Містичні Чагарі
Навряд чи було б що писати про це тернопільське село. Як пише Вікіпедія, засноване воно у 1802-му році (за місцевими мірками можна сказати, що вчора), населення - 263 особи. Особливо зауважено, що “працює торгівельний заклад”.
Навряд, якби не кумедні й доволі величенькі скульптури. Ними прикрашені в’їзди до села та фонтан у центрі.
Фонтан виконує й просвітницьку функцію. На розкритій перед бетонними дітьми бетонній книзі цитата з Шевченка: “Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, і свого не цурайтесь”.
Бурна фантазія художника і смілива техніка виконання роблять Чагарі абсолютно неповторними. І це чудово.
Автором цих робіт є дизайнер і скульптор Олексій Степанов. Завдяки футболу йому вдалося навчатися у Королівській академії мистецтв Льєжа, а згодом - попрацювати в Бельгії. Працюючи спершу над створенням копій скульптур для Британського музею і Лувру, Олексій згодом очолив невелику дизайнерську фірму.
Першим серйозним проектом став декор для тераріумів Антверпенського зоопарку.
Згодом було ще чимало цікавих проектів, зокрема і в Україні. Мені запам’яталась телевізійна програма за його участі, де Олексій з металопластикових труб “виростив” у кімнаті дерево! Секрет конструкції був у спеціальному надміцному розчині, який він сам і винайшов.
До Чагарів Степанова запросив заможний уродженець села, а нині киянин Йосип Мацієвський. Місцеві помічники за ескізами виготовляли основу, а завершальні роботи робив вже сам скульптор.
Зовсім недавно “здали в експлуатацію” третю скульптурну групу, при в’їзді до села з тернопільського напрямку. Це не лише комічно-містична, але й функціональна композиція.
Так що не лише "працюючим торговельним закладом славні Чагарі.
Чагарі на МЕТА-картах. Проїзд залізницею до ст. Копичинці. Проїзд на автомобілі від Києва - 425 км (біля 5,5 годин дороги), від Хмельницького - 100 км, Тернополя - 60 км. Неподалік варто подивитись костел, ратуші й замок Чорткова, костел і синагогу в Гусятині, симпатичне містечко Копичинці, замок-корабель в Сидорові.