Вадим Сварог
Був на еміграції критик Вадим Сварог. Дехто іронізував, що цей його псевдонім походить від слова сваритися. Але його справжнє прізвище ніде у довідниках не зазначалося. Лише у найостаннішому числі торонтського журналу "Нові дні" (1997) його редактор (нині покійний) Мар'ян Дальний (Горгота), називаючи своїх попередників, подав: Вадим Сварог (Балах). За цим джерелом я вмістив цю інформацію і в своїй книжці 1999 р.
А минулого року з'явився перший том довідника Юрія П'ядика про українську поезію першої половини ХХ ст. - і там теж згадується Вадим Балах - молодий автор початку 1930-х років (але біографічних відомостей про нього у П'ядика не було)...
А тепер вирішив зазирнути до американського реєстру, про який вже згадував у попередньому записі:
https://familysearch.org/pal:/MM9.1.2/D22R-BZM/p_13126047415
А потім ще й натрапив на некролог:
http://www.legacy.com/obituaries/montereyherald/obituary.aspx?page=lifestory&pid=3554589
Vadim Balah was born in Petrashivka, Ukraine, on July 9, 1906 and passed away
May 11, 2005 in Monterey. After graduating from the Kiev University
Institute of Linguistic Studies, he taught German, English, Ukrainian
and Russian in schools in Ukraine. While at the Institute, he
translated several books from German and French into Ukrainian which
were issued by the State Publishing House. After arriving in America in
1949, he was offered the position of Russian language instructor at the
Army Language School, now DLI. In 1961, he was promoted to Associate
Professor of Foreign Language and developed textbooks and teaching
materials for the newly-formed Ukrainian Language Department.
Continuing his education, he did graduate work at the University of
California, Berkeley. After retiring for DLI, he taught at MIIS for
several years. He was a well-known and highly-regarded literary critic,
and contributed hundreds of articles to Ukrainian emigre publications
in the U.S., Europe, Canada and Australia under his pen name, Vadim
Svarog. In his nineties, his love of languages inspired him to study
Spanish and Italian. He is survived by Anna, his wife of 63 years, his
son Rostyslav, grandson Nikolai, granddaughter Tania, and best friend,
his cat, Kissa. Funeral services were held.
Published in The Monterey Herald on May 18, 2005
Отже, йдеться про того самого Сварога-Балаха...
Про нього вже є й невелика стаття (без дат, але біографічні відомості таки збігаються) у Вікіпедії http://uk.wikipedia.org/wiki/Балан_Вадим_Віталійович, та, вважаю, прізвище БалаН (так назвав його у своїх спогадах Володимир Біляїв) Сварогові приписане помилково...
А минулого року з'явився перший том довідника Юрія П'ядика про українську поезію першої половини ХХ ст. - і там теж згадується Вадим Балах - молодий автор початку 1930-х років (але біографічних відомостей про нього у П'ядика не було)...
А тепер вирішив зазирнути до американського реєстру, про який вже згадував у попередньому записі:
https://familysearch.org/pal:/MM9.1.2/D22R-BZM/p_13126047415
А потім ще й натрапив на некролог:
http://www.legacy.com/obituaries/montereyherald/obituary.aspx?page=lifestory&pid=3554589
Vadim Balah was born in Petrashivka, Ukraine, on July 9, 1906 and passed away
May 11, 2005 in Monterey. After graduating from the Kiev University
Institute of Linguistic Studies, he taught German, English, Ukrainian
and Russian in schools in Ukraine. While at the Institute, he
translated several books from German and French into Ukrainian which
were issued by the State Publishing House. After arriving in America in
1949, he was offered the position of Russian language instructor at the
Army Language School, now DLI. In 1961, he was promoted to Associate
Professor of Foreign Language and developed textbooks and teaching
materials for the newly-formed Ukrainian Language Department.
Continuing his education, he did graduate work at the University of
California, Berkeley. After retiring for DLI, he taught at MIIS for
several years. He was a well-known and highly-regarded literary critic,
and contributed hundreds of articles to Ukrainian emigre publications
in the U.S., Europe, Canada and Australia under his pen name, Vadim
Svarog. In his nineties, his love of languages inspired him to study
Spanish and Italian. He is survived by Anna, his wife of 63 years, his
son Rostyslav, grandson Nikolai, granddaughter Tania, and best friend,
his cat, Kissa. Funeral services were held.
Published in The Monterey Herald on May 18, 2005
Отже, йдеться про того самого Сварога-Балаха...
Про нього вже є й невелика стаття (без дат, але біографічні відомості таки збігаються) у Вікіпедії http://uk.wikipedia.org/wiki/Балан_Вадим_Віталійович, та, вважаю, прізвище БалаН (так назвав його у своїх спогадах Володимир Біляїв) Сварогові приписане помилково...