Парк ім. Т.Шевченка в Боярці
Здавалось би, про Боярку написав стільки, що писати вже нема про що. Але лишалась ще одна «біла пляма» - парк ім. Тараса Шевченка. Я й сам про нього майже забув - бо не ходив там, мабуть, років 12-15. Однак цього року у місті відбулося багато змін: зробили стелу з назвою міста, облаштували зупинку, побудували таунхауси, реконструювали тротуар на Молодіжній, організовали новий маршрут маршруток, переасфальтували давнішні дороги з ямами. А ще - зробили нову алею у парку ім. Шевченко. Непоганий привід написати про парк і прогулятись. Тим паче, що давно там не був. Отож, після чергових виборів, 25-го жовтня, пройшовся парковими доріжками і подивився на нову алею/вхід до парку.
1. Стара «центральна» алея (з боку вул. Б.Хмельницького). Яскраве осіннє листя кленів прикрашає похмурий пейзаж необлаштованого парку.
Сам парк нічим не примітний і захаращений. Сам по собі складає гнітюче враження. Особливо в осінню пору. І надодачу з поганою славою. Кажуть, що там грабували і навіть орудували маньяки (нічого дивного, бо парк майже не освітлювався). Тому багато містян (і я в тому числі) старалися обходити парк десятою дорогою. Передусім у темну пору доби. Але з ним пов'язано багато спогадів: дитинство, перші студентські роки. І уроки там проводили, і прогулювали уроки там же. І в дитячу поліклініку, на базар і на електричку - шлях пролягав через цей парк. Потім, через небезпеку та відсутность необхідності ходити в дитячу поліклініку, на базар і залізничну платформу про парк забув. Однак перед виборами одна політична партія (називати, чи ні? Ну добре, це - заслуга партії «Нові обличчя») зробила нову вхідну алею до парку і поставила дитячий майданчик. Можливо, подія не глобальна, але в місцевому масштабі досить визначна. Та й мені було цікаво поринути у давні спогади.
Між іншим, це 200й фотозвіт. Може й невипадково, що перший і ювілейний фотозвіти присвячені Боярці. Я не підтасовував - крайні звіти публікував в хронологічному порядку і так вийшло, що 200й випуск випав на Боярку.
А ще уважні читачі помітять, що фотки «широкоформатні» не 1200х850 пікселів, а 1200х800. А от це - випадковість. Хоча, це зіграло на руку, бо фотки вийшли важкими - до півмегабайту. А А може такий формат зручніший, ніж звичний 1200х850 пікс.?
2. Тут барви жовто-зелені. І крізь дерева проглядається нова алея.
3. А ось і сама алея. Раніше тут був просто пустир. Тепер же - облаштований вхід до парку. І не на периферійну вулицю - а до перехрестя вулиць Молодіжної та Хмельницького.
Нормально сфоткати не вдалося, бо стояло багато машин.
4. Біля входу на огорожі таблички з цитатами Тараса Шевченка.
5. Можливо, алея зроблена без вишикувань («изысков» - російською). Однак для нашого міста це шик.
6. Дитячий майданчик.
7. На прапорах - також вислови Кобзаря.
8. Ну і державні прапори з гербом міста.
9. Чим ближче до стадіону - тим менше лавок та дерев:) Але добре, що алею зробили до самого стадіону. Чомусь думав, що алея буде закінчуватись тупиком.
10. Алея, вигляд в бік входу.
11. Лише траншея псує картину. Хоча ця яма така давня, що до неї всі звикли.
12. Стадіон.
13. Якраз тренувались футболісти.
14. Місток через ставок. Раніше переправа й справді була потрібна.
15. Та потім ставок обмілів (здається, після спроби його почистити).
16. Берізки. Я вже й забув, що у парку буває так красиво.
17. Жовтні та оранжеві клени. Вибачайте, що фотка змазалась.
18. Іще різнокольорові клени.
19. Раніше фотошпалери (не на робочий стіл на комп'ютер, а на стіну в помешканні) такого плану були на «Ура». Пам'ятаєте ще ті часи?
20. Яка краса!
21. Раптово! Майданчик для дресирування собак. Раніше був у іншій частині парку. А я й не знав, що його перенесли.
22. З іншої сторони - нова каналізаційно-насосна станція. Побудована на території парку:(
23. Стара КНСка. Кругла.
До речі, про КНСки колись писав.
24. Знову той місток. До речі, в 90х користувався попитом для фотосесій.
25. Бічна алея.
26. Знову листя клену. Може й банально, зате красиво!
27. А це шо? Якийсь сортир:)
28. Несподівано! Залишки будівництва. В 1990х недобудова була огорожена. В 2014му почалось і закінчилось нове будівництво житлового комплексу.
29. Хоча тут тільки фундамент і пів-поверху, формально - заброшка:)
30. При бажанні можна знайти урбаністичні куточки для селфі.
31. Хтось влаштував пікнік:)
32. А на землі купи оплого листя сріблястого клену.
33. А це якийсь інший вид клену. Красиво!
Не втримався і взяв листки на пам'ять.
34. Різнокольорові.
35. А це звичайний клен.
36. Наче картинка з фотошпалер!
37. Місце для посиденьок.
38. Футбольний майданчик.
39. Добре, що хоч урни для сміття з'явились.
Ну от майже і все. Нам час на вихід.
40. Якщо в Броварах «Прометей» - це кінотеатр. То у Боярці з такою назвою басейн. Зараз там що завгодно, тільки не басейн. Радує, що ззовні підремонтували.
41. Ну а біля парку - зупинка 742 маршрутки. Свого часу знаки зупинки розмістили по місту (що рідко коли роблять).
Завдяки прогулянці настрій покращився. А давні спогади не викликали сум, але трохи розчулили. Ну і було трохи сумно через те, що в дитинстві (читай - раніше) парк виглядав краще.
А ще випробував антидепресивну терапію - перебивати останні спогади більш давніми спогадами. Що можу сказати: діє. Коли сумно, можна прогулюватись там, де давно не бували.
1. Стара «центральна» алея (з боку вул. Б.Хмельницького). Яскраве осіннє листя кленів прикрашає похмурий пейзаж необлаштованого парку.
Сам парк нічим не примітний і захаращений. Сам по собі складає гнітюче враження. Особливо в осінню пору. І надодачу з поганою славою. Кажуть, що там грабували і навіть орудували маньяки (нічого дивного, бо парк майже не освітлювався). Тому багато містян (і я в тому числі) старалися обходити парк десятою дорогою. Передусім у темну пору доби. Але з ним пов'язано багато спогадів: дитинство, перші студентські роки. І уроки там проводили, і прогулювали уроки там же. І в дитячу поліклініку, на базар і на електричку - шлях пролягав через цей парк. Потім, через небезпеку та відсутность необхідності ходити в дитячу поліклініку, на базар і залізничну платформу про парк забув. Однак перед виборами одна політична партія (називати, чи ні? Ну добре, це - заслуга партії «Нові обличчя») зробила нову вхідну алею до парку і поставила дитячий майданчик. Можливо, подія не глобальна, але в місцевому масштабі досить визначна. Та й мені було цікаво поринути у давні спогади.
Між іншим, це 200й фотозвіт. Може й невипадково, що перший і ювілейний фотозвіти присвячені Боярці. Я не підтасовував - крайні звіти публікував в хронологічному порядку і так вийшло, що 200й випуск випав на Боярку.
А ще уважні читачі помітять, що фотки «широкоформатні» не 1200х850 пікселів, а 1200х800. А от це - випадковість. Хоча, це зіграло на руку, бо фотки вийшли важкими - до півмегабайту. А А може такий формат зручніший, ніж звичний 1200х850 пікс.?
2. Тут барви жовто-зелені. І крізь дерева проглядається нова алея.
3. А ось і сама алея. Раніше тут був просто пустир. Тепер же - облаштований вхід до парку. І не на периферійну вулицю - а до перехрестя вулиць Молодіжної та Хмельницького.
Нормально сфоткати не вдалося, бо стояло багато машин.
4. Біля входу на огорожі таблички з цитатами Тараса Шевченка.
5. Можливо, алея зроблена без вишикувань («изысков» - російською). Однак для нашого міста це шик.
6. Дитячий майданчик.
7. На прапорах - також вислови Кобзаря.
8. Ну і державні прапори з гербом міста.
9. Чим ближче до стадіону - тим менше лавок та дерев:) Але добре, що алею зробили до самого стадіону. Чомусь думав, що алея буде закінчуватись тупиком.
10. Алея, вигляд в бік входу.
11. Лише траншея псує картину. Хоча ця яма така давня, що до неї всі звикли.
12. Стадіон.
13. Якраз тренувались футболісти.
14. Місток через ставок. Раніше переправа й справді була потрібна.
15. Та потім ставок обмілів (здається, після спроби його почистити).
16. Берізки. Я вже й забув, що у парку буває так красиво.
17. Жовтні та оранжеві клени. Вибачайте, що фотка змазалась.
18. Іще різнокольорові клени.
19. Раніше фотошпалери (не на робочий стіл на комп'ютер, а на стіну в помешканні) такого плану були на «Ура». Пам'ятаєте ще ті часи?
20. Яка краса!
21. Раптово! Майданчик для дресирування собак. Раніше був у іншій частині парку. А я й не знав, що його перенесли.
22. З іншої сторони - нова каналізаційно-насосна станція. Побудована на території парку:(
23. Стара КНСка. Кругла.
До речі, про КНСки колись писав.
24. Знову той місток. До речі, в 90х користувався попитом для фотосесій.
25. Бічна алея.
26. Знову листя клену. Може й банально, зате красиво!
27. А це шо? Якийсь сортир:)
28. Несподівано! Залишки будівництва. В 1990х недобудова була огорожена. В 2014му почалось і закінчилось нове будівництво житлового комплексу.
29. Хоча тут тільки фундамент і пів-поверху, формально - заброшка:)
30. При бажанні можна знайти урбаністичні куточки для селфі.
31. Хтось влаштував пікнік:)
32. А на землі купи оплого листя сріблястого клену.
33. А це якийсь інший вид клену. Красиво!
Не втримався і взяв листки на пам'ять.
34. Різнокольорові.
35. А це звичайний клен.
36. Наче картинка з фотошпалер!
37. Місце для посиденьок.
38. Футбольний майданчик.
39. Добре, що хоч урни для сміття з'явились.
Ну от майже і все. Нам час на вихід.
40. Якщо в Броварах «Прометей» - це кінотеатр. То у Боярці з такою назвою басейн. Зараз там що завгодно, тільки не басейн. Радує, що ззовні підремонтували.
41. Ну а біля парку - зупинка 742 маршрутки. Свого часу знаки зупинки розмістили по місту (що рідко коли роблять).
Завдяки прогулянці настрій покращився. А давні спогади не викликали сум, але трохи розчулили. Ну і було трохи сумно через те, що в дитинстві (читай - раніше) парк виглядав краще.
А ще випробував антидепресивну терапію - перебивати останні спогади більш давніми спогадами. Що можу сказати: діє. Коли сумно, можна прогулюватись там, де давно не бували.