Свято-Успенська Унівська Лавра + Вижняни,Глиняни і не тільки... (редаговано)
Власне основною метою цього виїзду були два пункти-Унів та Свірж,але як можна було не зупинятись,бачивши "незаплановані" цікаві об*єкти?І ми зупинялись,зупинялись не раз і не два... Спочатку було село Тадані Кам*янка-Бузького району.Що варто побачити у ньому? Цікаву а-ля замкову неоготичну вежечку (1908р.),дерев*яний костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією і св. Теклі (1734р.),про який я на час першого візиту навіт і близько не знав не відав,відповідно і не бачив,що "виправив" аж у 2013-му році,та дерев*яну церкву Св.Миколи (1876р.).
Вежа в с.Тадані
Наступна зупинка була у селі Неслухів.Тоді ми ще не підозрювали,що "клацнули" не лише станцію садівництва,а й водночас і палац Дідушицьких.А ще у селі є храм Св.Михайла (1897р.) Трохи більше у селі ми побачили через рік,-у 2012-му (http://neo7777vitaha.livejournal.com/18126.html ).
Палац Дідушицьких у Неслухові
В кадр потрапляли і зовсім невідомі об*єкти,які я потім наполегливо гуглив і шукав у мережі інтернет.Наприклад каплиця у селі Лісок (20ст.)
Філіальна каплиця в селі Лісок
Або ж цікавенька каплиця у селі Задвір*я (1908р.?)
Каплииця у селі Задвір*я
Каплиця.Фасад
Більш тривала зупинка була у селі Вижняни-досить вже цікавий там Микоклаївський костел .
Миколаївський костел
Довідкові джерела вказують неймовірну дату побудови храму-1400р.!Правда потім "виправдовуються" повним спаленням храму у 1648р. та відновленням у 1651р.(це вже більш реальна дата).А ще була пребудова у 1750р.,а ще у 1929-31рр...
Храм занепадає..
Від 1948р. храм протягом певного часу використовували як склад. На час наших відвідин святиня виглядала забутою,-мохом та деревцями покривався дах споруди,стіни облуплені,скло у вікнах побите...Але які ж там всередині розписи!
Храм.Дзвіниця
Потрапити всередину нам не вдалося(та ми й не надто намагались,про що тепер шкодую),тож інтер*єр прийшлось розглядати через щілини та биті вікна.а красиво,там кольорово,там.. там руйнується краса!
Інтер*єр Миколаївського костелу
Вівтар
Фото
А неподалік бовваніє храм-новобуд..Ні,це не докір сільській громаді,це просто нагадування...
Скульптура
Наступний пункт-місто Глиняни.Це вже(як і Вижняни,доречі) Золочівський район.Колись було районним центром,а перша згадка про містечко значиться у документах 1379р.
Народний дім
У 1397р.Глиняни отримали Магдебурзьке право.Тоді ж король Владислав ІІ Ягайло передав глинянські маєтності роду Крушельницьких.
Костел Св.Духа (17ст.).Фасад
Римо-католицьку парафію у містечку заснували ще в 1397р. Ягайло та його дружина Ядвіга. Перший дерев'яний костел освятив галицький архієпископ Я. Стрепа.
Відомо про знищення і відбудову костелу у 20-х і 30-х рр. XVII ст. Черговий дерев'яний костел заклали 1729р. Під час візитації львівського архієпископа М. Вижицького 1741 р. костел з 4 вівтарями ще не був освячений.
Інтер*єр храму
Новий мурований костел почали будувати біля 1791 р. У візитації 1828 р. старого костелу вже не згадували, а богослужіння проводили у церкві, оскільки мурований костел ще не завершили. Костельне майно зберігали також у церкві, плебанії. Лише в часи пробоща В. Додольського архієпископ Франц Піштек 3 червня 1840р. при візитації освятив костел. Можливо, на той час завершили будівництво костелу.
Церква Успіння Прсв.Богородиці (1749р.)
З цікавенького в селі є ще деревяна церква Успіння Прсв.Богородиці(1749р.). Церкву ввважають однією з найстаріших дерев'яних церков Галичини, адже її стара частина походить з кін. XIV - поч. XV ст. Є версія, що таких храмів у світі збереглося всього шість: два - в Україні , два - у Польщі, один - у Чехії і ще один - в Угорщині. Кажуть, сюди приходив помолитися за щасливу долю українського народу гетьман І. Мазепа, а два старезні ясени на подвір'ї посадив сам Б. Хмельницький.
Старенька церква
Під час пожежі 1886 р., коли згоріли всі будівлі села, церква залишилася неушкодженою. Церква особливо стала відомою з 1936 р. завдяки самовідновленню і позолоченню запрестольної ікони Розп'яття Ісуса Христа, біля якої впродовж 1936-1939 рр. відбулося понад 3 000 зцілень хворих, які записували до спеціальних книг. У той час церкву відремонтували., а в 1937 р. спорудили муровану дзвіницю.
Інтер*єр
Після другої світової війни церкву закрили і зробили у ній музей килимарства. Тільки запрестольний золотий образ ніхто не зміг зняти - його просто завісили грубим полотном. У радянський час парафіяни без дозволу відчиняли церкви і проводили богослужіння.
Інфо з http://decerkva.org.ua/hlyniany.html
Золотоверхий храм
Зрешою виїжджаємо в сторону села Унів,де знаходиться одна з великих святинь УГКЦ і не тільки,-Свято-Успенська Лавра.
Храм Св.Миколая в селі Якторів (1913р.)
Фото
Унів (до 2003 р.- Міжгір’я), - село у Перемишлянському районі,; важливий монаший і друкарський осередок.
Це не розпродаж спальників-каріматів,просто ми приїхали саме в день прощі
В Уневі з 14 ст. діяв монастир Успення Богородиці з оборонними мурами, спершу православний, у 1700-1790 рр. належав до Василіянського Чину. Відомо, що в цьому прекрасно збереженому оборонному монастирі в 1606 р. перебував І. Вишенський. Зведено споруду, скоріше за все, в XV ст. У 18 ст. - це один з важливіших монастирів у Галичині.Згодом він занепав.
Свято-Успенська Унівська Лавра Студійського уставу
Церква Блаженних Леонтія та Климентія (2007-2008рр.)
Дерев*яна церква
В 1919р. митрополит А. Шептицький переніс до Унева осередок Студитів з осідком ігуменату. Тут розвинуто було серед іншого малярську школу, палітурню, а з 1935р. друковано церковно-релігійний місячник «Промінчик Сонця Любови». За радянської влади Успенську Лавру перетворено на в'язницю, а монастирські будинки на будинок відпочинку для старших осіб, також за радянської влади там була психлікарня.
Сповідь на свіжому повітрі біля монастирського саду..
Каплиця та північна оборонна вежа комплексу
В 1648-1770 рр. при лаврі діяла Унівська друкарня, де було надруковано ряд відомих стародруків. Тут працювали українські друкарі А. Скольський, Д. Кульчицький, С. Ставницький.
Справжню друкарню в Уневі заснував львівський єпископ А. Желиборський, який перевіз сюди львівську друкарню, з 1646р. у ній працював відомий друкар А. Скульський.
Розп*яття
За весь час в унівській друкарні видано близько 60 книг, друк яких відзначався добрим поліграфічним виконанням. У 1770р. унівська друкарня занепала через суперництво Львівського Ставропігійського Братства.
Каплиця в якій проводили богослужіння для прихожан
Свято-Успенська Унівська Лавра Студійського уставу - один із найдавніших монастирських комплексів України, центральна обитель Галицької єпархії впродовж XIV-XVIII ст., осередок чернечого життя монахів Студійського уставу, унікальний архітектурний ансамбль-пам'ятка.
Джерело
Вважається, що засновником монастиря був лицар Олександр Ванько Лагодовський з с. Лагодів, який зцілився водою з місцевого джерела.Згодом він збудував дерев'яні храм та монастир, які пізніше були зруйновані татарами. Почав будувати мурований храм Успення Пресвятої Богородиці з допомогою князя Ф. Любартовича,який завершили у 1400 р. Нащадки лицаря Лагодовського були поховані в монастирському храмі. У 1401 р. король Владислав ІІ Яґайло грамотою підтвердив надані монастирю маєтки Млинів та Якторів.
Надгробок О.Лагодовського в оточенні дзвонів та розп*ять
Фото
Зведено монастир, ймовірно, в XV ст. Він оточений високими стінами з бійницями й оборонними вежами. Храм на території виглядає з-за стін витонченим та легким, а при огляді його зі середини монастирських стін вражає міцними, справді фортечними мурами, бійницями та оригінальністю архітектури. На його контрфорсі зберігся герб Шептицьких.
Без рук...
Розписи на стінах монастирських келій
1711 р. в монастирі пройшов Унівський монаший собор. 1790 р. офіційна влада закрила монастир, ченці переїхали до Золочева, Бучача (тут під час пожежі 29 липня 1865 р. згоріли перевезені сюди цінні історичні документи і грамоти). Монастирська церква стала сільською парафіяльною. 1816 р. маєтки колишнього монастиря передали Галицькій греко-католицькій митрополії. З 1818 р. і до своєї смерті тут постійно мешкав митрополит М. Левицький; при ньому було знесено оборонні вали і рови, збудовано митрополичий палац.
Інтер*єр церкви Успіння Прсв.Богородиці
Вхід у келії
Після повернення з ув'язнення в Росії митрополит Андрей Шептицький 30 вересня 1917 р. в Унівській лаврі висвятив Йосифа Сліпого на священика.
Комплекс лаври
1919 р. після пожежі в Студитській Лаврі Святих Антонія і Теодосія Печерських у Скнилові під Львовом митрополит А. Шептицький перевів монахів-студитів до Унева, відновивши діяльність монастиря.
З приходом совітів 1944 р. у Свято-Успенській Лаврі в Уневі було влаштовано концентраційний табір для духовенства, яке не визнало російське православіє.
Палац митрополита
Внутрішній двір.Келії
Студитська Лавра діяла до 1950 р.; її закрили, розмістили психіатричну лікарню. Розписи в храмі були забілені, в храмі влаштовували багаття, на яких спалювали церковні та богослужбові книги.
Повернулись монахи-студити до монастиря у 1991р.
Свято-Успенська Унівська Лавра
Фундамент старої оборонної вежі
При лаврі є реколекційний будинок на 40 місць. Тут провадять реколекції ченці, черниці, священики, миряни нашої Церкви. Український католицький університет організовує в монастирі літню богословську школу.
У лаврі діє Музей старовинних ікон розташований (його фонди та реставраційний цех - у монастирі св. Михаїла (Львів).Лавра має 7 дочірних монастирів .
Новобуд на під*їзді до лаври
Свято-Успенська Унівська Лавра на сьогодні знову стала одним із найбільших паломницьких центрів Західної України. Починаючи з 1994 р., кожного травня до Унева йде дводенна молодіжна проща, організована студентським товариством «Обнова», Мальтійською службою допомоги і монастирем студитів.
Молодіжна проща
Вежа в с.Тадані
Наступна зупинка була у селі Неслухів.Тоді ми ще не підозрювали,що "клацнули" не лише станцію садівництва,а й водночас і палац Дідушицьких.А ще у селі є храм Св.Михайла (1897р.) Трохи більше у селі ми побачили через рік,-у 2012-му (http://neo7777vitaha.livejournal.com/18126.html ).
Палац Дідушицьких у Неслухові
В кадр потрапляли і зовсім невідомі об*єкти,які я потім наполегливо гуглив і шукав у мережі інтернет.Наприклад каплиця у селі Лісок (20ст.)
Філіальна каплиця в селі Лісок
Або ж цікавенька каплиця у селі Задвір*я (1908р.?)
Каплииця у селі Задвір*я
Каплиця.Фасад
Більш тривала зупинка була у селі Вижняни-досить вже цікавий там Микоклаївський костел .
Миколаївський костел
Довідкові джерела вказують неймовірну дату побудови храму-1400р.!Правда потім "виправдовуються" повним спаленням храму у 1648р. та відновленням у 1651р.(це вже більш реальна дата).А ще була пребудова у 1750р.,а ще у 1929-31рр...
Храм занепадає..
Від 1948р. храм протягом певного часу використовували як склад. На час наших відвідин святиня виглядала забутою,-мохом та деревцями покривався дах споруди,стіни облуплені,скло у вікнах побите...Але які ж там всередині розписи!
Храм.Дзвіниця
Потрапити всередину нам не вдалося(та ми й не надто намагались,про що тепер шкодую),тож інтер*єр прийшлось розглядати через щілини та биті вікна.а красиво,там кольорово,там.. там руйнується краса!
Інтер*єр Миколаївського костелу
Вівтар
Фото
А неподалік бовваніє храм-новобуд..Ні,це не докір сільській громаді,це просто нагадування...
Скульптура
Наступний пункт-місто Глиняни.Це вже(як і Вижняни,доречі) Золочівський район.Колись було районним центром,а перша згадка про містечко значиться у документах 1379р.
Народний дім
У 1397р.Глиняни отримали Магдебурзьке право.Тоді ж король Владислав ІІ Ягайло передав глинянські маєтності роду Крушельницьких.
Костел Св.Духа (17ст.).Фасад
Римо-католицьку парафію у містечку заснували ще в 1397р. Ягайло та його дружина Ядвіга. Перший дерев'яний костел освятив галицький архієпископ Я. Стрепа.
Відомо про знищення і відбудову костелу у 20-х і 30-х рр. XVII ст. Черговий дерев'яний костел заклали 1729р. Під час візитації львівського архієпископа М. Вижицького 1741 р. костел з 4 вівтарями ще не був освячений.
Інтер*єр храму
Новий мурований костел почали будувати біля 1791 р. У візитації 1828 р. старого костелу вже не згадували, а богослужіння проводили у церкві, оскільки мурований костел ще не завершили. Костельне майно зберігали також у церкві, плебанії. Лише в часи пробоща В. Додольського архієпископ Франц Піштек 3 червня 1840р. при візитації освятив костел. Можливо, на той час завершили будівництво костелу.
Церква Успіння Прсв.Богородиці (1749р.)
З цікавенького в селі є ще деревяна церква Успіння Прсв.Богородиці(1749р.). Церкву ввважають однією з найстаріших дерев'яних церков Галичини, адже її стара частина походить з кін. XIV - поч. XV ст. Є версія, що таких храмів у світі збереглося всього шість: два - в Україні , два - у Польщі, один - у Чехії і ще один - в Угорщині. Кажуть, сюди приходив помолитися за щасливу долю українського народу гетьман І. Мазепа, а два старезні ясени на подвір'ї посадив сам Б. Хмельницький.
Старенька церква
Під час пожежі 1886 р., коли згоріли всі будівлі села, церква залишилася неушкодженою. Церква особливо стала відомою з 1936 р. завдяки самовідновленню і позолоченню запрестольної ікони Розп'яття Ісуса Христа, біля якої впродовж 1936-1939 рр. відбулося понад 3 000 зцілень хворих, які записували до спеціальних книг. У той час церкву відремонтували., а в 1937 р. спорудили муровану дзвіницю.
Інтер*єр
Після другої світової війни церкву закрили і зробили у ній музей килимарства. Тільки запрестольний золотий образ ніхто не зміг зняти - його просто завісили грубим полотном. У радянський час парафіяни без дозволу відчиняли церкви і проводили богослужіння.
Інфо з http://decerkva.org.ua/hlyniany.html
Золотоверхий храм
Зрешою виїжджаємо в сторону села Унів,де знаходиться одна з великих святинь УГКЦ і не тільки,-Свято-Успенська Лавра.
Храм Св.Миколая в селі Якторів (1913р.)
Фото
Унів (до 2003 р.- Міжгір’я), - село у Перемишлянському районі,; важливий монаший і друкарський осередок.
Це не розпродаж спальників-каріматів,просто ми приїхали саме в день прощі
В Уневі з 14 ст. діяв монастир Успення Богородиці з оборонними мурами, спершу православний, у 1700-1790 рр. належав до Василіянського Чину. Відомо, що в цьому прекрасно збереженому оборонному монастирі в 1606 р. перебував І. Вишенський. Зведено споруду, скоріше за все, в XV ст. У 18 ст. - це один з важливіших монастирів у Галичині.Згодом він занепав.
Свято-Успенська Унівська Лавра Студійського уставу
Церква Блаженних Леонтія та Климентія (2007-2008рр.)
Дерев*яна церква
В 1919р. митрополит А. Шептицький переніс до Унева осередок Студитів з осідком ігуменату. Тут розвинуто було серед іншого малярську школу, палітурню, а з 1935р. друковано церковно-релігійний місячник «Промінчик Сонця Любови». За радянської влади Успенську Лавру перетворено на в'язницю, а монастирські будинки на будинок відпочинку для старших осіб, також за радянської влади там була психлікарня.
Сповідь на свіжому повітрі біля монастирського саду..
Каплиця та північна оборонна вежа комплексу
В 1648-1770 рр. при лаврі діяла Унівська друкарня, де було надруковано ряд відомих стародруків. Тут працювали українські друкарі А. Скольський, Д. Кульчицький, С. Ставницький.
Справжню друкарню в Уневі заснував львівський єпископ А. Желиборський, який перевіз сюди львівську друкарню, з 1646р. у ній працював відомий друкар А. Скульський.
Розп*яття
За весь час в унівській друкарні видано близько 60 книг, друк яких відзначався добрим поліграфічним виконанням. У 1770р. унівська друкарня занепала через суперництво Львівського Ставропігійського Братства.
Каплиця в якій проводили богослужіння для прихожан
Свято-Успенська Унівська Лавра Студійського уставу - один із найдавніших монастирських комплексів України, центральна обитель Галицької єпархії впродовж XIV-XVIII ст., осередок чернечого життя монахів Студійського уставу, унікальний архітектурний ансамбль-пам'ятка.
Джерело
Вважається, що засновником монастиря був лицар Олександр Ванько Лагодовський з с. Лагодів, який зцілився водою з місцевого джерела.Згодом він збудував дерев'яні храм та монастир, які пізніше були зруйновані татарами. Почав будувати мурований храм Успення Пресвятої Богородиці з допомогою князя Ф. Любартовича,який завершили у 1400 р. Нащадки лицаря Лагодовського були поховані в монастирському храмі. У 1401 р. король Владислав ІІ Яґайло грамотою підтвердив надані монастирю маєтки Млинів та Якторів.
Надгробок О.Лагодовського в оточенні дзвонів та розп*ять
Фото
Зведено монастир, ймовірно, в XV ст. Він оточений високими стінами з бійницями й оборонними вежами. Храм на території виглядає з-за стін витонченим та легким, а при огляді його зі середини монастирських стін вражає міцними, справді фортечними мурами, бійницями та оригінальністю архітектури. На його контрфорсі зберігся герб Шептицьких.
Без рук...
Розписи на стінах монастирських келій
1711 р. в монастирі пройшов Унівський монаший собор. 1790 р. офіційна влада закрила монастир, ченці переїхали до Золочева, Бучача (тут під час пожежі 29 липня 1865 р. згоріли перевезені сюди цінні історичні документи і грамоти). Монастирська церква стала сільською парафіяльною. 1816 р. маєтки колишнього монастиря передали Галицькій греко-католицькій митрополії. З 1818 р. і до своєї смерті тут постійно мешкав митрополит М. Левицький; при ньому було знесено оборонні вали і рови, збудовано митрополичий палац.
Інтер*єр церкви Успіння Прсв.Богородиці
Вхід у келії
Після повернення з ув'язнення в Росії митрополит Андрей Шептицький 30 вересня 1917 р. в Унівській лаврі висвятив Йосифа Сліпого на священика.
Комплекс лаври
1919 р. після пожежі в Студитській Лаврі Святих Антонія і Теодосія Печерських у Скнилові під Львовом митрополит А. Шептицький перевів монахів-студитів до Унева, відновивши діяльність монастиря.
З приходом совітів 1944 р. у Свято-Успенській Лаврі в Уневі було влаштовано концентраційний табір для духовенства, яке не визнало російське православіє.
Палац митрополита
Внутрішній двір.Келії
Студитська Лавра діяла до 1950 р.; її закрили, розмістили психіатричну лікарню. Розписи в храмі були забілені, в храмі влаштовували багаття, на яких спалювали церковні та богослужбові книги.
Повернулись монахи-студити до монастиря у 1991р.
Свято-Успенська Унівська Лавра
Фундамент старої оборонної вежі
При лаврі є реколекційний будинок на 40 місць. Тут провадять реколекції ченці, черниці, священики, миряни нашої Церкви. Український католицький університет організовує в монастирі літню богословську школу.
У лаврі діє Музей старовинних ікон розташований (його фонди та реставраційний цех - у монастирі св. Михаїла (Львів).Лавра має 7 дочірних монастирів .
Новобуд на під*їзді до лаври
Свято-Успенська Унівська Лавра на сьогодні знову стала одним із найбільших паломницьких центрів Західної України. Починаючи з 1994 р., кожного травня до Унева йде дводенна молодіжна проща, організована студентським товариством «Обнова», Мальтійською службою допомоги і монастирем студитів.
Молодіжна проща