Бродіння Бродами ч. І. Старі Броди (палац Тишкевичів), церква Св. Трійці, міський некрополь, вокзал
Розпочну оповідь з організаційних моментів. До Бродів діставався з Львова електричкою (квитки без місць), назад - автобусом, через Олесько й Буськ. Електрички з міста до Львова йшли доволі рано, тому вибір зворотнього шляху був на користь автотранспорту. Перед мандрівкою вивчив матеріали сайту шановної френдеси kamienczanka :http://www.castles.com.ua/n3n.html , http://www.castles.com.ua/brody.html , http://www.castles.com.ua/stare_brody.html , що і всім зацікавленим рекомендую. В потязі з Києва ще Вікіпедію підчитав. Допомагала також ось ця карта: http://www.brodyhistory.org.ua/wp-content/uploads/2017/01/map-scheme.jpg (її можна також побачити на автовокзалі). Візуалізація на ній доволі гарна і все зрозуміло. Вже коли приїхав і почав готувати нотатки побачив, і згадав, що місту ж присвячений окремий випуск часопису "Ї": http://www.ji.lviv.ua/n69texts/69-zmist.htm . Тепер, після такого обсягу лінків, рушаємо в Старі Броди!
1. Старі Броди я побачити хотів, але не скажу щоб надто планував. Але, Слава Богу, повітові міста колишньої Австро-Угорщини, компактніші за їх відповідники на теренах колишньої рідросійської України. Тому, пройшовшо маршрут вокзал-синагога-готель "Європа", було складено остаточний план подорожі, і ми вирушили в Старі Броди. На фото вул. 22 січня за готелем "Європа".
2. Колорит вулиці й міста.
3. Будинок прям модель! Оздоблення даху.
4. Хоч вікна й пластикові (але помітно й коричневі дерев'яні), та віконниці збереглись оригінальні.
5. І от, через вулички приватної забудови навігатор вивів до перлини Старих Бродів - палацу Тишкевичів.Ззовні виглядає відносно гарно. До палацу підійти стороннім неможливо, фото з-за паркану. Нині він на територій адміністрації місцевого лісгоспу, яу я зрозумів. Вибачте за поганий горизонт:(
6. Капітальна лісгоспна теплиця.
7. Олень на подвір'ї.
8. Елементи декору. Цікаво, а початково там був герб Тишкевичів?
9. Оглянувши палац вирішено було йти до церкви Св. Трійці, бані якої побачили дорогою. А краса навколо як раз доводить, що осінню подорожувати гарно, особливо коли вона тепла. Під гуркіт із залізничних колій покидаємо Старі Броди.
10. Тут, як і на попередньому фото, можете бачити стан доріг та місцеву забудову. А також (!), характерний тут паркан військового (?) походження. Мілітарний фактор у Бродах потужний, тому, можливо колишні військовослужбовці вирішили прилаштувати у господарстві майно з розфориованих частин. Та це лише моє припущення. Може хтось висловиться стосовно цього.
11. Стави між Бродами й Старими Бродами. Саме так було побачено Троїцьку церкву. Якщо дивтись на запропоновану вище мапу - найсхіднішу пам'ятку міста.
12. Життя в ставку.
13. Вигляд на міжнародну трасу та ліс. За ним ще більший лісовий масив і Волинська область. Колишнє прикордоння між імперіями Габсбургів та Романових.
14. Вигляд на місцевий стадіон (один з, я так сподіваюсь), дамбу через ставок та Старі Броди.
15. Ось, такий же паркан в оригінальному окрасі.
16. Виходимо на вулицю Великі Фільварки. Хрест з написом "Боже збережи Русь"(с).
17. Забудова міжвоєнного періоду часів Другої Речі Посполитої.
18. І ось вона. Церква Святої Трійці, побудована 1744, відреставрована 1994 рр. Нині належить УГКЦ.
19. Дзвінниця і кладовище.
20. Храм був зачинений, тому пройшовся лише подвір'ям.
21. Характерна забудова.
22. Знову нам знайомий паркан і вигляд на історичний центр Бродів. Та про нього у наступному записі. А зараз оглянемо маловідомі, чи мало наділені увагою, місцини.
23. Дорогою до єврейського кладовища я проходив район Білі казарми. Я думав, що це якесь військове містечко. більш старе/нове не важливо. Виявилось, радянський житловий район і промзона. Та не виключено, що на місті війсбк. містечка. Тут вже бродівчанам краще відомо.
24. Цікаво, нижня табличка гідранту ще з польських часів?
25. Маючи ще запас часу, і не менший запас натхнення вирішив заглянути на міське кладовище де знаходяться бродівські меморіали.
26. Зацікавила ось ця щогла з державним прапором та прапором вдв з шевроном 80-ї одшбр.
27. Виявилось, що це меморіал загиблим десантникам з Львівської 80-ї бригади. Так розумію, місцевим.
28. Побачив, що є тут і старовинні поховання. Й випадково, чи ні, відразу натрапив на могилу Василька Демчинського, який помер малолітніи, і увійшов до міських легенд Бродів. Про це я вже зараз дізнався. Детальніше читайте у "Ї".
29. Хрест, поставлений у 1926 р. батьком Василька.
30. Ось так він виглядає. Вибачте за шматок рукава на фото.
31. Старі й нові поховання поруч.
32. Мабуть, у цьому випадку вандалом став саме час.
33. Могила героя Радянського Союзу Клюєва. Льотчик, загинув на місцевому аеродромі. Між іншим, тут на кладовищі чимало льотчиків. Від 20-го століття Броди й авіація речі нерозривні.
34. Меморіал ДСВ.
35. Вул. Залізнична. Прямую до вокзалу й бачу будівництво новітнього елітного житла в Бродах.
36. Костел.
37. Залізничний вокзал (1954 р. побудови). Там же і автостанція.
38. На залізничній станції збереглась паротягова колонка.
39. А це вигляд на колії, які прямують в бік станції Радивилів. Колись, на поч. 20 ст., там, вже за кордоном, у складі 12-го Донського козачого генерал-фельдмаршала князя Потьомкіна-Таврійського полку (а він саме у Радивилові квртирував) проходив службу один з найвідоміших літературних героїв М. Шолохова - Григорій Мєлєхов. Отак от.
Дякую за увагу, далі буде.