Гусятин правобережний
Ні,ні і ще раз НІ! Не від гусей походить назва цього населеного пункту,не від гусей..Але кому подобається ототожнювати селище саме із цими пернатими,то вже нехай,не буду розчаровувати і переконувати).
Насправді ж (згідно інфоджерел),назва Гусятин(Всятин,Усятин) походить, ймовірно, від імені чи прізвиська Ус. За іншою версією-від поширеної у цій місцевості рослини -гусятника.
Щось космічно-астрономічне))
Гусятин,той про який піде мова-районний центр на сході Тернопільської обл. Колись це була єдина адміністративна одиниця, що включала в себе однойменні населені пункти по обидва береги Збруча. Але розподіл Польщі, в кін. XVIII ст., розділив Гусятин на романівську й габсбургську частини. Після Першої світової й до 1939 р., по Збручу проходив кордон між Польщею й Радянським Союзом. Від радянських часів і до сьогодні річка розділяє вже Хмельницьку й Тернопільську області.
Вул.Незалежності,18
Будівля управління освіти
За совітів прикордонний населений пункт не був густонаселений тому лівобережна частина колишнього Гусятина стає ординарним селом. Правобережний Гусятин розвивався більш активно і тому зараз населений пункт під назвою Гусятин асоціюється перш за все із Гусятином тернопільським. Ну і архітектурні пам’ятки Гусятина збереглися лише на правому березі Збруча...
Центр з фонтаном
На задньому плані-ангел на колоні
Перша писемна згадка про поселення зустрічається в історичних документах 1431 р., - згадуються бої поблизу Гусятина між польськими та литовськими феодалами. На поч. XV ст. власником Всятина був Г. Кірдей, з 1456 р. - Зігмунд Кірдей. У 1539 р. польська королева, італійка за походженням, Бона Сфорца, надала поселення у володіння Яну Свірчу,який у 1559 р. виклопотав у короля Сигізмунда ІІ для Гусятина Магдебурзьке право і дозвіл проведення трьох ярмарків на рік та щотижневих торгів. Ян Свірч також збудував у місті дерев'яну фортецю. В той час Гусятин розташовувався по обидва береги Збруча.
Готель "Збруч"
У 1574 р. місто перейшло у власність польського магната Олександра Валентія Калиновського, син якого - коронний гетьман М. Калиновський бл.1630 р. звів на місці давньої дерев'яної фортеці чотирикутний замок. З трьох сторін він був оточений ровом, а в центрі стояв палац і будинки прислуги та гарнізону. Замок входив до системи укріплень міста, які включали синагогу, церкву Св.Онуфрія та бернардинський костел. З кожної сторони укріплення мали три вузли оборони.
Бернардинський костел
Храм на реставрації
У 1870 - 1872 рр. тодішні власники міста Голуховські продали замок цадіку Давиду Мойше Фрідману,який в свою чергу на місці твердині збудував палац, божницю та ін.будівлі. Це все майже повністю знищила Перша світова війна. Довершили руйнування замкових веж радянські окупанти після Другої світової війни. Проте до наших днів дійшли інші складові оборонних укріплень міста: костел, синагога і церква.
Пошкоджений портал
У 1610р. Олександр Валентій Калиновський збудував у Гусятині дерев'яні костел і кляштор для отців-бернардинів. Протягом 1623-1625 рр. його син М.Калиновський спорудив мурований костел Св. Антонія і монастирські келії, де оселилися 12 ченців.Під час визвольної війни Хмельницького,в 1648 р. кляштор бернардинців руйнують козаки.
Після укладання миру й повернення цих земель під владу Польщі монахи не встигають відновити свою обитель - в 1672 р.Поділля захоплює Туреччина.
Фото
Інтер*єр костелу
В самому Гусятині турки господарювали до 1683 р.В цей період місто стає резиденцією намісника султану.Костел стояв зруйнований.
В 1690 р. в Гусятин повертаються бернардинці.Збір коштів на відбудову кляштору тривав майже чверть століття. У 1723 р. вдалося завершити відбудову костелу і кляштору. У 1724 р. відбудований в готико-ренесансних формах храм освятили під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії.
Після першого розподілу Польщі, в 1772 р., Гусятин відходить до Австрійської імперії. Габсбурги вважаючи католицькі монастирі в Галичині розсадником польського сепаратизму,тому в червні 1788 р. імператор Йосиф ІІ підписує декрет про ліквідацію кляштора бернардинців в Гусятині. Костел продовжує діяти, але в ролі парафіяльного,а в монастирських келіях розмістили плебанію та міські установи.
За келіями-декоративні елементи даху костелу
Монастирські келії
Багато матеріальних втрат костелу завдала Перша світова війна. Після реставрації в міжвоєнний період храм так і не вдалося повернути до довоєнного стану. З приходом совітів після Другої світової війни костел закрили. Спочатку він слугував виробничим, а згодом - складським приміщенням.
У 1975 р. проведено реставрацію храму, тоді ж були розібрані надбудовані у 1910 р. стіни костелу,а дах було перекрито черепичним покриттям.
За часів перебудови храм повернули римо-католикам і освятили у листопаді 1990 р. під титулом Св. Антонія.
Костел Св.Антонія
Наливайко біля парку
У 1992р.в Гусятині встановили пам*ятники Северину Наливайку,-керівнику селянсько-козацького повстання 1594-1596 рр.
Батько Северина жив у Гусятині, мав там хату і невеличку ділянку землі, займався кушнірством. Після смерті батька сім*я переїхала до старшого брата Дем'яна (Дем'ян Наливайко) до Острога,де Северин служив сотником у князів Острозьких. Згодом він залишивши службу, вирушив на Запорізьку Січ.
Повстанці Наливайка розгромили у Гусятині маєток магната Калиновського.
Монумент і квіти
Найцікавішою збереженою пам'яткою Гусятина безумовно є синагога, розташована у міському парку.Божниця збудована орієнтовно у кін.16- поч.17ст. Разом з іншими міськими спорудами того часу: замком, костелом і церквою, синагога входила в оборонний комплекс міста.
Мавритано-готична синагога
Праворач був напис "Музей"..
Під час визвольної війни 1648-1655 рр. єврейська дільниця була кілька разів зруйнована, а первинна синагога спалена.
Зважаючи на призначення синагоги, вона мала своєрідну форму, володіла чітко вираженими оборонними рисами. Це була прямокутна споруда розміром 15,6 х 17,2 м., товщина стін якої сягала 1,76 - 2,16 м. Внутрішня частина споруди складалася з чотирьох ярусів, які включали також відкритий бойовий майданчик на даху будівлі. На додачу, тут, у нижньому ярусі північного фасаду споруди, який повернений у сторону Збруча, були влаштовані 4 бійниці для артилерії. Стіни верхнього ярусу(аттика) були прорізані ключеподібними бійницями. Зв'язок між ярусами споруди забезпечувався за допомогою кам'яних сходів у північно-західному куті будівлі.
Ліпнина із пам*ятками Гусятина на стіні синагоги
Синагога
У сер. XVII ст.(після пожежі в 1742 р.) синагогу грунтовно перебудували: зникають внутрішні перегородки між ярусами, що утворюють великий молитовний зал висотою 13,5 м. Для зберігання Тори, у східній стіні облаштували нішу, прикрашену ліпним декором, перед якою встановили вівтар.Замість бійниць на другому та третьому рівнях з'явились високі стрільчасті готичні вікна висотою бл. 8 м. Верхній відкритий ярус синагоги був декоративно обрамлений білокам'яним парапетом з круглими башточками на кутах. Для маскування стоків дощової води використали декоративний акантовий пояс.
Під час наступної перебудови до синагоги добудовують допоміжні приміщення: приміщення для жінок, хедер. До західної стіни споруди добудували одно-, а до північної -трьохярусне приміщення.
Радянська мозаїка присвячена 50-ій річниці Жовтневої революції
Монумент пам*яті
Під час окупації Гусятина російськими військами в Першій світовій війні було зруйновано всі єврейські споруди.Стара синагога також зазнала істотних пошкоджень.
У 1920-і роки синагога була відреставрована,та під час Другої світової війни будівлю знову пошкодили: практично вщент були зруйновані західна і північна прибудови, повністю обвалились склепіння споруди, синагога позбулась західної стіни... У 50-их рр.були проведені масштабні консерваційно-реставраційні роботи.
1979 р. у відреставрованій будівлі синагоги було відкрито краєзнавчий музей.
На жаль,помилки реставрації, зокрема проектування системи стоку зливових вод, призвели до часткової руйнації будівлі та виселення музею у 2002р.Відтоді споруда стоїть пусткою і потрохи руйнується.
Гусятин.Хмельницька область
Портал-перехід))
Оп-па: Гусятин,Тернопільська область!)
На самісінькому березі Збруча бовваніє найголовніша прикордонна «реліквія» обох (Західного та Східного) Гусятинів та їх неформальний символ - знаменита сталінська колонада. Ця чимала споруда відома передовсім своєю цілковитою безглуздістю з практичної точки зору,а от з ідеологічної - навпаки. Звели цей витвір ще у 1930-их рр. аби продемонструвати галицьким пролетарям та селянству багатство та могутність Країни Рад. На той час “совіти” полюбляли влаштовувати над Збручем різні “потьомкінські села” - оранку одразу десятками тракторів, чи радісні жнива з піснями та хороводами. Навіть прикордонні таблички позначалися не гербом СРСР, а гербом Радянської України з відповідним написом: «У.С.С.Р». Це теж робилося з суто пропагандистських міркувань -аби показати «самостійницько» налаштованим галичанам, що в складі СРСР Україна має свою державність.
Зграя голубів перетинає "кордон" ..
Насправді ж (згідно інфоджерел),назва Гусятин(Всятин,Усятин) походить, ймовірно, від імені чи прізвиська Ус. За іншою версією-від поширеної у цій місцевості рослини -гусятника.
Щось космічно-астрономічне))
Гусятин,той про який піде мова-районний центр на сході Тернопільської обл. Колись це була єдина адміністративна одиниця, що включала в себе однойменні населені пункти по обидва береги Збруча. Але розподіл Польщі, в кін. XVIII ст., розділив Гусятин на романівську й габсбургську частини. Після Першої світової й до 1939 р., по Збручу проходив кордон між Польщею й Радянським Союзом. Від радянських часів і до сьогодні річка розділяє вже Хмельницьку й Тернопільську області.
Вул.Незалежності,18
Будівля управління освіти
За совітів прикордонний населений пункт не був густонаселений тому лівобережна частина колишнього Гусятина стає ординарним селом. Правобережний Гусятин розвивався більш активно і тому зараз населений пункт під назвою Гусятин асоціюється перш за все із Гусятином тернопільським. Ну і архітектурні пам’ятки Гусятина збереглися лише на правому березі Збруча...
Центр з фонтаном
На задньому плані-ангел на колоні
Перша писемна згадка про поселення зустрічається в історичних документах 1431 р., - згадуються бої поблизу Гусятина між польськими та литовськими феодалами. На поч. XV ст. власником Всятина був Г. Кірдей, з 1456 р. - Зігмунд Кірдей. У 1539 р. польська королева, італійка за походженням, Бона Сфорца, надала поселення у володіння Яну Свірчу,який у 1559 р. виклопотав у короля Сигізмунда ІІ для Гусятина Магдебурзьке право і дозвіл проведення трьох ярмарків на рік та щотижневих торгів. Ян Свірч також збудував у місті дерев'яну фортецю. В той час Гусятин розташовувався по обидва береги Збруча.
Готель "Збруч"
У 1574 р. місто перейшло у власність польського магната Олександра Валентія Калиновського, син якого - коронний гетьман М. Калиновський бл.1630 р. звів на місці давньої дерев'яної фортеці чотирикутний замок. З трьох сторін він був оточений ровом, а в центрі стояв палац і будинки прислуги та гарнізону. Замок входив до системи укріплень міста, які включали синагогу, церкву Св.Онуфрія та бернардинський костел. З кожної сторони укріплення мали три вузли оборони.
Бернардинський костел
Храм на реставрації
У 1870 - 1872 рр. тодішні власники міста Голуховські продали замок цадіку Давиду Мойше Фрідману,який в свою чергу на місці твердині збудував палац, божницю та ін.будівлі. Це все майже повністю знищила Перша світова війна. Довершили руйнування замкових веж радянські окупанти після Другої світової війни. Проте до наших днів дійшли інші складові оборонних укріплень міста: костел, синагога і церква.
Пошкоджений портал
У 1610р. Олександр Валентій Калиновський збудував у Гусятині дерев'яні костел і кляштор для отців-бернардинів. Протягом 1623-1625 рр. його син М.Калиновський спорудив мурований костел Св. Антонія і монастирські келії, де оселилися 12 ченців.Під час визвольної війни Хмельницького,в 1648 р. кляштор бернардинців руйнують козаки.
Після укладання миру й повернення цих земель під владу Польщі монахи не встигають відновити свою обитель - в 1672 р.Поділля захоплює Туреччина.
Фото
Інтер*єр костелу
В самому Гусятині турки господарювали до 1683 р.В цей період місто стає резиденцією намісника султану.Костел стояв зруйнований.
В 1690 р. в Гусятин повертаються бернардинці.Збір коштів на відбудову кляштору тривав майже чверть століття. У 1723 р. вдалося завершити відбудову костелу і кляштору. У 1724 р. відбудований в готико-ренесансних формах храм освятили під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії.
Після першого розподілу Польщі, в 1772 р., Гусятин відходить до Австрійської імперії. Габсбурги вважаючи католицькі монастирі в Галичині розсадником польського сепаратизму,тому в червні 1788 р. імператор Йосиф ІІ підписує декрет про ліквідацію кляштора бернардинців в Гусятині. Костел продовжує діяти, але в ролі парафіяльного,а в монастирських келіях розмістили плебанію та міські установи.
За келіями-декоративні елементи даху костелу
Монастирські келії
Багато матеріальних втрат костелу завдала Перша світова війна. Після реставрації в міжвоєнний період храм так і не вдалося повернути до довоєнного стану. З приходом совітів після Другої світової війни костел закрили. Спочатку він слугував виробничим, а згодом - складським приміщенням.
У 1975 р. проведено реставрацію храму, тоді ж були розібрані надбудовані у 1910 р. стіни костелу,а дах було перекрито черепичним покриттям.
За часів перебудови храм повернули римо-католикам і освятили у листопаді 1990 р. під титулом Св. Антонія.
Костел Св.Антонія
Наливайко біля парку
У 1992р.в Гусятині встановили пам*ятники Северину Наливайку,-керівнику селянсько-козацького повстання 1594-1596 рр.
Батько Северина жив у Гусятині, мав там хату і невеличку ділянку землі, займався кушнірством. Після смерті батька сім*я переїхала до старшого брата Дем'яна (Дем'ян Наливайко) до Острога,де Северин служив сотником у князів Острозьких. Згодом він залишивши службу, вирушив на Запорізьку Січ.
Повстанці Наливайка розгромили у Гусятині маєток магната Калиновського.
Монумент і квіти
Найцікавішою збереженою пам'яткою Гусятина безумовно є синагога, розташована у міському парку.Божниця збудована орієнтовно у кін.16- поч.17ст. Разом з іншими міськими спорудами того часу: замком, костелом і церквою, синагога входила в оборонний комплекс міста.
Мавритано-готична синагога
Праворач був напис "Музей"..
Під час визвольної війни 1648-1655 рр. єврейська дільниця була кілька разів зруйнована, а первинна синагога спалена.
Зважаючи на призначення синагоги, вона мала своєрідну форму, володіла чітко вираженими оборонними рисами. Це була прямокутна споруда розміром 15,6 х 17,2 м., товщина стін якої сягала 1,76 - 2,16 м. Внутрішня частина споруди складалася з чотирьох ярусів, які включали також відкритий бойовий майданчик на даху будівлі. На додачу, тут, у нижньому ярусі північного фасаду споруди, який повернений у сторону Збруча, були влаштовані 4 бійниці для артилерії. Стіни верхнього ярусу(аттика) були прорізані ключеподібними бійницями. Зв'язок між ярусами споруди забезпечувався за допомогою кам'яних сходів у північно-західному куті будівлі.
Ліпнина із пам*ятками Гусятина на стіні синагоги
Синагога
У сер. XVII ст.(після пожежі в 1742 р.) синагогу грунтовно перебудували: зникають внутрішні перегородки між ярусами, що утворюють великий молитовний зал висотою 13,5 м. Для зберігання Тори, у східній стіні облаштували нішу, прикрашену ліпним декором, перед якою встановили вівтар.Замість бійниць на другому та третьому рівнях з'явились високі стрільчасті готичні вікна висотою бл. 8 м. Верхній відкритий ярус синагоги був декоративно обрамлений білокам'яним парапетом з круглими башточками на кутах. Для маскування стоків дощової води використали декоративний акантовий пояс.
Під час наступної перебудови до синагоги добудовують допоміжні приміщення: приміщення для жінок, хедер. До західної стіни споруди добудували одно-, а до північної -трьохярусне приміщення.
Радянська мозаїка присвячена 50-ій річниці Жовтневої революції
Монумент пам*яті
Під час окупації Гусятина російськими військами в Першій світовій війні було зруйновано всі єврейські споруди.Стара синагога також зазнала істотних пошкоджень.
У 1920-і роки синагога була відреставрована,та під час Другої світової війни будівлю знову пошкодили: практично вщент були зруйновані західна і північна прибудови, повністю обвалились склепіння споруди, синагога позбулась західної стіни... У 50-их рр.були проведені масштабні консерваційно-реставраційні роботи.
1979 р. у відреставрованій будівлі синагоги було відкрито краєзнавчий музей.
На жаль,помилки реставрації, зокрема проектування системи стоку зливових вод, призвели до часткової руйнації будівлі та виселення музею у 2002р.Відтоді споруда стоїть пусткою і потрохи руйнується.
Гусятин.Хмельницька область
Портал-перехід))
Оп-па: Гусятин,Тернопільська область!)
На самісінькому березі Збруча бовваніє найголовніша прикордонна «реліквія» обох (Західного та Східного) Гусятинів та їх неформальний символ - знаменита сталінська колонада. Ця чимала споруда відома передовсім своєю цілковитою безглуздістю з практичної точки зору,а от з ідеологічної - навпаки. Звели цей витвір ще у 1930-их рр. аби продемонструвати галицьким пролетарям та селянству багатство та могутність Країни Рад. На той час “совіти” полюбляли влаштовувати над Збручем різні “потьомкінські села” - оранку одразу десятками тракторів, чи радісні жнива з піснями та хороводами. Навіть прикордонні таблички позначалися не гербом СРСР, а гербом Радянської України з відповідним написом: «У.С.С.Р». Це теж робилося з суто пропагандистських міркувань -аби показати «самостійницько» налаштованим галичанам, що в складі СРСР Україна має свою державність.
Зграя голубів перетинає "кордон" ..