Прикарпаття.Ч.2: Галич
Галич ще спав...Певне діло-чому б людям не спати коли ще й 7-ої години нема?Тим більше що місто-це голосно сказано,містечко тисяч на 6-7 жителів.На метро тут ніхто не спішить і в аеропорт таксі не возять-бо його тут просто немає(аеропорту,маю на увазі).А що ж тут є,у колишньому центрі Галицько-Волинського князівства - наймогутнішої твердині на південно-західних давньоруських землях, перша згадка про який відноситься згідно з угорською хронікою ХІІІ ст. до 898 року.?Розвідаєм!
З\д вокзал
Щодо походження назви містечка є декілька версій-за Яном Длугошем назва міста Галич походить від назви гори " Галич " на якій стояв замок та місто Галич.Інша версія-назва зустрічалася ще у візантійських джерелах і походить від грецького слова «галіс»("сіль"),та ще й галка на гербі була...
Ранковий порожній вокзал
Перша згадка в Іпатієвському літописі про Галич відноситься до 1140 року. У XII-XIV ст. Галич був столицею Галицького, а потім і Галицько-волинського князівств (хоча центр князевого Галича знаходився поблизу нинішнього села Крилос, а на місці сьогоднішнього міста розташовувалися торгівельно-ремісничі ряди).
Храм на кладовищі
У 1240 році Галич був захоплений і спалений монгольськими військами. Відродившись на старому місці після відходу монголів, Галич ніколи більш не придбав того значення в спільноруському житті, яке мав до приходу монголів.
Фасад
Від княжого Галича збереглися: фундамент старого Успенського собору в селі Крилос (зруйнований монголо-татарамі в 1240 році), церква св. Пантелеймона в селі Шевченково, залишки фортифікаційних споруд і фундаменти 10 старовинних церков. Пізніший період представлений залишками Старостинського замку.
У 1367 році місто отримало магдебурзьке право.
Фото
Найвищого розквіту Галич і Галицька земля досягли завдяки двом видатним історичним постатям - Ярославові Осмомислові і Данилові Галицькому.
Яскраво
Осмомисл правив у Галичі з 1153 до 1187 року. Власне за його правління у місті та околицях було започатковано будівництво величних білокам’яних храмів та монастирів, які стали центром книжництва і духовності галичан. Основним будівельним матеріалом Галича був місцевий білий вапняк. Усі будівлі зводили на бутових фундаментах. Стіни, стовпи, арки, склепіння мурували з добре обтесаних блоків білого каменю. Підлоги будівель викладали візерунчастими поливними плитками.
Старий міст(1900р.)-архітектурна памятка міста
У Галичі творилася культура європейського зразка. Саме звідси пролягла дорога дочки князя Ярослава Осмомисла - Ярославни, тугу якої за князем Ігорем так майстерно описав автор “Слова о полку Ігоревім”. З книгозбірні галицьких князів до нашого часу дійшли Кристинопільський Апостол, Галицьке та Добрилове Євангелія, визначні твори іконопису.
Новий міст над Дністром
У сер.13ст. князь Данило Галицький переніс столицю з Галича в Холм. До кін. XIV ст. у Галичі знаходився осередок Галицької митрополії, а пізніше - єпископів та митрополичих намісників.
Фото
У наш час пам’ять про давню велич Галича зберігають писемні пам’ятки, залишки потужних укріплень, архітектурні споруди, історичні назви урочищ, де колись стояли монастирі, княжі й боярські тереми, жили ремісники.
На подвірї храму..
Першою цікавинкою яку ви зустрічаєте перейшовши старий міст є храм Різдва Христового.
Храм Різдва Христового
Найвірогідніше, що мурована церква Різдва Христого збудована у ХІV ст. До відкриття Я. Пастернаком 1936 р. фундаментів літописного Успенського собору в Крилосі церкву вважали княжою катедрою.
Інтерєр.Реставрація
Є версія, що об'ємно-просторова композиція церкви Різдва Христового мала спочатку хрестоподібний план, була трибанною з традиційним входом із заходу. Згодом церкву добудували із заходу, півночі і півдня. Прибудова була обумовлена зведенням впритул до церкви костелу Чесного Хреста.
Інтерєр
У ХVІ ст. церкву Різдва Христового згадано в історичних джерелах як головну культову споруду ремісничих об’єднань, цехів. польський король Сигізмунд ІІІ 1593 р. затвердив статут гончарного цеху в Галичі, згідно з яким церква Різдва Христового була його власністю. А вже за рік храмом опікуються братства.
Фото
Протягом ХVІ-ХVІІІ ст. церкву Різдва Христового кілька разів руйнували татари і вона прийшла навіть в запустіння, але вже у другій половині ХVІІІ ст. її починають відбудовувати і вона набуває сучасного вигляду.
Реставрація(?)
Церкву реставрували у 1825 році. Керував відновленням архітектор Т. Бергер. Власне тоді з північного та південного боків ліквідували контрфорси, у притворі розмістили відсутні раніше хори.
Храм.Тил
До початку ХХ ст. споруда була покрита двосхилим дахом із бароковим західним фронтоном. До західного фасаду прилягала дерев’яна дзвіниця. Під час реставрації (1904-1906) споруджено нову баню, відновлено інтер’єр. Після закінчення робіт церкву освятив 1906 р. митрополит Андрей Шептицький.
Церква Різдва Христового
У церкві 1960 р. провели ще один ремонт, ґрунтовно оновлено внутрішній інтер’єр.
Нова дзвіниця
На відміну від княжих білокам’яних соборів церква Різдва Христового побудована з місцевого м’якого каменю - мергелю і цегли на вапняному розчині. Вона - цінна пам’ятка архітектури пізнього середньовіччя і одна з найдавніших церков Галицького деканату.
Деревяна дзвіниця позаду храму
На території храму встановлено макет давнього Галича,досить симпатичний.А роботи всередині споруди тривають і зараз.
Макет древнього Галича
Міні-Галич
З ініціативи священика М.Винницького і в пам’ять про жертви австрійського геноциду біля церкви 1929 р. було зведено пам’ятник, на якому викарбувано прізвища 20 жителів Галича, замучених у Талергофі.
Святиня
Храм Різдва Христового з дзвіницею
Навпроти церкви стоїть памятник королю Д.Галицькому.
Данило Галицький(1998р.)
Декілька цікавих будівель навколо площі:
Пошта
Універмаг
Санітарно-гігієнічна лабораторія(голуба споруда)
Візьміть на замітку:ліворуч від універмагу(якщо стояти до нього лицем) є НОРМАЛЬНА дорога яка веде до замку.Я цього не знав...Прийшлось брати твердиню штурмом,а там зараза і кропива по пояс слизько і трави з хз чим під ногами(.
Старостинський замок
Галицький замок споруджено в сер. ХІV ст. Однак його попередника вперше згадують 1114 р. як укріплену цитадель. Археологи вважають, що спочатку це була дерев’яна споруда, яка згодом переросла у міцний замок галицьких князів (ХІІ-ХІV ст.).Хто і коли знищив княжий дерев’яний замок-невідомо.Відбудова замку, як оборонного форпосту Галицького староства, розпочалася у сер. ХІV ст., після того, як Галичина і Західна Волинь відійшли до Польщі.
Західна вежа
Галицький замок відбудовували майже ціле сторіччя і з кінця ХІV до ХV ст. він був одним із найбільших в Галичині. Тоді його залога налічувала понад тисячу осіб. У замку було кілька десятків малих гармат, чимало вогнепальної зброї.
Відреставровані залишки Галицького замку
Галицький(Старостинський) замок 1490 р. штурмувала селянська армія під проводом Мухи, у 1620, 1621 рр. його намагалися здобути татари. Під час визвольної війни українського народу (1648-1654 рр.) твердиню тримала в облозі армія С. Височана, а влітку 1649 р. фортецю здобули війська Б. Хмельницького.
Руїни оборонної стіни замку
З гори видно храм...
За описом 1627 року замок був оточений з трьох боків валами, на яких височіли п'ять захисних веж (деякі з них були мурованими), і мав три в'їзні брами.
Галицький замок
Перебудову замку провів у ХVІІ ст. галицький староста А. Потоцький. План реконструкції розробив італійський інженер Ф.Корразіні. Перебудований замок мав трикутну форму, охоплював територію 1,7 га, мав дві тераси, три муровані вежі по кутах, дев’ять комор, архів гродських і земських актів, канцелярію, приміщення суду. В замку була каплиця св. Катерини.
Вид з гори
Вид з гори-2
Наступного удару зазнав Галицький замок під час турецько-польської війни 1676 р. Війська Ібрагіма Шайтан-Паші взяли твердиню. Турки пограбували і висадили у повітря частину захисних стін та веж. Згодом замок відбудували, але через розбудову нового міста-фортеці Станіславова галицька твердиня поступово втратила своє оборонне значення і запустіла.
Вежа та захисна стіна
Згідно з розпорядженням губернатора 1767 р. частину вцілілих мурів розібрали, а матеріал використали для будівництва міста біля пристані. Руїни, що залишилися від давньої фортеці, бовваніли над Галичем аж до кінця ХХ ст.
Захисні вали
Нині Галицький замок охороняє держава. Згідно з Генеральним планом розвитку Національного заповідника “Давній Галич” на 2001-2015 рр. тут ведуть реставраційні роботи. У проекті реставрації цієї національної пам’ятки передбачено відновити вцілілі мури, південнозахідну вежу та каплицю св. Катерини, відтворити оборонну стіну між вежею і каплицею.Інформ. з http://davniyhalych.com.ua/ .
До замку...
З\д вокзал
Щодо походження назви містечка є декілька версій-за Яном Длугошем назва міста Галич походить від назви гори " Галич " на якій стояв замок та місто Галич.Інша версія-назва зустрічалася ще у візантійських джерелах і походить від грецького слова «галіс»("сіль"),та ще й галка на гербі була...
Ранковий порожній вокзал
Перша згадка в Іпатієвському літописі про Галич відноситься до 1140 року. У XII-XIV ст. Галич був столицею Галицького, а потім і Галицько-волинського князівств (хоча центр князевого Галича знаходився поблизу нинішнього села Крилос, а на місці сьогоднішнього міста розташовувалися торгівельно-ремісничі ряди).
Храм на кладовищі
У 1240 році Галич був захоплений і спалений монгольськими військами. Відродившись на старому місці після відходу монголів, Галич ніколи більш не придбав того значення в спільноруському житті, яке мав до приходу монголів.
Фасад
Від княжого Галича збереглися: фундамент старого Успенського собору в селі Крилос (зруйнований монголо-татарамі в 1240 році), церква св. Пантелеймона в селі Шевченково, залишки фортифікаційних споруд і фундаменти 10 старовинних церков. Пізніший період представлений залишками Старостинського замку.
У 1367 році місто отримало магдебурзьке право.
Фото
Найвищого розквіту Галич і Галицька земля досягли завдяки двом видатним історичним постатям - Ярославові Осмомислові і Данилові Галицькому.
Яскраво
Осмомисл правив у Галичі з 1153 до 1187 року. Власне за його правління у місті та околицях було започатковано будівництво величних білокам’яних храмів та монастирів, які стали центром книжництва і духовності галичан. Основним будівельним матеріалом Галича був місцевий білий вапняк. Усі будівлі зводили на бутових фундаментах. Стіни, стовпи, арки, склепіння мурували з добре обтесаних блоків білого каменю. Підлоги будівель викладали візерунчастими поливними плитками.
Старий міст(1900р.)-архітектурна памятка міста
У Галичі творилася культура європейського зразка. Саме звідси пролягла дорога дочки князя Ярослава Осмомисла - Ярославни, тугу якої за князем Ігорем так майстерно описав автор “Слова о полку Ігоревім”. З книгозбірні галицьких князів до нашого часу дійшли Кристинопільський Апостол, Галицьке та Добрилове Євангелія, визначні твори іконопису.
Новий міст над Дністром
У сер.13ст. князь Данило Галицький переніс столицю з Галича в Холм. До кін. XIV ст. у Галичі знаходився осередок Галицької митрополії, а пізніше - єпископів та митрополичих намісників.
Фото
У наш час пам’ять про давню велич Галича зберігають писемні пам’ятки, залишки потужних укріплень, архітектурні споруди, історичні назви урочищ, де колись стояли монастирі, княжі й боярські тереми, жили ремісники.
На подвірї храму..
Першою цікавинкою яку ви зустрічаєте перейшовши старий міст є храм Різдва Христового.
Храм Різдва Христового
Найвірогідніше, що мурована церква Різдва Христого збудована у ХІV ст. До відкриття Я. Пастернаком 1936 р. фундаментів літописного Успенського собору в Крилосі церкву вважали княжою катедрою.
Інтерєр.Реставрація
Є версія, що об'ємно-просторова композиція церкви Різдва Христового мала спочатку хрестоподібний план, була трибанною з традиційним входом із заходу. Згодом церкву добудували із заходу, півночі і півдня. Прибудова була обумовлена зведенням впритул до церкви костелу Чесного Хреста.
Інтерєр
У ХVІ ст. церкву Різдва Христового згадано в історичних джерелах як головну культову споруду ремісничих об’єднань, цехів. польський король Сигізмунд ІІІ 1593 р. затвердив статут гончарного цеху в Галичі, згідно з яким церква Різдва Христового була його власністю. А вже за рік храмом опікуються братства.
Фото
Протягом ХVІ-ХVІІІ ст. церкву Різдва Христового кілька разів руйнували татари і вона прийшла навіть в запустіння, але вже у другій половині ХVІІІ ст. її починають відбудовувати і вона набуває сучасного вигляду.
Реставрація(?)
Церкву реставрували у 1825 році. Керував відновленням архітектор Т. Бергер. Власне тоді з північного та південного боків ліквідували контрфорси, у притворі розмістили відсутні раніше хори.
Храм.Тил
До початку ХХ ст. споруда була покрита двосхилим дахом із бароковим західним фронтоном. До західного фасаду прилягала дерев’яна дзвіниця. Під час реставрації (1904-1906) споруджено нову баню, відновлено інтер’єр. Після закінчення робіт церкву освятив 1906 р. митрополит Андрей Шептицький.
Церква Різдва Христового
У церкві 1960 р. провели ще один ремонт, ґрунтовно оновлено внутрішній інтер’єр.
Нова дзвіниця
На відміну від княжих білокам’яних соборів церква Різдва Христового побудована з місцевого м’якого каменю - мергелю і цегли на вапняному розчині. Вона - цінна пам’ятка архітектури пізнього середньовіччя і одна з найдавніших церков Галицького деканату.
Деревяна дзвіниця позаду храму
На території храму встановлено макет давнього Галича,досить симпатичний.А роботи всередині споруди тривають і зараз.
Макет древнього Галича
Міні-Галич
З ініціативи священика М.Винницького і в пам’ять про жертви австрійського геноциду біля церкви 1929 р. було зведено пам’ятник, на якому викарбувано прізвища 20 жителів Галича, замучених у Талергофі.
Святиня
Храм Різдва Христового з дзвіницею
Навпроти церкви стоїть памятник королю Д.Галицькому.
Данило Галицький(1998р.)
Декілька цікавих будівель навколо площі:
Пошта
Універмаг
Санітарно-гігієнічна лабораторія(голуба споруда)
Візьміть на замітку:ліворуч від універмагу(якщо стояти до нього лицем) є НОРМАЛЬНА дорога яка веде до замку.Я цього не знав...Прийшлось брати твердиню штурмом,а там зараза і кропива по пояс слизько і трави з хз чим під ногами(.
Старостинський замок
Галицький замок споруджено в сер. ХІV ст. Однак його попередника вперше згадують 1114 р. як укріплену цитадель. Археологи вважають, що спочатку це була дерев’яна споруда, яка згодом переросла у міцний замок галицьких князів (ХІІ-ХІV ст.).Хто і коли знищив княжий дерев’яний замок-невідомо.Відбудова замку, як оборонного форпосту Галицького староства, розпочалася у сер. ХІV ст., після того, як Галичина і Західна Волинь відійшли до Польщі.
Західна вежа
Галицький замок відбудовували майже ціле сторіччя і з кінця ХІV до ХV ст. він був одним із найбільших в Галичині. Тоді його залога налічувала понад тисячу осіб. У замку було кілька десятків малих гармат, чимало вогнепальної зброї.
Відреставровані залишки Галицького замку
Галицький(Старостинський) замок 1490 р. штурмувала селянська армія під проводом Мухи, у 1620, 1621 рр. його намагалися здобути татари. Під час визвольної війни українського народу (1648-1654 рр.) твердиню тримала в облозі армія С. Височана, а влітку 1649 р. фортецю здобули війська Б. Хмельницького.
Руїни оборонної стіни замку
З гори видно храм...
За описом 1627 року замок був оточений з трьох боків валами, на яких височіли п'ять захисних веж (деякі з них були мурованими), і мав три в'їзні брами.
Галицький замок
Перебудову замку провів у ХVІІ ст. галицький староста А. Потоцький. План реконструкції розробив італійський інженер Ф.Корразіні. Перебудований замок мав трикутну форму, охоплював територію 1,7 га, мав дві тераси, три муровані вежі по кутах, дев’ять комор, архів гродських і земських актів, канцелярію, приміщення суду. В замку була каплиця св. Катерини.
Вид з гори
Вид з гори-2
Наступного удару зазнав Галицький замок під час турецько-польської війни 1676 р. Війська Ібрагіма Шайтан-Паші взяли твердиню. Турки пограбували і висадили у повітря частину захисних стін та веж. Згодом замок відбудували, але через розбудову нового міста-фортеці Станіславова галицька твердиня поступово втратила своє оборонне значення і запустіла.
Вежа та захисна стіна
Згідно з розпорядженням губернатора 1767 р. частину вцілілих мурів розібрали, а матеріал використали для будівництва міста біля пристані. Руїни, що залишилися від давньої фортеці, бовваніли над Галичем аж до кінця ХХ ст.
Захисні вали
Нині Галицький замок охороняє держава. Згідно з Генеральним планом розвитку Національного заповідника “Давній Галич” на 2001-2015 рр. тут ведуть реставраційні роботи. У проекті реставрації цієї національної пам’ятки передбачено відновити вцілілі мури, південнозахідну вежу та каплицю св. Катерини, відтворити оборонну стіну між вежею і каплицею.Інформ. з http://davniyhalych.com.ua/ .
До замку...