Церква Різдва Пресвятої Богородиці в Зарічному (Муравин)
Смт. Зарічне, районний центр у Рівненській області, перш за все, відоме тим, що є кінцевою станцією на вузькоколійнйі залізниці з Антонівки. Але крім цього, в селі є ще одна дуже цікава пам'ятка, про яку зараз розповім.
1. Храм Різдва Пресвятої Богородиці в Зарічному. Розташований в передмісті Муравин. З його датуванням цікава історія. Під час пошуків інформації про церкву зустрів дату 1760 р., як початкову (тут: http://decerkva.org.ua/riv/zarichne-muravyn.html і тут: https://parafia.org.ua/UCA/church/tserkva-rizdva-presvyatoji-bohorodytsi-8/), в той же час вказується на доволі потужний ремонт у 1870-ті (http://www.pandia.ru/text/77/182/39611.php). В цьому плані, цікаво, який же початковий мав вигляд храм, і взагалі, чим він початково був. Відразу церквою чи костелом?
2. Дійти до церкви просто. Ще під'їжджаючи до Зарічного на південному боці села (саме він у вікні з правого боку якщо їхати потягом - "кукшкою" з Антонівки) можна побачити великий мурований храм. Від вокзалу ркхаємось вул. Привокзальною, потім звертаємо праворуч на Центральну вул., і йдемо до великого дерева за яким буде роздоріжжя позначене обрічним хрестом, традиційним в цій місцевості (на фото). Тут відразу помітно новий мурований храм і старий дерев'яний перед ним.
3. Вхід на подвір'я вільний. Щоправда в цей час як раз виходили люди зт нової церкви, тому як тут зазвичай - не зна. Дзвінниця церкви над бабинцем, що дехто вважає готизмом.
4. Вхід до храму. Бабинець.
5. Детальніше двері. В середину церкви потрапити не вдалось.
7. Дзвінниця.
8. Починаємо обхід храму.
9. Подібний храм, між іншим, є в селі Іванчиці. Можете побачити по третьому лінку до фото 1. Цікаво, як закладене вікно у дзвінниці.
10. Нині храмове подвір'я є спільним для обох церков.
11. Вівтарна частина.
12. Вона має окремий вхід.
13. Детальніше прибудова біля вівтаря.
14. І віконниці, куди ж без них)))
15. Про хронологічне походження наличників тут теж багато версій.
16. Привертає до себе увагу і храмовий некрополь, розташований за вівтарем.
17. Поховання переважно початку ХХ ст.
18. Після Великодня та Поминальних Днів надгробки прикрашені стрічками, як і обрічний хрест.
19.
20. В цій частині подвір'я ще й такий собі кладовищний сосновий сквер. А шишки по всьому двору.
21. Стан збереження могил доволі гарний. Як на їх вік.
22. На деяких надгробках, як от на цьому, написи з обох сторін. Тут же помітно і велике дерево, про яке йшлося у підписі до фото 2.
23. І ще трохи цікавинок. Місцевий матеріал з якого тут виготовлена переважна білтьшість доріг - брук.
24. Вигляд на нову церкву із закинутої площі перед великою дерев'яною спорудою частково її видно на фото.
Що ж, дякую за увагу) Часу між прибуттям та відправленням потягу з/до Антонівки цілком вистачає щоб сюди дійти й оглянути цю маловідому пам'ятку. А по дорозі ще й можете поповнити запаси продовольства, магазини на вулиці є. Тому, опинитесь в Зарічному, майте на увазі, як тут можна цікаво провести час.
1. Храм Різдва Пресвятої Богородиці в Зарічному. Розташований в передмісті Муравин. З його датуванням цікава історія. Під час пошуків інформації про церкву зустрів дату 1760 р., як початкову (тут: http://decerkva.org.ua/riv/zarichne-muravyn.html і тут: https://parafia.org.ua/UCA/church/tserkva-rizdva-presvyatoji-bohorodytsi-8/), в той же час вказується на доволі потужний ремонт у 1870-ті (http://www.pandia.ru/text/77/182/39611.php). В цьому плані, цікаво, який же початковий мав вигляд храм, і взагалі, чим він початково був. Відразу церквою чи костелом?
2. Дійти до церкви просто. Ще під'їжджаючи до Зарічного на південному боці села (саме він у вікні з правого боку якщо їхати потягом - "кукшкою" з Антонівки) можна побачити великий мурований храм. Від вокзалу ркхаємось вул. Привокзальною, потім звертаємо праворуч на Центральну вул., і йдемо до великого дерева за яким буде роздоріжжя позначене обрічним хрестом, традиційним в цій місцевості (на фото). Тут відразу помітно новий мурований храм і старий дерев'яний перед ним.
3. Вхід на подвір'я вільний. Щоправда в цей час як раз виходили люди зт нової церкви, тому як тут зазвичай - не зна. Дзвінниця церкви над бабинцем, що дехто вважає готизмом.
4. Вхід до храму. Бабинець.
5. Детальніше двері. В середину церкви потрапити не вдалось.
7. Дзвінниця.
8. Починаємо обхід храму.
9. Подібний храм, між іншим, є в селі Іванчиці. Можете побачити по третьому лінку до фото 1. Цікаво, як закладене вікно у дзвінниці.
10. Нині храмове подвір'я є спільним для обох церков.
11. Вівтарна частина.
12. Вона має окремий вхід.
13. Детальніше прибудова біля вівтаря.
14. І віконниці, куди ж без них)))
15. Про хронологічне походження наличників тут теж багато версій.
16. Привертає до себе увагу і храмовий некрополь, розташований за вівтарем.
17. Поховання переважно початку ХХ ст.
18. Після Великодня та Поминальних Днів надгробки прикрашені стрічками, як і обрічний хрест.
19.
20. В цій частині подвір'я ще й такий собі кладовищний сосновий сквер. А шишки по всьому двору.
21. Стан збереження могил доволі гарний. Як на їх вік.
22. На деяких надгробках, як от на цьому, написи з обох сторін. Тут же помітно і велике дерево, про яке йшлося у підписі до фото 2.
23. І ще трохи цікавинок. Місцевий матеріал з якого тут виготовлена переважна білтьшість доріг - брук.
24. Вигляд на нову церкву із закинутої площі перед великою дерев'яною спорудою частково її видно на фото.
Що ж, дякую за увагу) Часу між прибуттям та відправленням потягу з/до Антонівки цілком вистачає щоб сюди дійти й оглянути цю маловідому пам'ятку. А по дорозі ще й можете поповнити запаси продовольства, магазини на вулиці є. Тому, опинитесь в Зарічному, майте на увазі, як тут можна цікаво провести час.