Розпочнімо якнайвідважніше ніби гумористичну герменевтику Шевченкової премудрої культурної парадигми: "
дурити", "не дуріте", "
дурень", "
дурний" ітд. (Колись,
дурною головою,/Я думав, - горенько зо мною! +
Дурні та гордії ми люди/На всіх шляхах, по всій усюді, +
Я сам себе, дурний, дурю,/Та ще й співаючи.../Чи не дурю себе я знову/Своїм химерним
(
Read more... )
Чого нового й старого, свого й чужого ми можемо навчитись з отого й звідтіля? Ану навчімось своєї полеміки та граматики (не "азбуці", "граматиці", "чужому" - бо ото "русскаму їзьіку"!). Отож - було майже отак:
Скористаймося нагодою (постулат одвічної, довічної та доброзичливої педагогіки - все на користь мови!): "бо вони більш українські" - чи «бо вони українськіші«?
Як українськіше та влучніше та антисуржиковіше? Також добра нагода на тест МОВОПРИТЧОЮ та віршуванням (ба й віншуванням та заклинанням - також гожі реторичні та педагогічні засоби для примусової з природи освіти), де збігаються та перетинаються та узгоджуються вимоги різних мовних та культурних парадигм:
Анумо знову віршувать (Шевченко):
Українська граматика - українськіша,
Якщо вона мововуха тішить!
Граматичний ум - є граматичнішим:
Якщо не піде на касна-компроміси!
Якщо на варті встоїть проти россобісів -
Й звучатиме синтетичніше!
Розвінчуймо суржикогульвісів -
Де кумедоклепки дастьбі - чи пак, мовозавіси:
Касна-Легіон в душі - геть його звідси!
Касна-свині - в Москві! Нехай біси пішки
Ввійдуть в москвостадо якнайхуткіше!
Суржикобіса в країні - не стане нітрішки!
9 І запитав його: Як тебе звати? І він сказав у відповідь: Легіон ім‘я мені, тому що нас багато. 10 І вельми просили Його, щоб не виганяв їх геть з країни [-україни] тієї. 11 А там недалеко біля гори паслося велике стадо [МОСКВО-] свиней. 12 І просили Його нечисті [касна-] духи, кажучи: Пошли нас у [касна-] свиней, щоб нам увійти до них. 13 Ісус відразу дозволив їм: І нечисті духи, вийшовши, у [касна-] свиней увійшли; і ринуло [масковскає--касна-] стадо з крутояру в [МОСКВО-] море; а було їх близько двох тисяч; і потопилися в [МОСКВО-] морі. (Євангелія від Марка 5:9-13)
Про суржикостадо та каснастадо, завчасно (тож - не передчасно) та своєчасно (бач - ніколи не запізно!) - отут: http://harnack.livejournal.com/8265.html
Та отії святії слова, бо українські, варто щодня педагогічно та молитовно перечитувати - і НАВЧАТИСЯ СВОГО:
Притча про Мово-Царство Боже. Про Мово-сівача.
1 І знову почав навчати біля моря;
2 І навчав їх притчами багато і в навчанні Своєму казав їм:
3 Слухайте: Ось, вийшов сівач сіяти; [....]
9. І сказав їм: Хто має мово-вуха слухати, нехай чує!
10 А коли залишився без народу, ті, що були близько біля Нього разом з дванадцятьма учнями, запитали Його про притчу.
11 І сказав їм: Вам дано знати таємниці МОВО-Царства Божого, а тим зовнішнім все подається в мово-притчах.
12 Тож вони своїми очима [бач - бо касна-ґлазамі. Касна-сліпа російська не має слов'янських та індоєвропейських "очей"!] можуть дивитися і не бачити [та засліплені російською українці - також не бачуть, що росіяни не мають "очей" - і не розуміють касна-напасти: що саме ота антислов'янська сліпота й значить!], і своїми вухами можуть слухати [антїфанїтїческава уха - нїззя панять!], і не розуміють [нї касна-панїмают! Пропаща, касна-пекельна російська не має слова "розуміти", немічна зрозуміти та нарозумитись розумом!], нехай же не навернуться, щоби прощені були їм гріхи їхні.
13 І сказав їм: Не розумієте цієї притчі? А як же вам зрозуміти всі притчі?
14 Сівач МОВО-слово сіє.
15 Посіяне при дорозі означає тих, в котрих сіється мово-слово, але до котрих, коли почують, тієї ж хвилі приходить КАСНА-сатана і москво-викрадає слово, посіяне в серцях їхніх. ітд!!!!
https://www.bible.com/uk/bible/634/mrk.4
Reply
Leave a comment