На зустріч хвилям і вітрам
На зустріч хвилям і вітрам
Східний Крим - одне з моїх улюблених місць для катання на велосипеді. Дуже красиве узбережжя Азовського і Чорного морів, безкрайній степ, малонаселеність і чистота. А ще, мабуть впливає те, що мама народилась у Феодосії, цю частину Криму я люблю найбільше.
На День Незалежності 2010 проїхали такий маршрут: (Прісноводне - Кімерійський вал - Золоте - бухти - мис Зюк - грязеві вулкани - Керч - мис Опук - мис Чауда - Феодосія - Лисяча бухта - Феодосія)
У Прісноводне приїхали потягом Київ - Керч. Коли вийшли з вагону, зясувалось, що на одному з велосипедів хтось вночі вкрав сідло.. Прісноводне - село на 20 хат, хтось дав сідло від дитячого велосипедика, отож я їхав більше стоячи на ногах, сідаючи лише на спусках.
ну так вже й їхали.
Майже одразу за станцією видно Кімерійський вал. Його насипали кімерійці кілька тисячоліть тому від Азовського до Чорного моря. До цього часу його висота місцями вражає. Будете там - неодмінно подивіться.
одразу за Валом спускаємось до моря. Хвилі на кримському азові є майже постійно, притому вони ідеть паралельно до берега, що дає можливість тататись тут навіть на серфінгу!
просто погойдатись і пострибати на хвилях також приємно:)
Узбережжя все порізане маленькими бухточками, які відділяють одна від одної мальовничі кам*яні миси. Таме узбережжя тягнеться на десятки мілометрів.
День Українського Прапора:
Іван Юхимович, найстарший з нашої команди, штурмує скелю:
За мисами зюк і Крокодил піднімаємось на гору Міхалкіна. З вершини видно, як на горизонті горить степ:
грязева сопка Андрусова. тут в багатьох місцях є мінікратери, де з великої глибини виходять грязі і гази.
самий фотогігієнічний вулкан:
цього разу ночували біля фортеці Ені-Кале, що неподалік паромної переправи Крим-Кавказ
м Керч. Улица Первой Пятилетки і екологічно-свідма молодь
На відміну від 2009 року, у 2010 у Керчі 24.08 скрізь майоріли жовто-блакинті прапори, але святкового концерту не було.
центральна площа Керчі. фонтан
В Керчі половина нашої групи мала поветратись у Київ, решта - продовжили собі "День Незалежності" ще на 5 днів.
Ночували ми практично скрізь на пляжах, крім Керчі.
у селі Челядіново зупинились набрати води. З подвір*я вийшла бабця, яка розповіла що після ІІ Світової сюди її переселили. Бабця розмовляє українською, її дочка і російською і українською, внуки вже російськомовні.
Тобечикське солене озеро:
грязеві бої:
тубільці викрали Івана Юхимовича
мис Опук
працівники заповіднику розповіли, що коли десь в Криму тікають з дельфінарію дельфіни, перше місце де їх шукають - мис Опук, настільки тут сприятливі умови для диких тварин.
Мис Опук - це унікальний природний заповідник Криму. Він знаходиться в південно-східній частині Керченського півострова. Це дивовижне місце, з безкрайніми степами навколо та солоними озерами, найчистішим морем і затишними бухточками і пісковими пляжами. Його найвища точка - гора Опук- полога вершина, поросла травою. Це місце нагадує кримське передгір'я з невеликими, але дуже красивими урочищами, з унікальним рослинним і тваринним світом. Тут живуть рідкісні види птахів, такі як рожевий шпак, сокіл-Сапсан, журавель степовий, белобан та інші. Є зайці й лисиці, багато рідкісних змій, занесених до Червоної книги.
Що найцікавіше, в Опукського бухточках водиться і рідкісне морська тварина - тюлень-монах. Раніше його бачили в багатьох місцях Чорного моря, біля берегів Болгарії, у Тарханкуту. Потім на довгий час тюлень-чернець зник і вважався вимерлим виглядом. Але деякий час тому він знову з'явився у Опук.
Флора Опукського заповідника представлена 394 видів рослин (!) (Це 32% від 1239 видів Криму або 44% від 898 видів Керченського півострова). У раритетне фонді рослин - тюльпан двухквітковий і Шренка (особливо красиво квітучий на початку квітня цілими галявинами), шафран кримський, сім видів ковили, тюльпан Біберштейна, ірис жовтий, морковніца прибережна, фіалка біла та інші.
Навесні Опук перетворюється у багатобарвний килим. Квітучі тюльпани вражають своїм багатоцвіттям, жовті, білі, малинові, пурпурні і навіть чорні.
З урвищ гори відкриваються чудові краєвиди на солоні озера і одну з найцікавіших пам'яток не тільки мису Опук, але і Криму - скелі Кораблі (висотою 7 і 12 м.), які мальовничими вітрилами стоять у морі на відстані 4 км. від узбережжя.
З південно-західних схилів г.Опук до моря спускається урочище з неймовірними за формами вивітрювання скелями, мальовничими урвищами і з білими квітучими деревами в затишній долині .
На відстані 4 км від берега у морі стоять Скелі-кораблі:
Після мису Опук ми поїхали на мис Чауда. Минулого року нас туди не пустили, оскільки тут розташований військовий полігон. До речі, той, на якому збили пасажирський літак в часи Кучми і Кузьмука.
Цього року навчань не було, але до них готувались. В якомусь місці дорога вперлась у КПП. Тут у наметах жили російські солдати, що приїхали на навчання. Нас пропустили проїхати через їх табір. Сам полігон - це просто безмежний степ, практично ніяких будівель немає.
маяк на мисі Чауда
власне, сам мис:
далі, по степу виїхали в Приморське, на Золотий Пляж і Феодосію.
Вєли кинули в мого діда і вже на бусі зіїзили на два дні в Лисячу бухту.
Був передостанній день день літа.
Якщо вже скучили за теплом і весною,цього року на 8 березня маємо аж 4 вихідних дні!
Пропоную вже традиційно зустріти весну в Криму. Останніх 5 років, за виключенням минулого, в Криму на 8 березня цвіли абрикоси, первоцвіти, вдень було настільки тепло, що можна було ходити у футболці.
На 5-8 березня ми пропонуємо два маршрути:
Велотур "Печерні міста і фортеці Криму"
і Піший похід "Чорноріченський каньйон"
Поїхали зустрічати весну у сонячний Крим!
Східний Крим - одне з моїх улюблених місць для катання на велосипеді. Дуже красиве узбережжя Азовського і Чорного морів, безкрайній степ, малонаселеність і чистота. А ще, мабуть впливає те, що мама народилась у Феодосії, цю частину Криму я люблю найбільше.
На День Незалежності 2010 проїхали такий маршрут: (Прісноводне - Кімерійський вал - Золоте - бухти - мис Зюк - грязеві вулкани - Керч - мис Опук - мис Чауда - Феодосія - Лисяча бухта - Феодосія)
У Прісноводне приїхали потягом Київ - Керч. Коли вийшли з вагону, зясувалось, що на одному з велосипедів хтось вночі вкрав сідло.. Прісноводне - село на 20 хат, хтось дав сідло від дитячого велосипедика, отож я їхав більше стоячи на ногах, сідаючи лише на спусках.
ну так вже й їхали.
Майже одразу за станцією видно Кімерійський вал. Його насипали кімерійці кілька тисячоліть тому від Азовського до Чорного моря. До цього часу його висота місцями вражає. Будете там - неодмінно подивіться.
одразу за Валом спускаємось до моря. Хвилі на кримському азові є майже постійно, притому вони ідеть паралельно до берега, що дає можливість тататись тут навіть на серфінгу!
просто погойдатись і пострибати на хвилях також приємно:)
Узбережжя все порізане маленькими бухточками, які відділяють одна від одної мальовничі кам*яні миси. Таме узбережжя тягнеться на десятки мілометрів.
День Українського Прапора:
Іван Юхимович, найстарший з нашої команди, штурмує скелю:
За мисами зюк і Крокодил піднімаємось на гору Міхалкіна. З вершини видно, як на горизонті горить степ:
грязева сопка Андрусова. тут в багатьох місцях є мінікратери, де з великої глибини виходять грязі і гази.
самий фотогігієнічний вулкан:
цього разу ночували біля фортеці Ені-Кале, що неподалік паромної переправи Крим-Кавказ
м Керч. Улица Первой Пятилетки і екологічно-свідма молодь
На відміну від 2009 року, у 2010 у Керчі 24.08 скрізь майоріли жовто-блакинті прапори, але святкового концерту не було.
центральна площа Керчі. фонтан
В Керчі половина нашої групи мала поветратись у Київ, решта - продовжили собі "День Незалежності" ще на 5 днів.
Ночували ми практично скрізь на пляжах, крім Керчі.
у селі Челядіново зупинились набрати води. З подвір*я вийшла бабця, яка розповіла що після ІІ Світової сюди її переселили. Бабця розмовляє українською, її дочка і російською і українською, внуки вже російськомовні.
Тобечикське солене озеро:
грязеві бої:
тубільці викрали Івана Юхимовича
мис Опук
працівники заповіднику розповіли, що коли десь в Криму тікають з дельфінарію дельфіни, перше місце де їх шукають - мис Опук, настільки тут сприятливі умови для диких тварин.
Мис Опук - це унікальний природний заповідник Криму. Він знаходиться в південно-східній частині Керченського півострова. Це дивовижне місце, з безкрайніми степами навколо та солоними озерами, найчистішим морем і затишними бухточками і пісковими пляжами. Його найвища точка - гора Опук- полога вершина, поросла травою. Це місце нагадує кримське передгір'я з невеликими, але дуже красивими урочищами, з унікальним рослинним і тваринним світом. Тут живуть рідкісні види птахів, такі як рожевий шпак, сокіл-Сапсан, журавель степовий, белобан та інші. Є зайці й лисиці, багато рідкісних змій, занесених до Червоної книги.
Що найцікавіше, в Опукського бухточках водиться і рідкісне морська тварина - тюлень-монах. Раніше його бачили в багатьох місцях Чорного моря, біля берегів Болгарії, у Тарханкуту. Потім на довгий час тюлень-чернець зник і вважався вимерлим виглядом. Але деякий час тому він знову з'явився у Опук.
Флора Опукського заповідника представлена 394 видів рослин (!) (Це 32% від 1239 видів Криму або 44% від 898 видів Керченського півострова). У раритетне фонді рослин - тюльпан двухквітковий і Шренка (особливо красиво квітучий на початку квітня цілими галявинами), шафран кримський, сім видів ковили, тюльпан Біберштейна, ірис жовтий, морковніца прибережна, фіалка біла та інші.
Навесні Опук перетворюється у багатобарвний килим. Квітучі тюльпани вражають своїм багатоцвіттям, жовті, білі, малинові, пурпурні і навіть чорні.
З урвищ гори відкриваються чудові краєвиди на солоні озера і одну з найцікавіших пам'яток не тільки мису Опук, але і Криму - скелі Кораблі (висотою 7 і 12 м.), які мальовничими вітрилами стоять у морі на відстані 4 км. від узбережжя.
З південно-західних схилів г.Опук до моря спускається урочище з неймовірними за формами вивітрювання скелями, мальовничими урвищами і з білими квітучими деревами в затишній долині .
На відстані 4 км від берега у морі стоять Скелі-кораблі:
Після мису Опук ми поїхали на мис Чауда. Минулого року нас туди не пустили, оскільки тут розташований військовий полігон. До речі, той, на якому збили пасажирський літак в часи Кучми і Кузьмука.
Цього року навчань не було, але до них готувались. В якомусь місці дорога вперлась у КПП. Тут у наметах жили російські солдати, що приїхали на навчання. Нас пропустили проїхати через їх табір. Сам полігон - це просто безмежний степ, практично ніяких будівель немає.
маяк на мисі Чауда
власне, сам мис:
далі, по степу виїхали в Приморське, на Золотий Пляж і Феодосію.
Вєли кинули в мого діда і вже на бусі зіїзили на два дні в Лисячу бухту.
Був передостанній день день літа.
Якщо вже скучили за теплом і весною,цього року на 8 березня маємо аж 4 вихідних дні!
Пропоную вже традиційно зустріти весну в Криму. Останніх 5 років, за виключенням минулого, в Криму на 8 березня цвіли абрикоси, первоцвіти, вдень було настільки тепло, що можна було ходити у футболці.
На 5-8 березня ми пропонуємо два маршрути:
Велотур "Печерні міста і фортеці Криму"
і Піший похід "Чорноріченський каньйон"
Поїхали зустрічати весну у сонячний Крим!