Середнє. Донжон тамплієрів
Назва селища дуже точно розміщує його посеред шляху між Ужгородом та Мукачевим (приблизно 20 км в обидва боки трасою М06, тож і дістатись сюди легше за все з одного з цих міст). Однак, більш правдоподібною виглядає версія походження назви від розміщення села посеред долини, а більш цікавою - що засновники селища кілька разів переселялись, поки не осіли тут, напевне, якраз посередині між попередніми місцями. Русинською мовою назва звучить Середньово.
Головне, заради чого Середнє варто відвідати - руїни замку, що знаходяться неподалік траси, від якої дістатись його можна за кілька хвилин, йдучи стежкою лівим берегом річечки Віолла.
Усталена версія походження замку - у XII ст. збудували тамплієри як митний пост на Соляному шляху з Карпат (вважають, що це був найсхідніший форпост ордену у Європі, а зараз є єдиним представником романського стилю в архітектурі на території України). На користь версії говорить вигляд замку, характерний переважно для Західноєвропейського Середньовіччя - могутня чотирикутна триярусна вежа-донжон, колись обнесена невеликою кам’яною стіною та ровами з валами. Зараз від всього того залишився лише донжон, вірніше, його руїни приблизно до рівня другого поверху. Всередину можна потрапити через дірку, хоча раніше вхід до вежі був на другому поверсі, до якого вели дерев'яні сходи. Перекриття не вціліли, між стінами - зелені зарості, але на диво, майже немає людського сміття. Вежа виглядає колоритно, але стан руїн такий, що навряд чи хтось колись візьметься бодай за будь-яке відновлення чи хоча б консервацію (я би волів другий варіант).
Історія замку бурхлива. Після розгрому ордену тамплієрів 1312 р. він потрапив до монахів ордену Св. Павла, але досить скоро був конфіскований угорською короною. Декілька десятиліть за замок змагались угорські роди Другетів та Палочі. Змагання виграли останні і володіли аж до 1526 р., коли останній представник роду загинув в трагічній для Угорщини битві під Могачем, після чого замок перейшов у власність роду Добо. Саме з ними, до речі, пов'язують розвиток тут виноградарства та будівництво величезних винних підвалів, вирубаних у вулканічному скельному масиві, що й досі використовуються винзаводом "Леанка".
В подальшому замок ще не раз потерпав у різних війнах, в останнє, здається, під час повстання куруців на початку XVIII ст., і з тих пір перебуває в руїнах.
В Середнє варто заїхати у будні дні, якщо маєте бажання відвідати ще старовинні винні підвали "Леанки" (здається, з можливістю екскурсії та дегустації), які у вихідні, на жаль, зачинені.
Джерела інформації:
Стаття на сайті Замки та храми України
(за визнанням Блеки, більшість інформації взято нею з книги Д.Поп та І.Поп; я так розумію, то книга Поп Д., Поп И. Путешествие по архитектурным памятникам Подкарпатской Руси: Путеводитель. - Ужгород, 2007 або більш рання Замки Подкарпатской Руси. - Ужгород, 2002).
Власне, цього достатньо, однак можете заглянути і на вікіпедію:
замок та
селище
В цих статтях є ще декілька цікавих посилань. Отут, наприклад, зазначено, що нещодавно з'явилась версія про більш пізнє будівництво замку, але вона попередня, виникла під час розкопок 2008 р., які, однак, були незначними для того, щоб підтвердити чи спростувати гіпотезу.
Визначити місце знаходження замку допоможе Вікімапія
Головне, заради чого Середнє варто відвідати - руїни замку, що знаходяться неподалік траси, від якої дістатись його можна за кілька хвилин, йдучи стежкою лівим берегом річечки Віолла.
Усталена версія походження замку - у XII ст. збудували тамплієри як митний пост на Соляному шляху з Карпат (вважають, що це був найсхідніший форпост ордену у Європі, а зараз є єдиним представником романського стилю в архітектурі на території України). На користь версії говорить вигляд замку, характерний переважно для Західноєвропейського Середньовіччя - могутня чотирикутна триярусна вежа-донжон, колись обнесена невеликою кам’яною стіною та ровами з валами. Зараз від всього того залишився лише донжон, вірніше, його руїни приблизно до рівня другого поверху. Всередину можна потрапити через дірку, хоча раніше вхід до вежі був на другому поверсі, до якого вели дерев'яні сходи. Перекриття не вціліли, між стінами - зелені зарості, але на диво, майже немає людського сміття. Вежа виглядає колоритно, але стан руїн такий, що навряд чи хтось колись візьметься бодай за будь-яке відновлення чи хоча б консервацію (я би волів другий варіант).
Історія замку бурхлива. Після розгрому ордену тамплієрів 1312 р. він потрапив до монахів ордену Св. Павла, але досить скоро був конфіскований угорською короною. Декілька десятиліть за замок змагались угорські роди Другетів та Палочі. Змагання виграли останні і володіли аж до 1526 р., коли останній представник роду загинув в трагічній для Угорщини битві під Могачем, після чого замок перейшов у власність роду Добо. Саме з ними, до речі, пов'язують розвиток тут виноградарства та будівництво величезних винних підвалів, вирубаних у вулканічному скельному масиві, що й досі використовуються винзаводом "Леанка".
В подальшому замок ще не раз потерпав у різних війнах, в останнє, здається, під час повстання куруців на початку XVIII ст., і з тих пір перебуває в руїнах.
В Середнє варто заїхати у будні дні, якщо маєте бажання відвідати ще старовинні винні підвали "Леанки" (здається, з можливістю екскурсії та дегустації), які у вихідні, на жаль, зачинені.
Джерела інформації:
Стаття на сайті Замки та храми України
(за визнанням Блеки, більшість інформації взято нею з книги Д.Поп та І.Поп; я так розумію, то книга Поп Д., Поп И. Путешествие по архитектурным памятникам Подкарпатской Руси: Путеводитель. - Ужгород, 2007 або більш рання Замки Подкарпатской Руси. - Ужгород, 2002).
Власне, цього достатньо, однак можете заглянути і на вікіпедію:
замок та
селище
В цих статтях є ще декілька цікавих посилань. Отут, наприклад, зазначено, що нещодавно з'явилась версія про більш пізнє будівництво замку, але вона попередня, виникла під час розкопок 2008 р., які, однак, були незначними для того, щоб підтвердити чи спростувати гіпотезу.
Визначити місце знаходження замку допоможе Вікімапія