Долина.Містечко на Бойківщині
" Долинов, долинов у гай по калину..."
У цю Долину я їхав не по калину а побачити залишки колись потужної солеварні та оглянути при нагоді містечко і решту його пам*яток-відомих(якщо такі знайдуться) і не надто.А що вже з цього вийшло і чи достатньо я побачив за 2,5 години (а це досить багато!)-про те нижче.
Долина - місто районного значення на Бойківщині, центр Долинського району Івано-Франківської обл. Засновано в 979 р.,коли було відкрито соляні джерела на цій території,перші документальні згадки про Долину відносяться до 1403 р.
Монумент у центрі «Борцям за Українську державу» (2002 р.)
Вигляд на міське озеро та пірс
Набережна
У XV ст. тут правили поляки.,а повна назва міста була - «Вільне королівське місто Долина». У 1434 р. помирає король Ягайло, Долина переходить до його сина короля Владислава III, він призначає старостою міста М.Бучацького - каштеляна галицького.
У 1525 р. король Сиґізмунд І Старий надав Долині маґдебурзьке право, також видав дозвіл на дроблення солі та паління горілки. У цьому столітті почала діяти у місті лікарня. У 1594 р. Долина була спалена та сплюндрована татарами під час нападу на Галичину та Прикарпаття .
З 1648 р. в Долині, як і у всій Україні, почалась визвольна боротьба українського народу під проводом Б.Хмельницького. На Прикарпатті діяв великий загін повстанців, очолений С.Височаном. Після штурму був взятий і зруйнований Долинський замок.
Замерзле озеро
Монумент на пагорбі
Пам*ятник Т.Г.Шевченку (1967р.)
У 1668 р. в Долині пройшло т. зв. «Долинське повстання». Розпочалось воно в Рахині, коли один із польських панів хотів конфіскувати майно в селян. Повстання перекинулось через сусідні села в Долину. Головний штаб був у селі Тростянець, де проходив вишкіл молодих новобранців. Після загальної мобілізації поляки змогли придушити збройний спротив.
Свято-Успенський собор з дзвіницею (2002р.)
Новий корпус центральної районної лікарні
Старий корпус центральної районної лікарні (1902р.?; 1905р.?)
Повітова лікарня
У XVIII ст. починається масовий рух гірського населення проти польської агресії. Повстанців називають опришками. Діяли вони невеликими мобільними групами; завданням були напади на шляхту та ворожі залоги в містечках Прикарпаття. На території району діяв І. Довбуш, брат славного Олекси Довбуша. Місцем базування були скелі біля с. Бубнище, сьогодні їх називають «Скелі Довбуша».
13 червня 1772 р. Долину було зайнято частиною австрійського війська. У 1875 р. було відкрито залізничну станцію Долина і залізницю, яка з'єднала Стрий та Станіславів,- так звану Залізницю Ерцгерцога Альбрехта. Це відкрило нові можливості для транспортування солі з Долини.Житловий будинок по вул. О. Антоновича (Міцкевича),поч.20ст.
Житловий будинок / військоммат по вул. О. Антоновича (Міцкевича), 1920р.
Житловий будинок / РАЦС по вул. О. Антоновича (Міцкевича),поч.20ст.
В 1845 р. були наміри закрити Долинську солеварню, але вдалося разом із Дрогобицькою солеварнею пережити ці часи.
Житловий будинок / молитовний дім по вул. О. Антоновича (Міцкевича),поч.20ст.
Польська гімназія / Гімназія №1 (1908р.)
Алея з симпатичними ліхтарями та лавочками
18-19 серпня 1882 р. в Карпатах сталася велика повінь, яка перетворила невеликі річки Сівку та Млинівку на повноводні грізні потоки. Вода забрала мости й огорожі саліни, весь запас дров для топок, наробила великих спустошень на території. Через 4 роки солеварам довелося захищати місце своєї праці від вогню - пожежа виникла в місті і з вітром поширювалася в напрямку солеварні. Тоді в Долині згоріло 320 будинків і понад 2 тис. мешканців залишилося без даху над головою. Наступна пожежа, яка виникла 26 листопада 1898 р. в будинку коваля Лемберґа, швидко перекинулася на будівлі саліни і знищила їх дощенту. Виварювальні цехи, склади солі, виробнича будівля копальні святої Варвари, столярня, кузня зі складом, запаси дров, оселі робітників-усе згоріло.Пожежна частина(?) та будинок магістрату (19ст.) праворуч
Народний дім (1899р.)
Будинок товариства "Сокіл"
Влітку 1899 р. безробітні солевари зібрали гроші на дорогу до Відня і відправили делегацію до цісаря. Франц Йосиф підтримав прохачів і пообіцяв відбудувати саліну. Відбудова тривала 5 років. До 1904 р.з цегли і бетону були зведені нові будівлі Долинської солеварні.Виробнича будівля копальні святої Варвари з котельнею, механічно-слюсарним цехом, складом і дровітнею була обладнана двома помпами потужністю 125 л,хв. У виварювальних і складах були прокладені рейки,у будиночку, обладнаному вежею з годинником, облаштували капличку. Канцелярію Долинської саліни з фасаду прикрашав герб Австро-Угорщини, будинок мав 8 відділень з підвальними приміщеннями і великими зручними кабінетами. Поруч розташувалися кузня, столярня і три збірники для солянки..
На жаль, нині на території давньої саліни - суцільна руїна, споруди солеварні занепадають і нищаться.
Церква Різдва Пресвятої Богородиці (1896р.)
Церква Різдва Пресвятої Богородиці.Тил
Стара дерев*яна дзвіниця
У ХІХ ст. в містечку була дерев’яна синагога, малих розмірів. Очевидно, вона не задовольняла потреб громади і в 1897 р. євреї розпочали будувати нову цегляну синагогу, будівництво якої, в основному, закінчили в 1932 р. Нова синагога двоповерхова, прямокутна в плані будівля, розміром 19 х 21 м. Перший поверх - обрядовий зал, мав красивий інтер’єр, залишки якого можна було бачити ще в 1980 р.
Користувалися нею євреї не довго. В 1942 р. німецькі фашисти знищили євреїв, синагогу пограбували і перетворили на склад.
Вже в 1964 р. будинок синагоги визнано аварійним і продано міською радою райспоживспілці. Після незначного ремонту споруда використовувалася як склад продпромтоварів, аж до 1991 р.
З проголошенням незалежності та відновленням релігійного життя, будинок синагоги викупила громада Євангельських християн баптистів. Після тривалих відновлювальних робіт храм був повторно посвячений як Дім Молитви в 1995 р.
Синагога / Дім молитви (1897р.)
Синагога.Тил
Монумент пам*яті
Церква Різдва Пресвятої Богородиці збудована протягом 1896-1904 рр.(?) з цегли Долинського цегельного заводу. Кошти на будівництво збирали працівники солеварні. Храм освятив митрополит А. Шептицький, на честь якого встановлено меморіальну дошку. На території храму від попередньої святині збереглася стара дерев*яна дзвіниця.
Стежка до "Саліни"
Руїни будівель комплексу солеварні
Закинута будівля адмінкорпусу солеварні
Однією з небагатьох доглянутих пам*яток міста є костел Різдва Св.Діви(Анни)-Марії.
Після заснування римсько-католицької парафії в 1426 р. місцевими жителями був зведений дерев`яний костел в передмісті, проте сучасним історикам невідомо, в якому точно місці. Передбачається, що сьогодні там знаходиться школа № 1.Дерев`яний костел згорів в 1594 р.,на тому ж місці в 1674 р. був відбудований новий храм.
Долинський костел, за документами, був у дуже поганому стані, і до 1825 р. ніхто не займався його відновленням, тому було прийнято рішення відбудувати будівлю заново, але для цього вибрано місце в іншій частині міста. Будівництво мурованого костелу під назвою «Різдво Найсвятішої Діви Марії » припадає на 1835р. Благословив зведення ксьондз Т. Левандовський.Будівля зі шпилем
Дерев*яний шпиль-домінанта залишків комплексу
Фото
Будівля костьолу має одну нефу сконструйовану в готичному стилі . Вхід в костел акцентований вежею, яка спирається на два потужних прямокутних приміщення. В одному вибудувано сходи, що ведуть на просторий балкон, де раніше знаходився орган, в іншому влаштована котельня і комори. Сьогодні, на жаль, орган втрачений. Фундамент споруди закладався з річкового каменю, переважно круглого, який викладався в траншеї без єднальних матеріалів. Власне, така робота нагадала про себе на третій рік життя. Обвалилися старі муровані склепіння і довелося приступати до ремонту нової будівлі. У 1889 р. виконані зміцнювальні роботи, добудована головна башта, збільшені вікна костелу і встановлено годинник. Освячено костел ксьондзом Францишеком де Паульо Піштеком, львівським митрополитом. У 1934 р. відновлені розписи на стінах і вибудувана мурована дзвіниця. У 1944 р. костел закрили, але з 1992 р. знову взялися за реставраційні роботи.
Одна із будівель Долинської солеварні
Ансамбль забудови + труба
Один із старих будинків,призначений для працівників солеварні
В Долині також варто оглянути будинок товариства "Сокіл" у якому зараз Народний дім та колишню польську гімназію (зараз Гімназія №1),а також помилуватись дерев*яними та мурованими віллами поч.20ст.,яких збереглося в містечку з десяток.
Костел Різдва Діви Марії (1839р.)
Храм.Профіль
Костел Різдва Діви Марії.Фасад
У цю Долину я їхав не по калину а побачити залишки колись потужної солеварні та оглянути при нагоді містечко і решту його пам*яток-відомих(якщо такі знайдуться) і не надто.А що вже з цього вийшло і чи достатньо я побачив за 2,5 години (а це досить багато!)-про те нижче.
Долина - місто районного значення на Бойківщині, центр Долинського району Івано-Франківської обл. Засновано в 979 р.,коли було відкрито соляні джерела на цій території,перші документальні згадки про Долину відносяться до 1403 р.
Монумент у центрі «Борцям за Українську державу» (2002 р.)
Вигляд на міське озеро та пірс
Набережна
У XV ст. тут правили поляки.,а повна назва міста була - «Вільне королівське місто Долина». У 1434 р. помирає король Ягайло, Долина переходить до його сина короля Владислава III, він призначає старостою міста М.Бучацького - каштеляна галицького.
У 1525 р. король Сиґізмунд І Старий надав Долині маґдебурзьке право, також видав дозвіл на дроблення солі та паління горілки. У цьому столітті почала діяти у місті лікарня. У 1594 р. Долина була спалена та сплюндрована татарами під час нападу на Галичину та Прикарпаття .
З 1648 р. в Долині, як і у всій Україні, почалась визвольна боротьба українського народу під проводом Б.Хмельницького. На Прикарпатті діяв великий загін повстанців, очолений С.Височаном. Після штурму був взятий і зруйнований Долинський замок.
Замерзле озеро
Монумент на пагорбі
Пам*ятник Т.Г.Шевченку (1967р.)
У 1668 р. в Долині пройшло т. зв. «Долинське повстання». Розпочалось воно в Рахині, коли один із польських панів хотів конфіскувати майно в селян. Повстання перекинулось через сусідні села в Долину. Головний штаб був у селі Тростянець, де проходив вишкіл молодих новобранців. Після загальної мобілізації поляки змогли придушити збройний спротив.
Свято-Успенський собор з дзвіницею (2002р.)
Новий корпус центральної районної лікарні
Старий корпус центральної районної лікарні (1902р.?; 1905р.?)
Повітова лікарня
У XVIII ст. починається масовий рух гірського населення проти польської агресії. Повстанців називають опришками. Діяли вони невеликими мобільними групами; завданням були напади на шляхту та ворожі залоги в містечках Прикарпаття. На території району діяв І. Довбуш, брат славного Олекси Довбуша. Місцем базування були скелі біля с. Бубнище, сьогодні їх називають «Скелі Довбуша».
13 червня 1772 р. Долину було зайнято частиною австрійського війська. У 1875 р. було відкрито залізничну станцію Долина і залізницю, яка з'єднала Стрий та Станіславів,- так звану Залізницю Ерцгерцога Альбрехта. Це відкрило нові можливості для транспортування солі з Долини.Житловий будинок по вул. О. Антоновича (Міцкевича),поч.20ст.
Житловий будинок / військоммат по вул. О. Антоновича (Міцкевича), 1920р.
Житловий будинок / РАЦС по вул. О. Антоновича (Міцкевича),поч.20ст.
В 1845 р. були наміри закрити Долинську солеварню, але вдалося разом із Дрогобицькою солеварнею пережити ці часи.
Житловий будинок / молитовний дім по вул. О. Антоновича (Міцкевича),поч.20ст.
Польська гімназія / Гімназія №1 (1908р.)
Алея з симпатичними ліхтарями та лавочками
18-19 серпня 1882 р. в Карпатах сталася велика повінь, яка перетворила невеликі річки Сівку та Млинівку на повноводні грізні потоки. Вода забрала мости й огорожі саліни, весь запас дров для топок, наробила великих спустошень на території. Через 4 роки солеварам довелося захищати місце своєї праці від вогню - пожежа виникла в місті і з вітром поширювалася в напрямку солеварні. Тоді в Долині згоріло 320 будинків і понад 2 тис. мешканців залишилося без даху над головою. Наступна пожежа, яка виникла 26 листопада 1898 р. в будинку коваля Лемберґа, швидко перекинулася на будівлі саліни і знищила їх дощенту. Виварювальні цехи, склади солі, виробнича будівля копальні святої Варвари, столярня, кузня зі складом, запаси дров, оселі робітників-усе згоріло.Пожежна частина(?) та будинок магістрату (19ст.) праворуч
Народний дім (1899р.)
Будинок товариства "Сокіл"
Влітку 1899 р. безробітні солевари зібрали гроші на дорогу до Відня і відправили делегацію до цісаря. Франц Йосиф підтримав прохачів і пообіцяв відбудувати саліну. Відбудова тривала 5 років. До 1904 р.з цегли і бетону були зведені нові будівлі Долинської солеварні.Виробнича будівля копальні святої Варвари з котельнею, механічно-слюсарним цехом, складом і дровітнею була обладнана двома помпами потужністю 125 л,хв. У виварювальних і складах були прокладені рейки,у будиночку, обладнаному вежею з годинником, облаштували капличку. Канцелярію Долинської саліни з фасаду прикрашав герб Австро-Угорщини, будинок мав 8 відділень з підвальними приміщеннями і великими зручними кабінетами. Поруч розташувалися кузня, столярня і три збірники для солянки..
На жаль, нині на території давньої саліни - суцільна руїна, споруди солеварні занепадають і нищаться.
Церква Різдва Пресвятої Богородиці (1896р.)
Церква Різдва Пресвятої Богородиці.Тил
Стара дерев*яна дзвіниця
У ХІХ ст. в містечку була дерев’яна синагога, малих розмірів. Очевидно, вона не задовольняла потреб громади і в 1897 р. євреї розпочали будувати нову цегляну синагогу, будівництво якої, в основному, закінчили в 1932 р. Нова синагога двоповерхова, прямокутна в плані будівля, розміром 19 х 21 м. Перший поверх - обрядовий зал, мав красивий інтер’єр, залишки якого можна було бачити ще в 1980 р.
Користувалися нею євреї не довго. В 1942 р. німецькі фашисти знищили євреїв, синагогу пограбували і перетворили на склад.
Вже в 1964 р. будинок синагоги визнано аварійним і продано міською радою райспоживспілці. Після незначного ремонту споруда використовувалася як склад продпромтоварів, аж до 1991 р.
З проголошенням незалежності та відновленням релігійного життя, будинок синагоги викупила громада Євангельських християн баптистів. Після тривалих відновлювальних робіт храм був повторно посвячений як Дім Молитви в 1995 р.
Синагога / Дім молитви (1897р.)
Синагога.Тил
Монумент пам*яті
Церква Різдва Пресвятої Богородиці збудована протягом 1896-1904 рр.(?) з цегли Долинського цегельного заводу. Кошти на будівництво збирали працівники солеварні. Храм освятив митрополит А. Шептицький, на честь якого встановлено меморіальну дошку. На території храму від попередньої святині збереглася стара дерев*яна дзвіниця.
Стежка до "Саліни"
Руїни будівель комплексу солеварні
Закинута будівля адмінкорпусу солеварні
Однією з небагатьох доглянутих пам*яток міста є костел Різдва Св.Діви(Анни)-Марії.
Після заснування римсько-католицької парафії в 1426 р. місцевими жителями був зведений дерев`яний костел в передмісті, проте сучасним історикам невідомо, в якому точно місці. Передбачається, що сьогодні там знаходиться школа № 1.Дерев`яний костел згорів в 1594 р.,на тому ж місці в 1674 р. був відбудований новий храм.
Долинський костел, за документами, був у дуже поганому стані, і до 1825 р. ніхто не займався його відновленням, тому було прийнято рішення відбудувати будівлю заново, але для цього вибрано місце в іншій частині міста. Будівництво мурованого костелу під назвою «Різдво Найсвятішої Діви Марії » припадає на 1835р. Благословив зведення ксьондз Т. Левандовський.Будівля зі шпилем
Дерев*яний шпиль-домінанта залишків комплексу
Фото
Будівля костьолу має одну нефу сконструйовану в готичному стилі . Вхід в костел акцентований вежею, яка спирається на два потужних прямокутних приміщення. В одному вибудувано сходи, що ведуть на просторий балкон, де раніше знаходився орган, в іншому влаштована котельня і комори. Сьогодні, на жаль, орган втрачений. Фундамент споруди закладався з річкового каменю, переважно круглого, який викладався в траншеї без єднальних матеріалів. Власне, така робота нагадала про себе на третій рік життя. Обвалилися старі муровані склепіння і довелося приступати до ремонту нової будівлі. У 1889 р. виконані зміцнювальні роботи, добудована головна башта, збільшені вікна костелу і встановлено годинник. Освячено костел ксьондзом Францишеком де Паульо Піштеком, львівським митрополитом. У 1934 р. відновлені розписи на стінах і вибудувана мурована дзвіниця. У 1944 р. костел закрили, але з 1992 р. знову взялися за реставраційні роботи.
Одна із будівель Долинської солеварні
Ансамбль забудови + труба
Один із старих будинків,призначений для працівників солеварні
В Долині також варто оглянути будинок товариства "Сокіл" у якому зараз Народний дім та колишню польську гімназію (зараз Гімназія №1),а також помилуватись дерев*яними та мурованими віллами поч.20ст.,яких збереглося в містечку з десяток.
Костел Різдва Діви Марії (1839р.)
Храм.Профіль
Костел Різдва Діви Марії.Фасад