в супроводі ікони Богоматері з Погиньок в Голоби.
Церква + дзвіниця
Вулиця
Скульптури на постаментах
Маєток Вільгів був збудований у Голобах у 1711 р. Спочатку ним володіла сім'я Ярузельських. Потім садиба була власністю різних сімей: Потоцьких, Підгороденських, Ронікеров.
Але згодом будівля була зруйнована. На місці садиби воєвода Л. Вільга збудував новий палац, який займав велику площу і в своєму складі мав декілька приміщень: будинки, господарські споруди, брама для в'їзду, парк з водоймищем. Тут розбили великий парк із звіринцем та звели палаццо - резиденцію шляхтичів. Споруда не належала до оборонних,вона була огорожена з трьох боків,з четвертого,північного боку було велике озеро. У 19ст. і цей маєток був зруйнований.Пошкоджена скульптура Богородиці
Скульптура Яна Непомука
Скульптура Антонія Падуанського
Родина збудувала новий будинок на основі залишків концертного залу. До сьогодні збереглись частини будівлі з колонами і балконом. Після Другої світової війни будівля була декілька раз реконструйована. Приміщення займали різні установи: будинок культури, військовий шпиталь, і лікарня. Після розпаду Радянського Союзу маєток стали розграбовувати. У 2006 р. частини садиби Вільгів були віднесені до пам'яток архітектури національного значення. Садибний будинок і парк перебувають в зруйнованому стані і потребують реконструкції.
Парк при реконструкції селища був перетнутий вулицею, і в"їзні ворота втратили своє пряме призначення. Ворота цегляні, прямокутні в плані, з аркою і проїздом, покриті чотирискатним дахом.Садиба на місці палацу Вільгів.Парковий фасад
Залишки маєтку.Профіль
Фото
Під час війни у Голобах дислокується штаб німецької дивізії, тилові частини. Було зруйновано більше ста житлових будинків та частково підірваний Михайлівський костел.
Будівля залізничного вокзалу(1903р.)
Симпатичний екстер*єр "а-ля замочок"
Бідненький інтер*єр
На огляд усіх цікавинок мені вистачило близько 1год.10хв.,тому обмежувати себе лише одними Голобами,виділивши на виїзд цілий день-не варто.Благо неподалік(за 20км.в сторону Ковеля) є ще одне цікаве місце,-село Колодяжне,але про нього іншим разом.
Залізничний вокзал
Водонапірна вежа
Їдучи залізницею, огляд містечка починаєте одразу ж "не відходячи від каси"-з будівлі залізничного вокзалу,пам*ятки архітектури 1903р.
Знаки
Монумент пам*яті (1965р.)
За часів Речі Посполитої Голоби переходили з рук в руки. Деякий час ними володіла польська королівна Бона Сфорца, згодом - Барбара Козинська та Юрій Збаразький. Зазвичай магнати нещадно експлуатували місцеве селянство. Саме тому тутешні жителі з радістю сприйняли Національно-визвольну боротьбу під проводом Б. Хмельницького, а багато чоловіків долучились до лав повстанців.
Давні Голоби розташовувались дещо північніше теперішніх. Під час російсько-шведської війни ворожі війська спалили село дотла. Вцілілі мешканці вирішили не відновлювати поселення, яке спіткала така трагічна доля. Натомість вони заклали нове, назва ж збереглась.
Контора Голобського СТ +
Симпатична дерев*яна будівля
Серед містечка височіє червоною цегляною баштою Михайлівський костел.
Початком будівництва костелу Св. Архистратига Михайла в смт. Голоби є 1711 р. Зведений він був шляхтичем Ю. Ярузельським. Храм був закладений на місці старого костелу, зруйнованого під час війни зі шведами у 1708 р. Датою закінчення будівництва вважається 1728 р.
У 1783 р. у вежу костелу влучила блискавка,споруда згоріла, але була відбудована воєводою Чернігівським Л. Вільгою в 1793 р., а в 1802 р. костел освятив єпископ Луцький і Житомирський К.Цецішовський. Після багатьох перебудов костел набув рис стилю бароко, а всередині - рококо, був розписаний фресками із зображеннями зі святого письма. Без суттєвих змін костел простояв до 1916 р., коли під час військових дій німецькими військами була знищена дзвіниця.Костел Св.Михайла (1711-1728рр.).Фасад
Михайлівський костел.Тил
Інтер*єр
Вже в 1929-1930 рр. стараннями ксьондза Ф. Чехмещинського і прихожан костел був відремонтований.
Костел цегляний, оштукатурений, зведений в формі хреста, фронтом повернутий на захід, з великим вівтарем на схід, з прямокутною ризницею і паламарнею з виділеним в об’ємі прямокутним притвором і дзвіницею над ним. Дзвіниця стояла над вхідними дверима, мала величну форму і складалася з двох поверхів. Була покрита бляхою, а зверху стояв залізний хрест. Костел разом з дзвіницею мав 17 вікон. Костел був критий черепицею і мав в довжину 33, в ширину - 20 у висоту 12 аршинів. Всередині мав хрестові і сферичні зводи.
Після 1944 р. костел був закритий і в ньому зробили склад. З 1995 р. повернутий римо-католицькій общині і реставрується.Оновлені розписи
Оновлені розписи-2
Храм реставрують
Поряд з костелом - Георгіївська церква з дерев’яною дзвінницею.Будувалась вона як греко-католицький храм. Вже згодом, коли на Волинь прийшла російська влада святиня перетворилась в православну. В церкві знаходиться чудотворна ікона Матері Божої, яка раніше перебувала в церкві с. Погиньки.
Георгіївська церква (1783р.).Фасад
Георгіївська церква.Профіль
Дзвіниця біля храму
У 1787 р. були встановлені дзвони,а в 1835 р. - встановили новий іконостас. У 1885 р. дах з черепиці замінили на металевий. За часів незалежності України церкву істотно відновили: була проведена реставрація ікон, провели відновлювальні роботи всередині і зовні храму, збудували будинок для священика, перекрили дзвіницю новим гонтом, огородили територію. Колись тут була ікона Юрія Змієборця, датована 16 ст. ,але зараз вона виставлена в Музеї волинської ікони. Дерев'яна двоярусна дзвіниця виконана в стилі народної архітектури Волині. Дах чотирьохскатний, покритий гонтом. Цікаво, що колись на дзвіниці було встановлено 9 дзвонів, які були датовані 1787 р. На них були нанесені герби роду Вільгів, фундаторів цього храму. На фасаді храму нанесений розпис із зображеннями святих, та церковних подій.
Дзвони
Храми
Інтер*єр Георгіївської церкви
Екскурс святинями(церквою та костелом) мені провів місцевий(?) священослужитель,за що йому велика подяка,оскільки сам всередину костелу я б не потрапив.
Святиня всередині
Хрещення
Вівтар
В мережі шириться інформація згідно якої недалеко від костелу ,на тодішній ринковій площі ,стояло чотири високі фігури святих, виготовлені за кошти Ю. Ярузельського в 1711 р. Дві з них 10-метрової, а дві 5-метрової висоти.Згідно інших даних- кам"яні стовпи стояли на шляху з Погіньок до Голоб. На двох з них знаходилися хрести, а на чотирьох - фігури святих. На даний час на одному стовпі, що в центрі Голоб, навпроти парку, стоїть фігура Богоматері, а з двох боків від неї - фігури святого Антонія Падуанського і Яна Непомука. Дві фігури висотою 5 м., а дві підвищені колони висотою до 10 м. Пам"ятки датовано 1711 р. Біля цих стовпів, за преказами, здійснювались молебні під час хресних ходів, що проходили в супроводі ікони Богоматері з Погиньок в Голоби.
Церква + дзвіниця
Вулиця
Скульптури на постаментах
Маєток Вільгів був збудований у Голобах у 1711 р. Спочатку ним володіла сім'я Ярузельських. Потім садиба була власністю різних сімей: Потоцьких, Підгороденських, Ронікеров.
Але згодом будівля була зруйнована. На місці садиби воєвода Л. Вільга збудував новий палац, який займав велику площу і в своєму складі мав декілька приміщень: будинки, господарські споруди, брама для в'їзду, парк з водоймищем. Тут розбили великий парк із звіринцем та звели палаццо - резиденцію шляхтичів. Споруда не належала до оборонних,вона була огорожена з трьох боків,з четвертого,північного боку було велике озеро. У 19ст. і цей маєток був зруйнований.Пошкоджена скульптура Богородиці
Скульптура Яна Непомука
Скульптура Антонія Падуанського
Родина збудувала новий будинок на основі залишків концертного залу. До сьогодні збереглись частини будівлі з колонами і балконом. Після Другої світової війни будівля була декілька раз реконструйована. Приміщення займали різні установи: будинок культури, військовий шпиталь, і лікарня. Після розпаду Радянського Союзу маєток стали розграбовувати. У 2006 р. частини садиби Вільгів були віднесені до пам'яток архітектури національного значення. Садибний будинок і парк перебувають в зруйнованому стані і потребують реконструкції.
Парк при реконструкції селища був перетнутий вулицею, і в"їзні ворота втратили своє пряме призначення. Ворота цегляні, прямокутні в плані, з аркою і проїздом, покриті чотирискатним дахом.Садиба на місці палацу Вільгів.Парковий фасад
Залишки маєтку.Профіль
Фото
Під час війни у Голобах дислокується штаб німецької дивізії, тилові частини. Було зруйновано більше ста житлових будинків та частково підірваний Михайлівський костел.
Будівля залізничного вокзалу(1903р.)
Симпатичний екстер*єр "а-ля замочок"
Бідненький інтер*єр
На огляд усіх цікавинок мені вистачило близько 1год.10хв.,тому обмежувати себе лише одними Голобами,виділивши на виїзд цілий день-не варто.Благо неподалік(за 20км.в сторону Ковеля) є ще одне цікаве місце,-село Колодяжне,але про нього іншим разом.
Залізничний вокзал
Водонапірна вежа