смт Клесів, батьківщина українського бурштину
ласкаво просимо до Клесова - батьківщини українського бурштину, запаси якого тут, кажуть, не менші, ніж прибалтійські. Щоправда, надмір цього мінералу абсолютно не покращив добробут місцевих мешканців. Отже все по порядку
Вокзал у Клесові не може похвалитися дуже жвавим рухом
Але оточуючий краєвид з правдивим териконом примушує забути про Волинь і задуматись, чи не занесло тебе, наприклад, на Донбас?
Одразу ж за вокзалом нас зустрічає пам"ятник "полеглим від рук буржуазних націоніластів". Підозрілі погляди, які кидає на нас місцеве населення примушують мимохідь задуматись, що певні хлопці все ще є в місцевих лісах
Із зручностей тут є навіть готель з таксофоном (з якого, щоправда, нам так і не вдалось нікуди додзвонитися)
Є якісь підозрілі законсервовані гральні автомати у дворі
Гламурні обіди з бурштиновим відтінком
Далі наш шлях лежав через гранітні кар"єри
Місця тут дещо страшненькі, в такому кар"єрі можна заховати не одну роту екзекутованих комсомольців
перші шурфи бачимо безпосередньо у відвалах
але справжній масштаб підпільного миття бурштину ми побачили згодом.
Оцей ось крокуючий екскаватор "Мейд ін Краматорськ" це єдина техніка державного підприємства "Бурштинові копальні". Вона на час нішого візиту не працювала. Саме підприємство теж знаходиться в непевному стані - то банкрутує, то реорганізується...
той же кар"єр з іншого боку був прикрашений багаообіцяючими написами "Не ходить. Ведуться вибухові роботи". Ми й не ходили. Тільки сиділи - тихо-тихо
Лінія електропередач у прірву
Тут стояв Ілліч. Полеглий у борні з українськими буржуазними націоналістами
Баба Марія - найстаріший мешканець села. За її словами, колись давно бурштином тут топили печі
Мешканці селища (Клесів навіть уже не райцентр, хоч колись був). Чомусь я їх вважав чимось на ктшталт золотошукачів з Клондайку із романів Джека Лондона - з тією лиш ріжницею, що в клесівських салунах вони мали б розраховуватись бурштином
Нормальний камінь має бути оооооот-такого розміру. Такі оповідання дуже нагадують рибальські байки, до речі.
Ось такими місцями добираємося до бурштинових копалень
"Єслі рассудок і жизнь дорогі вам, дєржітєсь подальше от торфяних болот", заповідав нам всим сер Чарльз Баскервіль
Ці перериті мотопомпами місця колись були дачами клесівчан
Дерева на задньому плані - то вже фактично Рівненський заповідник, який теж потроху перетворюється на Межигір"я з закритими зонами ВІПівського дозвілля
Хоч парканів тут уже не залишилось, нарід добре знає, де була чия ділянка і за межу не залазить
тут була дорога
Місцеве кафе також прикрашено пасторальними картинами з "сонячного каменю"
Думаю, немає сенсу пояснювати детально, що роблять всередині цього будинку
Як підказує Капітан Очевидність, такі фігури сакрального призначення в народі називаються "фігурами"
Вони явно на волинській землі почуваються краще, ніж комсомольці, послані сюди колись партією з "фігурами" боротися
Хоча в сусідньому з Клесівим Томашгороді є ще дещиця несвідомих
В Томашгороді все якось неправильно: дороги отако перекриті
БелАЗи стоять поламані
Є навіть спайдергастроном
А от бурштину в Томашгороді немає. Такою є сумна правда життя.
Для допитливих розлога стаття про Клесів та бурштин в Газеті по-київські
Вокзал у Клесові не може похвалитися дуже жвавим рухом
Але оточуючий краєвид з правдивим териконом примушує забути про Волинь і задуматись, чи не занесло тебе, наприклад, на Донбас?
Одразу ж за вокзалом нас зустрічає пам"ятник "полеглим від рук буржуазних націоніластів". Підозрілі погляди, які кидає на нас місцеве населення примушують мимохідь задуматись, що певні хлопці все ще є в місцевих лісах
Із зручностей тут є навіть готель з таксофоном (з якого, щоправда, нам так і не вдалось нікуди додзвонитися)
Є якісь підозрілі законсервовані гральні автомати у дворі
Гламурні обіди з бурштиновим відтінком
Далі наш шлях лежав через гранітні кар"єри
Місця тут дещо страшненькі, в такому кар"єрі можна заховати не одну роту екзекутованих комсомольців
перші шурфи бачимо безпосередньо у відвалах
але справжній масштаб підпільного миття бурштину ми побачили згодом.
Оцей ось крокуючий екскаватор "Мейд ін Краматорськ" це єдина техніка державного підприємства "Бурштинові копальні". Вона на час нішого візиту не працювала. Саме підприємство теж знаходиться в непевному стані - то банкрутує, то реорганізується...
той же кар"єр з іншого боку був прикрашений багаообіцяючими написами "Не ходить. Ведуться вибухові роботи". Ми й не ходили. Тільки сиділи - тихо-тихо
Лінія електропередач у прірву
Тут стояв Ілліч. Полеглий у борні з українськими буржуазними націоналістами
Баба Марія - найстаріший мешканець села. За її словами, колись давно бурштином тут топили печі
Мешканці селища (Клесів навіть уже не райцентр, хоч колись був). Чомусь я їх вважав чимось на ктшталт золотошукачів з Клондайку із романів Джека Лондона - з тією лиш ріжницею, що в клесівських салунах вони мали б розраховуватись бурштином
Нормальний камінь має бути оооооот-такого розміру. Такі оповідання дуже нагадують рибальські байки, до речі.
Ось такими місцями добираємося до бурштинових копалень
"Єслі рассудок і жизнь дорогі вам, дєржітєсь подальше от торфяних болот", заповідав нам всим сер Чарльз Баскервіль
Ці перериті мотопомпами місця колись були дачами клесівчан
Дерева на задньому плані - то вже фактично Рівненський заповідник, який теж потроху перетворюється на Межигір"я з закритими зонами ВІПівського дозвілля
Хоч парканів тут уже не залишилось, нарід добре знає, де була чия ділянка і за межу не залазить
тут була дорога
Місцеве кафе також прикрашено пасторальними картинами з "сонячного каменю"
Думаю, немає сенсу пояснювати детально, що роблять всередині цього будинку
Як підказує Капітан Очевидність, такі фігури сакрального призначення в народі називаються "фігурами"
Вони явно на волинській землі почуваються краще, ніж комсомольці, послані сюди колись партією з "фігурами" боротися
Хоча в сусідньому з Клесівим Томашгороді є ще дещиця несвідомих
В Томашгороді все якось неправильно: дороги отако перекриті
БелАЗи стоять поламані
Є навіть спайдергастроном
А от бурштину в Томашгороді немає. Такою є сумна правда життя.
Для допитливих розлога стаття про Клесів та бурштин в Газеті по-київські