Маріямпіль. Частина 1. Записки туриста
Марійське містечко - Марямпіль - посвячене Матінці Божій, живе під її Покровом і відроджується і з небуття як містична птаха фенікс.
Відоме своєю Чудотворною іконою, архітектурними пам'ятками містечко Маріямпіль успішно витиралося з карт радянською владою як назвами, так і мінмальною кількістю інформації про нього, так і знищенням пам'яток, з яких переважно всі - сакрального спрямування. Тільки тепер, крок за кроком, містечко, а нині село, повертається на втрачені позиції.
Докладно історію розповідати не буду. Тут раджу звернутися за підказкою до Ірини Пустиннікової за адресою: castles.com.ua/maria.html. А про Чудотворну ікону я інформацію викладу згодом.
А поки ті питання, які мене вразили та цікавили як туриста.
Мав честь побувати тут влітку 2010 року, коли влаштували сімейний тур з родиною мого колєги Володі Ворощука. Враження - супер. Справді, відчувається тут Божа присутність і це те місце, до якого хочеться повертатися.
Дорога. Маріямпіль розташований у Галицькому районі, Івано-Франківської області. Щоб доїхати до нього - треба звернути з головної дороги (траса Івано-Франківськ-Львів) у Галичі (це без проблем - є 2 вказівники) і доїхати до сусіднього з Галичем села Тустань, де зразу за залізничним переїздом поворот на право і по прямій до Марямполя.
Транспорт. З АС-2 у мікрорайоні Пасічна обласного центру до Марямполя їдуть автобуси (ІФ-Марямпіль, ІФ-Устя Зелене) але рідко. Тому краще автомобілем. Стан дорожного покриття влітку 2010 - вкрай задовільний, якісний, за винятком кількох десятків метрів біля Дубівецького кар'єру.
По дорозі. Зразу в Тустані кидаються в очі «ставки-болота» в яких «живуть» стовпи ліній електричних. Їх видно ще з потяга ІФ-Київ, тому це не особлива атракція. Ще можна заїхати в наступне село за Тустаню - Межигірці, де є цікава церква збудована теслею (матеріал теж він же фондував) та скельний монастир, щоправда до нього варто вибиратися окремою поїздкою - трохи треба йти пішки (якщо нема позашляховика).
А далі шикарні опільські краєвиди. Дубівецький піщаний кар'єр, біля якого можна зустрітися з екзотичними в наших краях залізними конями типу БелАЗ,
а стадіон села Водники уже готується до Євро-2012. Певно тут виступатимуть Англія та Португалія.
А ось і Маріямпіль зустрічає нас скульптура Матінки Божої та напис «Маріямпіль» з датою першої письмової згадки про село.
Орієнтуватися в селі легко. Просто прямуєте центральною дорогою і опиняєтеся біля всіх атракцій села.
Цікавим є те, що при наближенні до центру селища є великий стенд з картою розташування архітекурних пам'яток архітектури з їхніми графічними зображеннями. Погодьтеся, таке зустрінеш не в кожному розкрученому туристичному центрі. Приємно. А ще цікаво, що зображені пам'ятки не тільки збережені, а й знищені. А ми рухаємося далі.
Центр. Розуміємо, що ми в центрі Маріямполя, бо зліва від нас вигулькнули церква Святих Бориса та Гліба, а також перетворенй у колонію комплекс монастиря.
Перед ними - символічна могила борцям за волю України.
А якщо проїхати далі - то ми впираємося в руїни замку.
Зліва - перетворений в лікарню палац, який у свою чергу, перероблений із замку.
Якщо зайти через вхідну браму замку - опустіть очі - ви побачите рештки фундаменту костелу, який був знищений совітами, хоча був щойно збудований. Ми зразу того самі не побачили. Нам підказав це старший чоловік, який випасав тут худобу.
На лікарняному подвір'ї доглянутий 600-літній дуб, під яким, за даними на табличці, відпочивав у 1920 році Симон Петлюра. Дерево доглядається місцевими мешканцями, за що їм низький уклін. Багато інших людей би дерево просто зрізали. Молодці! Пробували ми його ствобур обхопити тримаючися за руки. Не вийшло. Підрахували, що треба 7 дорослих, щоб його обхопити руками.
За лікарнею - прекрасний сад. На фото руїни вїзної брами, яка веде до цього саду.
А з доругої сторони замку - мальовничий каньйон Дністра, на березі якого будується каплиця-ротонда Матері Божої Маріямпільської.
В грудні 2010 року дізнався про ще одне цікаве місце Маріямполя - єврейський цвинтар, перетворений за часів СРСР на колгоспне пасовисько. Зараз там встановлений пам'ятник загиблим євреєя Маріямполя (листопад, 2010, скульпт. - Василь Вільшук). Я того ще не бачив.
Раджу всім побувати у цьому пркрасному містечку в Галичині.