Виноградів.Прогулянка містом
Близько 9 год.ранку я вже був у Виноградові.Не те щоб це було надто рано,але якщо врахувати те,що я вже встиг добратися з Берегово у Королево,оглянув там замок та містечко і приїхав у Севлюш,-це вже щось значило.Насамперед це відчув і оцінив мій шлунок-він настирливо і безапеляційно вимагав смачного сніданку і я просто не в праві був йому відказати).
В процесі пошуку якогось відкритого кафе я повторно оглядав і знимкував цікаві пам*ятки Виноградова.Чому повторно?Тому що тут я вже бував у 2012-му.Правда тоді на вулиці панував травень-цвіла сакура та каштани-білі і рожеві... Зараз цього не було,але зате у мене було більше часу на огляд Севлюша..
Францисканський монастир (15-19ст.)
Костел
Першим на очі мені потрапляє одна з основних пам*яток-комплекс францисканського монастиря,який складається з церкви (1516 р.), двоповерхового корпусу келій, що приєднаний до храму, та внутрішнього дворику. В 1556 р. монастир був зруйнований а згодом відбудований для монахів ордена св. Франциска. Після пожежі у 1747 р. його відновили в стилі бароко. В цей же час збудували і костел. Фрески прикрашають костел із ХІХ ст. У своєму первісному вигляді залишились тільки келії зі скелистими хрестоподібними стелями. На шпилі дзвінниці збереглась дата - 1889.
З 1945 р. в монастирських приміщеннях розташовувався історичний музей, але через декілька десятків років його передали римо-католицькій громаді міста. У монастирі знаходиться старовинний орган привезений з Німеччини напр.1980-х рр.
У 2012 р.в частину огорожі навколо комплексу, вбудована капличка. У ній встановлені дві скульптури - Святого Франциска, який тримає в руках гроно винограду, та монаха-францисканця.Корпус келій
Композиція у пам*ять про поселення францисканців (2012р.)
Храм
Через дорогу височіє одна із домінант історичної частини містечка-шпиль вежі костелу Вознесіння,-готичної споруди,перша згадка про яку датується 1516 р.
У 1556 р. будівлю було зруйнувано. В 1668 р. костел відбудували монахи францисканського ордену. Наступної перебудови споруда зазнала після пожежі 1747 р. Цього разу костел набув форм романського зодчества. У 1748 р. єпископ з Егера Баркоці передає древню споруду католикам.У пам’ять про цю подію над головним порталом костелу вибито герб єпископа. У костелі збереглись фрески ХІХ ст. та залишки фрагментів готичної кам’яної пластики біля олтарної частини храму. До 1989 р. костел був зачинений, в ньому розташовувався склад взуттєвої фабрики. У 1998 р. будівлю, яка тривалий час використовувалась не за призначенням, передано римо-католицькій громаді Виноградова.
Вознесенський костел(13-15ст.). Профіль
Храм.Тил
Смачно підкріпившись та трохи відпочивши я вирушаю знову гуляти містом.Основною метою мого візиту є замок Канків (про нього у наступному звіті),та як можна пройти мимо чогось цікавенького,навіть якщо ти його вже колись і бачив?
Палац Перені вважається одним з найстаріших на Закарпатті споруд такого типу. Будівля досить велика, масивна, прямокутна, двоповерхова. Наріжні чотирикутні вежі мають радше архітектурно-декоративне призначення, ніж оборонне.
Численні реставрації та перебудови надали палацові барочного вигляд. На фасадній стороні розміщений стильний портал, над ним, на високому фронтоні,- герб баронів Перені. Дах піднесений, барочний, покритий ґонтом. Палац розташований серед стародавнього парку. На підході до палацу стоять одноповерхові флігелі.Палац графа Ж.Перені (14ст.;17ст.)
Садиба в стилі бароко
Палац.Тил
Після штурму у 1557р. королівським військом замку, в якому перебував Перені, він став непридатним для житла. Для його відновлення треба багато коштів. Барон вирішує побудувати палац в місті неподалік від замку, щоб в разі небезпеки можна було перейти в більш стратегічно вигідне та безпечніше місце.
Спочатку палац був одноповерховим, лише в 17ст. було надбудовано другий поверх, вежі на рогах набули красивого завершення, на центральному фасаді ризаліт та герб, фігурні водостоки. Перший поверх використовувався під господарчі потреби, на другому поверсі були житлові приміщення та велика зала. Праворуч від входу в 1989 р. було встановлено меморіальну дошку на честь Жигмонда Перені, який заснував у місті лікарню.
Сьогодні в приміщеннях палацу діє районний відділ освіти.Відреставрований флігель
Будівля флігеля
Закинуті господарські споруди маєтку
Севлюш вперше згадується в 1262 р., коли Іштван V надав містечку статус вільного королівського міста. Сама ж назва «Севлюш» з'явилася в XV ст., що в перекладі з угор. означає «виноградний». 1946 р. Севлюш перейменований у Виноградів.
Місто розташоване в південній частині Закарпатської області, під внутрішнім вулканічним поясом Східних Карпат, на Закарпатській низовині, де Тиса поділяє цей пояс на західну і східну частини. Розкинулося праворуч р. Тиси біля підніжжя Чорної гори, яка колись була активним вулканом.Газовий світильник з 1898р.
Виноградівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4
Будівля на вул.Шевченка
У період Австро-Угорщини була збудована Севлюшська синагога - за ініціативи рабина Клайна в 1874 р. За радянських часів втратила свій архітектурний вигляд. Вікна загратували, знищили декоративні елементи на фасаді. У 2016 р. розпочались реставраційні роботи, що ведуться у відповідності із зображеннями на старих листівках. На фасад знову повертають ліпні елементи, а на верхньому фігурному фронтоні - зображення Скрижалей Завіту - обов’язкового елементу синагог. Кошти на це виділив уряд Угорщини.Я синагоги не бачив...
Вулиця Шевченка
Декорована будівля
Будиночок на розі
Сказати чесно і відверто-якихось особливо цікавих в архітектурному плані будівель у Виноградові я не надибав,але вуличками гуляти досить таки приємно-чи це через нетипову атмосферу,пов*язану із українсько-угорсько-румунською говіркою,чи може ще чогось..Прогулюватись приємно,але раджу це робити у квітні-травні,щоб повністю відчути переваги мякого клімату цієї місцини.
Вулиця Миру
Кафе-ресторан "Фонтан"
Будинок держбанку (1909р.)
У 2012р.,з нагоди 750-го дня народження міста,мешканці отримали в подарунок диво-фонтан.
За словами скульптора, фонтан не є копією існуючих за радянських часів. Він подібний на середньовічні «водограї», які традиційно у минулі століття розташовувалися у центрі європейських містечок.
Основою фонтану є скульптура дівчини розміщена на постаменті-восьмиграннику. На кожній його грані чітко вибито в камені коротку історичну довідку про місто на шістьох мовах. Саму ж скульптуру, виливали із бронзи у чотирьох різних цехах.Фонтан (2012р.)
Пам*ятник полеглим у центрі (1971р.)
Пам*ятник виноробу (2011р.)
А рік перед цим у Виноградові відкрили пам*ятник виноробу. Пам’ятник закарпатського скульптора М.Колодка розмістили у центрі скверу (площа Миру) поблизу Вознесенського костьолу та монастиря францисканців. Розташування вважається вдалим - саме францисканці були першими, хто поширив на Виноградівщині культуру виробництва і споживання вина. Виноробський край не може обійтись без відповідного символу, впізнаваного багатьма. Ним і став винороб, в народі вже знаний як Мішко-бачі. У скульптурі використано спеціальне покриття для міді, щоб пам’ятка візуально постарішала.
Пам*ятник Б.Хмельницькому (1954р.)
Пам*ятник Перені Жигмонду (1906р.;1991р.)
Міська рада
Реформатська релігійна громада, як власне і реформаторська церква, є однією з найдавніших в районі (XV ст.). Перші письмові документи, які підтверджують факт існування конфесії, датуються 1545 р. Дерев’яний храм згорів, тож вирішили збудувати кам’яну споруду (1828 - 1872рр.). Поруч була створена парафія, яка датується 1912 р. Збереглись архітектурні деталі та елементи декору на фасаді, зокрема портик над входом, металева брама та арочний вхід.
Реформаторська церква (1828-1872рр.)
Церква Успіння Прсв.Богородиці (1796р.;1760р.?)
Нова церква Успіння Прсв.Богородиці (2000-2011рр.)
Троїцький кафедральний собор (1992-2012рр.)
Така от вийшла прогулянка містечком.А після цього я попрямував до руїн замку Канків,про що напишу вже у наступній розповіді.
В процесі пошуку якогось відкритого кафе я повторно оглядав і знимкував цікаві пам*ятки Виноградова.Чому повторно?Тому що тут я вже бував у 2012-му.Правда тоді на вулиці панував травень-цвіла сакура та каштани-білі і рожеві... Зараз цього не було,але зате у мене було більше часу на огляд Севлюша..
Францисканський монастир (15-19ст.)
Костел
Першим на очі мені потрапляє одна з основних пам*яток-комплекс францисканського монастиря,який складається з церкви (1516 р.), двоповерхового корпусу келій, що приєднаний до храму, та внутрішнього дворику. В 1556 р. монастир був зруйнований а згодом відбудований для монахів ордена св. Франциска. Після пожежі у 1747 р. його відновили в стилі бароко. В цей же час збудували і костел. Фрески прикрашають костел із ХІХ ст. У своєму первісному вигляді залишились тільки келії зі скелистими хрестоподібними стелями. На шпилі дзвінниці збереглась дата - 1889.
З 1945 р. в монастирських приміщеннях розташовувався історичний музей, але через декілька десятків років його передали римо-католицькій громаді міста. У монастирі знаходиться старовинний орган привезений з Німеччини напр.1980-х рр.
У 2012 р.в частину огорожі навколо комплексу, вбудована капличка. У ній встановлені дві скульптури - Святого Франциска, який тримає в руках гроно винограду, та монаха-францисканця.Корпус келій
Композиція у пам*ять про поселення францисканців (2012р.)
Храм
Через дорогу височіє одна із домінант історичної частини містечка-шпиль вежі костелу Вознесіння,-готичної споруди,перша згадка про яку датується 1516 р.
У 1556 р. будівлю було зруйнувано. В 1668 р. костел відбудували монахи францисканського ордену. Наступної перебудови споруда зазнала після пожежі 1747 р. Цього разу костел набув форм романського зодчества. У 1748 р. єпископ з Егера Баркоці передає древню споруду католикам.У пам’ять про цю подію над головним порталом костелу вибито герб єпископа. У костелі збереглись фрески ХІХ ст. та залишки фрагментів готичної кам’яної пластики біля олтарної частини храму. До 1989 р. костел був зачинений, в ньому розташовувався склад взуттєвої фабрики. У 1998 р. будівлю, яка тривалий час використовувалась не за призначенням, передано римо-католицькій громаді Виноградова.
Вознесенський костел(13-15ст.). Профіль
Храм.Тил
Смачно підкріпившись та трохи відпочивши я вирушаю знову гуляти містом.Основною метою мого візиту є замок Канків (про нього у наступному звіті),та як можна пройти мимо чогось цікавенького,навіть якщо ти його вже колись і бачив?
Палац Перені вважається одним з найстаріших на Закарпатті споруд такого типу. Будівля досить велика, масивна, прямокутна, двоповерхова. Наріжні чотирикутні вежі мають радше архітектурно-декоративне призначення, ніж оборонне.
Численні реставрації та перебудови надали палацові барочного вигляд. На фасадній стороні розміщений стильний портал, над ним, на високому фронтоні,- герб баронів Перені. Дах піднесений, барочний, покритий ґонтом. Палац розташований серед стародавнього парку. На підході до палацу стоять одноповерхові флігелі.Палац графа Ж.Перені (14ст.;17ст.)
Садиба в стилі бароко
Палац.Тил
Після штурму у 1557р. королівським військом замку, в якому перебував Перені, він став непридатним для житла. Для його відновлення треба багато коштів. Барон вирішує побудувати палац в місті неподалік від замку, щоб в разі небезпеки можна було перейти в більш стратегічно вигідне та безпечніше місце.
Спочатку палац був одноповерховим, лише в 17ст. було надбудовано другий поверх, вежі на рогах набули красивого завершення, на центральному фасаді ризаліт та герб, фігурні водостоки. Перший поверх використовувався під господарчі потреби, на другому поверсі були житлові приміщення та велика зала. Праворуч від входу в 1989 р. було встановлено меморіальну дошку на честь Жигмонда Перені, який заснував у місті лікарню.
Сьогодні в приміщеннях палацу діє районний відділ освіти.Відреставрований флігель
Будівля флігеля
Закинуті господарські споруди маєтку
Севлюш вперше згадується в 1262 р., коли Іштван V надав містечку статус вільного королівського міста. Сама ж назва «Севлюш» з'явилася в XV ст., що в перекладі з угор. означає «виноградний». 1946 р. Севлюш перейменований у Виноградів.
Місто розташоване в південній частині Закарпатської області, під внутрішнім вулканічним поясом Східних Карпат, на Закарпатській низовині, де Тиса поділяє цей пояс на західну і східну частини. Розкинулося праворуч р. Тиси біля підніжжя Чорної гори, яка колись була активним вулканом.Газовий світильник з 1898р.
Виноградівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4
Будівля на вул.Шевченка
У період Австро-Угорщини була збудована Севлюшська синагога - за ініціативи рабина Клайна в 1874 р. За радянських часів втратила свій архітектурний вигляд. Вікна загратували, знищили декоративні елементи на фасаді. У 2016 р. розпочались реставраційні роботи, що ведуться у відповідності із зображеннями на старих листівках. На фасад знову повертають ліпні елементи, а на верхньому фігурному фронтоні - зображення Скрижалей Завіту - обов’язкового елементу синагог. Кошти на це виділив уряд Угорщини.Я синагоги не бачив...
Вулиця Шевченка
Декорована будівля
Будиночок на розі
Сказати чесно і відверто-якихось особливо цікавих в архітектурному плані будівель у Виноградові я не надибав,але вуличками гуляти досить таки приємно-чи це через нетипову атмосферу,пов*язану із українсько-угорсько-румунською говіркою,чи може ще чогось..Прогулюватись приємно,але раджу це робити у квітні-травні,щоб повністю відчути переваги мякого клімату цієї місцини.
Вулиця Миру
Кафе-ресторан "Фонтан"
Будинок держбанку (1909р.)
У 2012р.,з нагоди 750-го дня народження міста,мешканці отримали в подарунок диво-фонтан.
За словами скульптора, фонтан не є копією існуючих за радянських часів. Він подібний на середньовічні «водограї», які традиційно у минулі століття розташовувалися у центрі європейських містечок.
Основою фонтану є скульптура дівчини розміщена на постаменті-восьмиграннику. На кожній його грані чітко вибито в камені коротку історичну довідку про місто на шістьох мовах. Саму ж скульптуру, виливали із бронзи у чотирьох різних цехах.Фонтан (2012р.)
Пам*ятник полеглим у центрі (1971р.)
Пам*ятник виноробу (2011р.)
А рік перед цим у Виноградові відкрили пам*ятник виноробу. Пам’ятник закарпатського скульптора М.Колодка розмістили у центрі скверу (площа Миру) поблизу Вознесенського костьолу та монастиря францисканців. Розташування вважається вдалим - саме францисканці були першими, хто поширив на Виноградівщині культуру виробництва і споживання вина. Виноробський край не може обійтись без відповідного символу, впізнаваного багатьма. Ним і став винороб, в народі вже знаний як Мішко-бачі. У скульптурі використано спеціальне покриття для міді, щоб пам’ятка візуально постарішала.
Пам*ятник Б.Хмельницькому (1954р.)
Пам*ятник Перені Жигмонду (1906р.;1991р.)
Міська рада
Реформатська релігійна громада, як власне і реформаторська церква, є однією з найдавніших в районі (XV ст.). Перші письмові документи, які підтверджують факт існування конфесії, датуються 1545 р. Дерев’яний храм згорів, тож вирішили збудувати кам’яну споруду (1828 - 1872рр.). Поруч була створена парафія, яка датується 1912 р. Збереглись архітектурні деталі та елементи декору на фасаді, зокрема портик над входом, металева брама та арочний вхід.
Реформаторська церква (1828-1872рр.)
Церква Успіння Прсв.Богородиці (1796р.;1760р.?)
Нова церква Успіння Прсв.Богородиці (2000-2011рр.)
Троїцький кафедральний собор (1992-2012рр.)
Така от вийшла прогулянка містечком.А після цього я попрямував до руїн замку Канків,про що напишу вже у наступній розповіді.