В гості до Білого Слона. Ч.2: З Вухатого на ПІЧ та вниз
А ми далі прямуємо до бажаної мети-будівлі давньої обсерваторії,яка бовваніє на вершині гори...
- А чи не вилізти вам з нами на ПІЧ?
- Ага,сидіти на печі і їсти калачі,ніби у казці?
- Ні,на ПІЧ,себто на Піп Іван Чорногорський!
- Аааа...
Піп Іван Чорногірський (Чорна Гора або просто Піп Іван) - одна з найвищих вершин Українських Карпат. Розташована на південно-східному кінці головного хребта масиву Чорногора, на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей.За переказами, свою назву дістала від скелі на вершині, яка нагадувала священика в рясі. Нині від скелі залишилася безформна купа каміння.
Сніг на схилах.Червень...
Там вдалині...
Гора масивна, має пірамідальну форму, у привершинній частині - кам'яні розсипища.Складається з пісковиків. Вкрита переважно субальпійською рослинністю. Поширені чагарники (яловець сибірський, рододендрон) і ялинові ліси (до висоти 1500-1600 м).Розташована в межах Карпатського національного природного парку.
Вершина на довоєнних польських картах позначена як стовп № 16. На вершині - руїни польської астрономо-метеорологічної обсерваторії за назвою Білий Слон.
Рододендроновий килим
Стежка-стежечка
Астрономічна і метеорологічна обсерваторія на вершині Піп Іван, - найвище розташована споруда в Україні, в якій постійно жили й працювали люди. Діяла протягом 1938 -1941 рр.
Після Першої світової війни у Польщі постало питання про будівництво нової обсерваторії, бо існуюча Варшавська обсерваторія ставала все менш придатною для спостережень.
У 1935р. було запропоновано організувати астрономічний відділ у метеорологічній обсерваторії, яку планували збудувати у Карпатах, на вершині г. Піп-Іван.
Будівництво розпочалося влітку 1936 р.Камінні вкраплення- «ґорґани»
Фото
Гори,гори...
Обсерваторія зводилася переважно з використанням місцевого будівельного матеріалу - каменю-пісковика. Камінь на гору підвозили кіньми чи несли в руках, на спині. Так само транспортували інші будівельні матеріали та обладнання, доставлені залізницею до найближчої станції Ворохта. Багато зусиль було витрачено на перенесення до вершини гори Піп-Іван 33 скринь із елементами купола та іншими деталями. Найбільша з них важила 950 кг.
Стіни обсерваторії, що побудована у стилі конструктивізму, складені із пісковика і сягають 1,5 м товщини на рівні цокольного поверху та 1 м на рівні верхніх поверхів.Споруда має два поверхи зі східної сторони, і 5 із західної. Її двосхилий дах був покритий мідними листами. З південної сторони розташована ротонда, де розміщувався телескоп.
Одна з вершин Чорногори
Схил гори
Каміння
Урочисте відкриття «Астрономічно-метеорологічної обсерваторії імені маршала Юзефа Пілсудського Ліги протиповітряної оборони Польщі» відбулося 29 липня 1938р. Вона складалася із 43 кімнат. Серед них - конференц-зал, помешкання керівника обсерваторії, їдальня, кабінети, зал для метеоінструментів тощо. У підвалі - акумуляторна та котельня.
Керівником обсерваторії був виходець із с. Микуличина В.Мідович. Тут же він і жив разом із дружиною та сином. Ще кілька осіб допоміжного технічного та наукового персоналу забезпечували постійні астрономічні та метеоспостереження. В обсерваторії постійно перебував загін польських прикордонників.
Останні кроки до мети
Центральний вхід(заїзд) до обсерваторії
Західна сторона будівлі
Після початку Другої Світової війни працівники обсерваторії евакуювали найцінніше обладнання. Змонтований трилінзовий об'єктив перебуває в Сілезькому планетарії.
Після фашистської окупації напр. 1941 р. будинок обсерваторії зайняли угорські війська, які обладнали тут спостережний пункт. Німці вивезли металеві частини астрографа до Львова.Після російської окупації 1944 р. було прийнято остаточне рішення, згідно з яким обсерваторію визнано зруйнованою.
По війні приміщення було покинуте, і місцеві мешканці розтягли з нього все, що мало якусь цінність, зокрема, мідні листи з куполу та даху обсерваторії. Із них вони зробили великі чани, в яких варять сир на навколишніх полонинах.Білий Слон.Північний фасад
Обсерваторія
Вежа-ротонда
Незважаючи на 50 років запустіння та руйнації, фундаменти та стіни будівлі збереглися у задовільному стані.
З 2012р.проводяться періодичні ремонтно-реставраційні роботи по відновленню будівлі та території навколо колишньої астрологічно-метеорологічної лабораторії.
Вид з гори
Вид з гори-2
Вид з гори-3
Вид з гори-4
На вершину ми піднялись о 14.45год.(кому цікаві часові проміжки у співвідношенні до маршруту- читайте першу частину)).Підкріпились,помилувались краєвидами,облазили будівлю,поспілкувались... Близько 16.25 год.почали спускатись.
Маршрут спуску пролягав не через Вухатий Камінь,а через г.Смотрич-для здобуття нових вражень!
Вказівник
На спуск!
Смотрич Смотрець) - одна з вершин гірського масиву Чорногора (Українські Карпати). Розташована у Верховинському районі Івано-Франківської області, в межах Карпатського національного природного парку.Висота гори 1898 м. Лежить у південно-східній частині Чорногори, за 1,5 км. на схід від головного хребта, і з'єднана з ним пологою сідловиною. За півкілометра на північний захід від вершини на одній з її відног розташований так званий Вухатий Камінь - передвершина Смотрича.
На південному заході від гори - велика котловина, в якій бере початок р.Погорілець. За котловиною здіймається потужний масив г. Піп Іван Чорногорський. На заході розташована г. Дземброня, на північ від вершини розташовані Дзембронські водоспади. На північному сході в долині видніється найближчий до гори населений пункт - с. Дземброня.
Каміння та квіти
А там за пагорбом...
Квіти рододендрону на схилі
Спуск проходить на порядок швидше,але важче.Дорогою хлопці з групи збирають все,що попадає під руку,з метою подальшого використання цього в медицинських цілях: ісландський мох,смерекові шишки,чебрець та інші природні медикаменти наповнюють їхні рюкзаки своєю масою а голови думками та вірою у завтрашній здоровий день.
Ісландський мох
Смотрицький перевал
Близько 2,5год. зайняв спуск з вершини ПІЧ і до колиби.Довго? Звичайно! Але не забувайте того факту, що група не просто спукалась,а ще й робила запаси природніх лікарських препаратів,а це також займає досить часу).
До повороту на Верховину доїхали вже у сутінках.Там попрощались та подякували нашим супутникам і вийшовши на дорогу почвалали у Верховину,а вони поїхали у Ворохту.
По дорозі обговорювали хороший та продуктивний день,попивали "енергетик" та час від часу зупинялись,щоб послухати тужливо-приємний гул втомлених ніг...
Вечоріє
"Вартовий"
- А чи не вилізти вам з нами на ПІЧ?
- Ага,сидіти на печі і їсти калачі,ніби у казці?
- Ні,на ПІЧ,себто на Піп Іван Чорногорський!
- Аааа...
Піп Іван Чорногірський (Чорна Гора або просто Піп Іван) - одна з найвищих вершин Українських Карпат. Розташована на південно-східному кінці головного хребта масиву Чорногора, на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей.За переказами, свою назву дістала від скелі на вершині, яка нагадувала священика в рясі. Нині від скелі залишилася безформна купа каміння.
Сніг на схилах.Червень...
Там вдалині...
Гора масивна, має пірамідальну форму, у привершинній частині - кам'яні розсипища.Складається з пісковиків. Вкрита переважно субальпійською рослинністю. Поширені чагарники (яловець сибірський, рододендрон) і ялинові ліси (до висоти 1500-1600 м).Розташована в межах Карпатського національного природного парку.
Вершина на довоєнних польських картах позначена як стовп № 16. На вершині - руїни польської астрономо-метеорологічної обсерваторії за назвою Білий Слон.
Рододендроновий килим
Стежка-стежечка
Астрономічна і метеорологічна обсерваторія на вершині Піп Іван, - найвище розташована споруда в Україні, в якій постійно жили й працювали люди. Діяла протягом 1938 -1941 рр.
Після Першої світової війни у Польщі постало питання про будівництво нової обсерваторії, бо існуюча Варшавська обсерваторія ставала все менш придатною для спостережень.
У 1935р. було запропоновано організувати астрономічний відділ у метеорологічній обсерваторії, яку планували збудувати у Карпатах, на вершині г. Піп-Іван.
Будівництво розпочалося влітку 1936 р.Камінні вкраплення- «ґорґани»
Фото
Гори,гори...
Обсерваторія зводилася переважно з використанням місцевого будівельного матеріалу - каменю-пісковика. Камінь на гору підвозили кіньми чи несли в руках, на спині. Так само транспортували інші будівельні матеріали та обладнання, доставлені залізницею до найближчої станції Ворохта. Багато зусиль було витрачено на перенесення до вершини гори Піп-Іван 33 скринь із елементами купола та іншими деталями. Найбільша з них важила 950 кг.
Стіни обсерваторії, що побудована у стилі конструктивізму, складені із пісковика і сягають 1,5 м товщини на рівні цокольного поверху та 1 м на рівні верхніх поверхів.Споруда має два поверхи зі східної сторони, і 5 із західної. Її двосхилий дах був покритий мідними листами. З південної сторони розташована ротонда, де розміщувався телескоп.
Одна з вершин Чорногори
Схил гори
Каміння
Урочисте відкриття «Астрономічно-метеорологічної обсерваторії імені маршала Юзефа Пілсудського Ліги протиповітряної оборони Польщі» відбулося 29 липня 1938р. Вона складалася із 43 кімнат. Серед них - конференц-зал, помешкання керівника обсерваторії, їдальня, кабінети, зал для метеоінструментів тощо. У підвалі - акумуляторна та котельня.
Керівником обсерваторії був виходець із с. Микуличина В.Мідович. Тут же він і жив разом із дружиною та сином. Ще кілька осіб допоміжного технічного та наукового персоналу забезпечували постійні астрономічні та метеоспостереження. В обсерваторії постійно перебував загін польських прикордонників.
Останні кроки до мети
Центральний вхід(заїзд) до обсерваторії
Західна сторона будівлі
Після початку Другої Світової війни працівники обсерваторії евакуювали найцінніше обладнання. Змонтований трилінзовий об'єктив перебуває в Сілезькому планетарії.
Після фашистської окупації напр. 1941 р. будинок обсерваторії зайняли угорські війська, які обладнали тут спостережний пункт. Німці вивезли металеві частини астрографа до Львова.Після російської окупації 1944 р. було прийнято остаточне рішення, згідно з яким обсерваторію визнано зруйнованою.
По війні приміщення було покинуте, і місцеві мешканці розтягли з нього все, що мало якусь цінність, зокрема, мідні листи з куполу та даху обсерваторії. Із них вони зробили великі чани, в яких варять сир на навколишніх полонинах.Білий Слон.Північний фасад
Обсерваторія
Вежа-ротонда
Незважаючи на 50 років запустіння та руйнації, фундаменти та стіни будівлі збереглися у задовільному стані.
З 2012р.проводяться періодичні ремонтно-реставраційні роботи по відновленню будівлі та території навколо колишньої астрологічно-метеорологічної лабораторії.
Вид з гори
Вид з гори-2
Вид з гори-3
Вид з гори-4
На вершину ми піднялись о 14.45год.(кому цікаві часові проміжки у співвідношенні до маршруту- читайте першу частину)).Підкріпились,помилувались краєвидами,облазили будівлю,поспілкувались... Близько 16.25 год.почали спускатись.
Маршрут спуску пролягав не через Вухатий Камінь,а через г.Смотрич-для здобуття нових вражень!
Вказівник
На спуск!
Смотрич Смотрець) - одна з вершин гірського масиву Чорногора (Українські Карпати). Розташована у Верховинському районі Івано-Франківської області, в межах Карпатського національного природного парку.Висота гори 1898 м. Лежить у південно-східній частині Чорногори, за 1,5 км. на схід від головного хребта, і з'єднана з ним пологою сідловиною. За півкілометра на північний захід від вершини на одній з її відног розташований так званий Вухатий Камінь - передвершина Смотрича.
На південному заході від гори - велика котловина, в якій бере початок р.Погорілець. За котловиною здіймається потужний масив г. Піп Іван Чорногорський. На заході розташована г. Дземброня, на північ від вершини розташовані Дзембронські водоспади. На північному сході в долині видніється найближчий до гори населений пункт - с. Дземброня.
Каміння та квіти
А там за пагорбом...
Квіти рододендрону на схилі
Спуск проходить на порядок швидше,але важче.Дорогою хлопці з групи збирають все,що попадає під руку,з метою подальшого використання цього в медицинських цілях: ісландський мох,смерекові шишки,чебрець та інші природні медикаменти наповнюють їхні рюкзаки своєю масою а голови думками та вірою у завтрашній здоровий день.
Ісландський мох
Смотрицький перевал
Близько 2,5год. зайняв спуск з вершини ПІЧ і до колиби.Довго? Звичайно! Але не забувайте того факту, що група не просто спукалась,а ще й робила запаси природніх лікарських препаратів,а це також займає досить часу).
До повороту на Верховину доїхали вже у сутінках.Там попрощались та подякували нашим супутникам і вийшовши на дорогу почвалали у Верховину,а вони поїхали у Ворохту.
По дорозі обговорювали хороший та продуктивний день,попивали "енергетик" та час від часу зупинялись,щоб послухати тужливо-приємний гул втомлених ніг...
Вечоріє
"Вартовий"