Тростянець
Тростянець - містечко на Сумщині, засноване правобережними козаками в 1660 році. Відоме фортецею "Круглий двір", палацом, дендропарком "Грот Німф" і фабрикою солодощів.
Наступним місцем нашого Слобожанського турне став Тростянець. Дістатися туди легко - треба просто сісти в електричку і десь за 3 години уже там. Тільки треба знати одну деталь - залізнична станція Тростянця має назву Смородине, що може ввести в оману.
1. Отже, вокзал. Доволі нетиповий. Таке враження, що архітектор був з Карпат:)
2. Привокзальна площа
3. Від вокзалу до центра міста іти зовсім недалеко - хвилин 10. Дорогою побачили такий спортивний зал
4. А от перша цікавинка - Благовіщинська церква 1750 року. Побудована вона у стилі раннього класицизму із елементами бароко.
5. Далі побачили капличку
6. А ще трошки далі - головну принаду міста - Круглий двір
7. Це фортеця, побудована у 1749 році Надаржинськими, ніколи не виконувала свої безпосередні функції. Проте тут були і цирк і кінні перегони, і театр із своєю трупою.
8. На жаль, в середину не встигли потрапити. Коли були поруч - тут була купа весіль і відповідного стафу - фотографи, наречені, гості...
9. Думали, зайдемо пізніше, але місто разом із дендропарком виявилися набагато цікавіші і більші, ніж ми думали.
10. Поруч із Круглим двором розташовується палац. В якому встигли пожити і Надаржинські, і Голіцини, і Кьоніги
11. Побудований він у 1762 році. І кожним власником вносилося щось нове у його архітектуру
12. Хто вніс це - мені невідомо:)
13. А це палац і Круглий двір разом. Ще на фото присутня алея закоханих, початок якої, із колоннами і пам'ятником у формі серця, забув сфоткати
14. І ще разок:)
15. Ще поруч із Круглим Двором є Будинок Культури
16. Ще один будиночок, який має стосунок до культури
17. А це пам'ятник Петру Чайковському, який теж мав стосунок до культури:) Він бував тут у Голіцина і, кажуть, саме в Тростянці написав свою "Грозу".
18. Парк, що за спиною Чайковського
19.
20. Далі пішли до Вознесенської церкви. Вона 1913 року, побудована в модному на той час цегляному русько-візантийському стилі. Архітектором був відомий харків'янин Олексій Бекетов.
21. Навпроти храму знаходиться будівля, в якій мешкав Микола Хвильовий, який теж жив у Харкові і похований там
22. Дошка біля входу
23. А далі пішли у Нескучанський дендропарк "Грот Німф"
24. Це урочише презентує собою ліс із цілою низкою мальовничих ставків.
25.
26. Інфраструктура для відпочинку тут на рівні - вздовж ставків повно лавочок
27. І столиків для відпочинку
28. Є тут і човники
29. Ми йшли до гроту Німф, споглядаючи таке
30.
31.
32. Ходили такими лісовими стежками
33.
34. І ось ми нарешті вийшли до гроту
35. Що воно таке і яка у нього функція незрозуміло. Це ми зайшли до середини
36.
37.
38. Назад пішли іншою дорогою і побачили будинок для управляючого Кьоніга
39. Він у дуже пристойному стані і зараз тут якась адміністрація з якихось питань
40. Ззаду він такий
41.
42. Поруч ще якась дивна будівля
43. Знову ставки
44. Дорога між ставками
45. І ставки, ставки, ставки...
46.
47.
48.
49. Чим не Синевир
50. Далі вийшли от цією вулицею на ще якусь вулицю і пішли до пам'ятника Кьонігу. Із вивісками тут все ок - назви дублюються навіть англійською
51. І в продовження теми про вивіски додам, що тут часто зустрічаються отакі стенди для туристів
52. І такі вказівники. Молодці! Приклад того, як має бути у кожному місті.
53. Але перед тим, як побачити Кьоніга побачили фабрику "Корону". Або "Kraft foods"
54.
55. А тут можна побачити продукцію, яку виробляє ця фабрика
56. Будівля навпроти
57. А ось і пам'ятник цукровому магнату кінця 19 - початку 20 століття - Леопольду Кьонігу
58.
59. Поруч із фабрикою знаходиться диво вело/скутеропарковка
60. Часу до останньої електрички залишалось обмаль, тому до вокзалу пішли короткою дорогою, оминувши центр міста. Знову побачили Благовіщенську церкву (4 фото)
На цьому все.
Наступним місцем нашого Слобожанського турне став Тростянець. Дістатися туди легко - треба просто сісти в електричку і десь за 3 години уже там. Тільки треба знати одну деталь - залізнична станція Тростянця має назву Смородине, що може ввести в оману.
1. Отже, вокзал. Доволі нетиповий. Таке враження, що архітектор був з Карпат:)
2. Привокзальна площа
3. Від вокзалу до центра міста іти зовсім недалеко - хвилин 10. Дорогою побачили такий спортивний зал
4. А от перша цікавинка - Благовіщинська церква 1750 року. Побудована вона у стилі раннього класицизму із елементами бароко.
5. Далі побачили капличку
6. А ще трошки далі - головну принаду міста - Круглий двір
7. Це фортеця, побудована у 1749 році Надаржинськими, ніколи не виконувала свої безпосередні функції. Проте тут були і цирк і кінні перегони, і театр із своєю трупою.
8. На жаль, в середину не встигли потрапити. Коли були поруч - тут була купа весіль і відповідного стафу - фотографи, наречені, гості...
9. Думали, зайдемо пізніше, але місто разом із дендропарком виявилися набагато цікавіші і більші, ніж ми думали.
10. Поруч із Круглим двором розташовується палац. В якому встигли пожити і Надаржинські, і Голіцини, і Кьоніги
11. Побудований він у 1762 році. І кожним власником вносилося щось нове у його архітектуру
12. Хто вніс це - мені невідомо:)
13. А це палац і Круглий двір разом. Ще на фото присутня алея закоханих, початок якої, із колоннами і пам'ятником у формі серця, забув сфоткати
14. І ще разок:)
15. Ще поруч із Круглим Двором є Будинок Культури
16. Ще один будиночок, який має стосунок до культури
17. А це пам'ятник Петру Чайковському, який теж мав стосунок до культури:) Він бував тут у Голіцина і, кажуть, саме в Тростянці написав свою "Грозу".
18. Парк, що за спиною Чайковського
19.
20. Далі пішли до Вознесенської церкви. Вона 1913 року, побудована в модному на той час цегляному русько-візантийському стилі. Архітектором був відомий харків'янин Олексій Бекетов.
21. Навпроти храму знаходиться будівля, в якій мешкав Микола Хвильовий, який теж жив у Харкові і похований там
22. Дошка біля входу
23. А далі пішли у Нескучанський дендропарк "Грот Німф"
24. Це урочише презентує собою ліс із цілою низкою мальовничих ставків.
25.
26. Інфраструктура для відпочинку тут на рівні - вздовж ставків повно лавочок
27. І столиків для відпочинку
28. Є тут і човники
29. Ми йшли до гроту Німф, споглядаючи таке
30.
31.
32. Ходили такими лісовими стежками
33.
34. І ось ми нарешті вийшли до гроту
35. Що воно таке і яка у нього функція незрозуміло. Це ми зайшли до середини
36.
37.
38. Назад пішли іншою дорогою і побачили будинок для управляючого Кьоніга
39. Він у дуже пристойному стані і зараз тут якась адміністрація з якихось питань
40. Ззаду він такий
41.
42. Поруч ще якась дивна будівля
43. Знову ставки
44. Дорога між ставками
45. І ставки, ставки, ставки...
46.
47.
48.
49. Чим не Синевир
50. Далі вийшли от цією вулицею на ще якусь вулицю і пішли до пам'ятника Кьонігу. Із вивісками тут все ок - назви дублюються навіть англійською
51. І в продовження теми про вивіски додам, що тут часто зустрічаються отакі стенди для туристів
52. І такі вказівники. Молодці! Приклад того, як має бути у кожному місті.
53. Але перед тим, як побачити Кьоніга побачили фабрику "Корону". Або "Kraft foods"
54.
55. А тут можна побачити продукцію, яку виробляє ця фабрика
56. Будівля навпроти
57. А ось і пам'ятник цукровому магнату кінця 19 - початку 20 століття - Леопольду Кьонігу
58.
59. Поруч із фабрикою знаходиться диво вело/скутеропарковка
60. Часу до останньої електрички залишалось обмаль, тому до вокзалу пішли короткою дорогою, оминувши центр міста. Знову побачили Благовіщенську церкву (4 фото)
На цьому все.