terwik
in
ua_travels
Хмельницький. Металеві монстри Мазура.
Продовжу свою епопею про пам’ятники та скульптури Хмельницького. Колись я написав три частини ( раз, два, три) про, м-м-м, скажімо так, офіційні, зараз же хочу звернутися до тих, які в принципі можна називати скульптурами чи скульптурними композиціями, але поставлені не в пам'ять комусь чи чомусь, а трохи з іншою метою.
Мова йде про родзинку Хмельницького - різноманітні утворення з металобрухту авторства Миколи Мазура - «об’ємно-просторові композиції з елементами кінематики».
Розміщені вони етакими тематичними комплексами в різних місцях міста - парках, площах, громадських будівлях.
Отже, далі про них. Оскільки з ними пов’язана значна частина моїх приємних спогадів, тут, крім фактажу, будуть і вони,в же вибачайте :).
Розпочну з найстаріших серед всіх - розміщених в парку культури і відпочинку імені Михайла Чекмана. Якщо ви приїжджі, шукаєте як туди добратися і місцеві не розуміють, що ви маєте на увазі :), можна ще орієнтуватися на назви Комсомольський парк або ім.. 500 річчя Хмельницького.
В свій час в парку створювалося автомістечко - певна територія, яка мала за мету навчати дітей автодорожнім правилам. Менші їздили на педальних автомобілях, старші працювали Юними Інспекторами. Таким чином всі потихеньку засвоювали правила дорожнього руху, бо за скількись там проколів - катання припинялося, навіть при оплаченому ще часі аренди тих автомобільчиків. Були створені дороги, нанесена розмітка, встановлено дорожні знаки і.т.д. Був навіть працездатний світлофор ))), який би мені зараз нагадав отой ліхтар з Нарнії, якби зберігся))).
Так от, для більшої привабливості того автомістечка та парку, забезпечення різноманітних цікавостей для дітлашні, до участі в оформленні було запрошено Миколу Мазура. І він оформив. З металобрухту починаючи з 1979 року почали поставати різноманітні автомобілі, мотоцикли, вертоліт, паровоз…
Нарешті, після такого довгого вступу можна перейти до фотографій (фотографувалося в різний час, при різному освітленні) :).
От всі розповідають про Януковича, його вертольоти, вертолітні площадки кругом понатикані, а в нас вже вертоліт сидить в парку з початку 80-х і ніхто навіть нічого не каже, жах просто )))
Його всього можна облазити, подивитися, пощупати…
Ба, навіть завести - якщо покрутити оте кермо, то гвинт теж крутитиметься.
А якщо залізти в середину, то отримуєш доступ до панелі керування гвинтокрилом, як бачите, нічого складного :)
Поряд з ним стоїть мотоцикл, таке відчуття , що на газогенераторі з часів 2-гої світової, а що, зараз може бути актуальним
Якщо перейти “дорогу”, натрапляєш на автомобіль «Ретро» 1982 р. випуску.
Цікаво зроблена, коли був малий, ще просік, якщо крутити це кермо
То крутиться і руль з протилежної сторони, який видно на цьому фото
Схоже, коли робилося це авто, то туди втулили якусь коробку передач… Обов’язково при прогулянках по парку залазив за кермо цієї машинерії і крутив головне кермо, намагаючись побачити як обертатиметься те - так круто було, робиш щось з одним, а від нього спрацьовує інше…
На цій же лінії ще є велосипед
в якого фара повертається .
І мотоцикл, в якого крутяться колеса
На парковці (це місце колись було позначено дорожнім знаком стоянки) в тому ж 1982 р. припаркувався автомобіль «Трубач»
Скільки його пам’ятаю, всю його історію, сидіння відсутнє і доводилося сидіти на металевому каркасі.
З іншої сторони шляхопроводу (я вже писав, що фотографії робилися в різний час?)
знаходиться ще декілька автомобілів.
Автомобіль «Гну» 1982 р.
Зазвичай задні місця - то пасажирські для батьків, юні ж водії сідають за кермо і везуть їх
педалі досі трохи ще пружинять навіть...
В 1984 р. поруч з’явився ще один автомобіль під кодовою назвою «Лев»
Для мене це завжди був цирковий автомобіль, який везе на черговий виступ дресированого лева
А авто крутяцьке, такої панелі приборів, як в ньому жодна інша металева скульптура тут не має
педалі, важелі, типу кнопки - це шикарно :)
Номер
цікаво, що значить ця абревіатура?
Тільки от єдине, що мене хвилювало - це наявність невисокої огорожі кругом такого грізного звіра.
А ця гірка з драбиною все зіпсувала, її раніше не було, і видертися наверх було круууто….
Деталі незалежної підвіски лева :)
десь колеса щезли...
Нажаль, від паровоза, та всього паровозного комплексу лишилося мало, чомусь його найбільше облюбували різноманітні варвари…
Колись там була нормальна топка, купа важелів керування… А ще в хвості був справжній залізничний переїзд в складі того автомістечка з справжнім семафором та шлагбаумом, але от їхню роботу, на відміну від світлофору, мені побачити не вдалося…
Крім того в 1981 р. було зведене цікаве щось, для мене це завжди був автовокзал, але за задумом автора, як виявилося, то мала бути автозаправка.
Деякий час автомістечко спокійно жило своїм життям, ніхто не порушував його монополії на такі скульптури, аж поки в 1986 р. на іншому майданчику в парку не приземлився космічний апарат і космонавт не вийшов досліджувати навколишнє життя.
Космонавт уважно слідкує за всіма проявами живої природи навколо нього і де б ти не був, ліворуч від нього
Чи праворуч…
його погляд все одно буде спрямований на тебе…
Насправді, серед усіх вентилів на його спині є один секретний, і якщо його покрутити, то й голова повернеться. Крім того можна помахати і його рукою :)
Космічний корабель складається з двох частин
в які, крім центрального
можна потрапити і через резервні входи виходи
В середині, знову ж, купа ручок, вентилів, які можна крутити, опускати, піднімати…
Погляд в салон корабля
Для мене пункти управління завжди мали поділ на основний і запасний.
Основним був цей
бачите, праворуч, сурові хмельницькі гаєчні ключі?
А основним він вважався по тій причині, що якщо починати крутити центральний штурвал, то й починав крутитися вентилятор на вулиці
Ну і запасний
до того ж всяких ручок значно менше….
Ну, гірки, сходи, драбини в комплекті :)
В цьому парку з подібною монументалістикою з металобрухту практично все, ще лишилася "Гармонія", але про неї окремо.
Продовження про ці скульптури:
Раз
Два
"Офіційні" пам'ятники і.т.п.
Раз
Два
Три
Чотири
П'ять
Мова йде про родзинку Хмельницького - різноманітні утворення з металобрухту авторства Миколи Мазура - «об’ємно-просторові композиції з елементами кінематики».
Розміщені вони етакими тематичними комплексами в різних місцях міста - парках, площах, громадських будівлях.
Отже, далі про них. Оскільки з ними пов’язана значна частина моїх приємних спогадів, тут, крім фактажу, будуть і вони,в же вибачайте :).
Розпочну з найстаріших серед всіх - розміщених в парку культури і відпочинку імені Михайла Чекмана. Якщо ви приїжджі, шукаєте як туди добратися і місцеві не розуміють, що ви маєте на увазі :), можна ще орієнтуватися на назви Комсомольський парк або ім.. 500 річчя Хмельницького.
В свій час в парку створювалося автомістечко - певна територія, яка мала за мету навчати дітей автодорожнім правилам. Менші їздили на педальних автомобілях, старші працювали Юними Інспекторами. Таким чином всі потихеньку засвоювали правила дорожнього руху, бо за скількись там проколів - катання припинялося, навіть при оплаченому ще часі аренди тих автомобільчиків. Були створені дороги, нанесена розмітка, встановлено дорожні знаки і.т.д. Був навіть працездатний світлофор ))), який би мені зараз нагадав отой ліхтар з Нарнії, якби зберігся))).
Так от, для більшої привабливості того автомістечка та парку, забезпечення різноманітних цікавостей для дітлашні, до участі в оформленні було запрошено Миколу Мазура. І він оформив. З металобрухту починаючи з 1979 року почали поставати різноманітні автомобілі, мотоцикли, вертоліт, паровоз…
Нарешті, після такого довгого вступу можна перейти до фотографій (фотографувалося в різний час, при різному освітленні) :).
От всі розповідають про Януковича, його вертольоти, вертолітні площадки кругом понатикані, а в нас вже вертоліт сидить в парку з початку 80-х і ніхто навіть нічого не каже, жах просто )))
Його всього можна облазити, подивитися, пощупати…
Ба, навіть завести - якщо покрутити оте кермо, то гвинт теж крутитиметься.
А якщо залізти в середину, то отримуєш доступ до панелі керування гвинтокрилом, як бачите, нічого складного :)
Поряд з ним стоїть мотоцикл, таке відчуття , що на газогенераторі з часів 2-гої світової, а що, зараз може бути актуальним
Якщо перейти “дорогу”, натрапляєш на автомобіль «Ретро» 1982 р. випуску.
Цікаво зроблена, коли був малий, ще просік, якщо крутити це кермо
То крутиться і руль з протилежної сторони, який видно на цьому фото
Схоже, коли робилося це авто, то туди втулили якусь коробку передач… Обов’язково при прогулянках по парку залазив за кермо цієї машинерії і крутив головне кермо, намагаючись побачити як обертатиметься те - так круто було, робиш щось з одним, а від нього спрацьовує інше…
На цій же лінії ще є велосипед
в якого фара повертається .
І мотоцикл, в якого крутяться колеса
На парковці (це місце колись було позначено дорожнім знаком стоянки) в тому ж 1982 р. припаркувався автомобіль «Трубач»
Скільки його пам’ятаю, всю його історію, сидіння відсутнє і доводилося сидіти на металевому каркасі.
З іншої сторони шляхопроводу (я вже писав, що фотографії робилися в різний час?)
знаходиться ще декілька автомобілів.
Автомобіль «Гну» 1982 р.
Зазвичай задні місця - то пасажирські для батьків, юні ж водії сідають за кермо і везуть їх
педалі досі трохи ще пружинять навіть...
В 1984 р. поруч з’явився ще один автомобіль під кодовою назвою «Лев»
Для мене це завжди був цирковий автомобіль, який везе на черговий виступ дресированого лева
А авто крутяцьке, такої панелі приборів, як в ньому жодна інша металева скульптура тут не має
педалі, важелі, типу кнопки - це шикарно :)
Номер
цікаво, що значить ця абревіатура?
Тільки от єдине, що мене хвилювало - це наявність невисокої огорожі кругом такого грізного звіра.
А ця гірка з драбиною все зіпсувала, її раніше не було, і видертися наверх було круууто….
Деталі незалежної підвіски лева :)
десь колеса щезли...
Нажаль, від паровоза, та всього паровозного комплексу лишилося мало, чомусь його найбільше облюбували різноманітні варвари…
Колись там була нормальна топка, купа важелів керування… А ще в хвості був справжній залізничний переїзд в складі того автомістечка з справжнім семафором та шлагбаумом, але от їхню роботу, на відміну від світлофору, мені побачити не вдалося…
Крім того в 1981 р. було зведене цікаве щось, для мене це завжди був автовокзал, але за задумом автора, як виявилося, то мала бути автозаправка.
Деякий час автомістечко спокійно жило своїм життям, ніхто не порушував його монополії на такі скульптури, аж поки в 1986 р. на іншому майданчику в парку не приземлився космічний апарат і космонавт не вийшов досліджувати навколишнє життя.
Космонавт уважно слідкує за всіма проявами живої природи навколо нього і де б ти не був, ліворуч від нього
Чи праворуч…
його погляд все одно буде спрямований на тебе…
Насправді, серед усіх вентилів на його спині є один секретний, і якщо його покрутити, то й голова повернеться. Крім того можна помахати і його рукою :)
Космічний корабель складається з двох частин
в які, крім центрального
можна потрапити і через резервні входи виходи
В середині, знову ж, купа ручок, вентилів, які можна крутити, опускати, піднімати…
Погляд в салон корабля
Для мене пункти управління завжди мали поділ на основний і запасний.
Основним був цей
бачите, праворуч, сурові хмельницькі гаєчні ключі?
А основним він вважався по тій причині, що якщо починати крутити центральний штурвал, то й починав крутитися вентилятор на вулиці
Ну і запасний
до того ж всяких ручок значно менше….
Ну, гірки, сходи, драбини в комплекті :)
В цьому парку з подібною монументалістикою з металобрухту практично все, ще лишилася "Гармонія", але про неї окремо.
Продовження про ці скульптури:
Раз
Два
"Офіційні" пам'ятники і.т.п.
Раз
Два
Три
Чотири
П'ять