Сакральні місця Франківщини, асоційовані з Святим Валентином
Всі вже звикли до поняття свята «Святого Валентина» та асоціюють його із святом всіх закоханих з відповідними сердечками, подаруночками і не будемо далі продовжувати список. Всі знають, як американські бізнесмени споганили цей день вшанування Святого Валентина, який припадає саме на цей день в Західному обряді (та й не тільки це релігійне свято). А хочу, щоб ми все ж згадали, що Святий Валентин - це не бренд, це не символ і не пусте словосполучення. А спомин про нього ми зустрічаємо поруч з нами. На Львівщині (в Самборі) зберігаються мощі Святого Валентина, а по всій Західній Україні є храми присвячені цьому Святому, його скульптури.
Пропоную замислитися над особою цього Святого не тільки по звичному бренду, А через сакральні місця пов'язані з його іменем поруч, зорема у Івано-Франківській області.
Почнемо з міста Калуша, де є костел Святого Валентина. Це- оригінальна споруда, яка через своє розміщення на пагорбі та досить нестандартною архітектурою для невеликого містечка в Західній Україні створює досить оригінальний і цікавий вигляд, який безперечно зацікавить туристів.
Поляки почали прибувати до Калуша у кінці XVI століття.
Історія костелу святого Валентина починається 5 квітня 1464 року, коли польський король Казимир Ягайлончик надав фундацію на побудову в Калуші Католицької Святині.
Храм був споруджений з дерева, місце його знаходження невідоме. Можливо він знаходився на місці теперішньої споруди костелу. У храмі були дерев’яні скульптури апостолів і пророків. Орган у 1475 році був завезений з Кракова.
Протягом 1464-1680 років костел володів однією солеварнею.
Після татарських набігів і пожежі 1565 року храм дуже постраждав, проте стараннями короля Стефана Баторія у 1578 році костел відбудували, а у 1770 році дерев’яний храм був споруджений заново.
1842 році Католицька Святиня була вимурувана і посвячена львівським єпископом. В костелі зберігались унікальні стародруки, чудові срібні свічники, золоті чаші і позолочені шати ксьондзів.
За Польщі ліворуч від входу в храм стояв дубовий хрест з викарбуваними на його раменах словами польською мовою «Дотримай обіцяного».
В 1939 році храм був закритий і перетворений на зерносховище, а пізніше у спортзал середньої школи. У 1990 році костел передали у тимчасове користування громаді УПЦ КП, а у лютому 1999 року повернутий римо-католикам Калуша.
Тоді ж почались у костелі ремонтні роботи, відновлено купол над вежею-дзвінницею і на свято Чесного і Животворящого Хреста (за григоріанським календарем - 06.10.) 2000 року у присутності влади міста був піднятий хрест на верхівку костелу. З цієї нагоди прислав привітання калушанам сам Папа Римський Іван-Павло ІІ.
А 2010 році у костелі встановлений орган.
З типологічного боку - костел побудований у неоготичному стилі, одноапсидний, з вежею-дзвінницею із заходу. Тип споруди -хрестоподібний.
2 фронтові вежі були знесені досить швидко після його побудови і замінені шпилястими, що не збереглися.
Михальче - селище в Городенківському районі. Тут є закинутий костел Святого Михаїла (освячений у 1775 році). І в ніші дзвіниці храму є скульптура Святого Валентина. Чому вона була там встановлена і як вона вціліла у Радянські часи - невідомо.
Пропоную замислитися над особою цього Святого не тільки по звичному бренду, А через сакральні місця пов'язані з його іменем поруч, зорема у Івано-Франківській області.
Почнемо з міста Калуша, де є костел Святого Валентина. Це- оригінальна споруда, яка через своє розміщення на пагорбі та досить нестандартною архітектурою для невеликого містечка в Західній Україні створює досить оригінальний і цікавий вигляд, який безперечно зацікавить туристів.
Поляки почали прибувати до Калуша у кінці XVI століття.
Історія костелу святого Валентина починається 5 квітня 1464 року, коли польський король Казимир Ягайлончик надав фундацію на побудову в Калуші Католицької Святині.
Храм був споруджений з дерева, місце його знаходження невідоме. Можливо він знаходився на місці теперішньої споруди костелу. У храмі були дерев’яні скульптури апостолів і пророків. Орган у 1475 році був завезений з Кракова.
Протягом 1464-1680 років костел володів однією солеварнею.
Після татарських набігів і пожежі 1565 року храм дуже постраждав, проте стараннями короля Стефана Баторія у 1578 році костел відбудували, а у 1770 році дерев’яний храм був споруджений заново.
1842 році Католицька Святиня була вимурувана і посвячена львівським єпископом. В костелі зберігались унікальні стародруки, чудові срібні свічники, золоті чаші і позолочені шати ксьондзів.
За Польщі ліворуч від входу в храм стояв дубовий хрест з викарбуваними на його раменах словами польською мовою «Дотримай обіцяного».
В 1939 році храм був закритий і перетворений на зерносховище, а пізніше у спортзал середньої школи. У 1990 році костел передали у тимчасове користування громаді УПЦ КП, а у лютому 1999 року повернутий римо-католикам Калуша.
Тоді ж почались у костелі ремонтні роботи, відновлено купол над вежею-дзвінницею і на свято Чесного і Животворящого Хреста (за григоріанським календарем - 06.10.) 2000 року у присутності влади міста був піднятий хрест на верхівку костелу. З цієї нагоди прислав привітання калушанам сам Папа Римський Іван-Павло ІІ.
А 2010 році у костелі встановлений орган.
З типологічного боку - костел побудований у неоготичному стилі, одноапсидний, з вежею-дзвінницею із заходу. Тип споруди -хрестоподібний.
2 фронтові вежі були знесені досить швидко після його побудови і замінені шпилястими, що не збереглися.
Михальче - селище в Городенківському районі. Тут є закинутий костел Святого Михаїла (освячений у 1775 році). І в ніші дзвіниці храму є скульптура Святого Валентина. Чому вона була там встановлена і як вона вціліла у Радянські часи - невідомо.