НЕГАЙНО. Присл. до негайний. - Може, маєш що йому переказати, зараз негайно... Перекажи через мене (Марко Вовчок, I, 1955, 211); - Нам треба їх [петлюрівців] негайно догнати, обійти і розгромити частинами (Олександр Довженко, I, 1958, 158); Суліман з'явився негайно (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 158). + ГАЯТИ, гаю, гаєш, недок., перех.
1. Те саме, що барити. - Іди, я тебе не гаятиму (Метлинський і Костомаров, Тв., 1906, 131); Ой матінко, та не гай мене! в велику дорогу виряжай [виряджай] мене! (Словник Грінченка).
2. Витрачати марно, марнувати (час). Поїзда треба було довго ждати і гаяти надаремно час (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 110); - Гаяти й часинки не можна (Андрій Головко, II, 1957, 146); Не можна було гаяти ані хвилини (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 138). + Негайно:
• Не ме́для - не га́ючись, не для́ючись, не га́ючи часу́, нега́йно. 2) (вскоре) незаба́ром, незаба́вом, невдо́взі, нега́йно, при́тьмом; + Неме́дленно, нрч. - нега́йно, (без промедления, не мешкая) не га́ючись, не га́ючи ча́су, без зага́яння, незаба́рно, необа́рно, (вскоре, скоро) незаба́ром, незадо́вго, невзаба́рі, неба́вом, (стар.) вбо́рзі, (вот-вот) ось-о́сь, от-о́т, зато́го, (сейчас) за́раз, заразі́сінько, (мигом) ми́ттю, притьмо́м, як стій. [Гото́витись в похі́д нега́йно (Куліш). Ви́конати при́суд той нега́йно (Грінч.). І велі́в він бра́нця перед се́бе привести́ нега́йно (Франко). З райо́ну про́сять набо́їв, нега́йно про́сять (Кирил.). Ски́нути його́, аби́ сами́м не га́ючись Собі́ському скори́тись (Грінч.). Смерть хапа́є незаба́рно (Біл.-Нос.). Сена́т постановля́є, щоб ви́конать сей ви́рок необа́рно (Л. Укр.). Роди́на недале́чко, - незаба́ром і ра́ду зна́йдеш і пора́ду (М. Вовч.). Грома́дка опри́шків ще́зла неба́вом на горбка́х (Маковей). Потре́ба пи́льна, про́сить бу́ти вбо́рзі (Куліш). Скажи́, що за́раз прийду́ (Харк.). За́раз Іва́на зв’яза́ли, ви́вели його́ в чи́сте по́ле (Чуб. V). Герш за́раз перені́сся (перешёл) з жі́нкою на и́нше примі́щення (Франко). І ми́ттю осідла́вши ра́ка; схвати́всь на йо́го як бурла́ка (Котл.). Щоб притьмо́м було́ зро́блено (Київщ.). Зня́вся-б як сті́й і пішо́в на робо́ту (Коцюб.). На со́нце не тре́ба диви́тися, бо мо́жна о́чі зба́вити як сті́й (Звин.)].
НЕГАЙНО. Присл. до негайний. - Може, маєш що йому переказати, зараз негайно... Перекажи через мене (Марко Вовчок, I, 1955, 211); - Нам треба їх [петлюрівців] негайно догнати, обійти і розгромити частинами (Олександр Довженко, I, 1958, 158); Суліман з'явився негайно (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 158).
+
ГАЯТИ, гаю, гаєш, недок., перех.
1. Те саме, що барити. - Іди, я тебе не гаятиму (Метлинський і Костомаров, Тв., 1906, 131); Ой матінко, та не гай мене! в велику дорогу виряжай [виряджай] мене! (Словник Грінченка).
2. Витрачати марно, марнувати (час). Поїзда треба було довго ждати і гаяти надаремно час (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 110); - Гаяти й часинки не можна (Андрій Головко, II, 1957, 146); Не можна було гаяти ані хвилини (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 138).
+
Негайно:
• Не ме́для - не га́ючись, не для́ючись, не га́ючи часу́, нега́йно.
2) (вскоре) незаба́ром, незаба́вом, невдо́взі, нега́йно, при́тьмом;
+
Неме́дленно, нрч. - нега́йно, (без промедления, не мешкая) не га́ючись, не га́ючи ча́су, без зага́яння, незаба́рно, необа́рно, (вскоре, скоро) незаба́ром, незадо́вго, невзаба́рі, неба́вом, (стар.) вбо́рзі, (вот-вот) ось-о́сь, от-о́т, зато́го, (сейчас) за́раз, заразі́сінько, (мигом) ми́ттю, притьмо́м, як стій. [Гото́витись в похі́д нега́йно (Куліш). Ви́конати при́суд той нега́йно (Грінч.). І велі́в він бра́нця перед се́бе привести́ нега́йно (Франко). З райо́ну про́сять набо́їв, нега́йно про́сять (Кирил.). Ски́нути його́, аби́ сами́м не га́ючись Собі́ському скори́тись (Грінч.). Смерть хапа́є незаба́рно (Біл.-Нос.). Сена́т постановля́є, щоб ви́конать сей ви́рок необа́рно (Л. Укр.). Роди́на недале́чко, - незаба́ром і ра́ду зна́йдеш і пора́ду (М. Вовч.). Грома́дка опри́шків ще́зла неба́вом на горбка́х (Маковей). Потре́ба пи́льна, про́сить бу́ти вбо́рзі (Куліш). Скажи́, що за́раз прийду́ (Харк.). За́раз Іва́на зв’яза́ли, ви́вели його́ в чи́сте по́ле (Чуб. V). Герш за́раз перені́сся (перешёл) з жі́нкою на и́нше примі́щення (Франко). І ми́ттю осідла́вши ра́ка; схвати́всь на йо́го як бурла́ка (Котл.). Щоб притьмо́м було́ зро́блено (Київщ.). Зня́вся-б як сті́й і пішо́в на робо́ту (Коцюб.). На со́нце не тре́ба диви́тися, бо мо́жна о́чі зба́вити як сті́й (Звин.)].
Reply
Leave a comment