Аура Коктебеля

[buboks]

Вечірнє сонце, дякую за день!
Вечірнє сонце, дякую за втому.



За тих лісів просвітлений Едем
і за волошку в житі золотому.



За твій світанок, і за твій зеніт,
і за мої обпечені зеніти.



За те, що завтра хоче зеленіть,
за те, що вчора встигло одзвеніти.



За небо в небі, за дитячий сміх.
За те, що можу, і за те, що мушу.



Вечірнє сонце, дякую за всіх,
котрі нічим не осквернили душу.



За те, що завтра жде своїх натхнень.
Що десь у світі кров ще не пролито.



Вечірнє сонце, дякую за день,
за цю потребу слова, як молитви.

Ліна Костенко