Літній виїзд. День 1.Ч.1: Декілька сіл Золочівщини
Свою чергову "вилазку" почав із Золочівського району Львівської обл. Попереду було добрих два десятки "пунктів" та два вихідних дні,а ще хороший прогноз погоди та не гірший настрій.
Село Куровичі Золочівського району Львівської обл.у XIV ст. називалось Млиновичі і було власністю боярина Лятковича.
Костел Св.Антонія
Римко-католицька спільнота села належала до парафії у сусідньому селі Вижняни. У вересні 1934 р. в Куровичах було освячено наріжний камінь під будівництво мурованого філіального костелу за проектом інженера С. Богдановича на земельній ділянці, подарованій гміною.
Храм
У 1938 р. коштом парафіян та А. Потоцького завершили спорудження храму, а 31.07.1938р. єпископ Є. Базяк освятив костел під титулом св. Мартина. У період з 1946 р. по 1990р. святиня була закритою (елеватор).
Повторно освятили храм у вересні 1991 р. вже під титулом Св. Антонія.
Куровичі обслуговують оо.-салезіани (товариство св. Франциска Салезького) з парафії Св. Миколая у Бібрці Перемишлянського району.
Костел Св.Антонія.Тил
Поляни (до 1946р.- Риків)-село на Золочівщині,розташоване за 13 км. на схід від райцентру.Перша письмова згадка про село датується 1453 р.Колись тут ніби був і палац і замок,але до нас вони не дійшли.Зараз у селі можна оглянути деревяний храм і мурований костел.
Костел Св Петра і Павла.Фасад
На в'їзді в село від Золочева, з лівої сторони дороги стоїть костел Петра і Павла. В 1904 р. на цьому місці була капличку. Коли католицька громада збільшилася, за рахунок переселенців з Польщі, було збудовано костел і утворено католицьку громаду. Сталося це в 1923 р. Розмір костелу невеликий, зате храм компактний і красивий.
Храм
Автором цього костелу вважають знаного львівського архітектора Юліана Захаревича. Хоч будова доволі скромна за розмірами та архітектурою, але модерновий стиль цього автора відчувається.
Петропавлівський костел
В 1944 р. священник полишив храм, а комуністи розмістили в храмі комору, розділивши наву на два поверхи. Але це дало можливість дожити костелу до наших днів в доволі не поганому стані. Зараз храм пустує,він закритий.
Фото
Наступна памятка-дерев'яна церква Вознесіння Господнього побудована 1903 р. за проєктом архітектора Василя Нагірного на місці попередньої церкви з 1675 р.,стоїть на високому пагорбі в центрі села.
Костел.Фасад
На надпоріжнику дверей в захристію зі сторони вівтаря є різьблений напис (переклад з "Інскрипції на дерев'яних церквах" В.Слободян): "Цей храм будував ієрей Теофіл Р. Петровський 1903".
Храм Воскресіння Господнього
У 1911-1912 рр. відомий художник Модест Сосенко намалював ікони до іконостасу, царських воріт та двох бічних вівтарів, а в 1913-1914 рр. розписав купол нави.
Храм та гуси..
До квадратової в плані нави з півночі та півдня прибудовані прямокутні бокові рамена, зі сходу прямокутний вівтар, а з заходу - також прямокутний бабинець. З півночі до вівтаря прилягає маленька ризниця. Стіни вертикально шальовані дошками. Три великі оббиті бляхою світлові восьмерики над вівтарем, навою та бабинцем вкриті наметовими верхами з ліхтарями та маківками.
Церква Воскресіння Господнього та дзвіниця
На південний схід від церкви збудована мурована стінового типу дзвіниця з двома дзвонами, а на північ знаходиться колона на постаменті.
Цвіте жасмин...
Село Красносільці засноване 1695р. Стоїть на шляху до Поморян в живописному затишному місці.Зупинку у селі можна зробити лише заради оглядин храму Воздвиження Чесного Хреста,який,якщо вірити переказам,збудований у XVII ст.
Храм Воздвиження Чесного Хреста з дзвіницею
Церква розташована в селі, при дорозі, на старому цвинтарі. Видовжена в плані, одноверха. Стіни церкви вертикально шальовані дошками. Наву завершує низький сліпий восьмерик, вкритий великою шоломовою банею, увінчаною прозорим ліхтарем та маківкою. На північ від церкви знаходиться деревяна квадратова в плані двоярусна дзвіниця, накрита наметовим дахом.
Храм під бляхою,а поряд із старою зводиться нова дзвіниця.
Дзвіниця
Наступне село Золочівщини-Махнівці.При в’їзді в село стоїть дерев’яна церква Кузьми і Дем’яна і дзвіниця збудована у 1697р.
Згідно переказів, дзвіницю, яка колись стояла неподалік у лісі, перенесли до села і поставили на місці спаленої татарами церкви. У XVIII ст. до дзвіниці добудували зруб, а згодом його розширили і церква отримала хрестоподібний план.
Церква Св.Кузьми і Демяна з дзвіницею
До 1939 р. покровителем церкви був землевласник Юрій граф Потоцький з Поморян. Останній раз реставрована у 1970 р.Над вхідними дверима в храм вирізана дата побудови церкви (1697р.). На зрубах церкви збереглися розписи з XVIII ст.
Церква Св.Кузьми і Демяна
Стіни підопасання церкви і надопасання бокових рамен оббиті дошками "під ялинку", стіни надопасання вівтаря та бабинця кожуховані гонтами. Середхрестя нави вкрите низькою банею з ліхтарем та маківкою. Невелика баня з ліхтарем та маківкою поставлена на восьмерик вівтаря. Бокові рамена вкриті трисхилими дахами, гребені яких вінчають ліхтарі з маківками. Навпроти західного входу до церкви збереглася повністю деревяна квадратова в плані триярусна надбрамна дзвіниця.
Дзвіниця.Реставрована..
В церкві стоїть величний чотирьохметровий різьблений вівтар, виконаний Йовою Кондзелевичем, видатним галицьким іконописцем в 1720-22 рр. Різблення виконав Іван Карпович. Вівтар замовив Луцький єпископ Йосип Виговський, онук гетьмана України Івана Виговського.
Інтерєр
У церкві зберігають родинну реліквію Виговських - чудотворну ікону “Богородиці-Дороговказиці”. Цей образок мав при собі Іван Виговський, коли його уже після зречення від булави ув’язнили з наказу гетьмана Павла Тетері і розстріляли без суду 16 (26 - за новим стилем) березня 1664 р. Принаймні так стверджують одні перекази. Інші їм суперечать.
Вівтар за престолом
Розмір ікони всього 6,2 на 5,4 см, виконаної на дошці товщиною 0,7 см. На одній стороні її - зображення Богородиці з Ісусом, на іншій - хрест із сигнатурами.
У центрі вівтаря-ікона “Богородиця-Дороговказиця”
Храм.Профіль
Село Куровичі Золочівського району Львівської обл.у XIV ст. називалось Млиновичі і було власністю боярина Лятковича.
Костел Св.Антонія
Римко-католицька спільнота села належала до парафії у сусідньому селі Вижняни. У вересні 1934 р. в Куровичах було освячено наріжний камінь під будівництво мурованого філіального костелу за проектом інженера С. Богдановича на земельній ділянці, подарованій гміною.
Храм
У 1938 р. коштом парафіян та А. Потоцького завершили спорудження храму, а 31.07.1938р. єпископ Є. Базяк освятив костел під титулом св. Мартина. У період з 1946 р. по 1990р. святиня була закритою (елеватор).
Повторно освятили храм у вересні 1991 р. вже під титулом Св. Антонія.
Куровичі обслуговують оо.-салезіани (товариство св. Франциска Салезького) з парафії Св. Миколая у Бібрці Перемишлянського району.
Костел Св.Антонія.Тил
Поляни (до 1946р.- Риків)-село на Золочівщині,розташоване за 13 км. на схід від райцентру.Перша письмова згадка про село датується 1453 р.Колись тут ніби був і палац і замок,але до нас вони не дійшли.Зараз у селі можна оглянути деревяний храм і мурований костел.
Костел Св Петра і Павла.Фасад
На в'їзді в село від Золочева, з лівої сторони дороги стоїть костел Петра і Павла. В 1904 р. на цьому місці була капличку. Коли католицька громада збільшилася, за рахунок переселенців з Польщі, було збудовано костел і утворено католицьку громаду. Сталося це в 1923 р. Розмір костелу невеликий, зате храм компактний і красивий.
Храм
Автором цього костелу вважають знаного львівського архітектора Юліана Захаревича. Хоч будова доволі скромна за розмірами та архітектурою, але модерновий стиль цього автора відчувається.
Петропавлівський костел
В 1944 р. священник полишив храм, а комуністи розмістили в храмі комору, розділивши наву на два поверхи. Але це дало можливість дожити костелу до наших днів в доволі не поганому стані. Зараз храм пустує,він закритий.
Фото
Наступна памятка-дерев'яна церква Вознесіння Господнього побудована 1903 р. за проєктом архітектора Василя Нагірного на місці попередньої церкви з 1675 р.,стоїть на високому пагорбі в центрі села.
Костел.Фасад
На надпоріжнику дверей в захристію зі сторони вівтаря є різьблений напис (переклад з "Інскрипції на дерев'яних церквах" В.Слободян): "Цей храм будував ієрей Теофіл Р. Петровський 1903".
Храм Воскресіння Господнього
У 1911-1912 рр. відомий художник Модест Сосенко намалював ікони до іконостасу, царських воріт та двох бічних вівтарів, а в 1913-1914 рр. розписав купол нави.
Храм та гуси..
До квадратової в плані нави з півночі та півдня прибудовані прямокутні бокові рамена, зі сходу прямокутний вівтар, а з заходу - також прямокутний бабинець. З півночі до вівтаря прилягає маленька ризниця. Стіни вертикально шальовані дошками. Три великі оббиті бляхою світлові восьмерики над вівтарем, навою та бабинцем вкриті наметовими верхами з ліхтарями та маківками.
Церква Воскресіння Господнього та дзвіниця
На південний схід від церкви збудована мурована стінового типу дзвіниця з двома дзвонами, а на північ знаходиться колона на постаменті.
Цвіте жасмин...
Село Красносільці засноване 1695р. Стоїть на шляху до Поморян в живописному затишному місці.Зупинку у селі можна зробити лише заради оглядин храму Воздвиження Чесного Хреста,який,якщо вірити переказам,збудований у XVII ст.
Храм Воздвиження Чесного Хреста з дзвіницею
Церква розташована в селі, при дорозі, на старому цвинтарі. Видовжена в плані, одноверха. Стіни церкви вертикально шальовані дошками. Наву завершує низький сліпий восьмерик, вкритий великою шоломовою банею, увінчаною прозорим ліхтарем та маківкою. На північ від церкви знаходиться деревяна квадратова в плані двоярусна дзвіниця, накрита наметовим дахом.
Храм під бляхою,а поряд із старою зводиться нова дзвіниця.
Дзвіниця
Наступне село Золочівщини-Махнівці.При в’їзді в село стоїть дерев’яна церква Кузьми і Дем’яна і дзвіниця збудована у 1697р.
Згідно переказів, дзвіницю, яка колись стояла неподалік у лісі, перенесли до села і поставили на місці спаленої татарами церкви. У XVIII ст. до дзвіниці добудували зруб, а згодом його розширили і церква отримала хрестоподібний план.
Церква Св.Кузьми і Демяна з дзвіницею
До 1939 р. покровителем церкви був землевласник Юрій граф Потоцький з Поморян. Останній раз реставрована у 1970 р.Над вхідними дверима в храм вирізана дата побудови церкви (1697р.). На зрубах церкви збереглися розписи з XVIII ст.
Церква Св.Кузьми і Демяна
Стіни підопасання церкви і надопасання бокових рамен оббиті дошками "під ялинку", стіни надопасання вівтаря та бабинця кожуховані гонтами. Середхрестя нави вкрите низькою банею з ліхтарем та маківкою. Невелика баня з ліхтарем та маківкою поставлена на восьмерик вівтаря. Бокові рамена вкриті трисхилими дахами, гребені яких вінчають ліхтарі з маківками. Навпроти західного входу до церкви збереглася повністю деревяна квадратова в плані триярусна надбрамна дзвіниця.
Дзвіниця.Реставрована..
В церкві стоїть величний чотирьохметровий різьблений вівтар, виконаний Йовою Кондзелевичем, видатним галицьким іконописцем в 1720-22 рр. Різблення виконав Іван Карпович. Вівтар замовив Луцький єпископ Йосип Виговський, онук гетьмана України Івана Виговського.
Інтерєр
У церкві зберігають родинну реліквію Виговських - чудотворну ікону “Богородиці-Дороговказиці”. Цей образок мав при собі Іван Виговський, коли його уже після зречення від булави ув’язнили з наказу гетьмана Павла Тетері і розстріляли без суду 16 (26 - за новим стилем) березня 1664 р. Принаймні так стверджують одні перекази. Інші їм суперечать.
Вівтар за престолом
Розмір ікони всього 6,2 на 5,4 см, виконаної на дошці товщиною 0,7 см. На одній стороні її - зображення Богородиці з Ісусом, на іншій - хрест із сигнатурами.
У центрі вівтаря-ікона “Богородиця-Дороговказиця”
Храм.Профіль