Рівне - місто чаРівне. Центр міста. Частина 1
Якось мені практично ніколи не випадало писати про Рівне. Бо коли я у ньому жив, то лише починав захоплюватись архітектурою. А потім якось не випадало нагоди написати змістовну розповідь про це симпатичне місто. Ну то краще вже пізно, аніж взагалі ніколи. Тож тепер я буду час від часу писати про міські принади Рівного.
Розпочну, як і годиться, із ознайомчої прогулянки центром.
1.
Отож, центральна вулиця міста - Соборна із сучасними будинками та пам'ятником княгині Марії Несвицької. Ця частина вулиця будувалась у мене на очах. В 2006 році на цьому місці ще кипіли роботи, все було заставлено будівельною технікою, а добрячий шматок Соборної було відгороджено парканом. Повз усе це сновигали маршрутки, які ще примудрялися підбирати тут таки посеред дороги пасажирів...
Тож мене тепер дуже тішить, що той хаос невдовзі перетворився на ось таку привабливу картинку.
2.
Так виглядає пам'ятник Марії Несвицькій зблизька. Цій історичній особі Рівне зобов'язане здобуттям магдебурзького права, яке дало чималий поштовх для подальшого розвитку та розквіту міста.
Згорток у лівій руці княгині Марії якраз символізує магдебурзьку грамоту.
3.
Під скульптурою Марії Несвицької розташований підземний перехід, яким можна перейти на "зворотній бік" Соборної. Зі сторони двору головна вулиця міста також виглядає привабливо.
4.
Театр у Рівному хоча й доволі типовий на вигляд (подібні театри є у Донецьку та Полтаві), але все-одно дуже симпатичний.
5.
На вершечку театру розмістився скульптурний дівочий квартет.
6.
Поруч присів відпочити на лавочці металевий Улас Самчук.
7.
Чотириповерхові "сталінки" на Соборній навпроти театру.
8.
Сучасне літнє кафе та столітній будиночок дружньо розмістилися поруч.
9.
Пам'ятник Симону Петлюрі на однойменній вулиці. Якщо я не помиляюсь, то це єдиний монумент Петлюрі в нашій країні.
10.
А от пам'ятники ліквідаторам чорнобильської трагедії є у кожному місті. Тим не менш, рівненський монумент заслуговує на увагу.
11.
Театр ляльок хоча й збудовано вже в "брєжнівську" бетонну архітектурну епоху, але виглядає споруда вельми цікаво.
12.
По-сусідству розташувався справжнісінький шедевр стилю сецесії - будинок Перли Вігдоровича.
13.
Можна порівняти теперішній вигляд будинку із початковим.
І якщо зовні тепер споруда виглядає доволі скромно (на жаль), то всередині...
14.
...всередині нас зустрічають надзвичайно гарно збережені інтер'єри із розкішними вітражами та вишуканою ліпниною. Тут діють музей Уласа Самчука та музей Бурштину із сміховинними цінами на вхідні квитки, тож туристам слід обов'язково сюди навідатись.
А в кого немає змоги навідатись до Рівного, може ближче ознайомитись із його сецесійною красою за посиланням.
15.
Поруч іще один симпатичний модерновий будинок, в стінах якого нині розмістився банк.
16.
Пішохідна частина майдану Незалежності (в народі її називають - "Бродвей") радує трояндами і фонтанами.
17.
Рівне всерйоз планує відібрати у Донецька неофіційну назву "місто мільйона троянд" :)
18.
І ще багато фонтанів, що надають місту свіжості в літню спеку.
19.
"Офіційна" частина майдану Незалежності із кінопалацом та розкішними клумбами.
20.
Суворий Тарас Шевченко на центральному майдані Рівного.
21.
Іще раз помилуюся клумбами. Хоч це і не троянди, але виглядає також дуже ефектно.
22.
Шеренга телефонних будок. Не знаю, чи багато людей користується ними в епоху мобільних телефонів, але виглядають вони колоритно.
23.
Іду далі вулицею Соборною.
24.
Пам'ятник діячеві УПА - Климу Савуру.
25.
Навпроти розташований головний корпус "водніка" - тобто Національного університету водного господарства та природокористування.
26.
Рівненська міськрада та пам'ятник "Загиблим за Україну". Що цікаво: на постаменті викарбувано напис "споруджено в 1960 році". - Насправді, спершу тут було встановлено пам'ятник радянському розвіднку - Миколі Кузнєцову. За часів незалежності погруддя Кузнєцова було перенесено до військового меморіалу на кладовище, а місце на постаменті перед міськрадою зайняв новий пам'ятник.
27.
А я тим часом іду до центрального парку імені Тараса Шевченка.
Сам парк бере свій початок іще з XVIII століття, коли Рівним володів князь Станіслав Любомирський. Володіючи величезними статками та маючи щедру вдачу князь Любомирський дбав про розвиток Рівного, перетворивши його із звичайнісінького поселення у значне місто. До того ж, він користувався великою повагою серед сусідів-вельмож. Тож варто було йому одного разу пожалітися, що поблизу Рівного немає жодного лісу, де можна було б вполювати бодай зайця, як друзі вирішили влаштувати князю Любомирському сюрприз на іменини. Поки Станіслав Любомирський кілька днів перебував у справах в місті Дубно, його друзі зігнали тисячу возів із молодими деревцями і силами робітників із усіх навколишніх сіл висадили доволі великий лісочок, який і дійшов до наших днів у вигляді парку.
28.
Найвідоміша скульптура нинішнього парку - фонтан "Богатир", більше знаний в народі як "стоматолог".
29.
Кована лавочка в парку...
30.
...іще фонтани...
31.
... багато фонтанів.
32.
Я тим часом вибираюся із парку та продовжую прогулянку центром. Але про це - наступного разу.
Далі буде ;)
Розпочну, як і годиться, із ознайомчої прогулянки центром.
1.
Отож, центральна вулиця міста - Соборна із сучасними будинками та пам'ятником княгині Марії Несвицької. Ця частина вулиця будувалась у мене на очах. В 2006 році на цьому місці ще кипіли роботи, все було заставлено будівельною технікою, а добрячий шматок Соборної було відгороджено парканом. Повз усе це сновигали маршрутки, які ще примудрялися підбирати тут таки посеред дороги пасажирів...
Тож мене тепер дуже тішить, що той хаос невдовзі перетворився на ось таку привабливу картинку.
2.
Так виглядає пам'ятник Марії Несвицькій зблизька. Цій історичній особі Рівне зобов'язане здобуттям магдебурзького права, яке дало чималий поштовх для подальшого розвитку та розквіту міста.
Згорток у лівій руці княгині Марії якраз символізує магдебурзьку грамоту.
3.
Під скульптурою Марії Несвицької розташований підземний перехід, яким можна перейти на "зворотній бік" Соборної. Зі сторони двору головна вулиця міста також виглядає привабливо.
4.
Театр у Рівному хоча й доволі типовий на вигляд (подібні театри є у Донецьку та Полтаві), але все-одно дуже симпатичний.
5.
На вершечку театру розмістився скульптурний дівочий квартет.
6.
Поруч присів відпочити на лавочці металевий Улас Самчук.
7.
Чотириповерхові "сталінки" на Соборній навпроти театру.
8.
Сучасне літнє кафе та столітній будиночок дружньо розмістилися поруч.
9.
Пам'ятник Симону Петлюрі на однойменній вулиці. Якщо я не помиляюсь, то це єдиний монумент Петлюрі в нашій країні.
10.
А от пам'ятники ліквідаторам чорнобильської трагедії є у кожному місті. Тим не менш, рівненський монумент заслуговує на увагу.
11.
Театр ляльок хоча й збудовано вже в "брєжнівську" бетонну архітектурну епоху, але виглядає споруда вельми цікаво.
12.
По-сусідству розташувався справжнісінький шедевр стилю сецесії - будинок Перли Вігдоровича.
13.
Можна порівняти теперішній вигляд будинку із початковим.
І якщо зовні тепер споруда виглядає доволі скромно (на жаль), то всередині...
14.
...всередині нас зустрічають надзвичайно гарно збережені інтер'єри із розкішними вітражами та вишуканою ліпниною. Тут діють музей Уласа Самчука та музей Бурштину із сміховинними цінами на вхідні квитки, тож туристам слід обов'язково сюди навідатись.
А в кого немає змоги навідатись до Рівного, може ближче ознайомитись із його сецесійною красою за посиланням.
15.
Поруч іще один симпатичний модерновий будинок, в стінах якого нині розмістився банк.
16.
Пішохідна частина майдану Незалежності (в народі її називають - "Бродвей") радує трояндами і фонтанами.
17.
Рівне всерйоз планує відібрати у Донецька неофіційну назву "місто мільйона троянд" :)
18.
І ще багато фонтанів, що надають місту свіжості в літню спеку.
19.
"Офіційна" частина майдану Незалежності із кінопалацом та розкішними клумбами.
20.
Суворий Тарас Шевченко на центральному майдані Рівного.
21.
Іще раз помилуюся клумбами. Хоч це і не троянди, але виглядає також дуже ефектно.
22.
Шеренга телефонних будок. Не знаю, чи багато людей користується ними в епоху мобільних телефонів, але виглядають вони колоритно.
23.
Іду далі вулицею Соборною.
24.
Пам'ятник діячеві УПА - Климу Савуру.
25.
Навпроти розташований головний корпус "водніка" - тобто Національного університету водного господарства та природокористування.
26.
Рівненська міськрада та пам'ятник "Загиблим за Україну". Що цікаво: на постаменті викарбувано напис "споруджено в 1960 році". - Насправді, спершу тут було встановлено пам'ятник радянському розвіднку - Миколі Кузнєцову. За часів незалежності погруддя Кузнєцова було перенесено до військового меморіалу на кладовище, а місце на постаменті перед міськрадою зайняв новий пам'ятник.
27.
А я тим часом іду до центрального парку імені Тараса Шевченка.
Сам парк бере свій початок іще з XVIII століття, коли Рівним володів князь Станіслав Любомирський. Володіючи величезними статками та маючи щедру вдачу князь Любомирський дбав про розвиток Рівного, перетворивши його із звичайнісінького поселення у значне місто. До того ж, він користувався великою повагою серед сусідів-вельмож. Тож варто було йому одного разу пожалітися, що поблизу Рівного немає жодного лісу, де можна було б вполювати бодай зайця, як друзі вирішили влаштувати князю Любомирському сюрприз на іменини. Поки Станіслав Любомирський кілька днів перебував у справах в місті Дубно, його друзі зігнали тисячу возів із молодими деревцями і силами робітників із усіх навколишніх сіл висадили доволі великий лісочок, який і дійшов до наших днів у вигляді парку.
28.
Найвідоміша скульптура нинішнього парку - фонтан "Богатир", більше знаний в народі як "стоматолог".
29.
Кована лавочка в парку...
30.
...іще фонтани...
31.
... багато фонтанів.
32.
Я тим часом вибираюся із парку та продовжую прогулянку центром. Але про це - наступного разу.
Далі буде ;)