Самбір. Моє рідне місто.
Багато мандрівників, прдорожуючи Західною Україною, відвідують лише Львів, Чернівці чи Ужгород, нехтуючи маленькими райцентрами.
Самбір, це одна з таких міст, в яке вартує заглянути, хоч би на один день. Тим більше, що зі Львова сюди їхати, півтори години маршруткою, й за світовий день. можна познайомитись з цим чудовим містечком.
Історія міста, починається з далекого 1241 року.
Орда монголів, зруйнувала містечко самбір й мешканці, були змушені втікати й оселитись близ маленького поселення Погонич. Нове місто назвали Новим Самбором. Пізніше, старе місце відбудували й заселили й назвали Старим Самбором, а нове місто стало йменуватись Новим Самбором, а далі просто, Самбір.
Назва міста, походить від злиття двох слів "сам-бір", що означало, один ліс-бір. Через велику кількість звірів, а особливо оленів, в місті появився герб, олень зі стрілою на шиї.
Зовсім недавно, міські депутати, вирішили "вийняти " стрілу з шиї оленя...
В 1390 році, місто отримує Магдебургське право й в Самборі будується міська ратуша й площа Ринок, класичної прямокутної форми.
Спочатку, ратуша й житлові будинки були дерев'яні, часто горіли й відбудовувались по-новому.
В 1884 році, при останній реконструкції, ратуша була збільшена. Висота вежі, сягнула 40 метрів.
В 1885 році, міська влада купує у Празі годинник за 1200 Золотих
Площа Ринок, одна з найбільших на Львівщині. Розмір, 182 на 140 метрів й від неї відгалужуються десять вулиць.
Найстаріші будинки, на східній стороні, від якої відходять вулиці Мазепи та Коперніка.
На південній стороні Ринку, стоїть памятник Шевченко й фонтан.
На південній стороні, лише декілька будинків, кінця 19-го-початку 20-го століття, решту будівель, радянської епохи. На південь, відходять вулиці Сагайдачного, Б. Хмельницького й Руська.
На захід, тягнеться вулиця Шевченка, на початку якої, класична споруда кінотеатру "Кобзар" (раніше "Союз") й приміщення колишнього Офіцерського казино.
В центрі міста, дуже багато зелених насадженью Також, багато аллей і лавочок, тому, це улюблене місце відпочинку матерів з дітворою та молодих закоханих.
В місті є декілька релігійних памяток архітектури, яким декілька сот років.
Найдавнішим, вважається католицький костел Іоанна Хрестителя. Вперше він був побудований у 1530 році.
Є версія, що в цьому костелі, брали шлюб Лжедмитрій І й Марія Мнішек.
У 1751 році, єзуїти будують костел Святого Станіслава.
Пізніше, коли Папа розпустив єзуїтів, костел й монастир, стали бернардинськими. В 1823 році, його значно реконструювали.
Нажаль, храм, гарно виглядає лише з фасаду, бічні й задні частини будівлі, в жахливому стані. На реставрування храмів, в бюджеті міста, не вистачає грошей.
В 1935 році, монахи-бернардинці, купили орган, чеської фірми "Рігер". На сьогодні, в цьому приміщенні знаходиться зал органної музики й у по суботах, проходять концерти. Вартість квитка, 30 гривень.
Завдяки збереженням, зібраним за квитки, вдається підтримувати приміщення ззовні в більш-менш нормальному стані.
Поруч з костелом, побудований Бернардинський монастир (раніше Єзуїтьська коллегія). В цих преміщеннях, на даний час, пербуває культурно-освітнє училище.
Поруч з органним залом, знаходиться Церква Різдва Пресвятої Богородиці. Храм був побудований в 1738 році, на місці деревяної церкви.
Тут, є мощі Святого Валентина, тому, сюди приїжджають багато закоханих.
Церква, також відома своєю Чудотворною іконою Богородиці. Поруч, на площі, встановлена скульптура Богородиці з дитям. В цю церкву, на храмове свято, приїжджають тисячі віруючих.
В 1824 році, побудували дзвінницю в оборонному стилі.
.
В центрі й бокових вуличках, відчувається дух давнини.
Лише на вулиці Бандери, залишилась оригінальна бруківка. Ці камні, памятають скрип возів й стук підков.
На деяких будинках, ще збереглись меморіальні таблички початку 20 століття.
В величному приміщенні старого готелю, сьогодні знаходяться магазини, офіси й банки.
В цих будинках, живуть декілька поколінь.
На початку вулиці Коперніка, було прміщення товариства "Ризниця".
Сьогодні, на другому поверсі, знаходиться міськийсуд.
Трохи осторонь, через дорогу, був будинок товариства "Сокіл" (1904 р.). Сьогодні тут, товариство "Просвіта".
На площі Чайківського, приміщення музею "Бойківщина". В радянські часи, це був міський родильний будинок.
В колишній віллі, на вулиці Мазепи, перебуває Будинок Учнівської Творчості.
Декілька колишніх вілл, на вулиці Стебельского.
Перша жіноча гімназія, була побудована напередодні 20-го століття.
На жаль, на реставрацію й ремонт старих будинків, в держави грошей нема. Деякі будинки, мешканці міста, ремонтують за свій кошт.
Як цей будинок, де господарі магазину, відреставрували лише "свою" частину.
Приміщення колишньої дирекції скарбового повітового уряду, де перебували філії французьких, швейцарських та англійських банків, на сьогодні в жахливому стані. Будинок на балансі міської влади, а на реконструкцію, необхідні великі кошти.
Завітайте до Самбора, насолодіться архітектурою. культурою й побутом провінційного містечка, й воно назавжди залишиться у вашому серці.
Самбір, це одна з таких міст, в яке вартує заглянути, хоч би на один день. Тим більше, що зі Львова сюди їхати, півтори години маршруткою, й за світовий день. можна познайомитись з цим чудовим містечком.
Історія міста, починається з далекого 1241 року.
Орда монголів, зруйнувала містечко самбір й мешканці, були змушені втікати й оселитись близ маленького поселення Погонич. Нове місто назвали Новим Самбором. Пізніше, старе місце відбудували й заселили й назвали Старим Самбором, а нове місто стало йменуватись Новим Самбором, а далі просто, Самбір.
Назва міста, походить від злиття двох слів "сам-бір", що означало, один ліс-бір. Через велику кількість звірів, а особливо оленів, в місті появився герб, олень зі стрілою на шиї.
Зовсім недавно, міські депутати, вирішили "вийняти " стрілу з шиї оленя...
В 1390 році, місто отримує Магдебургське право й в Самборі будується міська ратуша й площа Ринок, класичної прямокутної форми.
Спочатку, ратуша й житлові будинки були дерев'яні, часто горіли й відбудовувались по-новому.
В 1884 році, при останній реконструкції, ратуша була збільшена. Висота вежі, сягнула 40 метрів.
В 1885 році, міська влада купує у Празі годинник за 1200 Золотих
Площа Ринок, одна з найбільших на Львівщині. Розмір, 182 на 140 метрів й від неї відгалужуються десять вулиць.
Найстаріші будинки, на східній стороні, від якої відходять вулиці Мазепи та Коперніка.
На південній стороні Ринку, стоїть памятник Шевченко й фонтан.
На південній стороні, лише декілька будинків, кінця 19-го-початку 20-го століття, решту будівель, радянської епохи. На південь, відходять вулиці Сагайдачного, Б. Хмельницького й Руська.
На захід, тягнеться вулиця Шевченка, на початку якої, класична споруда кінотеатру "Кобзар" (раніше "Союз") й приміщення колишнього Офіцерського казино.
В центрі міста, дуже багато зелених насадженью Також, багато аллей і лавочок, тому, це улюблене місце відпочинку матерів з дітворою та молодих закоханих.
В місті є декілька релігійних памяток архітектури, яким декілька сот років.
Найдавнішим, вважається католицький костел Іоанна Хрестителя. Вперше він був побудований у 1530 році.
Є версія, що в цьому костелі, брали шлюб Лжедмитрій І й Марія Мнішек.
У 1751 році, єзуїти будують костел Святого Станіслава.
Пізніше, коли Папа розпустив єзуїтів, костел й монастир, стали бернардинськими. В 1823 році, його значно реконструювали.
Нажаль, храм, гарно виглядає лише з фасаду, бічні й задні частини будівлі, в жахливому стані. На реставрування храмів, в бюджеті міста, не вистачає грошей.
В 1935 році, монахи-бернардинці, купили орган, чеської фірми "Рігер". На сьогодні, в цьому приміщенні знаходиться зал органної музики й у по суботах, проходять концерти. Вартість квитка, 30 гривень.
Завдяки збереженням, зібраним за квитки, вдається підтримувати приміщення ззовні в більш-менш нормальному стані.
Поруч з костелом, побудований Бернардинський монастир (раніше Єзуїтьська коллегія). В цих преміщеннях, на даний час, пербуває культурно-освітнє училище.
Поруч з органним залом, знаходиться Церква Різдва Пресвятої Богородиці. Храм був побудований в 1738 році, на місці деревяної церкви.
Тут, є мощі Святого Валентина, тому, сюди приїжджають багато закоханих.
Церква, також відома своєю Чудотворною іконою Богородиці. Поруч, на площі, встановлена скульптура Богородиці з дитям. В цю церкву, на храмове свято, приїжджають тисячі віруючих.
В 1824 році, побудували дзвінницю в оборонному стилі.
.
В центрі й бокових вуличках, відчувається дух давнини.
Лише на вулиці Бандери, залишилась оригінальна бруківка. Ці камні, памятають скрип возів й стук підков.
На деяких будинках, ще збереглись меморіальні таблички початку 20 століття.
В величному приміщенні старого готелю, сьогодні знаходяться магазини, офіси й банки.
В цих будинках, живуть декілька поколінь.
На початку вулиці Коперніка, було прміщення товариства "Ризниця".
Сьогодні, на другому поверсі, знаходиться міськийсуд.
Трохи осторонь, через дорогу, був будинок товариства "Сокіл" (1904 р.). Сьогодні тут, товариство "Просвіта".
На площі Чайківського, приміщення музею "Бойківщина". В радянські часи, це був міський родильний будинок.
В колишній віллі, на вулиці Мазепи, перебуває Будинок Учнівської Творчості.
Декілька колишніх вілл, на вулиці Стебельского.
Перша жіноча гімназія, була побудована напередодні 20-го століття.
На жаль, на реставрацію й ремонт старих будинків, в держави грошей нема. Деякі будинки, мешканці міста, ремонтують за свій кошт.
Як цей будинок, де господарі магазину, відреставрували лише "свою" частину.
Приміщення колишньої дирекції скарбового повітового уряду, де перебували філії французьких, швейцарських та англійських банків, на сьогодні в жахливому стані. Будинок на балансі міської влади, а на реконструкцію, необхідні великі кошти.
Завітайте до Самбора, насолодіться архітектурою. культурою й побутом провінційного містечка, й воно назавжди залишиться у вашому серці.