Тартаків.Історія у забутті
Від автостанції Сокаля і до призначеного пункту-близько пів години їзди.Пів години сумнівного задоволення,кілька гривень,і ви побачите наглядний приклад людської байдужості і ,як результат-занепаду та забуття історичного минулого...
Перша згадка про Тартаків датується 1456р.У 1685р він отримав права містечка-на прохання магната Щенського Казимира Потоцького,чією резиденцією і був на даний час Тартаків.На основі наданого привілею було збудовано ратушу, а навколо ратуші закладено чотирикутний ринок, були зведені будинки у стилі бароко. Для захисту від нападників ринок був перетворений на замково-оборонну фортецю.Проводились щорічні ярмарки.
У 1748р король Август надав місту Магдебурське право.Містечко було фортецею, яка також захищала підступи до Кристинополя(сьогодні-Червоноград,Львівська обл)
У 1941р гітлерівські війська піддали артилеpійському обстрілу поселення Тартакова. Пожежа, що виникла, знищила багато будинків, і, по суті, містечко припинило існування. Відродилось воно після війни вже як одне із сіл Сокальського району.
Костел св. Архангела Михаїла
За історичними даними, дерев ' яний костел в Тартакові був збудований в 1487 році. Коли він почав руйнуватися, Катерина Тшецінська, вдова Зигмунта, управителя міста Любачова, за свої кошти вирішила побудувати мурований костел. Святиню було збудовано у 1603 році в романському стилі, з двома вежами над хоровою частиною, а також третьою маленькою вежею над головною частиною костелу.
Будівництво храму і завершення внутрішніх робіт тривали досить довго. Було споруджено три вівтарі в стилі рококо. Закінчились роботи у 1778 році. В такому стані костел існував до 1900 року, коли за фінансової підтримки Збігнєва Ланцкоронського храм було розбудовано. Пресвітерій значно подовжено на захід, а з правої і лівої його сторін добудовано каплиці. Костел отримав форму хреста довжиною 40 м, шириною 21 м і висотою 12 м.
За свідченням церковної хроніки, з 1764 р. у костелі знаходився образ Непорочно Зачатої Діви Марії, який із 9 до 24 березня 1765 року «заплакав» кривавими сльозами. Багато важко хворих, які приходили сюди молитися, видужували. На підставі висновків авторитетної комісії 5 березня 1777 року оголосили церковний декрет про визнання образу чудотворним. Упродовж трьох століть храм св. Архангела Михаїла був місцем паломництва віруючих латинського та візантійського обрядів із Галичини, Волині та Холмщини. Цей образ називали Царицею Надбужанського краю. У «Книзі чудес і ласк» («Liber memorabilium») із другої половини XVIII ст. до кінця XIX ст. зафіксовано 407 чудотворних зцілень і надзвичайних благодатей.
Після Другої світової війни, внаслідок вимушеного переселення поляків до повоєнної Польщі, польське населення покинуло рідний Тартаків, забравши з собою і реліквію. В 1965 ро ці відреставрований у Кракові образ привезли до костелу в селі Лукавець на Любачівщині, де осіло багато тартаківців. Оскільки оригінал образу Тартаківської Матері Божої міцно прижився в Лукавці, де для нього звели новий храм, до Тартакова вирішили повернути достовірну копію, яку виконали польські митці. У 2004 році п апа Іван Павло ІІ посвятив і коронував копі ю чудотворно ї ікони. А у травні 2005 року відбулася інтронізація посвяченого образу в тартаківському костелі.
Інтерєр станом на кін.2010р-надто жахливо,щоб розглянути минулу красу...
Центральний вхід
Дзвіниця втратила свій голос...
Привид минулого ховається між дерев
Замок-палац Потоцьких (XVII ст)
Замок Потоцьких був справжньою окрасою Тартакова. В XVII ст. він був головною резиденцією магната Щенсного Казиміра Потоцького . Особливо прославився замок після 1768 року, коли Сокальським старостою став внук Щенсного Казиміра Потоцького - Франц Салезій Потоцький , один з найбагатших магнатів Польщі. В замок Тартакова він часто збирав вельмож з різних місцевостей і країн на відпочинок і бали. До замку часто навідувалася італійська опера. Тут була рідкісна книгозбірня, дзеркальний зал, працювало чимало визначних художників. При замку також працювала фабрика суконних виробів.
Після смерті Франца Салезія Потоцького всі володіння перейшли у спадок його синові Станіславу Щенсному Потоцькому, який 8 березня 1781 р. продав тартаківський маєток князю Адаму Понінському. Але князь швидко набрався боргів і Тартаків взяв під своє крильце спочатку австрійський уряд, а потім Феліціан Росновський. Як посаг його доньки Рози Тартаків переходить в кінці ХІХ ст. в руки Лянцкоронських.
За наказом Збігнєва Лянцкоронського у 1896 р. на підвалинах оборонного замку Потоцьких XVII століття було зведено палац в стилі французького необароко - двоповерховий, з цегли, з різалітом та балконом. Палац мав багату ліпнину і витончений силует. З півдня до нього був приєднаний Г - подібний господарський корпус.
"Інтерєр" станом на кін.2010р-небезпечно для відвідування
Центральний вхід та герб над ним
Ще декілька ракурсів колишнього красеня
Башта палацу
Тильна сторона
Залишки стіни
Профіль
Обіцяні у 2011р реставраційні роботи,наскільки мені відомо,так і залишаються "обіцяними",а памятка тим часом занепадає...
Перша згадка про Тартаків датується 1456р.У 1685р він отримав права містечка-на прохання магната Щенського Казимира Потоцького,чією резиденцією і був на даний час Тартаків.На основі наданого привілею було збудовано ратушу, а навколо ратуші закладено чотирикутний ринок, були зведені будинки у стилі бароко. Для захисту від нападників ринок був перетворений на замково-оборонну фортецю.Проводились щорічні ярмарки.
У 1748р король Август надав місту Магдебурське право.Містечко було фортецею, яка також захищала підступи до Кристинополя(сьогодні-Червоноград,Львівська обл)
У 1941р гітлерівські війська піддали артилеpійському обстрілу поселення Тартакова. Пожежа, що виникла, знищила багато будинків, і, по суті, містечко припинило існування. Відродилось воно після війни вже як одне із сіл Сокальського району.
Костел св. Архангела Михаїла
За історичними даними, дерев ' яний костел в Тартакові був збудований в 1487 році. Коли він почав руйнуватися, Катерина Тшецінська, вдова Зигмунта, управителя міста Любачова, за свої кошти вирішила побудувати мурований костел. Святиню було збудовано у 1603 році в романському стилі, з двома вежами над хоровою частиною, а також третьою маленькою вежею над головною частиною костелу.
Будівництво храму і завершення внутрішніх робіт тривали досить довго. Було споруджено три вівтарі в стилі рококо. Закінчились роботи у 1778 році. В такому стані костел існував до 1900 року, коли за фінансової підтримки Збігнєва Ланцкоронського храм було розбудовано. Пресвітерій значно подовжено на захід, а з правої і лівої його сторін добудовано каплиці. Костел отримав форму хреста довжиною 40 м, шириною 21 м і висотою 12 м.
За свідченням церковної хроніки, з 1764 р. у костелі знаходився образ Непорочно Зачатої Діви Марії, який із 9 до 24 березня 1765 року «заплакав» кривавими сльозами. Багато важко хворих, які приходили сюди молитися, видужували. На підставі висновків авторитетної комісії 5 березня 1777 року оголосили церковний декрет про визнання образу чудотворним. Упродовж трьох століть храм св. Архангела Михаїла був місцем паломництва віруючих латинського та візантійського обрядів із Галичини, Волині та Холмщини. Цей образ називали Царицею Надбужанського краю. У «Книзі чудес і ласк» («Liber memorabilium») із другої половини XVIII ст. до кінця XIX ст. зафіксовано 407 чудотворних зцілень і надзвичайних благодатей.
Після Другої світової війни, внаслідок вимушеного переселення поляків до повоєнної Польщі, польське населення покинуло рідний Тартаків, забравши з собою і реліквію. В 1965 ро ці відреставрований у Кракові образ привезли до костелу в селі Лукавець на Любачівщині, де осіло багато тартаківців. Оскільки оригінал образу Тартаківської Матері Божої міцно прижився в Лукавці, де для нього звели новий храм, до Тартакова вирішили повернути достовірну копію, яку виконали польські митці. У 2004 році п апа Іван Павло ІІ посвятив і коронував копі ю чудотворно ї ікони. А у травні 2005 року відбулася інтронізація посвяченого образу в тартаківському костелі.
Інтерєр станом на кін.2010р-надто жахливо,щоб розглянути минулу красу...
Центральний вхід
Дзвіниця втратила свій голос...
Привид минулого ховається між дерев
Замок-палац Потоцьких (XVII ст)
Замок Потоцьких був справжньою окрасою Тартакова. В XVII ст. він був головною резиденцією магната Щенсного Казиміра Потоцького . Особливо прославився замок після 1768 року, коли Сокальським старостою став внук Щенсного Казиміра Потоцького - Франц Салезій Потоцький , один з найбагатших магнатів Польщі. В замок Тартакова він часто збирав вельмож з різних місцевостей і країн на відпочинок і бали. До замку часто навідувалася італійська опера. Тут була рідкісна книгозбірня, дзеркальний зал, працювало чимало визначних художників. При замку також працювала фабрика суконних виробів.
Після смерті Франца Салезія Потоцького всі володіння перейшли у спадок його синові Станіславу Щенсному Потоцькому, який 8 березня 1781 р. продав тартаківський маєток князю Адаму Понінському. Але князь швидко набрався боргів і Тартаків взяв під своє крильце спочатку австрійський уряд, а потім Феліціан Росновський. Як посаг його доньки Рози Тартаків переходить в кінці ХІХ ст. в руки Лянцкоронських.
За наказом Збігнєва Лянцкоронського у 1896 р. на підвалинах оборонного замку Потоцьких XVII століття було зведено палац в стилі французького необароко - двоповерховий, з цегли, з різалітом та балконом. Палац мав багату ліпнину і витончений силует. З півдня до нього був приєднаний Г - подібний господарський корпус.
"Інтерєр" станом на кін.2010р-небезпечно для відвідування
Центральний вхід та герб над ним
Ще декілька ракурсів колишнього красеня
Башта палацу
Тильна сторона
Залишки стіни
Профіль
Обіцяні у 2011р реставраційні роботи,наскільки мені відомо,так і залишаються "обіцяними",а памятка тим часом занепадає...