Снятин-місто на Покутті
Моє знайомство з містом вкотре починалось із кладовища..Якось вже так виходить,що частенько я починаю оглядини із царства мертвих,поступово переходячи у світ живих.Особливо атмосферно такі місця відчуваються у туманну погоду,чи восени,коли навколо панує жовто-червоно-золотава гама кольорів,а сама пора року символізує таке собі закінчення,якщо й не життя в глобальному,то мінімум чергового року..
Але на вулиці панував травень.Навіть не так,-31-го травня!Все буяло,зеленіло,по можливості-квітло і пахло,а сонячні промені з самісінького ранку вже освітили все навколо,не даючи ніякого шансу ні туманам,ні мряці,ні загадковості..
Я приїхав у Снятин.
Надгробок на могилі М.Айваса (один з крупних землевласників Снятинського повіту)
Сучасне "вдосконалення" старого поховання
Янгол чому здався вагітним..
Перші історична згадка про Снятин датуються 1158 р. (Іпатіївський літопис). Назва міста походить від слова "снятися" (збиратися, вирушати в похід), що свідчить про характер роду занять поселенців (вої, воєводне). Побутують й інші версії походження назви, зокрема, від імені його власника - воєводи Костянтина (Коснятина) Сірославовича.
Цвинтарна каплиця
Гробниці
Після переходу Галичини під владу польського короля Казимира III (1349р.) Снятин став центром староства. Місто перетворюється на важливий торговельний центр зі щорічними ярмарками,а у 1448 р. отримує магдебурзьке право.
Василь Андрусяк-полковник УПА
Будівля повітового суду з пам*ятним хрестом на фасаді /поліклініка
У XVI-XVII ст. Снятин неодноразово потерпав від татарських набігів. Особливо спустошливими вони були в 1498, 1520-1524, 1589, 1594 та 1621 рр.
В цьому будинку проживав письменник-демократ М.Черемшина (І.Семанюк)
Житловий будинок (кін.19ст.) по вул.Шухевича,3
Селянські повстання у місті виникали періодично:
- у 1457 р. селяни-повстанці під проводом Лева захопили Снятин, але невдовзі зазнали поразки;
- у 1490-1492 рр. місто опиняється в зоні нового селянського повстання під проводом І.Мухи. Влітку 1490 р. біля м. Рогатин королівськими військами були розбиті основні сили повстанців, а залишки їх, на чолі Мухою, відступили на Покуття в райони Коломиї і до Снятина;
У часи Хмельниччини в околицях Снятина діяли повстанські загони Березовського, Горбачека, Угорницького. 1665 р. повстанці штурмом здобули місто і зруйнували новозбудований замок.
Рада повітова (друг.пол.19ст.).Фасад
Рада повітова / центральна дитяча бібліотека
У 1772 р. за першим поділом Польщі Галичина потрапила під владу Австрії, під якою була до 1918р.
Храм Чуда Св.Архистратига Михаїла (1880-1886рр.)
У березні 1881 р. священик Теофіл Кобринський організував у Снятині першу українську читальню, яка 1899 р. перетворилася на філію товариства "Просвіта". У наступні роки на теренах Снятинщини виникають товариства "Січ", "Боян", "Просвіта", "Союз Українок". На поч. ХХ ст. на місцевих вічах двічі виступав І. Франко. У 1903 р. місто відвідав класик української музики М.Лисенко.
Фото
Пам*ятник В.І.Касіяну
У Снятині в 1982р. відкрито музей В.І.Касіяна(художник,1896-1976рр.).Експозиція розміщена в 5-ти кімнатах, в двох відображено творчий шлях митця, а в інших трьох виставкових залах розміщені графічні твори В. Касіяна та його учнів. В експозиції представлені особисті речі митця: книги художника мистецтвознавця та книги про художника, його особиста бібліотека, рукописи та предмети, якими він користувався.Перед будівлею музею встановлено пам’ятник Касіяну.
Музей увійшов до переліку об'єктів, перевірених на рівень доступності для людей з особливими потребами.
Музей з дерев*яною терасою
Оригінальний вказівник
Поряд з музеєм знаходиться цікава неоготична капличка сестер-феліціянок.В радянські часи у капличці діяв концертний зал,а зараз там районний центр соціальних служб для молоді.З однієї сторони до каплиці прибудована одноповерхова споруда,в якій на даний час знаходиться дитяча музична школа,а колись це був сиротинець.
Сиротинець / дитяча музична школа (друг.пол.19ст.)
Каплиця сестер-феліціянок.Фасад
Каплиця-концертний зал.Тил
Прямуючи далі,вздовж фасадної частини каплиці,виходимо на такий собі оглядовий майданчик(не облаштований звичайно ж),звідки відкриваються чудові краєвиди на долину р.Прут,самої ріки,ближніх населених пунктів та храмовий комплекс.
Ріка Прут
Автомобільний міст через річку
Храмовий комплекс вдалині
З XVII ст. помітну роль у релігійному житті Снятина відіграв домініканський католицький чернечий орден. 1643 р. стараннями снятинського старости П. Потоцького в місті побудовано домініканський монастир,але у 1788 р. австрійський цісар Йосиф II ліквідував обитель.
Півонія
У місті збереглося багато цікавеньких будинків зведених протягом 19-20ст.,більшість з яких на даний час отримали шанс на "нове" життя та виконують нові функції.
Оглянемо декілька з них,які заслужили на увагу завдяки своїй оригінальності.
Будинок товариства "Сокіл" / центр дитячої та юнацької творчості + районна станція юних натуралістів (поч.20ст.).Вул.Симоненка,4
Будинок фотографа Шміцлера (кін.19ст.).Вул.Коснятина,59
Єврейський театр / районний будинок культури (поч.20ст.).Вул.Театральна,3
Прошу звернути увагу на те,скільки в містечку з населенням бл.10 тис.чол.різних музично-художньо-культурно-музейно-творчих закладів.Чи може це лише мені здалося?!
Вілла / відділення банку
Будинок торгівлі (1923р.)
Вулиця Коснятина являється однією із найцікавіших у Снятині.Прямуємо від музею,оглянувши цікаві вілли,далі- величезна будівля колишньої польської жіночої школи,в якій зараз розмістився аграрний коледж.Споруда зведена протягом 1894-1895р.Технікум (коледж?) тут знаходиться з 1946р.
До старої будівлі школи добудували вже сучасну прибудову.
Польська жіноча гімназія / аграрний технікум (1894-1895рр.)
Напр. XVI ст. в місті було покладено початок вірменській колонії. Вірмени отримали окремий магістрат, здобули право побудувати власний храм. Його було споруджено в сер. XVII ст. Для будівництва використовували деревину. У 1801 р. на місці давньої вірменської церкви Пресвятої Богородиці освятили новозбудований храм. До нього із старої церкви перевезли ікону Богоматері.
Вірменська церква- костел (18ст.)
Вірменський храм Успіння Пресвятої Богородиці.Профіль
Церква Успіння Пресвятої Богородиці належить до типу храмів з однонефною базилікою. Фасади посилені контрфорсами. Головний фасадний фронтон виконаний в типовому стилі бароко.
Фото
Потрапивши на територію коледжу можна помилуватись чудовою панорамою долини р.Прут та греблею.
Панорама долини р.Прут
Гребля на р.Прут
Цікава будівля на території польської жіночії школи
Прямуємо в центр Снятина.там також є на що подивитись.В першу чергу уваги заслуговує символ містечка-ратуша, яка розташована на центральній вул.Шевченка на західній стороні колишньої площі Ринок.
Торговий комплекс
Вулиця Шевченка із симпатичними кам*яницями та ратушею
Ратушу збудовано у 1861 р. за проектом архітектора Й. Шрейбера під керівництвом будівничого А. Берки. Будівля зведена у стилі класицизму. Стрімка вежа магістрату, висотою 50 м. поступається лише вежі Львівській ратуші. Первісно ратуша складалась з частини нині існуючої (південно-східний блок зі сторони міста) разом з першою сходовою кліткою. На наступному етапі будівництва у 1868 ро. зведено стіни ратушевої вежі і добудовано весь будинок. Закінчено будівництво лише у 1909 р.
Центральна площа із Шевченком
Ратуша
В плані квадратна вежа складається із трьох частин, що динамічно звужуються вгору. Кути ратуші декоровані рустами,на осі розташовані вікна для освітлення сходової клітки. Завершує перший рівень декоративний пластичний карниз, в площині якого виконана скульптурна композиція-орли з могутніми крилами, які охороняють герб прикордонного містечка, увінчані каскадними гірляндами. Купол вежі виконаний із металевих листів . Вище світлового ліхтаря розташований шпиль із флюгером, під яким знаходиться бронзова куля, де зберігаються документи історії, вкладені туди 1958 р.під час святкування 800-річчя Снятина. На шпилі ратушної вежі міститься флюгер з прапором і датою - 1909.
Вежа магістрату
Скульптурна композиція з орлами
В будівлі від самого початку постійно перебувала пожежна сторожа. У підвалах була тюрма. У ратуші (магістраті) урядували бургомістри, магістратський суд, лавники-радці.
У 20-30-х рр. ХХ ст. у приміщенні магістрату розміщалася польська бурса. Про це засвідчує мармурова дошка, що була встановлена на фасаді будинку. У період Другої світової війни, за свідченнями Г. Гуленчин, у магістратських приміщеннях знову була школа. Після закінчення війни до 1954 р. тут розташовувалось одне з формувань військової частини.
Будівля магістрату
З 1954 р. в колишньому будинку магістрату розмістилося Снятинське культосвітнє училище.
Нині в магістратському будинку знову розмістилась Снятинська міська рада.У приміщенні ратуші функціонує три музеї: музей визвольних змагань ім. В. Андрусяка,музей-бібліотека М. Бажанського,музей культури і книги Покуття.
Церква Прсв.Трійці (18ст.)
Також однією із складових центральної площі міста являється церква Прсв.Трійці.Спочатку це була дерев'яна церква, яку через її поважний вік у 1903 р. розібрали і снятинські міщани почали будувати нову велику муровану церкву. Троїцький храм почав діяти після закінчення Першої світової війни.
Мурований храм
Синагога / швейна фабрика (поч.20ст.)
Снятин потішить вас трьома дерев*яними церквами,правда я оглянув лише одну із них (найстаршу).-церкву Вознесіння Господнього (1838;1784?),яка знаходиться недалеко від костелу Матері Божої св.Скапулярію.У храмі зберігалася церковна документація (метрики) з інших міських храмів, починаючи з 1775 р.
Навпроти церкви мешкав священик Т. Кобринський, який був її настоятелем. Його дружина - відома письменниця і активістка жіночого руху Н. Кобринська. 1894 р. у Вознесенському храмі встановлено новий іконостас. "Закували" у бляху дерев*яну святиню у 1903р.
Церква Вознесіння Господнього.Профіль
Храм Вознесення
Дата заснування костелу Матері Божої св. Скапулярію з гори Кармель у м.Снятині з огляду на знищені документи невідома. Найбільші спустошення для міста вчинили татарські орди, війни та поділи. Існування парафії Римо-католицької церкви у Снятині «занотовано» 1558 р.
Костел Прсв.Діви Марії з дзвіницею (1843р.)
Храм Матері Божої Св.Скапулярію з каплицею
У 1843 р. розпочали будівництво мурованого костелу на місці спаленого. Через чотирнадцять років новозбудований храм був освячений Львівським архієпископом Л. Баранецьким.
У 1888 р. поруч з костелом з*явився монастир сестер-феліціянок. Вони заклали охоронку для дівчат і нову каплицю біля кляштору.
Під час Першої світової війни костел, плебанія та господарчі помешкання були понищені.
Фото
Скульптура Яна Непомуцького
У 1926-1936 рр. з добровільних пожертв були збудовані дві бічні каплиці, продовжений пресбітерій, переробили вікна, оновили та розширили хори, вибудували нове захристя, помалювали стіни. Через просідання грунту дзвіниця залишилася недобудованою. Кількаразовий зсув грунту наблизився до костелу на 15 м і у випадку повторень загрожує зруйнувати пам'ятку. 6 травня 1936 р. відбулось освячення головного вівтаря.
Дзвіниця
По завершенню Другої світової війни, 13 травня 1946 р. влада міста закрила костел. А далі святиня служила як комора для зберігання зерна, згодом розміщалася тут кузня і сервіс автотранспортної колони,потім дитячий будинок-інтернат.
20 листопада 1990 р. храм у жахливому стані був повернутий римо-католицькій громаді м. Снятина,а відкрили його у 1993р.Реставраційні роботи тривають донині.
За парканом
Але на вулиці панував травень.Навіть не так,-31-го травня!Все буяло,зеленіло,по можливості-квітло і пахло,а сонячні промені з самісінького ранку вже освітили все навколо,не даючи ніякого шансу ні туманам,ні мряці,ні загадковості..
Я приїхав у Снятин.
Надгробок на могилі М.Айваса (один з крупних землевласників Снятинського повіту)
Сучасне "вдосконалення" старого поховання
Янгол чому здався вагітним..
Перші історична згадка про Снятин датуються 1158 р. (Іпатіївський літопис). Назва міста походить від слова "снятися" (збиратися, вирушати в похід), що свідчить про характер роду занять поселенців (вої, воєводне). Побутують й інші версії походження назви, зокрема, від імені його власника - воєводи Костянтина (Коснятина) Сірославовича.
Цвинтарна каплиця
Гробниці
Після переходу Галичини під владу польського короля Казимира III (1349р.) Снятин став центром староства. Місто перетворюється на важливий торговельний центр зі щорічними ярмарками,а у 1448 р. отримує магдебурзьке право.
Василь Андрусяк-полковник УПА
Будівля повітового суду з пам*ятним хрестом на фасаді /поліклініка
У XVI-XVII ст. Снятин неодноразово потерпав від татарських набігів. Особливо спустошливими вони були в 1498, 1520-1524, 1589, 1594 та 1621 рр.
В цьому будинку проживав письменник-демократ М.Черемшина (І.Семанюк)
Житловий будинок (кін.19ст.) по вул.Шухевича,3
Селянські повстання у місті виникали періодично:
- у 1457 р. селяни-повстанці під проводом Лева захопили Снятин, але невдовзі зазнали поразки;
- у 1490-1492 рр. місто опиняється в зоні нового селянського повстання під проводом І.Мухи. Влітку 1490 р. біля м. Рогатин королівськими військами були розбиті основні сили повстанців, а залишки їх, на чолі Мухою, відступили на Покуття в райони Коломиї і до Снятина;
У часи Хмельниччини в околицях Снятина діяли повстанські загони Березовського, Горбачека, Угорницького. 1665 р. повстанці штурмом здобули місто і зруйнували новозбудований замок.
Рада повітова (друг.пол.19ст.).Фасад
Рада повітова / центральна дитяча бібліотека
У 1772 р. за першим поділом Польщі Галичина потрапила під владу Австрії, під якою була до 1918р.
Храм Чуда Св.Архистратига Михаїла (1880-1886рр.)
У березні 1881 р. священик Теофіл Кобринський організував у Снятині першу українську читальню, яка 1899 р. перетворилася на філію товариства "Просвіта". У наступні роки на теренах Снятинщини виникають товариства "Січ", "Боян", "Просвіта", "Союз Українок". На поч. ХХ ст. на місцевих вічах двічі виступав І. Франко. У 1903 р. місто відвідав класик української музики М.Лисенко.
Фото
Пам*ятник В.І.Касіяну
У Снятині в 1982р. відкрито музей В.І.Касіяна(художник,1896-1976рр.).Експозиція розміщена в 5-ти кімнатах, в двох відображено творчий шлях митця, а в інших трьох виставкових залах розміщені графічні твори В. Касіяна та його учнів. В експозиції представлені особисті речі митця: книги художника мистецтвознавця та книги про художника, його особиста бібліотека, рукописи та предмети, якими він користувався.Перед будівлею музею встановлено пам’ятник Касіяну.
Музей увійшов до переліку об'єктів, перевірених на рівень доступності для людей з особливими потребами.
Музей з дерев*яною терасою
Оригінальний вказівник
Поряд з музеєм знаходиться цікава неоготична капличка сестер-феліціянок.В радянські часи у капличці діяв концертний зал,а зараз там районний центр соціальних служб для молоді.З однієї сторони до каплиці прибудована одноповерхова споруда,в якій на даний час знаходиться дитяча музична школа,а колись це був сиротинець.
Сиротинець / дитяча музична школа (друг.пол.19ст.)
Каплиця сестер-феліціянок.Фасад
Каплиця-концертний зал.Тил
Прямуючи далі,вздовж фасадної частини каплиці,виходимо на такий собі оглядовий майданчик(не облаштований звичайно ж),звідки відкриваються чудові краєвиди на долину р.Прут,самої ріки,ближніх населених пунктів та храмовий комплекс.
Ріка Прут
Автомобільний міст через річку
Храмовий комплекс вдалині
З XVII ст. помітну роль у релігійному житті Снятина відіграв домініканський католицький чернечий орден. 1643 р. стараннями снятинського старости П. Потоцького в місті побудовано домініканський монастир,але у 1788 р. австрійський цісар Йосиф II ліквідував обитель.
Півонія
У місті збереглося багато цікавеньких будинків зведених протягом 19-20ст.,більшість з яких на даний час отримали шанс на "нове" життя та виконують нові функції.
Оглянемо декілька з них,які заслужили на увагу завдяки своїй оригінальності.
Будинок товариства "Сокіл" / центр дитячої та юнацької творчості + районна станція юних натуралістів (поч.20ст.).Вул.Симоненка,4
Будинок фотографа Шміцлера (кін.19ст.).Вул.Коснятина,59
Єврейський театр / районний будинок культури (поч.20ст.).Вул.Театральна,3
Прошу звернути увагу на те,скільки в містечку з населенням бл.10 тис.чол.різних музично-художньо-культурно-музейно-творчих закладів.Чи може це лише мені здалося?!
Вілла / відділення банку
Будинок торгівлі (1923р.)
Вулиця Коснятина являється однією із найцікавіших у Снятині.Прямуємо від музею,оглянувши цікаві вілли,далі- величезна будівля колишньої польської жіночої школи,в якій зараз розмістився аграрний коледж.Споруда зведена протягом 1894-1895р.Технікум (коледж?) тут знаходиться з 1946р.
До старої будівлі школи добудували вже сучасну прибудову.
Польська жіноча гімназія / аграрний технікум (1894-1895рр.)
Напр. XVI ст. в місті було покладено початок вірменській колонії. Вірмени отримали окремий магістрат, здобули право побудувати власний храм. Його було споруджено в сер. XVII ст. Для будівництва використовували деревину. У 1801 р. на місці давньої вірменської церкви Пресвятої Богородиці освятили новозбудований храм. До нього із старої церкви перевезли ікону Богоматері.
Вірменська церква- костел (18ст.)
Вірменський храм Успіння Пресвятої Богородиці.Профіль
Церква Успіння Пресвятої Богородиці належить до типу храмів з однонефною базилікою. Фасади посилені контрфорсами. Головний фасадний фронтон виконаний в типовому стилі бароко.
Фото
Потрапивши на територію коледжу можна помилуватись чудовою панорамою долини р.Прут та греблею.
Панорама долини р.Прут
Гребля на р.Прут
Цікава будівля на території польської жіночії школи
Прямуємо в центр Снятина.там також є на що подивитись.В першу чергу уваги заслуговує символ містечка-ратуша, яка розташована на центральній вул.Шевченка на західній стороні колишньої площі Ринок.
Торговий комплекс
Вулиця Шевченка із симпатичними кам*яницями та ратушею
Ратушу збудовано у 1861 р. за проектом архітектора Й. Шрейбера під керівництвом будівничого А. Берки. Будівля зведена у стилі класицизму. Стрімка вежа магістрату, висотою 50 м. поступається лише вежі Львівській ратуші. Первісно ратуша складалась з частини нині існуючої (південно-східний блок зі сторони міста) разом з першою сходовою кліткою. На наступному етапі будівництва у 1868 ро. зведено стіни ратушевої вежі і добудовано весь будинок. Закінчено будівництво лише у 1909 р.
Центральна площа із Шевченком
Ратуша
В плані квадратна вежа складається із трьох частин, що динамічно звужуються вгору. Кути ратуші декоровані рустами,на осі розташовані вікна для освітлення сходової клітки. Завершує перший рівень декоративний пластичний карниз, в площині якого виконана скульптурна композиція-орли з могутніми крилами, які охороняють герб прикордонного містечка, увінчані каскадними гірляндами. Купол вежі виконаний із металевих листів . Вище світлового ліхтаря розташований шпиль із флюгером, під яким знаходиться бронзова куля, де зберігаються документи історії, вкладені туди 1958 р.під час святкування 800-річчя Снятина. На шпилі ратушної вежі міститься флюгер з прапором і датою - 1909.
Вежа магістрату
Скульптурна композиція з орлами
В будівлі від самого початку постійно перебувала пожежна сторожа. У підвалах була тюрма. У ратуші (магістраті) урядували бургомістри, магістратський суд, лавники-радці.
У 20-30-х рр. ХХ ст. у приміщенні магістрату розміщалася польська бурса. Про це засвідчує мармурова дошка, що була встановлена на фасаді будинку. У період Другої світової війни, за свідченнями Г. Гуленчин, у магістратських приміщеннях знову була школа. Після закінчення війни до 1954 р. тут розташовувалось одне з формувань військової частини.
Будівля магістрату
З 1954 р. в колишньому будинку магістрату розмістилося Снятинське культосвітнє училище.
Нині в магістратському будинку знову розмістилась Снятинська міська рада.У приміщенні ратуші функціонує три музеї: музей визвольних змагань ім. В. Андрусяка,музей-бібліотека М. Бажанського,музей культури і книги Покуття.
Церква Прсв.Трійці (18ст.)
Також однією із складових центральної площі міста являється церква Прсв.Трійці.Спочатку це була дерев'яна церква, яку через її поважний вік у 1903 р. розібрали і снятинські міщани почали будувати нову велику муровану церкву. Троїцький храм почав діяти після закінчення Першої світової війни.
Мурований храм
Синагога / швейна фабрика (поч.20ст.)
Снятин потішить вас трьома дерев*яними церквами,правда я оглянув лише одну із них (найстаршу).-церкву Вознесіння Господнього (1838;1784?),яка знаходиться недалеко від костелу Матері Божої св.Скапулярію.У храмі зберігалася церковна документація (метрики) з інших міських храмів, починаючи з 1775 р.
Навпроти церкви мешкав священик Т. Кобринський, який був її настоятелем. Його дружина - відома письменниця і активістка жіночого руху Н. Кобринська. 1894 р. у Вознесенському храмі встановлено новий іконостас. "Закували" у бляху дерев*яну святиню у 1903р.
Церква Вознесіння Господнього.Профіль
Храм Вознесення
Дата заснування костелу Матері Божої св. Скапулярію з гори Кармель у м.Снятині з огляду на знищені документи невідома. Найбільші спустошення для міста вчинили татарські орди, війни та поділи. Існування парафії Римо-католицької церкви у Снятині «занотовано» 1558 р.
Костел Прсв.Діви Марії з дзвіницею (1843р.)
Храм Матері Божої Св.Скапулярію з каплицею
У 1843 р. розпочали будівництво мурованого костелу на місці спаленого. Через чотирнадцять років новозбудований храм був освячений Львівським архієпископом Л. Баранецьким.
У 1888 р. поруч з костелом з*явився монастир сестер-феліціянок. Вони заклали охоронку для дівчат і нову каплицю біля кляштору.
Під час Першої світової війни костел, плебанія та господарчі помешкання були понищені.
Фото
Скульптура Яна Непомуцького
У 1926-1936 рр. з добровільних пожертв були збудовані дві бічні каплиці, продовжений пресбітерій, переробили вікна, оновили та розширили хори, вибудували нове захристя, помалювали стіни. Через просідання грунту дзвіниця залишилася недобудованою. Кількаразовий зсув грунту наблизився до костелу на 15 м і у випадку повторень загрожує зруйнувати пам'ятку. 6 травня 1936 р. відбулось освячення головного вівтаря.
Дзвіниця
По завершенню Другої світової війни, 13 травня 1946 р. влада міста закрила костел. А далі святиня служила як комора для зберігання зерна, згодом розміщалася тут кузня і сервіс автотранспортної колони,потім дитячий будинок-інтернат.
20 листопада 1990 р. храм у жахливому стані був повернутий римо-католицькій громаді м. Снятина,а відкрили його у 1993р.Реставраційні роботи тривають донині.
За парканом