Сьогодні я розповім вам про дещо незвичне Закарпаття. Як відомо, живе там чимало народів. Кожен має свою віру. От одного разу зійшли ми з Хутського замку, аж тут дивимось - реформатська церква відкрита. І така вона затишна і симпатична! Хусточки та рушнички з мадярськими вишивками, все деревяне - просто казка. Навколо, як на дивно, не було нікого, то і не було кому заборонити нам вилізти на дзвіницю. Що ми і зробили.
На превеликий жаль, цього разу ця церковця була заперта. Якщо може хто знає, коли вона відкривається, то будьте такі ласкаві, відпишіться. Бо ця інформація покрита русинсько-мадярським партизанством.
Натомість є в Хусті інша культова, подиву гідна споруда. Це жінаґоґа, яка кілька років тому була оточена сакурами, а тепер там замість сакурів - базар.
А нині там триває ремонт. Шось копають, шось майструють, переставляють речі з одного місця на місце. Та попри це все мене не лише пустили до синагоги, але й дозволили поробити фотокартки (це вам не забобонне МП!). Бо ця синагога - прекрасна!
Джерело:
Іщи Закарпаття
Джерело:
Іщи Закарпаття
Джерело:
Іщи Закарпаття
Джерело:
Іщи Закарпаття
Джерело:
Іщи Закарпаття
Джерело:
Іщи Закарпаття
Джерело:
Іщи Закарпаття
Джерело:
Іщи Закарпаття Що ми знаємо про єврейство Закарпаття? Колись стягував платівки Марти Себестєн і серед усього надзвичайно здивував диск «Szól a kakas már» - музика маромороських євреїв.
Click to view
Ось таке воно Закарпаття, часом дуже несподіване.