Єврейське кладовище-кіркут в Бердичеві. Мавзолей цадика Леві-Іцхака. Червень 2016
У багатьох туристів, які відвідують Бердичів пам'яткою №1 напевно є монастир Кармелітів Босих. І я, скоріш за все, не став виключенням. Але місцем, яке здивувало по справжньому стало єврейське кладовище. Костьоли і церкви я вже бачив. Міську архітектуру ХІХ ст. теж. А от чогось подібного ще ніколи. Тому розповідь про Бердичів почну теж з не менш відомої його пам'ятки - Єврейського кладовища з мавзолеєм цадика.
1. Загальний вигляд кладовище. Мавзолей, довколо нього, на обширному полі, надгробки. Коричневе поряд - службове приміщення.
До мавзолею ми діставались вулицею Житомирською. Перед цим поблукавши вуличками між останньою та вул. Європейською, подивившись міську приватну забудову.
2. Йдучи по вул. Житомирській з центру міста Ви маєте дійти до залізничного переїзду. За ним пройти ще трохи (ділянки будинків) і почнеться кладовище.
3. В далині над якимось промисловим об'єктом височіє труба, нині прилаштована для тримання антен.
4. А ось і кладовище. Ми були стомлені спекою і дорогою, тому, не знаючи на якій відстані розташований вхід і чи є він взагалі пішли через дірку в паркані. А такі були. Викошена трава також допомогла пройти.
5. І відразу оку мандрівника відкривається світ єврейських захоронень, який знайомить з іудейською культурою. Дуже цікаво, якщо бачиш таке в перший раз.
6. Написи на надгробках різними мовами.
7.
8. Власне чим цікаві іудейські некрополі, як мабуть і решта кладовищ, то це формою і оздобленням надгробка. Єврейські надгробки-мацейви мають таку своєрідну форму. Це може нагадувати чобіт покладений на землю носком догори. На підошві розміщується напис. Чому ці поховальні споруди мають таку форму - мені невідомо. Цікаво було б дізнатись. Надгробок монолітний.
9. Вигляд надгробків зверху. Зазначу, що тут вони не лише чітко визначеної форми. Навіть на цьому фото помітно, що є й інші різновиди, характерні для певного відтинку часу: Російська імперія - радянська доба.
10. Кладовище являє собою дільниці, які заповнені не рівномірно і містять поховання різних часів. Можна побачити, як головною алеєю крокує група туристів-паломників до мавзолею. Алея від центрального входу-брами до кладовища. Вона трохи далі по вул. Житомирській.
11. Цілком нормальне явище для цього кладовища. Хтось знайшов могили предків і відновлює.
12. Вул. Житомирська за деревами. Надгробки повернуті до входу.
13. Надгробок і госп. споруда за ним.
14.
15. Час, у вигляді української історії, помітно відзначився на кладовищі.
16. Таких випадків тут чимало.
17. Вибір матеріалу, з якого зроблені надгробки, теж різноманітний. Зверніть увагу на щільність поховань.
18. Вигляд з кладовища на залізницю.
19.
20. Символ, які всі очікують побачити у цьому місці.
21. В деяких місцях зустрічаються продубльовані написи.
22.
23.
24. А тут можна помітити, як підняли мацеї та обгородили.
25. Та все ж чимало могил в дещо зруйнованому стані.
26. Тут, напевне, хотіли також огородити залізом могилу.
27.
28. Своєрідний колорит у написах на надгробках. Перебуваючи в такому місці, починаєте згадувати, що у Вас асоціюється з єврейською культурою. Діячі літератури, мистецтва, науки тощо, фільми про Одесу, анекдоти про євреїв..., а загалом в таких місцях є привід задуматись про образ українських земель станом на середину ХХ ст.
29. Меєр-Хаскель. Наче перебуваю в якомусь єврейському анклаві. Цікаво.
30. Зворотній бік підніжжя стелли з фото 14.
31. Мавзолей цадика Леві Іцхака. Одноповерхова споруда із силікатної цегли, до якої ведуть асфальтовані дороги. Мабуть найголовніший об'єкт кладовища. Саме туди зайшла група закордонних паломників (ізраїльтян? євреїв точно). Тут варто розповісти про ще одну характерну деталь кладовища-кіркута. По ньому ходить чимало таких собі людей, зокрема на головній алеї, та на повороті до мавзолею. У більшасті вони цікавляться чи пан/пані не з Ізраїлю сюди завітали, а потім йде прохання про надання матеріальної допомоги. А вже біля самого мавзолею "чергують" літнього віку жіночки і просять багатьма мовами милостиню звертаючись до Вас, якщо Ви особа чоловічої статі - містер. Мало де в Україні таке побачиш.
32. Охорона я гадаю тут є, але не нав'язлива. Відразу постало питання чи заходити в середину мавзолею, чи це можна, якщо не єврей тощо. Етнографічний інтерес звичайно ж сказав - заходити. І все вийшло нормально. В середині мавзолей, як і ззовні - прямокутна споруда. Біля стіни яка блище до виходу розташована могила цадика і напевно ще чиїсь (на фото). За ними йдуть лави, під стінами полиці з релігійною літературою, торами напевно і рештою книжок, Біля могили цадика підставки для свічок. Хтось молиться біля могили, хтось сидить на лавах, думає, читає, спілкується. Якщо ви зайдете з туристичним інтересом маючи фотоапарта і зробите декілька знімків, пальцем на Вас ніхто не тикне. Кажу зі свого досвіду. Щоправда впевнених фото мені зробити не вдалось.
33. Над могилою цадика (окрема плита чорного кольору) читають молитви. Від працюючих кондиціонерів в приміщенні мавзолею комфортно. Наскільки в такому місці може бути комфортно.
34. Що ж, отримавли нові враження. Вигляд кладовища від входу до мавзолею.
35.
36. Споруди поряд з мавзолеєм. Зверніть увагу на мову написів. В тіні біля них зазвичай, я так зрозумів, перебувають люди, які просять милостиню.
37. Тильна стіна мавзолею з кондиціонерами. Звертаємо увагу, що тут надгробки дещо іншої форми і з іблого каменю. Можливо - це найдавніші поховання тут.
38.
39. Красивий орнамент.
40. Мацейви з написами на спині-ребрі - верху.
41. Ще орнаментований надгробок.
42. Судяи з таблички поряд з надгробком, мабуть могила когось значущого. Та і сам надгробок пофарбований у білтй колір, виокремлений - помітно з далекої відстані.
43.
44. Взагалі я більш ретельно обійшов південно-західну частину кладовища.. Ближчу до входу-мавзолею. Решта лишились не надто дослідженими. Поспішав час. Доволі велике місто Бердичів, щоб його за один день детально оглядати.
45. Далі фото для оцінки маштабів кладовища і кількості мацейв на ньому. Дорога від входу до повороту біля мавзолею.
46. Пронумеровані мацейви біля дороги. Взагалі становище кладовища у різних місцях неоднакове. Є гарно впорядковані поховання, є розкидані. З одного боку кладовище доглянуте, паломники, судячи з усього, постійно є. В той же час інформаційних табличок про історію кладовища немає. А шкода. Такий об'єкт...
47. По дорозі до виходу.
48. Ще раз поглянемо на кладовище.
49. Гершенцвайг.
50. Розмаїття типів надгробків.
51. Здається пам'ятник подіям часів ДСВ.
52. А ось і брама з виходом на вул. Житомирську (вулиця названа за напрямом руху до відповідного міста). Автобус, який привіз подорожніх-паломників.
53. Отже, будете в Бердичеві - обов'язково сюди завітайте. Це не складно. А враження отримаєте 100% незабутні. Юдаїстична сторона історіх українських земель висвітлена не надто, тому і речі з цим пов'язані є для нас сучасних українців такими собі родзинками.
Між іншим, частину інформації та натхнення для посту збирав у andy_travelua тут: http://andy-travelua.livejournal.com/317478.html#cutid1
Ще в Бердичеві є старе католицьке-польське кладовище. Гадаю воно не менш цікаве, але нам забракло часу його відвідати. А Ви відвідайте обов'язково)
Дякую за увагу.
1. Загальний вигляд кладовище. Мавзолей, довколо нього, на обширному полі, надгробки. Коричневе поряд - службове приміщення.
До мавзолею ми діставались вулицею Житомирською. Перед цим поблукавши вуличками між останньою та вул. Європейською, подивившись міську приватну забудову.
2. Йдучи по вул. Житомирській з центру міста Ви маєте дійти до залізничного переїзду. За ним пройти ще трохи (ділянки будинків) і почнеться кладовище.
3. В далині над якимось промисловим об'єктом височіє труба, нині прилаштована для тримання антен.
4. А ось і кладовище. Ми були стомлені спекою і дорогою, тому, не знаючи на якій відстані розташований вхід і чи є він взагалі пішли через дірку в паркані. А такі були. Викошена трава також допомогла пройти.
5. І відразу оку мандрівника відкривається світ єврейських захоронень, який знайомить з іудейською культурою. Дуже цікаво, якщо бачиш таке в перший раз.
6. Написи на надгробках різними мовами.
7.
8. Власне чим цікаві іудейські некрополі, як мабуть і решта кладовищ, то це формою і оздобленням надгробка. Єврейські надгробки-мацейви мають таку своєрідну форму. Це може нагадувати чобіт покладений на землю носком догори. На підошві розміщується напис. Чому ці поховальні споруди мають таку форму - мені невідомо. Цікаво було б дізнатись. Надгробок монолітний.
9. Вигляд надгробків зверху. Зазначу, що тут вони не лише чітко визначеної форми. Навіть на цьому фото помітно, що є й інші різновиди, характерні для певного відтинку часу: Російська імперія - радянська доба.
10. Кладовище являє собою дільниці, які заповнені не рівномірно і містять поховання різних часів. Можна побачити, як головною алеєю крокує група туристів-паломників до мавзолею. Алея від центрального входу-брами до кладовища. Вона трохи далі по вул. Житомирській.
11. Цілком нормальне явище для цього кладовища. Хтось знайшов могили предків і відновлює.
12. Вул. Житомирська за деревами. Надгробки повернуті до входу.
13. Надгробок і госп. споруда за ним.
14.
15. Час, у вигляді української історії, помітно відзначився на кладовищі.
16. Таких випадків тут чимало.
17. Вибір матеріалу, з якого зроблені надгробки, теж різноманітний. Зверніть увагу на щільність поховань.
18. Вигляд з кладовища на залізницю.
19.
20. Символ, які всі очікують побачити у цьому місці.
21. В деяких місцях зустрічаються продубльовані написи.
22.
23.
24. А тут можна помітити, як підняли мацеї та обгородили.
25. Та все ж чимало могил в дещо зруйнованому стані.
26. Тут, напевне, хотіли також огородити залізом могилу.
27.
28. Своєрідний колорит у написах на надгробках. Перебуваючи в такому місці, починаєте згадувати, що у Вас асоціюється з єврейською культурою. Діячі літератури, мистецтва, науки тощо, фільми про Одесу, анекдоти про євреїв..., а загалом в таких місцях є привід задуматись про образ українських земель станом на середину ХХ ст.
29. Меєр-Хаскель. Наче перебуваю в якомусь єврейському анклаві. Цікаво.
30. Зворотній бік підніжжя стелли з фото 14.
31. Мавзолей цадика Леві Іцхака. Одноповерхова споруда із силікатної цегли, до якої ведуть асфальтовані дороги. Мабуть найголовніший об'єкт кладовища. Саме туди зайшла група закордонних паломників (ізраїльтян? євреїв точно). Тут варто розповісти про ще одну характерну деталь кладовища-кіркута. По ньому ходить чимало таких собі людей, зокрема на головній алеї, та на повороті до мавзолею. У більшасті вони цікавляться чи пан/пані не з Ізраїлю сюди завітали, а потім йде прохання про надання матеріальної допомоги. А вже біля самого мавзолею "чергують" літнього віку жіночки і просять багатьма мовами милостиню звертаючись до Вас, якщо Ви особа чоловічої статі - містер. Мало де в Україні таке побачиш.
32. Охорона я гадаю тут є, але не нав'язлива. Відразу постало питання чи заходити в середину мавзолею, чи це можна, якщо не єврей тощо. Етнографічний інтерес звичайно ж сказав - заходити. І все вийшло нормально. В середині мавзолей, як і ззовні - прямокутна споруда. Біля стіни яка блище до виходу розташована могила цадика і напевно ще чиїсь (на фото). За ними йдуть лави, під стінами полиці з релігійною літературою, торами напевно і рештою книжок, Біля могили цадика підставки для свічок. Хтось молиться біля могили, хтось сидить на лавах, думає, читає, спілкується. Якщо ви зайдете з туристичним інтересом маючи фотоапарта і зробите декілька знімків, пальцем на Вас ніхто не тикне. Кажу зі свого досвіду. Щоправда впевнених фото мені зробити не вдалось.
33. Над могилою цадика (окрема плита чорного кольору) читають молитви. Від працюючих кондиціонерів в приміщенні мавзолею комфортно. Наскільки в такому місці може бути комфортно.
34. Що ж, отримавли нові враження. Вигляд кладовища від входу до мавзолею.
35.
36. Споруди поряд з мавзолеєм. Зверніть увагу на мову написів. В тіні біля них зазвичай, я так зрозумів, перебувають люди, які просять милостиню.
37. Тильна стіна мавзолею з кондиціонерами. Звертаємо увагу, що тут надгробки дещо іншої форми і з іблого каменю. Можливо - це найдавніші поховання тут.
38.
39. Красивий орнамент.
40. Мацейви з написами на спині-ребрі - верху.
41. Ще орнаментований надгробок.
42. Судяи з таблички поряд з надгробком, мабуть могила когось значущого. Та і сам надгробок пофарбований у білтй колір, виокремлений - помітно з далекої відстані.
43.
44. Взагалі я більш ретельно обійшов південно-західну частину кладовища.. Ближчу до входу-мавзолею. Решта лишились не надто дослідженими. Поспішав час. Доволі велике місто Бердичів, щоб його за один день детально оглядати.
45. Далі фото для оцінки маштабів кладовища і кількості мацейв на ньому. Дорога від входу до повороту біля мавзолею.
46. Пронумеровані мацейви біля дороги. Взагалі становище кладовища у різних місцях неоднакове. Є гарно впорядковані поховання, є розкидані. З одного боку кладовище доглянуте, паломники, судячи з усього, постійно є. В той же час інформаційних табличок про історію кладовища немає. А шкода. Такий об'єкт...
47. По дорозі до виходу.
48. Ще раз поглянемо на кладовище.
49. Гершенцвайг.
50. Розмаїття типів надгробків.
51. Здається пам'ятник подіям часів ДСВ.
52. А ось і брама з виходом на вул. Житомирську (вулиця названа за напрямом руху до відповідного міста). Автобус, який привіз подорожніх-паломників.
53. Отже, будете в Бердичеві - обов'язково сюди завітайте. Це не складно. А враження отримаєте 100% незабутні. Юдаїстична сторона історіх українських земель висвітлена не надто, тому і речі з цим пов'язані є для нас сучасних українців такими собі родзинками.
Між іншим, частину інформації та натхнення для посту збирав у andy_travelua тут: http://andy-travelua.livejournal.com/317478.html#cutid1
Ще в Бердичеві є старе католицьке-польське кладовище. Гадаю воно не менш цікаве, але нам забракло часу його відвідати. А Ви відвідайте обов'язково)
Дякую за увагу.