Князівська столиця над Дністром
Щовесни води дністрові води манять до себе любителів повеслувати. Бо ще ближче до літа води в річці меншає і не так цікаво йти. Хоча її і так не багато. У колодязях Галича, з якого почався наш маршрут, через це давно вже іржава водичка. А була вона колись чистою й прозорою, коли води в Дністрі було більше.
Сам Галич виявився затишним містечком. Напрочуд тихим і неквапним. На вокзалі нас зустрів монумент депортованим українцям.
Джерело: Дністер 2011
Від нього до місця збору - до берегу Дністра - прийшлось ще трохи пройти.
Джерело: Дністер 2011
Як виявилося, історична частина знаходиться тут же за мостом.
Джерело: Дністер 2011
Нажаль, не знайшов я часу прочитати про це місце напередодні. То й не знав, що тут дивитися. Однак будь-хто в містечку розповість, що в центрі, на горі залишилися ще руїни фортеці. То ж є на що подивитися.
Щоби до неї дійти, треба ще минути велику площу, на якій красується сам король Данило.
Джерело: Дністер 2011
Ну і от нарешті вона, Галицька фортеця. Точніше те, що від неї залишилося.
Джерело: Дністер 2011
А в давнину, коли Київ зазнавав спустошення, тут точилося гучне життя. Було у княжій столиці й багато церков, про що свідчить макет на подвір’ї греко-католицького храму.
Джерело: Дністер 2011
Але час спливає, річки міліють, а столичне життя завмирає, перетворюючи місто на тиху провінцію.
Джерело: Дністер 2011