Весняний виїзд. День IІ . Частина 2: Заліщики
Я люблю Вас, Заліщики мої,
Господнє диво, перли України,
Купаєтесь у вічному Дністрі,
Змиваючи з віків сліди руїни.
А.Субчак
Назва міста походить від місця проживання перших поселенців - «за лісом».За іншою версією місце, де тепер розкинулися Заліщики, відділялося від Дністра зарослями ліщини. Тут, тобто «за ліщиною», залюбки зупинялися проїжджі купці на відпочинок. Звідси ніби походить назва міста Заліщики.
Костел Св.Станіслава
За історичними дослідженнями перші письмові згадки про Заліщики відносяться до 1340 р. Територія ця була заселена людьми з давніх-давен. Село Заліщики з'явилось на землях села Дубровляни (Добровляни) як виселок бл. 1469 р., котрий був відомий під назвою Залісся, у XVI ст. - Залісще. Назва Заліщики зафіксована після 1578 р.
Нинішнє місто засноване близько 1750 р. на землях однойменного села, яке з появою міста стало називатися Старими Заліщиками.
Інтерєр костелу
За часів Польщі земля, на якій виникли Заліщики, перейшла у власність магнатів Любомирських, від них до краківського каштеляна С. Понятовського. У 1763 р. за його сприяння було збудовано костел св. Станіслава. Тоді костел був дерев’яним. На поч. XIX ст. його перебудували на кам’яний. В інтер’єрі костелу над дверима до сакристії зберігався родинний герб Понятовських.В радянський період костел був пограбований і перетворений на склад солі, яка в`їлася в стіни на висоту 3 метри.
Римо-католицькій громаді костел передано у 1991 р., після чого проведено його реставрацію.Костел Св.Станіслава.Тил
У 1766 р. Заліщикам надано магдебурзьке право. Місто славилось на все Поділля чудовими народними майстрами: килимарями, гончарами, різьбярами по дереву.
До 1939 р. тут був центр виноробства. Щороку тут проводили традиційне свято,- «Винобрання» («Вінобранє»), на яке приїжджали з усієї тодішньої Польщі. До того ж, Заліщики славилися як кліматичний курорт із чудовими пляжами на Дністрі.
Костел з монастирськими келіями
В 1809 p. владу над східною частиною Галичини, званою тоді Тернопільським краєм, що включав і Заліщики, захопила Росія. Одначе, в 1815 p., згідно з договорами Віденського Конгресу, цар Олександер І повернув захоплені частини Галичини Австрії, У складі Австрійської імперії Заліщики залишилися аж до проголошення ЗУНР, 1 листопада 1918 р. У липні 1919 р. Заліщики зайняли поляки. Відтак Заліщики входили до складу Польщі аж до вибуху другої Світової війни.
Храм Св.Покрови з дзвіницею
Про те, що місто-півострів було колись відомим європейським курортом, знають навіть далеко не всі мешканці району. Проте саме це місце називалося на початку минулого століття «Польською Рiв’єрою» і було розвиненим кліматологічним курортом, до якого ходив прямий швидкісний поїзд iз Варшави. Береги Дністра були забудовані віллами та пансіонатами. Neapol, Warshawa, Riviera, Grand - одні назви чого варті! Там знаходились два великих комфортних піщаних пляжі «Сонячний» і «Тінистий». До речі, був і ще один - перший у міжвоєнній Польщі неофіційний нудистський, а набережну порівнювали з ялтинською.
Церква Св.Покрови (1864-1875рр.)
Чудові пляжі колишнього заліщицького курорту були знищені великою дністровською повінню, і в радянський період їх не відновили… Однак райцентр усе ще залишався досить відомим кліматологічним курортом. У колишньому палаці місцевої знаті функціонувала здравниця всесоюзного значення «Заліщики», в якій щорічно відпочивало й поправляло здоров’я більше п’яти тисяч людей не тільки з України, а й з інших республік колишнього СРСР.Це було колись..
Одне з інфоджерел- http://igormelika.com.ua/ .
Дзвіниця
Окраса містечка - старовинний заповітний парк над Дністром. В 1808 р. заліщицький маєток (нині відділення районної лікарні) купив Ігнацій Бруніцький. В 1831 р. він перебудовує його в стилі ампір, а позаду нього закладає парк. За переказами, австрійський цісар Франц ІІ під час подорожі Галичиною зупинявся саме в цьому палаці. Заліщицький парк, закладений у середині 19 ст., на лівому березі Дністра, має одну з найбагатших дендрологічних колекцій серед парків Тернопільщини. В парку площею 5 га., ростуть рідкісні екзотичні і реліктові дерева.
Фото
Від Бруницьких садиба перейшла у власність сімї Турнау, яким належав до 1939 р. З радянських часі на території маєтку розташовувався дитячій ревматологічний санаторій. Зараз тут діє лікарня.
Будиночок на розі..
На поч. ХХ ст. у місті діяли пивоварний і цегельний заводи, два кам’яні кар’єри, гуральня, різьбярна, столярна, слюсарська і шевська майстерні. Заліщики були осередком культурно-освітнього життя повіту. Центром організованого життя був Народний дім (1908 р.), при якому існувала бібліотека, хор, духова оркестра, театральний гурток. Тепер тут діє поштове відділення. В Заліщиках працювала філія товариства «Просвіти», її головою був адвокат Роман Стефанович. У Старих Заліщиках у 1897 р. була заснована читальня «Просвіти».
Палац Бруницьких з колонадою
У 1860 р. греко-католицька громада Заліщиків налічувала 842 чоловіки. У 1861 р. згоріла дерев'яна церква. Про будівництво і вигляд нової церкви святої Трійці в Заліщиках Юзеф Шварц пише: "Церква мурована у 1864-1875 рр., споруджена у проекті латинського хреста з боковими презбітеріями. На схрещенні рамен напівкругла, покрита бляхою баня. Внутрі іконостас роботи Йосифа Нича із Заліщиків. Мурована дзвіниця 1930 р.. Церкву посвячено у 1873 р.".
Палац-лікарня.Фасад
У 50-х рр. ХХ ст. храм заново переосвячено,тепер-на честь Св. Покрови. У 1962 р. церкву закриває влада рад і протягом 1974 - 1989 рр. тут знаходиться історико-краєзнавчий музей, після чого святиню було повернуто віруючим.
Колонада
Була колись у місті і ратуша.Одна з версій спорудження будівлі така: "...у сер. XVIII ст. в центрі Заліщиків звели невеликий замок-палацик, який, фактично, виконував функцію мисливського будинку. Про його оборонний характер свідчили мури завтовшки до 1,5 м, бійниці та невисокі вежі. До замочку вели дві міцні, гарні брами з гербами власників та постатями лицаря і жінки. Згодом споруду переобладнали на ратушу..." .Правда це чи ні-мені не відомо.
Колонада,яка зєднує палац із флігелем
Ратуша була прямокутна у плані, двоповерхова і складалася з двох корпусів, між якими було невелике подвір'я. На чотирьох кутах ратуші здіймались чотири оригінальні сиґнатурки зі шпилями. На першому поверсі споруди містились численні крамнички та склади. Решту приміщень займав магістрат Заліщиків. Після Другої світової війни, після приходу радянської влади, ратушу розібрали. На місці найстарішої будови розбили клумбу в центрі якої поставили пам'ятник Леніну. Тепер на цьому місці стоять ліхтарі як вічний вогонь по ратуші.
Це не столичний Хрещатик,це село поблизу Заліщиків
А ще у містечку збереглась одна синагога,-як памятка про колись чисельну єврейську громаду,та декілька камяниць австрійської доби(теперішній кінотеатр та приміщення пошти).
Собор Благовіщення Пресвятої Богородиці(1991-1998рр.)
Але однією з головних родзинок відвідин Заліщиків є не конкретні його архітектурні памятки,а сам вид містечка з кручі протилежного берега Дністра,від с.Хрещатик або Звенячин.
Іоанно-Богословський монастир в с.Хрещатик
З кручі,на якій знаходиться село Хрещатик (це у нашому випадку,вже потім я дізнався що хорошу панораму потрібно "ловити" з іншого місця),відкривається неповторний краєвид,-чудова панорама містечка,яке огинає трьохкілометровий меандр,один з складових Дністровського каньйону.Голуба смужка води обрамлює Заліщики,утворюючи своєрідний півострів.
Фото
Міст,що зєднує Буковину та Тернопілля
Там,внизу-ще Тернопілля,а тут,зверху-Буковина.Отак стоїш,милуєшся,ловиш пориви вітру і уявляєш,як колись на цих піщаних берегах вирувало життя,відпочивала еліта,розквітали дорогі курорти...А зараз там,внизу,декілька рибалок та чоловяга,який миє своє авто.Час міняє все..Та неповторна природня краса цього місця залишилась.
Заліщики
А-ля панорама..
