Підкамінь.Краса що захоплює
Що собою являє селище Підкамінь?Для когось це насамперед однойменний літній етнофестиваль,для когось-красива природа,для когось-шикарний оборонний монастирський комплекс..а хтось їде на Чортовий камінь погледіти...Ми завітали сюди з метою ознайомлення з усім вище названим(ну,крім фестивалю,-не сезон).
Чортів камінь та козацькі хрести
Вперше у це цікаве,з більш ніж 500-от літньою історією(перша згадка датується 1441р.-згадка про "місто під Каменем"),я попав випадково чотири роки тому.Не знавши про нього нічогісінького,хіба те,що "десь тут" має бути якийсь величезний камінь посеред поля...
Привал
Монастир мене тоді не вразив абсолютно,-не знаю чому,може за браком часу,а може тому що вхідна брама була закритою-"клацнув" парочку фото "для годиться" і побіг "тішитись" каменем(на все у мене було бл.40хв.-саме через стільки відходила з Підкаменю остання маршрутка на Броди,чи куди я там їхав)..
Красота!
Так от,ближче до каменю,-має він висоти біля 16м а ширину 8-10м(так пишуть),а навколо нього всіяно козацькими камяними хрестами та могильними плитами,врослими в землю.Датуються хрести 16-тим ст.
Камінь
На вершині кварцового пісковика видовбано 6 ям-могил глибиною 0,4 - 0,6 м. Численні пази і заглиблення, які утримували дерев’яні конструкції, нагадують систему забудови Карпатських фортець у Бубнищі й Тустані.А ще на вершину каменя ведуть сходинки(можливо це "турики" постарались).Також на велетні купа різноманітних "наскельних" написів...романтичних,душевних...вбив би!
Хрести на плити
А навколо-красота і тиша.Гарно,спокійно.
Дослідження засвідчують, що у період Галицько-Волинського князівства на Камені була побудована церква оборонного характеру. І ніби за історичною спадковістю до сьогоднішнього дня у західній околиці пам’ятки збереглися кам’яні хрести від цвинтаря другої половини XVII ст., який, ймовірно, залишився від церкви Спаса.
Можливо, із слов’янських часів походить й стародавня назва гори, де зараз височіє монастир походження дерева Хреста Господнього- «Рожаниця».
Камінь оброблений та необроблений
В глибині Рожаницької гори, на схід від Каменя, знаходяться дві печери із слідами людської діяльності. Дослідженнями Бродівського краєзнавчого музею у 2001 р. встановлено, що вони мали природне походження і в давнину могли використовуватися як печерні церкви або каплиці. Однак, на початку XVIII ст. звідти почали видобувати камінь для спорудження монастирських оборонних укріплень, вирізаючи його за допомогою пил і відколюючи залізними і дерев’яними клинами.
Фото
Човгаю до одніє з цих печер..Піщаник-колупнув пальцем стіну-піддається,навіщо тут пили-добре заточена лопата підійде.Всередині також "автографи"..
Монастир походження дерева Хреста Господнього
Було величезне бажання розлягтися на травичці неподалік від атмосферної каменюки та дивитись собі у небо,дивитись як сонечко потихенько опускається за обрій,слухати джмелів та іншу погань живність...але я переборов у собі це бажання!а моя половинка-ні)!Завидуючи та оглядаючись час від часу я поперся вгору-до монастиря..
Під Каменем
Внизу ,на підході є одна з декількох селищних каплиць,-каплиця Св.Юди-Тадея(1788р).Що собою являє будівля-невеличка біленька "будка",цікавим хіба є передній фасад артикульований тосканськими пілястрами.Каплиця була посвячена в 1898 р. За радянських часів каплиця стояла покинутою. Під кінець 60-тих років 20 ст. була піддана грунтовному ремонтові.
Всередину не заходив.
Релакс
Каплиця Св.Юди-Тадея
Ще одну капличку також непогано видно від Каменя.Правда від часу моїх перших відвідин вона чомусь добряче посиніла...Ну, "на вкус і цвєт",як то кажуть.
Каплиця Стіп Богоматері(1739-41рр),тепер-храм Св.Параскеви-мучениці Пятниці(2011).
Каплиця Стіп Богоматері
За легендою,в місці, на якому стоїть каплиця, в 16 ст. об'явилася Матір Божа з Дитятком і залишила сліди своїх ступнів на камені. В 1616 р. золочівський війт Ян Богуш, отримавши в Підкамені оздоровлення, побудував на місці об'явлення дерев'яну каплицю, яку названо каплицею Стіп Матері Божої.
В 1739 р. розпочалося будівництво мурованої каплиці Стіп Богородиці. Будівництво було завершене в 1741 році. Архітекторами храму є А.Кастеллі, та Ф.Каппоні. Храм є класичним взірцем західно-європейського бароко.
Праворуч,за деревом-печера
Після 1946 р. церква прийнята православними, в руках яких залишається до сьогодні (УАПЦ).Недавно проводилась реставрація каплиці-храму,після якої вона й набула "неповторного" шарму.
Видно що камінь мякий
Видобуток матеріалу
Ще одна каплиця знаходиться на кладовищі-на сусідньому з монастирем пагорбі.Правда туди я вже не добіг-клацнув здалеку.Трохи про цвинтарну капличку-збудована бл.1796-97рр.,матеріал-камінь та цегла(ймовірно,з розібраної монастирської брами).У 1861р. проводився ремонт та повторне освячення споруди.
Печера
Під каплицею є підземелля, в яких знаходяться поховання домініканців і членів родини Цетнерів.Святиня була пошкодженою у 1944р. і в подальшому простоювала.Ремонтні роботи провели лише у 2000р.,після якого капличка відійшла до римо-католицької громади.
Фото
А тим часом я добрався до мурів монастирського комплексу.Правда підійшов,як виявилось потім,не з того боку.На територію внутрішнього двору пройшов,а от фотосесія не вийшла-виявилось що зараз там діє психоневрологічний інтернат(цікаво,чомусь всюди пише-"душевнохворих жінок".Я там наприклад і чоловіків бачив..).
Мури
До монастирського комплексу входять два внутрішніх двори,на один з яких вхід вільний,а про другий я написав вище.
Стіни комплексу
Доречі,на території інтернату(так пишуть)знаходиться цікава стара монастирська криниця...Жаль,не побачив..
Мене ввічливо попросили покинути територію,вибачившись за те,що не можуть відкрити браму яка веде безпосередньо на подвіря монастиря.Та нічого,попрямувавши вздовж стіни за декілька хвилин вже стояв перед центральним входом монастиря походження дерева Христа Господнього..
На реставрації
Келії-лікарня
Перша документальна згадка про монастир датується 1464 р. У 1519 році татари спалили Підкамінь, частину жителів полонили, а інші загинули мученицькою смертю, тож від давньої святині не лишилося й сліду.
У 1612 р.в Підкамені розпочато будівництво римо-католицького домініканського монастиря.Вознесенський бароковий костел закінчили будувати аж у 1695р.Причина такої довготривалості робіт-війна Польщі(тодішньої Речі Посполитої) з Хмельницьким.Іншою причиною являється неточність в розрахунках будівельників,через які склепіння храму обвалювалось у 1640 та 1685рр.Халтурщики...
Фото
Фундаторами монастиря були магнатські роди Вишневецьких, Чарторийських, Любомирських, Собєських, Потоцьких, Калиновських. Особливо треба згадати теребовлянського старосту Михайла Потоцького і короля Речі Посполитої Яна ІІІ Собєського. Останній, зокрема, виділив кошти на побудову склепіння храму.
Вид згори
Камяний костел мав розмір 32х32м,всередині знаходились 14 ікон та 31 скульптура святих.У 1708 р. до головного фасаду костелу прибудували чотирикутну вежу. У 1713 р. монастир сплатив гроші за створення та запровадження годинника на вежі костелу,а роком раніше майстер С. Дроздович на протилежному боці даху створив сигнатурку.
У 1760 р. впритул до абсиди побудували одноповерховий ораторіум (арх. Д. Терлецький.) Костел роками прикрашали скульптурами та фресками.
Дзвіниця та одна з оборонних веж монастиря
У 1702-1704 рр. відбувалось спорудження оборонних мурів висотою 4-6м, по кутах яких звели цікаві круглі вежі.В цей же час збудували і браму. Монастирські келії будувались протягом 1612-1685 рр., а у 1764 році почали зводити другий поверх. Як вже згадувалось-на території першого двору був викопаний колодязь(глибиною бл.100м).Реставрувались будівлі келій у 1864 та 1920рр.
У 1719 році на подвірї поставили колону з фігурою Богородиці,а поруч з нею- каплицю-ротонду Св.Яна Непомуки,яка призначалась для похоронних відправ.
Вїздна брама та "зариштована" вежа костелу
Монастирська ікона Богородиці здавна вважалась чудотворною, а у 1725 році Папа Римський Бенедикт ХІІІ прислав для неї золоті корони.Коронація відбулась у 1727р.-цю подію відвідало понад 200 тисяч осіб!
Перед входом...
Доречі,колона із золоченою скульптурою Матерi Божої з Дитятком на руках, виготовлена майстром-золотарем Шобертом із Гданська також незвичайна.В період "процвітання" атеїзму(1944-91рр) скульптура стояла почорнілою,а з часів відновлення монастиря(1997р) проходить "самоочищення" позолоченої фігури.Чудо?!
Фото
1746 р.при монастирі було відкрито генеральні студії, де отримували вищу теологічну освіту, діяла мистецька школа. Ще в сер. XVII ст. ченці заснували лічницю та притулок для вбогих, працювала аптека. Однак у 1769 р., через епідемію чуми, монастирську браму було зачинено.
Внутрішній двір монастиря походження древа Хреста Господнього
Коринтська колона з фігурої Богоматері з Дитятком
Блиск золота
Хоча монастирський комплекс за розташуванням та характером укріплень був міцною фортецею, все ж могутні мури не змогли захистити обитель. Труднощі спіткали ченців після першого поділу Речі Посполитої (1772) та приєднання Галичини до Австро-Угорщини.
Вознесенський костел(1612-95рр)
Відразу після оголошення декрету нового уряду про ліквідацію монастирів розпочалися заходи, спрямовані на закриття обителі: конфісковано зброю, коштовності, відібрано частину земельних угідь. Лише смерть цісаря Йосифа II врятувала монастир від остаточного закриття. Однак, незважаючи на всі намагання духовенства, святиня у Підкамені вже не змогла досягти розквіту, яким втішалася у XVIII ст., а згодом почала занепадати.
Одна із захисних веж комплексу
Під час першої світової війни обитель зазнала значних втрат та руйнацій. Внаслідок артилерійських обстрілів згорів дах монастиря та храму, завалилася верхня частина вежі. Вогонь знищив цінну бібліотеку та архів. Не встигли монахи відновити зруйноване, як розпочалася друга світова війна.
Каплиця Св.Яна Непомуки
Проте найстрашнішим етапом в історії святині став радянський час. Влада організувала на території обителі спершу в’язницю, опісля - психоневрологічний диспансер закритого типу. Головний храм було перетворено на конюшню та гараж. Значну частину оборонного муру розібрали для потреб інтернату. В одній із каплиць зберігали збіжжя, в іншій - мінеральні добрива. З року в рік Підкамінська святиня руйнувалася дедалі більше...
Відреставрований головний фасад костелу
Образ Богоматері був вивезений до Польщі, зараз у монастирі його копія,- оригінал знаходиться у Вроцлаві з 1959 року.
Плита,вбудована в стіну келії
Плита,вбудована в стіну головного фасаду костелу
У 1997 році сакральні споруди, а також частину келій, передали монахам Студійського Уставу УГКЦ. Відтоді йде повільне відновлення монастиря.
Фото
Проте і після початку реставраційних робіт монастирський комплекс не полишали негаразди-у 2011р. під час сильного вітру,частково обвалилось риштування на костельній вежі,розбивши дві скульптури.На щастя верхня частина вежі завчасно була демонтована..
Двір
Сьогодні монастирський копмлекс включає такі церкви: Усікновення голови Івана Хрестителя (підземна), Покрови Пресвятої Богородиці (надбрамна), святої Параскеви П'ятниці та Новомученика Миколая.В монастирі знаходяться святині, яким поклоняються численні паломники. Це, зокрема, чудотворне розп’яття XVII ст., ікона Воздвиження Чесного Хреста з частинкою Животворящого Господнього Хреста. В іконостасі міститься празнична ікона “Не ридай мене, Мати”.(Інформ. джерело http://studyty.org.ua/index.php.)
Вежа
Поза мурами комплексу також варто походити-досить гарно,просто супер!
Фото
Фото-2
Фото-3
Цвинтар та каплиця
Вечірня
Чортів камінь та козацькі хрести
Вперше у це цікаве,з більш ніж 500-от літньою історією(перша згадка датується 1441р.-згадка про "місто під Каменем"),я попав випадково чотири роки тому.Не знавши про нього нічогісінького,хіба те,що "десь тут" має бути якийсь величезний камінь посеред поля...
Привал
Монастир мене тоді не вразив абсолютно,-не знаю чому,може за браком часу,а може тому що вхідна брама була закритою-"клацнув" парочку фото "для годиться" і побіг "тішитись" каменем(на все у мене було бл.40хв.-саме через стільки відходила з Підкаменю остання маршрутка на Броди,чи куди я там їхав)..
Красота!
Так от,ближче до каменю,-має він висоти біля 16м а ширину 8-10м(так пишуть),а навколо нього всіяно козацькими камяними хрестами та могильними плитами,врослими в землю.Датуються хрести 16-тим ст.
Камінь
На вершині кварцового пісковика видовбано 6 ям-могил глибиною 0,4 - 0,6 м. Численні пази і заглиблення, які утримували дерев’яні конструкції, нагадують систему забудови Карпатських фортець у Бубнищі й Тустані.А ще на вершину каменя ведуть сходинки(можливо це "турики" постарались).Також на велетні купа різноманітних "наскельних" написів...романтичних,душевних...вбив би!
Хрести на плити
А навколо-красота і тиша.Гарно,спокійно.
Дослідження засвідчують, що у період Галицько-Волинського князівства на Камені була побудована церква оборонного характеру. І ніби за історичною спадковістю до сьогоднішнього дня у західній околиці пам’ятки збереглися кам’яні хрести від цвинтаря другої половини XVII ст., який, ймовірно, залишився від церкви Спаса.
Можливо, із слов’янських часів походить й стародавня назва гори, де зараз височіє монастир походження дерева Хреста Господнього- «Рожаниця».
Камінь оброблений та необроблений
В глибині Рожаницької гори, на схід від Каменя, знаходяться дві печери із слідами людської діяльності. Дослідженнями Бродівського краєзнавчого музею у 2001 р. встановлено, що вони мали природне походження і в давнину могли використовуватися як печерні церкви або каплиці. Однак, на початку XVIII ст. звідти почали видобувати камінь для спорудження монастирських оборонних укріплень, вирізаючи його за допомогою пил і відколюючи залізними і дерев’яними клинами.
Фото
Човгаю до одніє з цих печер..Піщаник-колупнув пальцем стіну-піддається,навіщо тут пили-добре заточена лопата підійде.Всередині також "автографи"..
Монастир походження дерева Хреста Господнього
Було величезне бажання розлягтися на травичці неподалік від атмосферної каменюки та дивитись собі у небо,дивитись як сонечко потихенько опускається за обрій,слухати джмелів та іншу погань живність...але я переборов у собі це бажання!а моя половинка-ні)!Завидуючи та оглядаючись час від часу я поперся вгору-до монастиря..
Під Каменем
Внизу ,на підході є одна з декількох селищних каплиць,-каплиця Св.Юди-Тадея(1788р).Що собою являє будівля-невеличка біленька "будка",цікавим хіба є передній фасад артикульований тосканськими пілястрами.Каплиця була посвячена в 1898 р. За радянських часів каплиця стояла покинутою. Під кінець 60-тих років 20 ст. була піддана грунтовному ремонтові.
Всередину не заходив.
Релакс
Каплиця Св.Юди-Тадея
Ще одну капличку також непогано видно від Каменя.Правда від часу моїх перших відвідин вона чомусь добряче посиніла...Ну, "на вкус і цвєт",як то кажуть.
Каплиця Стіп Богоматері(1739-41рр),тепер-храм Св.Параскеви-мучениці Пятниці(2011).
Каплиця Стіп Богоматері
За легендою,в місці, на якому стоїть каплиця, в 16 ст. об'явилася Матір Божа з Дитятком і залишила сліди своїх ступнів на камені. В 1616 р. золочівський війт Ян Богуш, отримавши в Підкамені оздоровлення, побудував на місці об'явлення дерев'яну каплицю, яку названо каплицею Стіп Матері Божої.
В 1739 р. розпочалося будівництво мурованої каплиці Стіп Богородиці. Будівництво було завершене в 1741 році. Архітекторами храму є А.Кастеллі, та Ф.Каппоні. Храм є класичним взірцем західно-європейського бароко.
Праворуч,за деревом-печера
Після 1946 р. церква прийнята православними, в руках яких залишається до сьогодні (УАПЦ).Недавно проводилась реставрація каплиці-храму,після якої вона й набула "неповторного" шарму.
Видно що камінь мякий
Видобуток матеріалу
Ще одна каплиця знаходиться на кладовищі-на сусідньому з монастирем пагорбі.Правда туди я вже не добіг-клацнув здалеку.Трохи про цвинтарну капличку-збудована бл.1796-97рр.,матеріал-камінь та цегла(ймовірно,з розібраної монастирської брами).У 1861р. проводився ремонт та повторне освячення споруди.
Печера
Під каплицею є підземелля, в яких знаходяться поховання домініканців і членів родини Цетнерів.Святиня була пошкодженою у 1944р. і в подальшому простоювала.Ремонтні роботи провели лише у 2000р.,після якого капличка відійшла до римо-католицької громади.
Фото
А тим часом я добрався до мурів монастирського комплексу.Правда підійшов,як виявилось потім,не з того боку.На територію внутрішнього двору пройшов,а от фотосесія не вийшла-виявилось що зараз там діє психоневрологічний інтернат(цікаво,чомусь всюди пише-"душевнохворих жінок".Я там наприклад і чоловіків бачив..).
Мури
До монастирського комплексу входять два внутрішніх двори,на один з яких вхід вільний,а про другий я написав вище.
Стіни комплексу
Доречі,на території інтернату(так пишуть)знаходиться цікава стара монастирська криниця...Жаль,не побачив..
Мене ввічливо попросили покинути територію,вибачившись за те,що не можуть відкрити браму яка веде безпосередньо на подвіря монастиря.Та нічого,попрямувавши вздовж стіни за декілька хвилин вже стояв перед центральним входом монастиря походження дерева Христа Господнього..
На реставрації
Келії-лікарня
Перша документальна згадка про монастир датується 1464 р. У 1519 році татари спалили Підкамінь, частину жителів полонили, а інші загинули мученицькою смертю, тож від давньої святині не лишилося й сліду.
У 1612 р.в Підкамені розпочато будівництво римо-католицького домініканського монастиря.Вознесенський бароковий костел закінчили будувати аж у 1695р.Причина такої довготривалості робіт-війна Польщі(тодішньої Речі Посполитої) з Хмельницьким.Іншою причиною являється неточність в розрахунках будівельників,через які склепіння храму обвалювалось у 1640 та 1685рр.Халтурщики...
Фото
Фундаторами монастиря були магнатські роди Вишневецьких, Чарторийських, Любомирських, Собєських, Потоцьких, Калиновських. Особливо треба згадати теребовлянського старосту Михайла Потоцького і короля Речі Посполитої Яна ІІІ Собєського. Останній, зокрема, виділив кошти на побудову склепіння храму.
Вид згори
Камяний костел мав розмір 32х32м,всередині знаходились 14 ікон та 31 скульптура святих.У 1708 р. до головного фасаду костелу прибудували чотирикутну вежу. У 1713 р. монастир сплатив гроші за створення та запровадження годинника на вежі костелу,а роком раніше майстер С. Дроздович на протилежному боці даху створив сигнатурку.
У 1760 р. впритул до абсиди побудували одноповерховий ораторіум (арх. Д. Терлецький.) Костел роками прикрашали скульптурами та фресками.
Дзвіниця та одна з оборонних веж монастиря
У 1702-1704 рр. відбувалось спорудження оборонних мурів висотою 4-6м, по кутах яких звели цікаві круглі вежі.В цей же час збудували і браму. Монастирські келії будувались протягом 1612-1685 рр., а у 1764 році почали зводити другий поверх. Як вже згадувалось-на території першого двору був викопаний колодязь(глибиною бл.100м).Реставрувались будівлі келій у 1864 та 1920рр.
У 1719 році на подвірї поставили колону з фігурою Богородиці,а поруч з нею- каплицю-ротонду Св.Яна Непомуки,яка призначалась для похоронних відправ.
Вїздна брама та "зариштована" вежа костелу
Монастирська ікона Богородиці здавна вважалась чудотворною, а у 1725 році Папа Римський Бенедикт ХІІІ прислав для неї золоті корони.Коронація відбулась у 1727р.-цю подію відвідало понад 200 тисяч осіб!
Перед входом...
Доречі,колона із золоченою скульптурою Матерi Божої з Дитятком на руках, виготовлена майстром-золотарем Шобертом із Гданська також незвичайна.В період "процвітання" атеїзму(1944-91рр) скульптура стояла почорнілою,а з часів відновлення монастиря(1997р) проходить "самоочищення" позолоченої фігури.Чудо?!
Фото
1746 р.при монастирі було відкрито генеральні студії, де отримували вищу теологічну освіту, діяла мистецька школа. Ще в сер. XVII ст. ченці заснували лічницю та притулок для вбогих, працювала аптека. Однак у 1769 р., через епідемію чуми, монастирську браму було зачинено.
Внутрішній двір монастиря походження древа Хреста Господнього
Коринтська колона з фігурої Богоматері з Дитятком
Блиск золота
Хоча монастирський комплекс за розташуванням та характером укріплень був міцною фортецею, все ж могутні мури не змогли захистити обитель. Труднощі спіткали ченців після першого поділу Речі Посполитої (1772) та приєднання Галичини до Австро-Угорщини.
Вознесенський костел(1612-95рр)
Відразу після оголошення декрету нового уряду про ліквідацію монастирів розпочалися заходи, спрямовані на закриття обителі: конфісковано зброю, коштовності, відібрано частину земельних угідь. Лише смерть цісаря Йосифа II врятувала монастир від остаточного закриття. Однак, незважаючи на всі намагання духовенства, святиня у Підкамені вже не змогла досягти розквіту, яким втішалася у XVIII ст., а згодом почала занепадати.
Одна із захисних веж комплексу
Під час першої світової війни обитель зазнала значних втрат та руйнацій. Внаслідок артилерійських обстрілів згорів дах монастиря та храму, завалилася верхня частина вежі. Вогонь знищив цінну бібліотеку та архів. Не встигли монахи відновити зруйноване, як розпочалася друга світова війна.
Каплиця Св.Яна Непомуки
Проте найстрашнішим етапом в історії святині став радянський час. Влада організувала на території обителі спершу в’язницю, опісля - психоневрологічний диспансер закритого типу. Головний храм було перетворено на конюшню та гараж. Значну частину оборонного муру розібрали для потреб інтернату. В одній із каплиць зберігали збіжжя, в іншій - мінеральні добрива. З року в рік Підкамінська святиня руйнувалася дедалі більше...
Відреставрований головний фасад костелу
Образ Богоматері був вивезений до Польщі, зараз у монастирі його копія,- оригінал знаходиться у Вроцлаві з 1959 року.
Плита,вбудована в стіну келії
Плита,вбудована в стіну головного фасаду костелу
У 1997 році сакральні споруди, а також частину келій, передали монахам Студійського Уставу УГКЦ. Відтоді йде повільне відновлення монастиря.
Фото
Проте і після початку реставраційних робіт монастирський комплекс не полишали негаразди-у 2011р. під час сильного вітру,частково обвалилось риштування на костельній вежі,розбивши дві скульптури.На щастя верхня частина вежі завчасно була демонтована..
Двір
Сьогодні монастирський копмлекс включає такі церкви: Усікновення голови Івана Хрестителя (підземна), Покрови Пресвятої Богородиці (надбрамна), святої Параскеви П'ятниці та Новомученика Миколая.В монастирі знаходяться святині, яким поклоняються численні паломники. Це, зокрема, чудотворне розп’яття XVII ст., ікона Воздвиження Чесного Хреста з частинкою Животворящого Господнього Хреста. В іконостасі міститься празнична ікона “Не ридай мене, Мати”.(Інформ. джерело http://studyty.org.ua/index.php.)
Вежа
Поза мурами комплексу також варто походити-досить гарно,просто супер!
Фото
Фото-2
Фото-3
Цвинтар та каплиця
Вечірня