Ходорів.Прогулянка біля залізничного вокзалу
Сюди добратись без проблем-сідаєте на пряму електричку Львів-Ходорів і "насолоджуєтеся" поїздкою. Близько 2-ох годин рівномірно-повільного кочення і ви вже на кінцевій станції.Вибратись також проблем немає- на Львів маршрутки курсують частенько,а от що саме ви будете тут робити,на що дивитись і чи варто взагалі сюди їхати лише заради того,щоб побачити те,що побачив я (ну,можливо трохи більше) це вже вирішувати кожному особисто.Для мене Ходорів був проміжним пунктом,на огляд якого мав трохи більше години.Зазвичай за такий час я встигаю "ого-го",але цього разу реально ліньки було вагомо заглиблюватись у місто,тому покружляв лише навколо залізничного вокзалу,побачив те що побачив і власне пропоную це для огляду.
Залізничний вокзал.Міський фасад
Цікавий житловий будинок біля з/д вокзалу
Перші згадки про Ходорів датуються 1394 р. В минулому містечко носило назви Ходоростав та Ходорів Став. З таким трактуванням важко не погодитись, зваживши на той факт, що первісно місто лежало на острові посеред ставу, утвореного р. Луга. Від назви міста пішов рід Ходорівських,хоча родинна легенда пояснює, що саме їхній предок дав назву міста. Старожили теперішню назву розбивають на три частини: Ход-о-рів та пояснюють її як: «ходити над ровами» або «ходити ровами», ти самим натякаючи на існування колись довкола міста земляних фортифікацій.
Франко та ребус за його спиною
Каменяр із бронзи (?)
В епоху Середньовіччя Ходорів сформувався у містечко. Тут був замок, про який зараз нагадує лише рів. В ХХ ст. ще існували деякі рештки замкових будівель, їх використали в якості будівельного матеріалу при споруджені греблі. З усіх боків замок оточували болота, а перед ним стояв костел. Між міською брамою і замком відстань була бл. 400 м., що свідчить про видовжену форму Ходорова. Під час набігу татар на поч. 1743 р. замок і міські мури були зруйновані, постраждала більшість будинків і ратуша.
Будівля колишнього готелю Тайхмана / бригадний будинок
Одна з небагатьох цікавеньких будівель містечка
За австрійських часів Ходорів був повітовим центром. Розвиток містечка припав на рубіж ХІХ-ХХ ст., коли була побудована залізниця Львів-Станиславів-Стрий. Найбільшим підприємством майже п’ятитисячного містечка була цукровня. Свого часу старий завод був одним з найпрогресивніших у Європі. У 1912 р.барон Казімеж де Во й інженер Б. Альбіновський заснували акціонерне товариство «Ходорів» з метою збудувати цукровню. Директором товариства став інженер С. Кремер. На момент відкриття восени 1913 р. завдяки новітньому обладнанню це була одна з найсучасніших цукровень у Європі.
У період Першої світової війни російські війська розграбували підприємство, а коли 1915 р. відступали, то спалили його будівлі, підірвали 65-метровий комин, а устаткування вивезли до Росії.Після Першої світової завод відновив роботу і пропрацював аж до 1999 р.На жаль,у липні 2016р.на старому цукровому заводі виникла пожежа,в результаті якої вогонь знищив колишній пісочний і половину рафінадного цехів.
На вході в парк
Карта-схема пам*ятки
Окрім цукровні в місті функціонувала оліярня та фабрика керамічних виробів.
В радянський час Ходорів був районним центром Дрогобицької області. Тоді ж у місті збудували нові підприємства -цегельний завод, фабрику поліграфічного устаткування, школи, дитячі садки, лікарню.
Господарські будівлі колишнього маєтку
Споруда під черепицею
У Ходорові була дерев'яна синагога, найгарніша серед усіх дерев'яних божниць на Галичині. Одна з найвідоміших єврейських святинь в Україні, вона походила з сер. XVII ст. Мальовничості їй надавали відкриті галереї та високі дахи із заломами, вкриті ґонтом, а особливо розкішним був інтер'єр- 1722 р. маляр Ізраель бен Мордехай Лісніцкі оздобив синагогу чудовими поліхромічними розписами. Їх встигли зафіксувати і захоплено описати мистецтвознавці на поч. ХХ ст. У центрі купола був зображений двоголовий орел з двома зайцями у лапах і з трьома коронами на голові, на стінах - ведмідь з оберемком квітів, лев, що бореться з єдинорогом, грифон, слон з вежею на спині, лис, леопарди та ін. звірі-символи в оточенні рослинного орнаменту. Синагога, що пережила турецькі, татарські й козацькі напади була зруйнована під час Першої світової війни.
Реконструкція стелі ходорівської синагоги експонується тепер у Музеї єврейської діаспори в Ізраїлі. Неподалік від синагоги знаходилася лазня єврейської громади - кагалу. За містом євреї мали своє кладовище.
Палац Любомирських (1932-1933рр.)
Будівля в "обіймах"
У 1861 р. володарем Ходорова був Казимир Лянцкорський. Його донька Єлизавета вийшла заміж за барона Кароля де Во, фельдмаршала-лейтенанта австрійської армії. Після 1860 р. Кароль де Во розпочав будівництво палацу. Під час Першої світової війни в 1915 р. палац був спалений російськими солдатами, а відбудований лише в 1932-1933 рр. князем Є. Любомирським. Споруда добре збереглася і зараз використовується як один з корпусів лікарні. Вона включена в перелік пам'яток архітектури місцевого значення, де датується поч. 20 ст. Парк навколо палацу теж включений в місцевий реєстр пам'яток садово-паркового мистецтва.
Палац-лікарня
Вхід
У 1912 р. в Ходорові з канонічною візитацією побував митрополит Греко-Католицької Церкви А. Шептицький. Повернувшись до резиденції, занепокоєний станом будівлі дерев’яної церкви 6 лютого 1914 р. він віддає наказ деканові Ходорівському о. Івану Вінницькому „зайнятися якнайревніше скорим побудованєм нової церкви в Ходорові”. Виконання наказу довелося відкласти через початок Першої світової війни аж до 1922 р.
У 1922 р. розпочалося будівництво нової церкви.Стара дерев’яна, збудована 1713 р. простояла 200 років.
У лютому 1923 р. почалася відбудова Народного дому, який було зруйновано під час Першої світової війни.
Фото
Вікно
Ще з цікавенького у містечку: народний дім "Просвіта", будівля міської ради,будинок культури та костел..Ну,може ще щось,чого я не знаю).
Фотоцвіт
Ходорів - важливий залізничний вузол
Залізничний вокзал.Міський фасад
Цікавий житловий будинок біля з/д вокзалу
Перші згадки про Ходорів датуються 1394 р. В минулому містечко носило назви Ходоростав та Ходорів Став. З таким трактуванням важко не погодитись, зваживши на той факт, що первісно місто лежало на острові посеред ставу, утвореного р. Луга. Від назви міста пішов рід Ходорівських,хоча родинна легенда пояснює, що саме їхній предок дав назву міста. Старожили теперішню назву розбивають на три частини: Ход-о-рів та пояснюють її як: «ходити над ровами» або «ходити ровами», ти самим натякаючи на існування колись довкола міста земляних фортифікацій.
Франко та ребус за його спиною
Каменяр із бронзи (?)
В епоху Середньовіччя Ходорів сформувався у містечко. Тут був замок, про який зараз нагадує лише рів. В ХХ ст. ще існували деякі рештки замкових будівель, їх використали в якості будівельного матеріалу при споруджені греблі. З усіх боків замок оточували болота, а перед ним стояв костел. Між міською брамою і замком відстань була бл. 400 м., що свідчить про видовжену форму Ходорова. Під час набігу татар на поч. 1743 р. замок і міські мури були зруйновані, постраждала більшість будинків і ратуша.
Будівля колишнього готелю Тайхмана / бригадний будинок
Одна з небагатьох цікавеньких будівель містечка
За австрійських часів Ходорів був повітовим центром. Розвиток містечка припав на рубіж ХІХ-ХХ ст., коли була побудована залізниця Львів-Станиславів-Стрий. Найбільшим підприємством майже п’ятитисячного містечка була цукровня. Свого часу старий завод був одним з найпрогресивніших у Європі. У 1912 р.барон Казімеж де Во й інженер Б. Альбіновський заснували акціонерне товариство «Ходорів» з метою збудувати цукровню. Директором товариства став інженер С. Кремер. На момент відкриття восени 1913 р. завдяки новітньому обладнанню це була одна з найсучасніших цукровень у Європі.
У період Першої світової війни російські війська розграбували підприємство, а коли 1915 р. відступали, то спалили його будівлі, підірвали 65-метровий комин, а устаткування вивезли до Росії.Після Першої світової завод відновив роботу і пропрацював аж до 1999 р.На жаль,у липні 2016р.на старому цукровому заводі виникла пожежа,в результаті якої вогонь знищив колишній пісочний і половину рафінадного цехів.
На вході в парк
Карта-схема пам*ятки
Окрім цукровні в місті функціонувала оліярня та фабрика керамічних виробів.
В радянський час Ходорів був районним центром Дрогобицької області. Тоді ж у місті збудували нові підприємства -цегельний завод, фабрику поліграфічного устаткування, школи, дитячі садки, лікарню.
Господарські будівлі колишнього маєтку
Споруда під черепицею
У Ходорові була дерев'яна синагога, найгарніша серед усіх дерев'яних божниць на Галичині. Одна з найвідоміших єврейських святинь в Україні, вона походила з сер. XVII ст. Мальовничості їй надавали відкриті галереї та високі дахи із заломами, вкриті ґонтом, а особливо розкішним був інтер'єр- 1722 р. маляр Ізраель бен Мордехай Лісніцкі оздобив синагогу чудовими поліхромічними розписами. Їх встигли зафіксувати і захоплено описати мистецтвознавці на поч. ХХ ст. У центрі купола був зображений двоголовий орел з двома зайцями у лапах і з трьома коронами на голові, на стінах - ведмідь з оберемком квітів, лев, що бореться з єдинорогом, грифон, слон з вежею на спині, лис, леопарди та ін. звірі-символи в оточенні рослинного орнаменту. Синагога, що пережила турецькі, татарські й козацькі напади була зруйнована під час Першої світової війни.
Реконструкція стелі ходорівської синагоги експонується тепер у Музеї єврейської діаспори в Ізраїлі. Неподалік від синагоги знаходилася лазня єврейської громади - кагалу. За містом євреї мали своє кладовище.
Палац Любомирських (1932-1933рр.)
Будівля в "обіймах"
У 1861 р. володарем Ходорова був Казимир Лянцкорський. Його донька Єлизавета вийшла заміж за барона Кароля де Во, фельдмаршала-лейтенанта австрійської армії. Після 1860 р. Кароль де Во розпочав будівництво палацу. Під час Першої світової війни в 1915 р. палац був спалений російськими солдатами, а відбудований лише в 1932-1933 рр. князем Є. Любомирським. Споруда добре збереглася і зараз використовується як один з корпусів лікарні. Вона включена в перелік пам'яток архітектури місцевого значення, де датується поч. 20 ст. Парк навколо палацу теж включений в місцевий реєстр пам'яток садово-паркового мистецтва.
Палац-лікарня
Вхід
У 1912 р. в Ходорові з канонічною візитацією побував митрополит Греко-Католицької Церкви А. Шептицький. Повернувшись до резиденції, занепокоєний станом будівлі дерев’яної церкви 6 лютого 1914 р. він віддає наказ деканові Ходорівському о. Івану Вінницькому „зайнятися якнайревніше скорим побудованєм нової церкви в Ходорові”. Виконання наказу довелося відкласти через початок Першої світової війни аж до 1922 р.
У 1922 р. розпочалося будівництво нової церкви.Стара дерев’яна, збудована 1713 р. простояла 200 років.
У лютому 1923 р. почалася відбудова Народного дому, який було зруйновано під час Першої світової війни.
Фото
Вікно
Ще з цікавенького у містечку: народний дім "Просвіта", будівля міської ради,будинок культури та костел..Ну,може ще щось,чого я не знаю).
Фотоцвіт
Ходорів - важливий залізничний вузол