Рівне - місто чаРівне #4. Вздовж залізниці та річки
Зазвичай із залізничних вокзалів розпочинають знайомство із містом, а не лишають їх на одну із заключних частин. Але наша рідна укрзалізниця докладає усіх зусиль, щоб про таке поняття як "вокзал" люди забули якомога скоріше.
Тож поки "укрзалізниця" не здобула остаточної перемоги у війні із самою собою, треба встигнути прогулятися її володіннями. До того ж, Рівне може похизуватися ще й окремою залізницею для дітей, що пролягла уздовж мальовничого річкового берегу та серед прохолодних озер гідропарку.
Після подорожей центральною частиною Рівного та районом Кант ми чух-чух-чухаємо до вокзалу.
1.
Якщо раптом комусь пощастить дочекатись в продажу вільні квитки на потяг до Рівного, то перший погляд на місто буде приблизно таким.
Як і більшість вокзалів нашої країни, рівненський вокзал належить до класичного сталінського типу в архітектурі. Теперішню споруду було зведено в перші повоєнні роки. Його нащадок "царських" часів не зміг пережити підриви радянських партизанів групи Кузнєцова.
2.
Сто років назад рівненський вокзал мав зовсім інший вигляд.
3.
На згадку про сторічну давнину нині лишилась хіба що ця меморіальна табличка.
4.
Рівненському вокзалу не пощастило із "кирпівським" євроремонтом, тож зараз він виглядає трохи старомодно. Зате, на відміну від своїх численних побратимів, він чудово передає дух радянської епохи, коли його й було створено.
5.
Стеля вестибюля прикрашена зірками та гербами СРСР.
6.
Зал очікування із "вінтажними" квитковими касами. В епоху скла і металу дерев'яні каси виглядають майже по-музейному.
7.
Ще раз повернуся до старого дореволюційного вокзалу. Як видно із цього фото, він був розміщений не на теперішньому місці, а між ковельськими та сарненськими коліями.
8.
Зараз на місці колишнього вокзалу - приміська платформа, до якої від вокзалу можна потрапити надземним переходом.
На задньому плані видніється район із "вокзальною" назвою Дворець (слово "вокзал" польською мою буде - "dworzec")
9.
За численними коліями видніється дореволюційна промислова забудова. Зараз вона розташована на території заводу високовольтної апаратури. Цікаво, а що було в цих стінах сто років тому?
10.
Водонапірна вежа також із часів Російської імперії.
11.
Судячи з усього, ця споруда зводилась як невеличке локомотивне депо.
12.
В бур'янах біля вокзалу ростуть семафори :)
13.
Перейшовши надземним переходом через усі колії від вокзалу на протилежний бік, бачимо меморіал жертвам другої світової війни.
Далі починається район Кант, про який я вже писав минулого разу, тож повертаюсь назад до вокзалу.
14.
На площі перед вокзалом стоїть радянська стелла, а сама площа носить поширену для привокзальних майданів назву "імені героїв Сталінграду".
15.
Неподалік між вербами звивається річка Устя.
Над водою жовтіє піцерія LaRiva, яка радує відвідувачів смачними стравами зготованими на дровах та інтер'єром із старовинною колекційною цеглою марок Ramsay, H.London.B.B., Paris, Prima...
Кому цікаво, докладніше про цю піцерію читайте ТУТ.
16.
Йду далі уздовж Усті супроти течії.
17.
Так виглядає рівненська набережна з висоти "кукурузника" :)
18.
Оскільки залізниця йде поруч, паралельно річці, то я періодично звертаю до колій, відзняти старовинні цегляні будиночки.
19.
Врешті дістаюсь до дитячої залізниці. Фірмовий поїзд "Юний залізничник" прибув на станцію Партизанська :)
20.
Локомотивом слугує вузькоколійний тепловоз ТУ-2. До речі, цій моделі Калузьких машинобудівників уже понад 50 років!
21.
Пасажирськими вагонами слугують польські Pafawag. Всередині - гарно збережений оригінальний інтер'єр із дерев'яними лавочками, столиками, багажними полицями та крючками для верхнього одягу.
22.
Історія Рівненської дитячої залізниці почалась іще в 1949-му році (ага, наступного року буде ювілей - 65 років!). Тоді локомотивом слугував паротяг Коломенського заводу типу 86 (серії Н.1572), а вагони були дерев'яними.
23.
На початку 70-х на зміну паротягу приходить чехословацький тепловоз ТУ-3, разом із цільнометалевими польськими вагонами Pafawag.
24.
Ще через десять років, тобто на початку 80-х, чеський тепловоз змінюють на вітчизняний ТУ-2, який бігає рівненською дитячою вузькоколійкою досі.
25.
Що ж, зі історією "Юного Залізничника" розібралися, тепер рушаємо його маршрутом.
26.
Вузькоколійка пролягає над самим берегом Усті.
27.
Собаки йдуть "паровозиком" за гарними ногами :)
28.
Освітлювальні щогли над рікою видають розташування стадіону Авангард.
29.
Іще одне історичне фото.
30.
"Юний Залізничник" вигулькує з-під шляхопроводу.
31.
Друга кінцева станція дитячої залізниці - Приозерна. Локомотив відчепився від вагонів і переїжджає з "голови" поїзду в "хвіст", щоб тягнути вагони назад на Партизанську.
32.
Так виглядав процес перемикання стрілок в 70-х роках. Сам процес і нині виглядає так само, от тільки юні залізничники тепер не у форменному одязі, а в помаранчевих жилетах.
33.
До речі, раз на старих фото так часто з'являється тепловоз ТУ-3, то розкажу про його теперішню долю. Зараз чехословака ТУ-3 можна знайти в дитячому таборі "Експрес" в селищі Олександрія неподалік від Рівного. В колишньому дитячому експресі обладнано навчальні класи.
34.
Тим часом Тепловоз випускає хмару білого диму і задкує назад до вагонів.
35.
Усі пасажири спостерігають "стиковку" локомотива з вагонами.
А все-таки юні залізничники в "безрозмірних" помаранчевих жилетах виглядають якось "по-бомжацькому" - наче які двірники чи гастарбайтери-шпалоукладчики. Що ж поробиш, як грошей в нашої укрзалізниці вистачає лише на "хюндаї", а дитяча форма залізничників - це вже захмарна непідйомна сума для міністерства...
36.
Коротка технічна нарада перед відправленням.
А все-ж таки гарна колись була форма в юних залізничників!
37.
Квітуча залізниця.
38.
Пасажири, займіть свої місця у вагонах!
39.
Швидкий поїзд Приозерна-Партизанська відправляється від першої платформи. Будьте уважні та обережні!
40.
Я тим часом роззирнусь довкола станції Приозерної. Через дорогу знаходиться одне з улюблених місць відпочинку рівнян - Басівкутське озеро.
41.
Пруч - місце "водопою" для вуличних поливалок.
42.
"Тунель кохання" в мініатюрі :)
43.
До речі, із залізничного транспорту в Рівному є ще Метро :)
Про нього я вже раніше писав, зараз можете хіба що вивчити схему руху на червоній та синій гілках.
44.
А я тим часом зайду ще на Гідропарк до бетонного алігатора.
45.
Судячи з фото, в радянські часи прямо посеред Гідропаркового озера діяв фонтан.
46.
Якщо не помиляюсь, труби від фонтану і досі видно посеред озера.
47.
Тим часом вечоріє. Тож час іти спати. Заключна частина про Рівне буде наступного разу. :)
P.S.: історичні фотографії Рівного узяті із сайтів:
www.railways.id.ru
www.rivne.org.ua
humus.livejournal.com
та ВК спільноти Нетипове Рівне
Тож поки "укрзалізниця" не здобула остаточної перемоги у війні із самою собою, треба встигнути прогулятися її володіннями. До того ж, Рівне може похизуватися ще й окремою залізницею для дітей, що пролягла уздовж мальовничого річкового берегу та серед прохолодних озер гідропарку.
Після подорожей центральною частиною Рівного та районом Кант ми чух-чух-чухаємо до вокзалу.
1.
Якщо раптом комусь пощастить дочекатись в продажу вільні квитки на потяг до Рівного, то перший погляд на місто буде приблизно таким.
Як і більшість вокзалів нашої країни, рівненський вокзал належить до класичного сталінського типу в архітектурі. Теперішню споруду було зведено в перші повоєнні роки. Його нащадок "царських" часів не зміг пережити підриви радянських партизанів групи Кузнєцова.
2.
Сто років назад рівненський вокзал мав зовсім інший вигляд.
3.
На згадку про сторічну давнину нині лишилась хіба що ця меморіальна табличка.
4.
Рівненському вокзалу не пощастило із "кирпівським" євроремонтом, тож зараз він виглядає трохи старомодно. Зате, на відміну від своїх численних побратимів, він чудово передає дух радянської епохи, коли його й було створено.
5.
Стеля вестибюля прикрашена зірками та гербами СРСР.
6.
Зал очікування із "вінтажними" квитковими касами. В епоху скла і металу дерев'яні каси виглядають майже по-музейному.
7.
Ще раз повернуся до старого дореволюційного вокзалу. Як видно із цього фото, він був розміщений не на теперішньому місці, а між ковельськими та сарненськими коліями.
8.
Зараз на місці колишнього вокзалу - приміська платформа, до якої від вокзалу можна потрапити надземним переходом.
На задньому плані видніється район із "вокзальною" назвою Дворець (слово "вокзал" польською мою буде - "dworzec")
9.
За численними коліями видніється дореволюційна промислова забудова. Зараз вона розташована на території заводу високовольтної апаратури. Цікаво, а що було в цих стінах сто років тому?
10.
Водонапірна вежа також із часів Російської імперії.
11.
Судячи з усього, ця споруда зводилась як невеличке локомотивне депо.
12.
В бур'янах біля вокзалу ростуть семафори :)
13.
Перейшовши надземним переходом через усі колії від вокзалу на протилежний бік, бачимо меморіал жертвам другої світової війни.
Далі починається район Кант, про який я вже писав минулого разу, тож повертаюсь назад до вокзалу.
14.
На площі перед вокзалом стоїть радянська стелла, а сама площа носить поширену для привокзальних майданів назву "імені героїв Сталінграду".
15.
Неподалік між вербами звивається річка Устя.
Над водою жовтіє піцерія LaRiva, яка радує відвідувачів смачними стравами зготованими на дровах та інтер'єром із старовинною колекційною цеглою марок Ramsay, H.London.B.B., Paris, Prima...
Кому цікаво, докладніше про цю піцерію читайте ТУТ.
16.
Йду далі уздовж Усті супроти течії.
17.
Так виглядає рівненська набережна з висоти "кукурузника" :)
18.
Оскільки залізниця йде поруч, паралельно річці, то я періодично звертаю до колій, відзняти старовинні цегляні будиночки.
19.
Врешті дістаюсь до дитячої залізниці. Фірмовий поїзд "Юний залізничник" прибув на станцію Партизанська :)
20.
Локомотивом слугує вузькоколійний тепловоз ТУ-2. До речі, цій моделі Калузьких машинобудівників уже понад 50 років!
21.
Пасажирськими вагонами слугують польські Pafawag. Всередині - гарно збережений оригінальний інтер'єр із дерев'яними лавочками, столиками, багажними полицями та крючками для верхнього одягу.
22.
Історія Рівненської дитячої залізниці почалась іще в 1949-му році (ага, наступного року буде ювілей - 65 років!). Тоді локомотивом слугував паротяг Коломенського заводу типу 86 (серії Н.1572), а вагони були дерев'яними.
23.
На початку 70-х на зміну паротягу приходить чехословацький тепловоз ТУ-3, разом із цільнометалевими польськими вагонами Pafawag.
24.
Ще через десять років, тобто на початку 80-х, чеський тепловоз змінюють на вітчизняний ТУ-2, який бігає рівненською дитячою вузькоколійкою досі.
25.
Що ж, зі історією "Юного Залізничника" розібралися, тепер рушаємо його маршрутом.
26.
Вузькоколійка пролягає над самим берегом Усті.
27.
Собаки йдуть "паровозиком" за гарними ногами :)
28.
Освітлювальні щогли над рікою видають розташування стадіону Авангард.
29.
Іще одне історичне фото.
30.
"Юний Залізничник" вигулькує з-під шляхопроводу.
31.
Друга кінцева станція дитячої залізниці - Приозерна. Локомотив відчепився від вагонів і переїжджає з "голови" поїзду в "хвіст", щоб тягнути вагони назад на Партизанську.
32.
Так виглядав процес перемикання стрілок в 70-х роках. Сам процес і нині виглядає так само, от тільки юні залізничники тепер не у форменному одязі, а в помаранчевих жилетах.
33.
До речі, раз на старих фото так часто з'являється тепловоз ТУ-3, то розкажу про його теперішню долю. Зараз чехословака ТУ-3 можна знайти в дитячому таборі "Експрес" в селищі Олександрія неподалік від Рівного. В колишньому дитячому експресі обладнано навчальні класи.
34.
Тим часом Тепловоз випускає хмару білого диму і задкує назад до вагонів.
35.
Усі пасажири спостерігають "стиковку" локомотива з вагонами.
А все-таки юні залізничники в "безрозмірних" помаранчевих жилетах виглядають якось "по-бомжацькому" - наче які двірники чи гастарбайтери-шпалоукладчики. Що ж поробиш, як грошей в нашої укрзалізниці вистачає лише на "хюндаї", а дитяча форма залізничників - це вже захмарна непідйомна сума для міністерства...
36.
Коротка технічна нарада перед відправленням.
А все-ж таки гарна колись була форма в юних залізничників!
37.
Квітуча залізниця.
38.
Пасажири, займіть свої місця у вагонах!
39.
Швидкий поїзд Приозерна-Партизанська відправляється від першої платформи. Будьте уважні та обережні!
40.
Я тим часом роззирнусь довкола станції Приозерної. Через дорогу знаходиться одне з улюблених місць відпочинку рівнян - Басівкутське озеро.
41.
Пруч - місце "водопою" для вуличних поливалок.
42.
"Тунель кохання" в мініатюрі :)
43.
До речі, із залізничного транспорту в Рівному є ще Метро :)
Про нього я вже раніше писав, зараз можете хіба що вивчити схему руху на червоній та синій гілках.
44.
А я тим часом зайду ще на Гідропарк до бетонного алігатора.
45.
Судячи з фото, в радянські часи прямо посеред Гідропаркового озера діяв фонтан.
46.
Якщо не помиляюсь, труби від фонтану і досі видно посеред озера.
47.
Тим часом вечоріє. Тож час іти спати. Заключна частина про Рівне буде наступного разу. :)
P.S.: історичні фотографії Рівного узяті із сайтів:
www.railways.id.ru
www.rivne.org.ua
humus.livejournal.com
та ВК спільноти Нетипове Рівне