Крукеничі: маєток і не тільки...

Jan 22, 2017 10:40

За 15 км. від Мостиськ на шляху Мостиська - Самбір у просторій подовженій долині, оточеній з чотирьох боків горами, розкинулось мальовниче село Крукеничі.
Поселення виникло за часів перемиських князів Ростиславичів у  XII ст. Перша письмова згадка відноситься до 1366 р. Назва походить від слова «крук» - птах, оскільки в місцевості були густі - прегусті ліси і зазвичай водилося багато круків. Побутує й інша думка, ніби першим поселенцем був дружинник Крукенич.


Храм Св.Симеона Стовпника з дзвіницею.Панорама

"Засайдингований" дерев*яний храм


За княжих часів село належало знатним українським боярам з роду Дрогойовських, до володінь яких також входили села Боляновичі,  Тамановичі та Золотковичі.
Зважаючи на значний економічний  розвиток села, у 1404 р. польські королі надали Крукеничам магдебурзьке право і статус містечка. Починається процес заселення  поселенцями  з  навколишніх  сіл,  із  Західної Польщі. Приблизно в цей період в Крукеничах появляються євреї, які займалися торгівлею та посередництвом у збуті хліборобських та ремісничих виробів.
Дзвіниця церкви Св.Симеона Стовпника

Храм.Фасад


Крукеничі були заселені українцями, поляками та євреями. Євреї навчили крукеничан шити взуття. Шевське ремесло було настільки розвинуте, що складало напр.XVIIIст. основу економічного розвитку Крукенич.  Це позначилося і на тому, що в містечку відбувалися ярмарки два рази в рік, раз в тиждень - торги.  Крукеницькі шевці їздили зі своїми виробами на ярмарки в Самбір, Рудки, Судову Вишню, Мостиська.
В цей час у Крукеничах було три церкви. Одна - в центрі і дві - на передмістях.
Фото

Для мешканців центральної частини містечка слугувала невеличка церковця Преподобного Семеона Стовпника (або верхня). У 80-х рр. XVIII ст. граф Дрогойовський, ставши власником Крукенич, домагається об'єднання двох українських церковних громад.Вирішують із двох маленьких церков побудувати велику на місці, де стояла верхня.
Згідно акту, який складений 26 серпня 1803 р., будівлі та земля нижньої Церкви долучаються до верхньої. І церква дістає титул преподобного Семеона Стовпника, але пристольний празник святкує Воздвижения Чесного Хреста(нижня церква).
Костел Св.апостола Матвея (1991-1994рр.)

Римо-католицький храм


У 1966 р.пожежа знищила баню. Ремонт розпочали і провели у 1989 р. 2008 р. стіни будівлі покрили пластиком(сайдингом). З північної та південної сторін до вівтаря прибудовані ризниці. Деревяна дзвінниця відсутня. У сер. 1960-х рр. церква офіційно була зачинена, але місцеві мешканці нелегально проводили у ній Служби Божі. Це, звісно, не могло подобатися тодішньому голові сільради. Кажуть, з його наказу, один з місцевих атеїстів підпалив церкву. Правда повністю вона не згоріла.
Інтер*єр костелу Св.Матвея

Вівтар


У 1439 р.у Крукеничах завдяки родині Рихницьких постала римо-католицька парафія . У 1722-174? рр. через поганий стан старої дерев'яної святині коштом Дрогоєвських збудували новий дерев'яний костел . Нова святиня у 1728р.мала вісім вівтарів,два із яких були перенесені із попереднього храму.
 8 жовтня 1752 р.храм під титулом Св.Матвія освятив єпископ А. Пруський. 1897 р. відбулась грунтовна реконструкція святині, а в 1933-1934 рр. - її черговий ремонт. На кін. 40-х рр. ХХ ст. храм був закритий для богослужінь,так як виконував нову "місію"-слугував зерносховищем, а в 1987р. його взагалі розібрали на опалювальний матеріал..
Хресна дорога


Костел.Тил


Сучасний мурований костел у Крукеничах спорудили у 1991-1994 рр., а 3 липня 1994 р. його освятили.
Навпроти костелу,через дорогу,знаходиться старенька будівля,яка свого часу слугувала їдальнею.
Костел.Св.апостола Матвея.Фасад


Їдальня


Близько 1822р.  Г. Дрогойовська  побудувала  в  Крукеничах  палац  в класичному стилі і містечко стало головною садибою графської династії.  Дві пари колон при вході, а також балкони-лоджії надавали будівлі пишності та величності. За будинком на горбочку зеленів парк, закладений ще в XVIII ст. і збережений до наших днів. Зелене шатро його творили дуби, клени,ясени та липи,були й екзотичні дерева: тюльпанове дерево, магнолія.Внизу знаходились стави, де розводили рибу. Садиба була обгороджена навколо півтораметровим муром, яку охороняв сторож. Щоб сторож не міг заснути, на території садиби були розміщені годинники: один при вході в будинок,  другий - біля ставків, а третій - в кінці парку. Щоб годинники працювали, їх потрібно було щогодини заводити, тому сторож змушений був весь час бути в русі.  Вранці, якщо пан помітив, що якийсь годинник відстає, то сторожа карали.
Маєток Г.Дрогойовської

Флігель маєтку.Тильна сторона


Нащадки графської династії жили розкішно, часто справляли бали, на які приїжджав військовий оркестр з Перемишля.Таке легковажне життя призвело до того, що граф збанкрутів. Під час чергового бенкету пан Дрогойовський в один момент попрямував до конюшні і там перервав своє життя (застрелився).  
Корпус природничо-технічного ліцею


Корпус природничо-технічного ліцею.Фасад


У 1880 р. в Крукеничах  була однокласна школа, пошта,  дільниця поліції, гуральня, лісозавод , водяний млин.
1890 р. в містечку засновано читальню « Просвіта», а згодом - спортивне товариство «Січ».
Під час зустрічі з виборцями Крукенич у 1897 р. жандарми хотіли заарештувати І.Франка, який балотувався до віденського парламенту. Але прихильники захистили свого кандидата.
Корпус,зведений в радянські часи.Профіль-тил

Маєток.Тил


На поч. XXст. власником села стає В. Слотвінський.
У 1918 р.в Мостиськах був створений повітовий  комітет ЗУНР, який очолив В. Возняк, директор школи з Острожця. В цьому комітеті були також учасники з Крукенич, але українцям не вдалося захопити  урядові установи і взяти владу в свої руки.Тому повітовий комісаріат розмістився в Крукеничах.
Флігель(поч.20ст).Фасад

Маєток Г.Дрогойовської.Фасад


У 1918 р. в Крукеничах знаходилась військова Українська команда частини лінії фронту Гусаків - Мостиська - Судова Вишня.
У 1920 р., за часів польського панування,  Крукеничі було позбавлено статусу містечка.
Меморіальна дошка на честь жертв катів з НКВС-МДБ на стіні палацового флігеля


Фонтан(?) на території маєтку


У 1921 р. власником панського маєтку стає доктор Станішевський, професор агрономічних наук Краківського університету.
У 1935 р. професор продав свій маєток князеві Любомірському, який відпродав його Рафалу Бонгарду.
 В колишньому палаці Дрогойовських протягом 1953-1957 рр. знаходилась тюрма НКВС, де були замордовані сотні українців.Згодом маєток виконував роль природничо-технічного технікуму,потім -ліцею,а нині це складова Національного лісотехнічного університету України.
Комплекс.Панорама

Школа


У 20- их рр. у селі активізувалася просвітянська діяльність. Протягом 1923- 1924 рр. отець П.Чавс заснував у селі  «Просвіту», а згодом і кредитну  спілку.
Храм-новобуд


Братська могила

палаци, Львівщина, храми

Previous post Next post
Up