Осіннє Поділля-2011 (частина 2)
дивиться також:
Осіннє Поділля-2011 (частина 1)
Останні два дні знову провів на Поділлі. Вперше в житті був у ролі екскурсовода: показував подільську осінь групі з 30 діточок з гімназії. Не знаю, що краще - подорожувати самому чи з кимось. З одного боку приємно ділити радість мандрівки з іншими, особливо з дітьми, які дивляться на речі іншими очима. А з іншого - самому можна значно більше подивитися. Так чи інакше, діти задоволені, я так само :)
Пройшло всього тиждень з минулої подорожі осіннім Поділлям. За тиждень подільська осінь змінилася: з тих дерев, що стояли жовтими, вже опали листя, інші - пожовтіли, а деякі так само стоять зелені. Ах, продовжити б мандрівку ще наступного тижня!
Першою була Теребовля. Сюди я відправився з ранку електричкою з Тернополя, до якого щойно приїхав поїздом з Дніпропетровська. Осінню Теребовлю я бачив вперше в житті. Вона ще прекрасніша за весінню.
Замок Балабана (докладніше про нього можна почитати тут):
Монастир кармелітів і ратуша (докладніше тут):
В Теребовлі мене підібрав автобус з групою дітей і ми поїхали в Кривче.
Збулася моя давня мрія: я нарешті попав в печеру Кришталева:
Осінній замок Контських в Кривче (докладніше про нього тут):
Це - не Карпати, це - Поділля:
В Хотин прибули вже під вечір. Фортеця неперевершена в будь-яку пору року!
Останні хвилини дня:
Заночували на турбазі «Поділля» поблизу каньйону Смотрича на Руських Фільварках. Зранку, поки всі спали, я пішов досліджувати (напевне, десятий раз в житті) ранковий Кам’янець, який ще лежав в тумані:
Фортеця, що ще не прокинулася:
Каньйон Смотрича з новопланівського мосту з Гончарською баштою майже не змінився за тиждень:
Дахи Польської брами та Польські Фільварки на задньому плані:
Каньйон і Водяна башта Кам’янецької фортеці:
Південно-західний бік каньйону:
Передмістя Карвасари з дерев’яною Хрестовоздвиженською церквою:
Над осінню - башта на броді та католицький фасад міста:
Осінньому Кам’янцю я, напевне, присвячу окрему статтю найближчими днями. А нам треба було повертатися додому. Їхали найкрасивішими місцями Тернопілля.
Скала-над-Збручем:
Замок в Скалі через лобове скло автобуса:
Подільська Швейцарія - Лосяч (про Лосяч дивимося тут):
Костел в Лосячі:
Осіннє Поділля-2011 (частина 1)
Останні два дні знову провів на Поділлі. Вперше в житті був у ролі екскурсовода: показував подільську осінь групі з 30 діточок з гімназії. Не знаю, що краще - подорожувати самому чи з кимось. З одного боку приємно ділити радість мандрівки з іншими, особливо з дітьми, які дивляться на речі іншими очима. А з іншого - самому можна значно більше подивитися. Так чи інакше, діти задоволені, я так само :)
Пройшло всього тиждень з минулої подорожі осіннім Поділлям. За тиждень подільська осінь змінилася: з тих дерев, що стояли жовтими, вже опали листя, інші - пожовтіли, а деякі так само стоять зелені. Ах, продовжити б мандрівку ще наступного тижня!
Першою була Теребовля. Сюди я відправився з ранку електричкою з Тернополя, до якого щойно приїхав поїздом з Дніпропетровська. Осінню Теребовлю я бачив вперше в житті. Вона ще прекрасніша за весінню.
Замок Балабана (докладніше про нього можна почитати тут):
Монастир кармелітів і ратуша (докладніше тут):
В Теребовлі мене підібрав автобус з групою дітей і ми поїхали в Кривче.
Збулася моя давня мрія: я нарешті попав в печеру Кришталева:
Осінній замок Контських в Кривче (докладніше про нього тут):
Це - не Карпати, це - Поділля:
В Хотин прибули вже під вечір. Фортеця неперевершена в будь-яку пору року!
Останні хвилини дня:
Заночували на турбазі «Поділля» поблизу каньйону Смотрича на Руських Фільварках. Зранку, поки всі спали, я пішов досліджувати (напевне, десятий раз в житті) ранковий Кам’янець, який ще лежав в тумані:
Фортеця, що ще не прокинулася:
Каньйон Смотрича з новопланівського мосту з Гончарською баштою майже не змінився за тиждень:
Дахи Польської брами та Польські Фільварки на задньому плані:
Каньйон і Водяна башта Кам’янецької фортеці:
Південно-західний бік каньйону:
Передмістя Карвасари з дерев’яною Хрестовоздвиженською церквою:
Над осінню - башта на броді та католицький фасад міста:
Осінньому Кам’янцю я, напевне, присвячу окрему статтю найближчими днями. А нам треба було повертатися додому. Їхали найкрасивішими місцями Тернопілля.
Скала-над-Збручем:
Замок в Скалі через лобове скло автобуса:
Подільська Швейцарія - Лосяч (про Лосяч дивимося тут):
Костел в Лосячі: