Долина
Топонімів "Долина" в Україні багато. Є Долина (Янів) на Тернопіллі із залишками замку, є Долина в Тлумацькому районі Івано-Франківщини з неповторними дністровськими краєвидами. Сьогодні мові піде про місто Долина на Прикарпатті, на історичній Бойківщині. Але нас цікавить не саме місто Долина, а одне з його передмість - Стара Долина. Саме тут більше 500 років тому були відкриті поклади солі. Саме завдяки солі упродовж кількох століть Долина розвиненим містом і центром солеваріння Бойківщини. Магдебурзьке право Долина отримала ще у 1525 році від короля Сигізмунда І Старого.
В Старій Долині збереглося безліч пам'яток минулого: стара солеварня, магістрат (ратуша), костел, синагога, будівля "Соколу", дерев'яна дзвіниця, багато прикладів історичної міської та бойківської садибної забудови. Але більшість пам'яток, як і містечко в цілому, виглядає досить занедбано.
Центральний куточок історичного центру - колишній Ринок, трохи окультурений пішохідним "променадом", викладеним орнаментною плиткою. Тут знаходиться декілька історичний пам'яток: магістрат, "Сокіл", польська гімназія, декілька історичних житлових будинків.
Будинок магістрату (ратуша) був збудований в середині ХІХ століття:
Елементи декору:
В середині - жахіття. Судячи з усього, магістрату жити залишилося недовго...
Напроти магістрату - колишній будинок польського спортивного товариства "Сокіл" (початок ХХ століття). Сьогодні тут розташований Народним дім:
Польська гімназія (кін. ХІХ - поч. ХХ ст.):
Історичні будинки поруч:
Багато історичної міської забудови збереглося по вул Шептицького на схід від колишньої площі Ринок:
Тут же знаходиться синагога початку ХХ ст.:
Синагозі повезло більше - в її будівлю перебрався молитовний будинок:
Поруч - церква Різдва Пресвятої Богородиці (поч. ХХ ст.):
Але набагато цікавішою є автентична дерев'яна дзвіниця церкви Різдва, яка походить з ХІХ ст.:
Ансамбль церкви і її дзвіниць:
Костел Різдва Анни-Марії (1839 рік) відреставрований і знаходиться майже в ідеальному стані:
Поруч з костелом на вул. Міцкевича залишилося багато симпатичних міських вілл, як кам'яних, так і дерев'яних.
Дерев'яна вілла:
Особливу увагу привертають бойківські будиночки з дерев'яними різьбленими ганками:
Приклади історичної садибної забудови Старої Долини:
Функціоналізм:
Найцікавішою пам'яткою Долини є солеварня, яка знаходиться на північно-східній околиці Старої Долини. Саме з сіллю пов'язана історія виникнення міста. Існуючий комплекс солеварні збудовано наприкінці ХІХ століття.
Солеварня являє собою ансамбль різних за призначенням споруд; варильню солі, маніпуляційний корпус, приміщення складу солі, шахти, збірка солянки і інші службові і господарські будівлі для обслуговуючого персоналу заводу.
Під час пожежі 1886 р. солеварня була врятована, проте через 12 років нова пожежа знищила соляні копальні. Відбудована солеварня в 1900 р., а запущена у 1903 р. У 1923 р. за проектом Павловича була побудована нова збірка солянки із залізобетону. У 1940 р. була пущена в хід шахта "Новачка", яка не працювала з 1927 р. Тоді ж розширений завод солеварні, капітально відремонтована шахта "Барбара".
Солеварня складається з трьох сполучених між собою цехів - варильні, маніпуляційного і складу. Варильня солі - цегляне, одноповерхова, Ш-подібна плані будівля, покрита двосхилим дахом (черепицею). Маніпуляційний корпус цегляний, одноповерховий, прямокутний в плані, з ризалітами. Будівля складу солі одноповерхова, у формі витягнутого прямокутника, з коридорною системою планування.
Попри те, що солеварня є унікальним пам'ятником промислової архітектури України кінця XIX - почала XX ст. і єдиними прикладом споруд такого типу, вона руйнується на очах і доживає останні роки. Залишилося їй жити всього декілька років...
Поруч із солеварнею було збудовано обслуговуючий її комплекс житлової та господарської забудови:
В Старій Долині збереглося безліч пам'яток минулого: стара солеварня, магістрат (ратуша), костел, синагога, будівля "Соколу", дерев'яна дзвіниця, багато прикладів історичної міської та бойківської садибної забудови. Але більшість пам'яток, як і містечко в цілому, виглядає досить занедбано.
Центральний куточок історичного центру - колишній Ринок, трохи окультурений пішохідним "променадом", викладеним орнаментною плиткою. Тут знаходиться декілька історичний пам'яток: магістрат, "Сокіл", польська гімназія, декілька історичних житлових будинків.
Будинок магістрату (ратуша) був збудований в середині ХІХ століття:
Елементи декору:
В середині - жахіття. Судячи з усього, магістрату жити залишилося недовго...
Напроти магістрату - колишній будинок польського спортивного товариства "Сокіл" (початок ХХ століття). Сьогодні тут розташований Народним дім:
Польська гімназія (кін. ХІХ - поч. ХХ ст.):
Історичні будинки поруч:
Багато історичної міської забудови збереглося по вул Шептицького на схід від колишньої площі Ринок:
Тут же знаходиться синагога початку ХХ ст.:
Синагозі повезло більше - в її будівлю перебрався молитовний будинок:
Поруч - церква Різдва Пресвятої Богородиці (поч. ХХ ст.):
Але набагато цікавішою є автентична дерев'яна дзвіниця церкви Різдва, яка походить з ХІХ ст.:
Ансамбль церкви і її дзвіниць:
Костел Різдва Анни-Марії (1839 рік) відреставрований і знаходиться майже в ідеальному стані:
Поруч з костелом на вул. Міцкевича залишилося багато симпатичних міських вілл, як кам'яних, так і дерев'яних.
Дерев'яна вілла:
Особливу увагу привертають бойківські будиночки з дерев'яними різьбленими ганками:
Приклади історичної садибної забудови Старої Долини:
Функціоналізм:
Найцікавішою пам'яткою Долини є солеварня, яка знаходиться на північно-східній околиці Старої Долини. Саме з сіллю пов'язана історія виникнення міста. Існуючий комплекс солеварні збудовано наприкінці ХІХ століття.
Солеварня являє собою ансамбль різних за призначенням споруд; варильню солі, маніпуляційний корпус, приміщення складу солі, шахти, збірка солянки і інші службові і господарські будівлі для обслуговуючого персоналу заводу.
Під час пожежі 1886 р. солеварня була врятована, проте через 12 років нова пожежа знищила соляні копальні. Відбудована солеварня в 1900 р., а запущена у 1903 р. У 1923 р. за проектом Павловича була побудована нова збірка солянки із залізобетону. У 1940 р. була пущена в хід шахта "Новачка", яка не працювала з 1927 р. Тоді ж розширений завод солеварні, капітально відремонтована шахта "Барбара".
Солеварня складається з трьох сполучених між собою цехів - варильні, маніпуляційного і складу. Варильня солі - цегляне, одноповерхова, Ш-подібна плані будівля, покрита двосхилим дахом (черепицею). Маніпуляційний корпус цегляний, одноповерховий, прямокутний в плані, з ризалітами. Будівля складу солі одноповерхова, у формі витягнутого прямокутника, з коридорною системою планування.
Попри те, що солеварня є унікальним пам'ятником промислової архітектури України кінця XIX - почала XX ст. і єдиними прикладом споруд такого типу, вона руйнується на очах і доживає останні роки. Залишилося їй жити всього декілька років...
Поруч із солеварнею було збудовано обслуговуючий її комплекс житлової та господарської забудови: