Алісія Пардус пише Михайлові Карасьову:
"Знаєте, Михайло, от прочитала романс і згадала, що вже десь його бачила. І дійсно, вперше я його прочитала в книжці "Лісоруб у пустелі. Письменник і літературний процес" Володимира Даниленка. Тільки автор цього романсу Мина Устюк. Можливо, це ваш псевдонім, Михайло?"
http://maysterni.com/publication.php?id=27669 Вже не зупинятимуся на тому, що авторка злісно ігнорує кличний відмінок, але справа в тому, що якраз у названій книжці Даниленка пояснюється, що Мина Устюк - це містифікація Василя Трубая (Карасьова) та Михайла Карасьова. Про це згадано і в
інтерв'ю з Даниленком: "...міфічного Юхима Безодню у виконанні Володимира Каденка, Мину Устюка у виконанні Василя Трубая та Михайла Карасьова і Сергія Близнюка у твоєму виконанні..."
І ось нарешті з'явилася нова публікація Мини Устюка (щоправда, дещо тут вже знайоме з попередніх публікацій, зокрема в газеті "Українське слово"):
http://www.litgazeta.com.ua/node/292 О, ні! Поет не помирає!
Він просто пить переставає,
І к новой жизні воскресає...
Та віршів більше не писає!
(© Мина Устюк)