Велокраїна 2014/1. Дорога в Карпати: ua

lyoshko in ua_travels

Велокраїна 2014/1. Дорога в Карпати

Dec 10, 2014 23:40

...27 липня 2014 року Льошко, Маринко і Андрійко приїхали поїздом в Івано-Франківськ, щоб покататись горами.

Трек поїздки
1. Взагалі нам треба було у Коломию. Але дизель туди відходить зразу ж після прибуття нашого потягу, тому на нього не дуже розраховували. Ось він поїхав без нас

5:50 ранку, дощ і холодно, тому ідея кататись 3 години до наспупного дизеля Франеком відпала. Поки сиділи на вокзалі, додумались попроситись у потяг на Чернівці

2. Яким і доїхали з комфортом доїхали до Коломиї! 07:50.

3. Заїхали на старе польське кладовище, але воно було закрите

4. Просто каталися автентичними коломийськими вуличками з бруківкою і старими хатками. Там такого повно!

10. Засунули носа у Коломийський театр

11. О 8:30 вистави не було:)

12. Спроба пройти на ратушу закінчилася невдачею

13. Виїхали за Коломию, і поїхали "набережною" дорогою вздовж Прута

14. Ідея була переїхати Прут у цьому місці. Міст символічно поєднує Карпати і Некарпати.

15. А води у Пруті багато, вчора впав дощ.........

16. Дощ впав і річка розділилась на два русла. Через друге русло мосту давно немає. Місцеві кажуть: поспішіть, вода прибуває швидко. Ну й пішли!

17. Перетягали велики, сумки.

Глибина доходила до шортів. Вода мутна. Дна, звісно ж, не видно! Маринко десь знайшла яму глибиною з її зріст, і в неї зайшла! Загубила тапок, потопляла сумку і мій фотик. Ще й сама намокла! Два рази туди впала!

Тапок потім знайшли. Речі ба навіть не намокли в сумці. А от фотик після двох занурень ми потім годину сушили на березі. Фотик повністю був у воді, весь бруд Прута плескався поміж лінз об'єктива. Тож далі фотки на мильницю, якщо хто не помітить:)

18. Поїхали потім ми вже правим берегом Прута, десь тут за планом мали вже починатися Карпати:)

19. Переїхали річку Пістиньку

20. Переїхали багато калюж ще

21. Аж поки не виїхали на дорогу селами, якою і будемо вздовж Пістиньки підніматися в гори

22. Катались мостами, роздивлялись дивні двори місцеві.. Двори всі без виключення у кількох селах підряд чисті, облаштовані, з качельками, доріжками і квіточками!

23. У тих селах, правда, ціла біда знайти їжу в магазинах. Але добрі люди дали нам кастрюльку кислячку!

24. Приїхали у Пістинь. Місцева водичка Пістинська з дядьком з вусами з водоростей:)

25. О! Ось де Карпати! Гори все більше відчуваються

26. Приїхали у Шешори. Тю! Туристи, ресторани, магнітики, машини!!

27. Знамениті Сріблясті водоспади

28. Ой! Пляжники!

29. Я звісно балуваний, але мені за людями водоспаду не видно було:)

30. А якщо придивитись то шумно і красиво

31. Посиділи там трохи, а потім дізналися у місцевих по ще одні водоспади трохи нижче за течією. Туди й приїхали. Там краще!

32.

33.

34. Малолюдно, шумно, мокро, красиво, все як треба! Рекомендую!

35. Потім повернулися у Пістинь, і рушили у напрямку Косіва. Після 15 хвилин підйому приїхали до резиденції св. Миколая

36. Всередині музей св. Миколая+якийсь природничий. Нічого особливого, але за 5 грн зайти можна.

37. Далі - 20 хвилин підйому на перевал! До гір ми ще не звиклі, дається тяжко. Вид з перевалу на Косів

38. Спустилися потім у Косів. Маленьке містечко, районний центр. Цікаво там лише на центральній площі.

39. А ми, скориставшись книжечкою Велокраїни, знайшли велокраїнське житло. Садиба "Живиця" обійшлась нам у 240 грн/добу. Веломийка, вело-є-де-сховати, все як треба!

40. Поселившись, поїхали велокраїнським маршрутом "Оглядовий". Центральна площа міста

41. Маршрут веде на гору, звідки має відкритися панорама Косіва. Видерлись ледве на гору, панораму знайшли тільки часткову. Може так шукали, може вже заросла.. Маршрути прокладені 4 роки тому.