Не турбуйтесь, я не збираюсь кидатись сторч головою у водоспад. Не настільки все погано. :) Просто дуже вже хотілося зняти потік якнайближче. Кому цікаво, що з того вийшло - прошу під кат.
Якщо хтось не бачив річку Ірпінь, то майже скрізь вона маленька, тиха й спокійна. Отака:
Курка перепливе. Але не поспішайте зневажливо пхикати. Важко повірити, але на фото нижче - ця сама річка.
А зараз ви точно не повірите. Це також вона:
А все чому? А все тому, що у більш як століття тому...
...розумні люди поставили тут греблю й водяний млин.
Гребля вціліла, й навіть будинок вцілів:
Але млинарного обладнання, звісно, вже нема й сліду. Судячи з конструкції, потім проходив під будинком через оцей тунель:
Ясна річ, я був би не я, якби туди не заліз! На жаль, окрім могутніх мурованих стін, нічого цікавого. Сміття та тлін.
Будівля стоїть на скельному грунті, й з протилежного боку річище утворює такий собі каньйон. Приблизно як в Колорадо, але трохи менший.
...на якому романтичні люди побудували... ну, скажімо так, оглядовий майданчик. Звичайно, місце було оглянуто. :)
А от стару кам'яну греблю гріх було не оглянути детальніше, що я й зробив:
Вона хотіла з'їсти нахабного відвідувача, але я втік.
За старою греблею розташувався більш-менш сучасний місток із залишками шлюзу. Конструкція занедбана, але працює. Перевіряв особисто, див.відео.
Уявіть собі, скільки часу знадобилося, щоб проточити суцільний граніт!
Фото - це добре, але все-таки нестримну силу води та її досить потужний рев краще зацінити на відео. Перегляньте, не пошкодуєте.
Click to view
Що ж, далі річка побігла своєю дорогою, а я своєю - до ще одного млина у розташованому неподалік селі з смішною назвою Пришивальня. Найближчим часом викладу й той репортаж. Залишайтеся з нами!