Жовква
Днями відправились у невелику, але насичену подорож по Львівській області. З Володимир-Волинського на дизелі дістались Львова, звідки одразу вирушили в Жовкву. Останнім часом місто все частіше приваблює українських блогерів і туристів, тому поспішили його побачити до того, як центральну частину окупують натовпи мандрівників з різних куточків світу.
До Львова їхали дуже довго (близько чотирьох годин) і нудно. Єдина розвага полягала в спостеріганні за бабками, які утрамбовували тамбури своїми сумками і кравчучками. В одному з вагонів навіть холодильник перевезли. Але якщо серйозно, то не дуже смішно. Особливо якщо в якомусь вагоні виникне пожежа і люди не зможуть вибратись через наставлені сумки. Я розумію, що наші бабки бідні-нещасні і заробляють як можуть, але це теж не діло.
У Львові ми вийшли на станції Підзамче, прогулялись до вулиці Липинського і там сіли на автобус до Жовкви. Заплатили 24 грн за двох і через півгодини були на місці.
Не зовсім розумію, якщо місто названо на честь засновника Станіслава Жолкевського, то чому в українському варіанті воно носить назву Жовква, а не Жолква?
Околиці міста.
Мініатюрний пам'ятник Кобзарю. Повноцінний тільки планують встановити на центральній площі. Але чи потрібен він там? Думаю, Жовква могла б обійтись і без нього.
Нашою першою знайденою пам'яткою стала дерев'яна церква Святої Трійці. Всередині дуже красивий іконостас. Але його не фотографував, оскільки було дуже темно і нічого путнього всеодно б не вийшло.
Поруч - ще один храм.
Домініканський монастир.
На території проводяться ремонтні роботи, тому всередину потрапити не вдалось. Обійшли по колу. Виявилось, що навколо храму є оборонний мур.
Під територією монастиря - автостанція.
Жовква - дуже зручне місто для туристів. Більшість пам'ятків знаходяться зовсім поруч один від одного.
Синагога. Як можна побачити, її стіни свого часу теж були достатньо укріплені.
А це вже фотографія з території Василіанського монастиря.
Так, від пам'ятки до пам'ятки ми вийшли в центр міста на Вічеву площу.
Костел святого Лаврентія, в якому похований засновник міста вже згадуваний Станіслав Жолкевський.
Торгові ряди
Ратуша
Замок.
Всередині ведуться ремонтні роботи, тому краще ще раз подивитись на замок з центральної площі.
Не знаю чому, але мене дуже вразила ця в'їзна брама.
Але за межі центральної площі ми вийшли з іншої брами.
З протилежного боку замок вже не так вражає.
У Жовкві багато симпатичних будівель і за межами Вічевої площі.
Пошта
А тут, здається, розташовується щось пов'язане із дитячою творчістю.
Залізничний вокзал.
Більше фотографій не робив.
Жовква - справжнє місто-музей. Рекомендую - приїжджайте, не пожалкуєте.
До Львова їхали дуже довго (близько чотирьох годин) і нудно. Єдина розвага полягала в спостеріганні за бабками, які утрамбовували тамбури своїми сумками і кравчучками. В одному з вагонів навіть холодильник перевезли. Але якщо серйозно, то не дуже смішно. Особливо якщо в якомусь вагоні виникне пожежа і люди не зможуть вибратись через наставлені сумки. Я розумію, що наші бабки бідні-нещасні і заробляють як можуть, але це теж не діло.
У Львові ми вийшли на станції Підзамче, прогулялись до вулиці Липинського і там сіли на автобус до Жовкви. Заплатили 24 грн за двох і через півгодини були на місці.
Не зовсім розумію, якщо місто названо на честь засновника Станіслава Жолкевського, то чому в українському варіанті воно носить назву Жовква, а не Жолква?
Околиці міста.
Мініатюрний пам'ятник Кобзарю. Повноцінний тільки планують встановити на центральній площі. Але чи потрібен він там? Думаю, Жовква могла б обійтись і без нього.
Нашою першою знайденою пам'яткою стала дерев'яна церква Святої Трійці. Всередині дуже красивий іконостас. Але його не фотографував, оскільки було дуже темно і нічого путнього всеодно б не вийшло.
Поруч - ще один храм.
Домініканський монастир.
На території проводяться ремонтні роботи, тому всередину потрапити не вдалось. Обійшли по колу. Виявилось, що навколо храму є оборонний мур.
Під територією монастиря - автостанція.
Жовква - дуже зручне місто для туристів. Більшість пам'ятків знаходяться зовсім поруч один від одного.
Синагога. Як можна побачити, її стіни свого часу теж були достатньо укріплені.
А це вже фотографія з території Василіанського монастиря.
Так, від пам'ятки до пам'ятки ми вийшли в центр міста на Вічеву площу.
Костел святого Лаврентія, в якому похований засновник міста вже згадуваний Станіслав Жолкевський.
Торгові ряди
Ратуша
Замок.
Всередині ведуться ремонтні роботи, тому краще ще раз подивитись на замок з центральної площі.
Не знаю чому, але мене дуже вразила ця в'їзна брама.
Але за межі центральної площі ми вийшли з іншої брами.
З протилежного боку замок вже не так вражає.
У Жовкві багато симпатичних будівель і за межами Вічевої площі.
Пошта
А тут, здається, розташовується щось пов'язане із дитячою творчістю.
Залізничний вокзал.
Більше фотографій не робив.
Жовква - справжнє місто-музей. Рекомендую - приїжджайте, не пожалкуєте.