Євпаторія - місто шести релігій.Ч.1
Місто,яке давненько манило своїми памятками і яке чомусь постійно залишалось поза нашим маршрутом...Євпаторія,нарешті ми з тобою зустрілись!
Відомо, що в VI - V ст. до н. е. на місці сучасної Євпаторії грецькі колоністи заснували факторію (торгову базу), а потім поліс Каркінітиду,назва якого виникла, як припускають історики, від імені Каркіна - засновника міста. Переселенці з Еллади збудували укріплене військове поселення, обнесли його високими кріпосними стінами, але перетворитися в мегаполіс Керкінітида не встигла. Неподалік набирав силу впливовий Херсонес, який і підпорядкував молоде поселення - місто увійшло до складу сільськогосподарської округи (хори) античного Херсонеса, для якої мав велике торгове і стратегічне значення.
ВІрменський храм Сурб-Нікогайос(Святого Миколая)
В X-XII сто. цей район освоювали й переселенці з Київської Русі. Далі історія міста, що стоїть нині на руїнах стародавньої Керкінітиди, сповнена вікових провалів - дуже мало відомостей дійшло до нас про ранньосередньовічний періоді з історії міста. Однак, відомо, що в епоху раннього середньовіччя тут знову виникла фортеця. А в XIII ст. Крим зазнав монголо-татарської навали.
У 1475 р.татарами і турко-османами на місці Керкінітиди, де на той час існувало лише невелике поселення, було засновано місто-фортецю Гезльов (у рус. літописах -Козлов). «Гезльов» у перекладі означає «сто очей», «око-будинок» або походить від турецького слова «гезльо» - наглядай, дивись.
Вікно вірменського храму
Гезльов населяли турки і татари. Але окрім них в місті також проживали греки, вірмени, караїми, євреї, цигани. Кожна з національних общин займала свій квартал або район, центром якого був храм - церква, кенаса або синагога. Вірменська церква знаходиться на нинішній Інтернаціональній вулиці, 44, на території Будинку престарілих інвалідів, в п'яти хвилинах ходьби від монастиря дервішів. Саме тут колись розташовувався вірменський квартал.
Колона всередині
У "Справочной книжке города Евпатории и его уезда", виданій в 1888 р., історія вірменського храму описана так: "Поза фортецею знаходився квартал вірмен і Церква Св. Миколи, спалена татарами, потім була збудована дерев'яна, замість якої в 1817 р. була закладена кам'яна з трьома брамами".
Згадана кам'яна церква "з трьома брамами", закладена в 1817 р., і є та, яка збереглася до наших днів. Вона, дійсно, має три входи - західний, північний і південний. Над ними були невеликі портики з хрестовими склепіннями, причому західний був вищий і служив дзвінницею.
Храм Сурб-Нікогайос.Один з входів
Споруджувалася церква досить довго - постійно не вистачало грошей. Нарешті, опісля більше двох десятиліть храм був урочисто освячений. До речі, це повний аналог храму у Феодосії, в якому хрестився, вінчався і був похований великий художник Іван Айвазовський, вірменин за походженням.
Храм.Ранкове фото
Випробування для вірменської церкви не припинялися і після відновлення. Чергове припало на період Кримської війни 1854 - 1856 рр. Євпаторію зайняли коаліційні війська. Один із загонів французьких військ був розквартирований на території вірменської церкви. «Графіті» французьких квартирантів потім довго приховували під товстим шаром штукатурки.
Під час радянської окупації храм також використовували явно не за призначенням.
Текіє дервішів.Головна брама
Нове життя будівлі почалося після створення Євпаторійського будинку престарілих. Колишній храм став адміністративною будівлею установи геріатрії. Благородну місію храм виконував ще пів століття, хоча внутрішні інтер'єри в результаті «господарської» діяльності нових власників були втрачені. У 1984 р.Кримський облвиконком визнав будівлю вірменської церкви Святого Миколи (Сурб Нікогайос) пам'ятником архітектури.
Готель(?)
У червні 2012 р. в день святкування вірменської культури у дворі вірменській церкві Сурб Нікогайос представники всіх національно-релігійних общин Євпаторії привітали вірменську общину міста з відкриттям відреставрованої церкви.
Гезлевські ворота.Вежа-вхід на територію відреставрованого Старого міста
Напр. XVII- поч. XVIII ст. Росія почала боротьбу за вихід до Чорного моря і приєднання Криму. У 1736-1771 рр. Гезльов займали російські війська, у складі яких воювали запорізькі козаки, а в 1783 р. Крим остаточно увійшов до складу Російської імперії. Місто-фортеця з 1784 р. було перейменоване в Євпаторію (на честь боспорського царя Мітрідата VI Євпатора) і отримало статус повітового. Однією з найважливіших битв Кримської війни була Битва за Євпаторію. Після війни Євпаторія залишалася повітовим містом Таврійської губернії. У 1798 р.в місті був споруджений порт, а Євпаторія отримала право на безмитне ввезення і вивезення товарів (порто-франко).
Етно-ресторан "Джеваль"
Знайомство із Старим містом починається з Одун Базар Капусу,- Гезльовських воріт,-Деревяні базарні ворота,які були найбільшими із пяти воріт татаро-турецького міста Гезльова.Ворота знаходилися в східній, торгово-ремесленной частини фортеці. Ширина воріт складала більше 12 м., а довжина проїзду 13,5 м. Висота воріт - бл. 20 м.
У 1947 р.Гезльовськими воротами зацікавилися археологи. Вони детально вивчили архітектурний об'єкт.
Вежа
Не дивлячись на історичну цінність, в 1959 р. ворота були знесені під приводом того, що заважали проїзду транспорту по вулиці Матвєєва (Караїмською). При цьому був знятий і культурний шар на території, що примикає до пам'ятника, що тепер не дозволяє уточнити датування споруди.
У 2003 р. археологи виявили фундамент Гезльовських воріт. Проаналізувавши результати, учені прийшли до виводу, що спочатку конструкція воріт складалася з чотирикутника, який розділявся по висоті дерев'яними перекриттями. У західній і східній стінах споруджені отвори для проїзду.У північній і південній стінах за допомогою арочних ніш були влаштовані по дві гарматні бійниці. Перед Гезльовськими воротами, вже за часів Гезльова Евлієй Челебі, існував дров'яний базар.
Експонати у вежі
Гезльовські ворота які були відновлені і зараз ми можемо бачити, менші тих воріт, які існували до руйнування в 1959 р. На сьогоднішній день у триповерховій вежі відновлених воріт розташувався музей «Гезльовсьі ворота» і національне кафе.
ВІдреставровані будиночки Старого міста
У зв'язку з відкриттям цілющих властивостей Мойнакських грязей з середини XIX ст. Євпаторія розвивається як курорт. 20 травня 1887 р. на березі Мойнакського озера було відкрито приватну «Рапо- і грязелікувальну установу» (архітектор Олександр Бернардацці). У 1905 р.було споруджено перший у Росії кліматологічний санаторій «Приморський». До 1914 р. в місті було вже три санаторії для дорослих і п'ять сезонних санаторіїв для дітей. Всі вони були приватними.
БЕлектропідстанція.Симпатична
Всеросійський з'їзд з покращення вітчизняних лікувальних місцевостей визнав Євпаторію курортом загальнодержавного значення. Євпаторія стала розширюватися і упорядковуватися. Була архітектурно оформлена сучасна Театральна площа. Тут були побудовані театр - найкращий на півдні Росії після Одеського оперного, публічна бібліотека ім. Олександра II (нині ім. О. Пушкіна). Облаштовується західна частина міста - так званий дачний район. У 1913 р. в місті з'явився перший трамвай.
До 1940 р. у місті діють вже 36 санаторіїв і будинків відпочинку, 17 дитячих санаторіїв.
"Карай битиклиги"-караїмська національна бібліотека
Стара частина міста найбільш насичена памятками культури,релігії та архітектури.Тут пролягає туристичний маршрут "Малий Єрусалим",-так називають Старе місто через те, що там майже пліч-о-пліч розташовані храми шести світових релігій: мечеть, православний собор, три кенаси, дві синагоги, монастир дервішів, молитовний будинок кримчаків, вірменська церква.
Синагога Єгія-Капай
Синагога Єгія-Капай - наймолодша релігійна пам'ятка у місті, яка збудована у 1912 р. Синагога ще відома під назвою Реміснича, тому що її збудували на гроші ремісників, що проживали у прилеглих кварталах.
Техніка кладки каменів всього головного західного фасаду синагоги імітує характер кладки стін Єрусалимського храму. Центральний вхід в будівлю знаходиться із західного боку, а протилежна стіна з вівтарем дивиться на схід, у бік Єрусалиму. Широкий центральний вхід призначений для чоловіків, вузькі бічні входи - для жінок.
Синагога
Синагога була діючою аж до 1930 р., потім по розпорядженню радянської влади її закрили. Будівля довгі роки використовувалася не за призначенням. У роки ВВВ гітлерівці тут тримали коней. У 90-ті рр. синагогу повернули прихожанам. Релігійна община іудеїв Євпаторії налічує сьогодні більше 100 віруючих.
Реставраційні роботи в Єгія-Капай тривали декілька років, в 2003 р. будівля була освячена.
Памятка за високим муром
Другим за висотою, площею і місткістю (бл. 2 тис. прихожан) храмом на всьому Кримському півострові є Свято-Миколаївський собор. Цей дивовижний пам'ятник храмової архітектури був закладений в Євпаторії в 1893 р. на згадку про звільнення міста від турецьких та англо-французьких військ. Ініціатором зведення церкви був протоієрей Іаков Чепурін, який по закінченню будівництва став першим настоятелем собору. Проект собору розробив архітектор Олександр Бернардацци. Храм є мініатюрною копією церкви Святої Софії в Константинополі.
Свято-Миколаївський собор.Фасад
Собор виконаний у «візантійському стилі». Храм в плані представляє восьмикутну будівлю, яка перекрита величезним куполом вагою 156,6 тонн. Купол є однією з найцікавіших особливостей цієї грандіозної споруди. Іновація полягає в тому, що у верхній частині барабана число граней подвоюється, в кожній з яких є світлове вікно.Бічні купола, що примикають до основної будівлі, служать своєрідними контрфорсами.
Храм та дзвіниця.Перед грозою..
Первинний розпис інтер'єру відрізнявся строгістю, оскільки храм зводився у дусі ранніх візантійських хрестово-купольних храмів. Розпис, що існує усередині собору сьогодні, виник в 70-80 рр. XX ст. Храм прикрашений трьома видами хрестів. На огорожі - георгіївські, на колонах - візантійські, а на куполах - російські православні.
Купол
У роки радянської влади Свято-Миколаївський собор розділив долю багатьох інших православних храмів. Він не раз закривався і був відкритим знову. Тут розташовувалися художня майстерня і склад. Первинне убрання його було втрачено, лише диво врятувало собор від руйнування у роки Великої Вітчизняної війни. У післявоєнний період храм був відновлений, тут знов стали проводитися богослужіння.
Свято-Миколаївський собор
На вулиці шаленіла гроза.Налетівши несподівано вона барабанила градом по бляшаному даху Свято-Миколаївського,шаленим поривом вибила скло в одному з вікон на купольному барабані.Всередину храму увірвався дощ із градом.А служба тривала,люди молились....
Ну,не Венеція,та все ж...
Шаленіло близько 30хв.,та цього часу хватило,щоб вулиці перетворились у ріки,а автівки-у катамарани.Море також розхвилювалось.
Набережна
Вже через пів години вияснилось і сонечко світило так,наче ніякого дощу і не було.Правда калюжі і мокрий одяг говорили про інше.Ми не знали що цього дня це був не останній дощ ...
Свято-Миколаївський собор.Прояснення після грози
Повертаємось у новеньку частину Старого міста.Тут цікаво,тут хочеться бути і тут поки ще немає купи туристів,вони ще сплять або добираються.А ми вже насолоджуємось побаченим.Правда караїмські кенаси ще закриті(комплекс працює з 10 год.),та нічого,повернемось пізніше,а поки оглядаємо те,що доступно.
Арочний проїзд з вежечкою
Вузенькі вулички,цікаві назви-Караїмська,Ефета,симпатичні будиночки...Тут хочеться неспішно прогулюватись,а не "відклацати" і піти.
Фото
Після Німецько-радянської війни Євпаторія продовжувала розвиватися як місто-курорт. У 1953 р.зведено нову будівлю вокзалу, в 1965 р. споруджено морський вокзал, в 1966 р. здана в експлуатацію свердловина термальної мінеральної води «Мойнаки», у 1979р.- побудована загальнокурортна водолікарня і створена філія Центрального науково-дослідного інституту курортології і фізіотерапії. У 1985 р. в місті проводиться I дитячий музичний фестиваль.
Вузенькі вулички Старого міста
Тут багато цікавих сувенірних крамничок,магазинчиків.Поки що вони закриті,та вже через якусь годину... Багато вуличок ще не відреставровані і ти бачишрізницю-до і після прооведених робіт. У кожному результаті є свій шарм-іноді стара пошарпана халупка набагато колоритніша,ніж відстроєний заново палац..
Колоритні ряди
Центральний вхід на територію комплексу караїмських кенас
Відправляємось до наступної памятки міста.Це буде храм Святого Іллі.
Храм Святого Іллі
Храм Святого Іллі - грецька церква, освячена в ім'я святого пророка Іллі, знаходиться на самій набережній Євпаторії; за дореволюційними поняттями, на захід від неї починалася нова частина міста. Належить Сімферопольської і Кримської єпархії Московської патріархії.
Храм побудований в 1911 - 1918 рр. міським архітектором А. Л. Генріхом.
Одна з величних святинь міста
Зовні церква виглядає досить строго: гладкі темнуваті стінки з пиляного ракушняка, великі лаконічні деталі фасадів. Храм побудований в греко-візантійському стилі, тому традиційно план має вигляд хреста. Купол спочиває на восьмигранному барабані, кожна грань якого закінчується фронтоном. Прикрашають храм тонкі пілястри, напівциркульні арки, потрійні вікна з вітражами. Зі східного боку розташована п'ятигранна апсида, головний вхід оформлений у вигляді арки, що спирається на дві напівколони. Примітна триярусна дзвіниця, яка значно вище основного куполу.
Дзвіниця
Після революції церква залишалася діючою. Її парафіяни були грецькими підданими, тому влада не відразу застосувала силові прийоми. Спочатку ухвалили, що дзвін - явище неприйнятне для соціалістичної дійсності, тому зняли дзвони. Громада вирішила захищати свій храм, для цього відправила у Москву до грецького консула лист з проханням про допомогу.Це звернення призвело владу Євпаторії в лють, вони звинуватили грецьку громаду в наклепі.
Храм
У 1936 р. договір з грецьким суспільством розірвали через те, що прихожани не зуміли відремонтувати будівлю. У держави грошей так само не знайшлося і храм закрили. З кінця 50-их років у будівлі храму організували спортзал. У 1959 р. була зруйнована дзвіниця.
На одній зі стін церкви видно слід від снаряда - на цій набережній 5 січня 1942 р. відбулася висадка Євпаторійського десанту.
Памятна таблиця на стіні храму
Слід від снаряду
До ювілею Євпаторії в 2003 р. дзвіницю відновили, був встановлений новий дзвін.
Тильна сторона храму Св.Іллі
Прибутковий будинок Дувана (1907-1908рр.)
Багата ліпнина-елемент шикарного екстерєру
Джума-Джамі, або ж Хан-Джамі - одна з трьох домінант в Євпаторії, разом з Миколаївським собором і Храмом Святого пророка Іллі. Це головна мечеть міста і найбільша мечеть в Криму. Знаходиться соборна «П'ятнична мечеть» в районі парку ім. Караєва.
Новозбудований готель Євпаторії
Джума-Джамі була зведена в Гезльове в 1552 р. за часів панування хана Девлета I Герая. Проект храму на прохання хана виконав видатний архітектор, інженер Ходжі Синан. Він є проектантом близько трьохсот інших чудових споруд, серед яких мечеть Сулейманіе і Блакитна мечеть в Стамбулі.Споруду звели з кримського ракушняку.
Джума-Джамі.Фасад
Джума-Джамі.Тильна сторона
Будівництво споруди велося більше десятка років, але мусульманський храм все-таки був добудований і освячений в 1562 (за іншою версією в 1564 р.). Це був один з перших творів архітектури кримської держави, що утворилася.
"Сусіди"
Своїм силуетом Джума-Джамі нагадує знамениту стамбульську Айя-Софію. Зовні будівля схожа на куб, увінчаний масивним, трохи плескатим 11-метровим куполом, довкола якого ритмічно згруповано ще 12 куполів. Ширина храму майже 21 м, висота - 27 м. 59 вікон різної форми додають цій монументальній споруді особливу своєрідність і легкість.
Мінарет-прикраса мечеті
Мечеть не раз реставрувалася і була перероблена. Кілька років тому була проведена так звана «наукова реставрація», в ході якої Джума-Джамі була повністю відреставрована за всіма правилами науки з відновленням втрачених деталей і звільненням будівлі від архітектурних нашарувань.
Могила на території мечеті
Дійсна прикраса мечеті - величні мінарети заввишки 36 метрів (до реставрації 33 метри), з конічною підставою і Аланом (Алем, півмісяць).
Всередині святині
Інтерєр мечеті Джума-Джамі
У 90-і роки Джума-Джамі була відкрита для прихожан після тривалої бездіяльності в роки радянської влади.
Сьогодні Хан-Джамі - єдина в Європі багатокупольна мечеть, яка збереглася. Це пам'ятник історії і архітектури світового значення, який відноситься до епохи відродження мусульманської архітектури на північному заході Кримського півострова. Сьогодні мечеть передана мусульманській общині і є діючою культовою установою.
Інфо з http://www.nedaleko.ua/
Поховання
Звичайно ж на цьому знайомство з Євпаторією не закінчилось,попереду ще такі памятки як текіє дервішів,караїмські кенаси та...руїни мечеті Джума-Джамі...
Мечеть
Час візиту: вересень 2013р.
Відомо, що в VI - V ст. до н. е. на місці сучасної Євпаторії грецькі колоністи заснували факторію (торгову базу), а потім поліс Каркінітиду,назва якого виникла, як припускають історики, від імені Каркіна - засновника міста. Переселенці з Еллади збудували укріплене військове поселення, обнесли його високими кріпосними стінами, але перетворитися в мегаполіс Керкінітида не встигла. Неподалік набирав силу впливовий Херсонес, який і підпорядкував молоде поселення - місто увійшло до складу сільськогосподарської округи (хори) античного Херсонеса, для якої мав велике торгове і стратегічне значення.
ВІрменський храм Сурб-Нікогайос(Святого Миколая)
В X-XII сто. цей район освоювали й переселенці з Київської Русі. Далі історія міста, що стоїть нині на руїнах стародавньої Керкінітиди, сповнена вікових провалів - дуже мало відомостей дійшло до нас про ранньосередньовічний періоді з історії міста. Однак, відомо, що в епоху раннього середньовіччя тут знову виникла фортеця. А в XIII ст. Крим зазнав монголо-татарської навали.
У 1475 р.татарами і турко-османами на місці Керкінітиди, де на той час існувало лише невелике поселення, було засновано місто-фортецю Гезльов (у рус. літописах -Козлов). «Гезльов» у перекладі означає «сто очей», «око-будинок» або походить від турецького слова «гезльо» - наглядай, дивись.
Вікно вірменського храму
Гезльов населяли турки і татари. Але окрім них в місті також проживали греки, вірмени, караїми, євреї, цигани. Кожна з національних общин займала свій квартал або район, центром якого був храм - церква, кенаса або синагога. Вірменська церква знаходиться на нинішній Інтернаціональній вулиці, 44, на території Будинку престарілих інвалідів, в п'яти хвилинах ходьби від монастиря дервішів. Саме тут колись розташовувався вірменський квартал.
Колона всередині
У "Справочной книжке города Евпатории и его уезда", виданій в 1888 р., історія вірменського храму описана так: "Поза фортецею знаходився квартал вірмен і Церква Св. Миколи, спалена татарами, потім була збудована дерев'яна, замість якої в 1817 р. була закладена кам'яна з трьома брамами".
Згадана кам'яна церква "з трьома брамами", закладена в 1817 р., і є та, яка збереглася до наших днів. Вона, дійсно, має три входи - західний, північний і південний. Над ними були невеликі портики з хрестовими склепіннями, причому західний був вищий і служив дзвінницею.
Храм Сурб-Нікогайос.Один з входів
Споруджувалася церква досить довго - постійно не вистачало грошей. Нарешті, опісля більше двох десятиліть храм був урочисто освячений. До речі, це повний аналог храму у Феодосії, в якому хрестився, вінчався і був похований великий художник Іван Айвазовський, вірменин за походженням.
Храм.Ранкове фото
Випробування для вірменської церкви не припинялися і після відновлення. Чергове припало на період Кримської війни 1854 - 1856 рр. Євпаторію зайняли коаліційні війська. Один із загонів французьких військ був розквартирований на території вірменської церкви. «Графіті» французьких квартирантів потім довго приховували під товстим шаром штукатурки.
Під час радянської окупації храм також використовували явно не за призначенням.
Текіє дервішів.Головна брама
Нове життя будівлі почалося після створення Євпаторійського будинку престарілих. Колишній храм став адміністративною будівлею установи геріатрії. Благородну місію храм виконував ще пів століття, хоча внутрішні інтер'єри в результаті «господарської» діяльності нових власників були втрачені. У 1984 р.Кримський облвиконком визнав будівлю вірменської церкви Святого Миколи (Сурб Нікогайос) пам'ятником архітектури.
Готель(?)
У червні 2012 р. в день святкування вірменської культури у дворі вірменській церкві Сурб Нікогайос представники всіх національно-релігійних общин Євпаторії привітали вірменську общину міста з відкриттям відреставрованої церкви.
Гезлевські ворота.Вежа-вхід на територію відреставрованого Старого міста
Напр. XVII- поч. XVIII ст. Росія почала боротьбу за вихід до Чорного моря і приєднання Криму. У 1736-1771 рр. Гезльов займали російські війська, у складі яких воювали запорізькі козаки, а в 1783 р. Крим остаточно увійшов до складу Російської імперії. Місто-фортеця з 1784 р. було перейменоване в Євпаторію (на честь боспорського царя Мітрідата VI Євпатора) і отримало статус повітового. Однією з найважливіших битв Кримської війни була Битва за Євпаторію. Після війни Євпаторія залишалася повітовим містом Таврійської губернії. У 1798 р.в місті був споруджений порт, а Євпаторія отримала право на безмитне ввезення і вивезення товарів (порто-франко).
Етно-ресторан "Джеваль"
Знайомство із Старим містом починається з Одун Базар Капусу,- Гезльовських воріт,-Деревяні базарні ворота,які були найбільшими із пяти воріт татаро-турецького міста Гезльова.Ворота знаходилися в східній, торгово-ремесленной частини фортеці. Ширина воріт складала більше 12 м., а довжина проїзду 13,5 м. Висота воріт - бл. 20 м.
У 1947 р.Гезльовськими воротами зацікавилися археологи. Вони детально вивчили архітектурний об'єкт.
Вежа
Не дивлячись на історичну цінність, в 1959 р. ворота були знесені під приводом того, що заважали проїзду транспорту по вулиці Матвєєва (Караїмською). При цьому був знятий і культурний шар на території, що примикає до пам'ятника, що тепер не дозволяє уточнити датування споруди.
У 2003 р. археологи виявили фундамент Гезльовських воріт. Проаналізувавши результати, учені прийшли до виводу, що спочатку конструкція воріт складалася з чотирикутника, який розділявся по висоті дерев'яними перекриттями. У західній і східній стінах споруджені отвори для проїзду.У північній і південній стінах за допомогою арочних ніш були влаштовані по дві гарматні бійниці. Перед Гезльовськими воротами, вже за часів Гезльова Евлієй Челебі, існував дров'яний базар.
Експонати у вежі
Гезльовські ворота які були відновлені і зараз ми можемо бачити, менші тих воріт, які існували до руйнування в 1959 р. На сьогоднішній день у триповерховій вежі відновлених воріт розташувався музей «Гезльовсьі ворота» і національне кафе.
ВІдреставровані будиночки Старого міста
У зв'язку з відкриттям цілющих властивостей Мойнакських грязей з середини XIX ст. Євпаторія розвивається як курорт. 20 травня 1887 р. на березі Мойнакського озера було відкрито приватну «Рапо- і грязелікувальну установу» (архітектор Олександр Бернардацці). У 1905 р.було споруджено перший у Росії кліматологічний санаторій «Приморський». До 1914 р. в місті було вже три санаторії для дорослих і п'ять сезонних санаторіїв для дітей. Всі вони були приватними.
БЕлектропідстанція.Симпатична
Всеросійський з'їзд з покращення вітчизняних лікувальних місцевостей визнав Євпаторію курортом загальнодержавного значення. Євпаторія стала розширюватися і упорядковуватися. Була архітектурно оформлена сучасна Театральна площа. Тут були побудовані театр - найкращий на півдні Росії після Одеського оперного, публічна бібліотека ім. Олександра II (нині ім. О. Пушкіна). Облаштовується західна частина міста - так званий дачний район. У 1913 р. в місті з'явився перший трамвай.
До 1940 р. у місті діють вже 36 санаторіїв і будинків відпочинку, 17 дитячих санаторіїв.
"Карай битиклиги"-караїмська національна бібліотека
Стара частина міста найбільш насичена памятками культури,релігії та архітектури.Тут пролягає туристичний маршрут "Малий Єрусалим",-так називають Старе місто через те, що там майже пліч-о-пліч розташовані храми шести світових релігій: мечеть, православний собор, три кенаси, дві синагоги, монастир дервішів, молитовний будинок кримчаків, вірменська церква.
Синагога Єгія-Капай
Синагога Єгія-Капай - наймолодша релігійна пам'ятка у місті, яка збудована у 1912 р. Синагога ще відома під назвою Реміснича, тому що її збудували на гроші ремісників, що проживали у прилеглих кварталах.
Техніка кладки каменів всього головного західного фасаду синагоги імітує характер кладки стін Єрусалимського храму. Центральний вхід в будівлю знаходиться із західного боку, а протилежна стіна з вівтарем дивиться на схід, у бік Єрусалиму. Широкий центральний вхід призначений для чоловіків, вузькі бічні входи - для жінок.
Синагога
Синагога була діючою аж до 1930 р., потім по розпорядженню радянської влади її закрили. Будівля довгі роки використовувалася не за призначенням. У роки ВВВ гітлерівці тут тримали коней. У 90-ті рр. синагогу повернули прихожанам. Релігійна община іудеїв Євпаторії налічує сьогодні більше 100 віруючих.
Реставраційні роботи в Єгія-Капай тривали декілька років, в 2003 р. будівля була освячена.
Памятка за високим муром
Другим за висотою, площею і місткістю (бл. 2 тис. прихожан) храмом на всьому Кримському півострові є Свято-Миколаївський собор. Цей дивовижний пам'ятник храмової архітектури був закладений в Євпаторії в 1893 р. на згадку про звільнення міста від турецьких та англо-французьких військ. Ініціатором зведення церкви був протоієрей Іаков Чепурін, який по закінченню будівництва став першим настоятелем собору. Проект собору розробив архітектор Олександр Бернардацци. Храм є мініатюрною копією церкви Святої Софії в Константинополі.
Свято-Миколаївський собор.Фасад
Собор виконаний у «візантійському стилі». Храм в плані представляє восьмикутну будівлю, яка перекрита величезним куполом вагою 156,6 тонн. Купол є однією з найцікавіших особливостей цієї грандіозної споруди. Іновація полягає в тому, що у верхній частині барабана число граней подвоюється, в кожній з яких є світлове вікно.Бічні купола, що примикають до основної будівлі, служать своєрідними контрфорсами.
Храм та дзвіниця.Перед грозою..
Первинний розпис інтер'єру відрізнявся строгістю, оскільки храм зводився у дусі ранніх візантійських хрестово-купольних храмів. Розпис, що існує усередині собору сьогодні, виник в 70-80 рр. XX ст. Храм прикрашений трьома видами хрестів. На огорожі - георгіївські, на колонах - візантійські, а на куполах - російські православні.
Купол
У роки радянської влади Свято-Миколаївський собор розділив долю багатьох інших православних храмів. Він не раз закривався і був відкритим знову. Тут розташовувалися художня майстерня і склад. Первинне убрання його було втрачено, лише диво врятувало собор від руйнування у роки Великої Вітчизняної війни. У післявоєнний період храм був відновлений, тут знов стали проводитися богослужіння.
Свято-Миколаївський собор
На вулиці шаленіла гроза.Налетівши несподівано вона барабанила градом по бляшаному даху Свято-Миколаївського,шаленим поривом вибила скло в одному з вікон на купольному барабані.Всередину храму увірвався дощ із градом.А служба тривала,люди молились....
Ну,не Венеція,та все ж...
Шаленіло близько 30хв.,та цього часу хватило,щоб вулиці перетворились у ріки,а автівки-у катамарани.Море також розхвилювалось.
Набережна
Вже через пів години вияснилось і сонечко світило так,наче ніякого дощу і не було.Правда калюжі і мокрий одяг говорили про інше.Ми не знали що цього дня це був не останній дощ ...
Свято-Миколаївський собор.Прояснення після грози
Повертаємось у новеньку частину Старого міста.Тут цікаво,тут хочеться бути і тут поки ще немає купи туристів,вони ще сплять або добираються.А ми вже насолоджуємось побаченим.Правда караїмські кенаси ще закриті(комплекс працює з 10 год.),та нічого,повернемось пізніше,а поки оглядаємо те,що доступно.
Арочний проїзд з вежечкою
Вузенькі вулички,цікаві назви-Караїмська,Ефета,симпатичні будиночки...Тут хочеться неспішно прогулюватись,а не "відклацати" і піти.
Фото
Після Німецько-радянської війни Євпаторія продовжувала розвиватися як місто-курорт. У 1953 р.зведено нову будівлю вокзалу, в 1965 р. споруджено морський вокзал, в 1966 р. здана в експлуатацію свердловина термальної мінеральної води «Мойнаки», у 1979р.- побудована загальнокурортна водолікарня і створена філія Центрального науково-дослідного інституту курортології і фізіотерапії. У 1985 р. в місті проводиться I дитячий музичний фестиваль.
Вузенькі вулички Старого міста
Тут багато цікавих сувенірних крамничок,магазинчиків.Поки що вони закриті,та вже через якусь годину... Багато вуличок ще не відреставровані і ти бачишрізницю-до і після прооведених робіт. У кожному результаті є свій шарм-іноді стара пошарпана халупка набагато колоритніша,ніж відстроєний заново палац..
Колоритні ряди
Центральний вхід на територію комплексу караїмських кенас
Відправляємось до наступної памятки міста.Це буде храм Святого Іллі.
Храм Святого Іллі
Храм Святого Іллі - грецька церква, освячена в ім'я святого пророка Іллі, знаходиться на самій набережній Євпаторії; за дореволюційними поняттями, на захід від неї починалася нова частина міста. Належить Сімферопольської і Кримської єпархії Московської патріархії.
Храм побудований в 1911 - 1918 рр. міським архітектором А. Л. Генріхом.
Одна з величних святинь міста
Зовні церква виглядає досить строго: гладкі темнуваті стінки з пиляного ракушняка, великі лаконічні деталі фасадів. Храм побудований в греко-візантійському стилі, тому традиційно план має вигляд хреста. Купол спочиває на восьмигранному барабані, кожна грань якого закінчується фронтоном. Прикрашають храм тонкі пілястри, напівциркульні арки, потрійні вікна з вітражами. Зі східного боку розташована п'ятигранна апсида, головний вхід оформлений у вигляді арки, що спирається на дві напівколони. Примітна триярусна дзвіниця, яка значно вище основного куполу.
Дзвіниця
Після революції церква залишалася діючою. Її парафіяни були грецькими підданими, тому влада не відразу застосувала силові прийоми. Спочатку ухвалили, що дзвін - явище неприйнятне для соціалістичної дійсності, тому зняли дзвони. Громада вирішила захищати свій храм, для цього відправила у Москву до грецького консула лист з проханням про допомогу.Це звернення призвело владу Євпаторії в лють, вони звинуватили грецьку громаду в наклепі.
Храм
У 1936 р. договір з грецьким суспільством розірвали через те, що прихожани не зуміли відремонтувати будівлю. У держави грошей так само не знайшлося і храм закрили. З кінця 50-их років у будівлі храму організували спортзал. У 1959 р. була зруйнована дзвіниця.
На одній зі стін церкви видно слід від снаряда - на цій набережній 5 січня 1942 р. відбулася висадка Євпаторійського десанту.
Памятна таблиця на стіні храму
Слід від снаряду
До ювілею Євпаторії в 2003 р. дзвіницю відновили, був встановлений новий дзвін.
Тильна сторона храму Св.Іллі
Прибутковий будинок Дувана (1907-1908рр.)
Багата ліпнина-елемент шикарного екстерєру
Джума-Джамі, або ж Хан-Джамі - одна з трьох домінант в Євпаторії, разом з Миколаївським собором і Храмом Святого пророка Іллі. Це головна мечеть міста і найбільша мечеть в Криму. Знаходиться соборна «П'ятнична мечеть» в районі парку ім. Караєва.
Новозбудований готель Євпаторії
Джума-Джамі була зведена в Гезльове в 1552 р. за часів панування хана Девлета I Герая. Проект храму на прохання хана виконав видатний архітектор, інженер Ходжі Синан. Він є проектантом близько трьохсот інших чудових споруд, серед яких мечеть Сулейманіе і Блакитна мечеть в Стамбулі.Споруду звели з кримського ракушняку.
Джума-Джамі.Фасад
Джума-Джамі.Тильна сторона
Будівництво споруди велося більше десятка років, але мусульманський храм все-таки був добудований і освячений в 1562 (за іншою версією в 1564 р.). Це був один з перших творів архітектури кримської держави, що утворилася.
"Сусіди"
Своїм силуетом Джума-Джамі нагадує знамениту стамбульську Айя-Софію. Зовні будівля схожа на куб, увінчаний масивним, трохи плескатим 11-метровим куполом, довкола якого ритмічно згруповано ще 12 куполів. Ширина храму майже 21 м, висота - 27 м. 59 вікон різної форми додають цій монументальній споруді особливу своєрідність і легкість.
Мінарет-прикраса мечеті
Мечеть не раз реставрувалася і була перероблена. Кілька років тому була проведена так звана «наукова реставрація», в ході якої Джума-Джамі була повністю відреставрована за всіма правилами науки з відновленням втрачених деталей і звільненням будівлі від архітектурних нашарувань.
Могила на території мечеті
Дійсна прикраса мечеті - величні мінарети заввишки 36 метрів (до реставрації 33 метри), з конічною підставою і Аланом (Алем, півмісяць).
Всередині святині
Інтерєр мечеті Джума-Джамі
У 90-і роки Джума-Джамі була відкрита для прихожан після тривалої бездіяльності в роки радянської влади.
Сьогодні Хан-Джамі - єдина в Європі багатокупольна мечеть, яка збереглася. Це пам'ятник історії і архітектури світового значення, який відноситься до епохи відродження мусульманської архітектури на північному заході Кримського півострова. Сьогодні мечеть передана мусульманській общині і є діючою культовою установою.
Інфо з http://www.nedaleko.ua/
Поховання
Звичайно ж на цьому знайомство з Євпаторією не закінчилось,попереду ще такі памятки як текіє дервішів,караїмські кенаси та...руїни мечеті Джума-Джамі...
Мечеть
Час візиту: вересень 2013р.