Погляд у глибини історії. Кам'янець-Подільський - Бакота - Хотин
Колись давно, ще у 2010 році я подорожувала разом з студентами свого інституту по такому маршруту: Кам'янець-Подільський - Бакота - Хотин.
Такий формат поїздок дуже зручний для студентів. Якраз виходить на два дні. Сідаєш на поїзд ввечері п'ятниці і в понеділок зранку ти вже готовий йти на пари =)
Одже, наша історія починається з Києвського вокзалу. Ми всі зібралися біля десятої години вечора (група була чималенька, людей так з 50). І відправилися у цікаву подорож ( зайнявши майже увесь вагон ;) ).
Ніч була веселою, а як же, все ж таки студенти їдуть. Підйом вранці був тяжкий і по обличчям було видно, хто вночі спав, а хто розважався. Приїхали мені десь о дев'ятій годині ранку. Нас одразу розсадили по 3м газелям і повезли на екскурсію у Батоку. Їхали може десь хвилин 40, але здавалося, що мінімум дві години. Коли нарешті приїхали, то переїзд був позабутий, бо відкривався такий краєвид, що у всіх затамувало подих.
Озеро. Бакота:
Враження трохи псував вітер, який там просто шалений. Здавалося, що тебе зара підніме хвиля і ти полетиш. Нам розповідали історію міста Бакота. Найцікавіше напевно те, що у середні віки це було велике торгівельне місто. Занепад його почався після утворення Речі-Посполитої. Був момент, коли це місто проголисло незалежність, але це тривало недовго. Польське військо захопило місто.
Отже, повернемося з історіх до нашої подорожі. далі ми попрямували до скельного чоловічого монастиря (не діючого з 80х років 20 століття).
Біла гора:
Коли ідеш по схилах Білої гори, відчуваєш особливу атмосферу. Ти відволікаєшся від суматошних думок великого міста і поринаєш у світ природи і тиші. Відчувай спокій і тебе нічого не бентежить. Може саме через це, сюди приїздять прихильних багатьох екзотичних релігій.
Скельний чоловічий монастир складається з печер, у двох з яких ми побували.
Скельний чоловічий монастир:
Далі ми поїхали у Хотин. Чесно кажучи, я не цінитель замків (фортець), мені більше подобаються такі незайманні території, як в Бакоті. Тому тут розповім коротко. Приїхали десь о 12ій годині. Нам розповіли історію Хотинської фортеці, хто і коли хотів завоювати, чим завершувалися бої і т.п. Провели екскурсію по самій фортеці. Більш за все мені запам'яталося підвальне приміщення. Не знаю чому, але там було трохи моторошно і цікаво =)
Хотинська фортеця:
Подивившись загальну екскурсію, ми мали вільний час. Хто пішов купувати сувенірчики ( ну яка ж подорож без сувенірів ;) ), хто далі оглядав красу цього місця.
За цей час усі встигли нагуляти апетит, і нас повезли обідати, у якусь кафешку. Далі ми повернулися у Кам'янець - Подільський і мали вільний час до кінця дня.
Моє маленьке товариство вирішило піти подивитися на вечірний Кам'янець - Подільський, і як потім виявилося, що ми були такі не одні =).
Кам'янець - Подільська фортеця. Вечірня:
Познайомившись з містом і звісно повечерявши (кафе "Під брамою". Досить смачні шашлики), заснули солодким сном у готелі Ксенія. Зручно було те, що готель розташований майже біля замка, тому до Старого міста рукою подати.
Другий день ми провели у Кам'янці. Спочатку була екскрсія по старому місту, потоім вільний час. Сама екскурсія тривала десь години три максмум. Як на мене, старе місто зовсім невеличке, тому погулявши потім ще годинки з дві, сидячи на лавці, нам здалося, що ми тут вже з неділю.
Що спадобалося, так архітектура міста. Багацько старовинних соборів, храмів, церков і т.п., які належать різним релігіям і різним конфесіям. Місто дихає історією і повертає нас у минулі сторіччя, де ми можемо відчути дух українського міста, і побачити, що нам залишили "загарбники".
Мені дуже сподобалася ярмарка, яка розташовувалася на центральній площі міста.
Ярмарка:
Старе і Нове місто зв'язує міст. Також у Кам'янці є дуже цікавий міст під назвою "Стрімка лань". Міст був збудований по проекту інституту ім. Патона і цікавий він тим, що це найвищий міст в Україні, а також вперше використана технологія "бісталева конструкція". Балки розташовані не вертикально, як завжди, а по діагоналі, що дозволяло влаштовувати олімпіади з повітроплавання.
Вид з мосту "Стрімка лань":
Коли йдеш по цьому мосту, то здається, що в тебе з-під ніг земля йде. Ти усіма частинами свого тіла відчуваєш, як їде кожна машина. Не знаю, може це я така вразлива (я ще й висоти боюсь), але на мене це справило велике враження і захват. І ні які тобі американські горки не потрібні!
Найкращий ефект звісно посередині мосту (ефект резонансу всім відомий з шкільної фізики).
Вид з мосту "Стрімка лань". Посередині:
Погуляли ми десь до шостої години і поїхали на вокзал. Почекали трошки поїзд, згадуючи усі приємні моменти подорожі і поїхали назад до Києва.
Кожна подорож по рідній Україні знайомить нас з маленьким шматочком історії. Збирайте ці шматочки і будьте гідним громадянином своєї держави.
Такий формат поїздок дуже зручний для студентів. Якраз виходить на два дні. Сідаєш на поїзд ввечері п'ятниці і в понеділок зранку ти вже готовий йти на пари =)
Одже, наша історія починається з Києвського вокзалу. Ми всі зібралися біля десятої години вечора (група була чималенька, людей так з 50). І відправилися у цікаву подорож ( зайнявши майже увесь вагон ;) ).
Ніч була веселою, а як же, все ж таки студенти їдуть. Підйом вранці був тяжкий і по обличчям було видно, хто вночі спав, а хто розважався. Приїхали мені десь о дев'ятій годині ранку. Нас одразу розсадили по 3м газелям і повезли на екскурсію у Батоку. Їхали може десь хвилин 40, але здавалося, що мінімум дві години. Коли нарешті приїхали, то переїзд був позабутий, бо відкривався такий краєвид, що у всіх затамувало подих.
Озеро. Бакота:
Враження трохи псував вітер, який там просто шалений. Здавалося, що тебе зара підніме хвиля і ти полетиш. Нам розповідали історію міста Бакота. Найцікавіше напевно те, що у середні віки це було велике торгівельне місто. Занепад його почався після утворення Речі-Посполитої. Був момент, коли це місто проголисло незалежність, але це тривало недовго. Польське військо захопило місто.
Отже, повернемося з історіх до нашої подорожі. далі ми попрямували до скельного чоловічого монастиря (не діючого з 80х років 20 століття).
Біла гора:
Коли ідеш по схилах Білої гори, відчуваєш особливу атмосферу. Ти відволікаєшся від суматошних думок великого міста і поринаєш у світ природи і тиші. Відчувай спокій і тебе нічого не бентежить. Може саме через це, сюди приїздять прихильних багатьох екзотичних релігій.
Скельний чоловічий монастир складається з печер, у двох з яких ми побували.
Скельний чоловічий монастир:
Далі ми поїхали у Хотин. Чесно кажучи, я не цінитель замків (фортець), мені більше подобаються такі незайманні території, як в Бакоті. Тому тут розповім коротко. Приїхали десь о 12ій годині. Нам розповіли історію Хотинської фортеці, хто і коли хотів завоювати, чим завершувалися бої і т.п. Провели екскурсію по самій фортеці. Більш за все мені запам'яталося підвальне приміщення. Не знаю чому, але там було трохи моторошно і цікаво =)
Хотинська фортеця:
Подивившись загальну екскурсію, ми мали вільний час. Хто пішов купувати сувенірчики ( ну яка ж подорож без сувенірів ;) ), хто далі оглядав красу цього місця.
За цей час усі встигли нагуляти апетит, і нас повезли обідати, у якусь кафешку. Далі ми повернулися у Кам'янець - Подільський і мали вільний час до кінця дня.
Моє маленьке товариство вирішило піти подивитися на вечірний Кам'янець - Подільський, і як потім виявилося, що ми були такі не одні =).
Кам'янець - Подільська фортеця. Вечірня:
Познайомившись з містом і звісно повечерявши (кафе "Під брамою". Досить смачні шашлики), заснули солодким сном у готелі Ксенія. Зручно було те, що готель розташований майже біля замка, тому до Старого міста рукою подати.
Другий день ми провели у Кам'янці. Спочатку була екскрсія по старому місту, потоім вільний час. Сама екскурсія тривала десь години три максмум. Як на мене, старе місто зовсім невеличке, тому погулявши потім ще годинки з дві, сидячи на лавці, нам здалося, що ми тут вже з неділю.
Що спадобалося, так архітектура міста. Багацько старовинних соборів, храмів, церков і т.п., які належать різним релігіям і різним конфесіям. Місто дихає історією і повертає нас у минулі сторіччя, де ми можемо відчути дух українського міста, і побачити, що нам залишили "загарбники".
Мені дуже сподобалася ярмарка, яка розташовувалася на центральній площі міста.
Ярмарка:
Старе і Нове місто зв'язує міст. Також у Кам'янці є дуже цікавий міст під назвою "Стрімка лань". Міст був збудований по проекту інституту ім. Патона і цікавий він тим, що це найвищий міст в Україні, а також вперше використана технологія "бісталева конструкція". Балки розташовані не вертикально, як завжди, а по діагоналі, що дозволяло влаштовувати олімпіади з повітроплавання.
Вид з мосту "Стрімка лань":
Коли йдеш по цьому мосту, то здається, що в тебе з-під ніг земля йде. Ти усіма частинами свого тіла відчуваєш, як їде кожна машина. Не знаю, може це я така вразлива (я ще й висоти боюсь), але на мене це справило велике враження і захват. І ні які тобі американські горки не потрібні!
Найкращий ефект звісно посередині мосту (ефект резонансу всім відомий з шкільної фізики).
Вид з мосту "Стрімка лань". Посередині:
Погуляли ми десь до шостої години і поїхали на вокзал. Почекали трошки поїзд, згадуючи усі приємні моменти подорожі і поїхали назад до Києва.
Кожна подорож по рідній Україні знайомить нас з маленьким шматочком історії. Збирайте ці шматочки і будьте гідним громадянином своєї держави.