Зимовий похід на "Білий Слон"

Feb 01, 2013 09:07

На минулих вихідних ходили в зимовий похід в Карпати. Я вже давно хотів побачити знамениту обсерваторію на Попі-Івані в засніженому стані. Цього року все склалось - погода дозволила піднятись, а безхмарна доба на хребті дозволила вповні насолодитись красою краєвидів Чорногори.


В перший день було вітряно, ішов сніг. Із Дземброні піднялись на Смотрич. На горі було сильно вітряно, тому вирішили переночувати в природній печері, що знаходиться на самісінькому вершечку гори Смортич. В печері комфортно може розміститись 2 людини, максимум - 4. Нас було троє, було майже комфортно)


Зранку, коли вилізли надвір, було дууже холодно і пронилзивий вітер. Але, хмари розійшлись, і було видно більшість вершин Чорногори. Снігу на хребті мало, сильні вітри не дають йому тут затримуватись. Єдине, в місцях, де росте високогірна сосна(жереп) - провалювались по пояс в сніг.




перед Новим роком хлопці з "Карпатських стежок" встановили вказівники на розвилках, тому користувались свіженькими дороговказами)


досить швидко піднялись на Піп-Іван, тому в нас було досить часу походити навколо, подивитись на цю неймовірну споруду, оброслу снігом і льодом.


саме за зимовий вигляд цей "гірський замок" отримав назву "Білий Слон"


гора знаходиться недалеко від кордону з Румунією, тому звідти добре видно скелясті румунські Карпати


Про саму обсерваторію і її історію можна почитати на Вікі, після ІІ Світової війни стоїть пусткою, в цьому році її почали консервувати для подальшої реставрації. поки перекрили дах(крім веж) і заклали цеглою вікна. В планах - накрити дахом всю споруду і за кілька років, коли стіни висохнуть, почнеться реставрація. В майбутньому тут буде обсерваторія, метеостанція і готель.




в променях заходу


при денному світлі


і в променях сходу


всюдисущі карпатські каплички. навіщо вона на вершині - загадка


заночували ми в одній з кімнат. Надворі в цей час було -22.
Зранку з закарпатського боку почали перетікати через хребет хмари, піднявся вітер.



Стоячи на вершині, можна було спостерігаи власну тінь на хмарах, що перетікали через сідловину. і що найцікавіше - кожен бачив навколо власної тіні веселку, іноді навіть дві, у формі кола. Вікіпедія знає, що це явище називається гало, або глорія. Отож:
Глорія - атмосферне оптичне явище, яке належить до групи гало. Глорія спостерігається на хмарах, розташованих прямо перед спостерігачем або нижче за нього, в точці, прямо протилежній до джерела світла.
   Виникає в специфічних умовах, коли під спостерігачем або об'єктом, в якому він знаходиться, з'являються високо-купчасті і високошаруваті хмари середнього рівня або туман. Тоді сонячні промені заломлюються на краплях води, створюючи спектр кольорів від червоного до бузкового. Глорія оточує голову спостерігача або весь об'єкт, в якому він перебуває. Чим ближче до спостерігача хмари або туман, тим крупніша глорія.
  Цікаво, що крім спостерігача ніхто не бачить це явище. Кожна людина може побачити лише свою глорію. Якщо звичайне гало - це різнобарвне кільце, що оточує Сонце або Місяць, то глорія оточує тіні об'єктів, що розташовані в земній  атмосфері або на поверхні нашої планети.
  Виникає також в горах вночі, якщо розпалити багаття під низькими хмарами. На хмарах з'явиться тінь і навколо голови буде ореол, що світиться.


на спуску погода мінялась часто, то сонце, то хмари






оскільки ми мали ще день запасу до потяга, вирішили сходити на Женецький водоспад


взимку вода падає маленьким струмочком, сам же водоспад застиг до весни у кризі

Карпати, гори

Previous post Next post
Up