Feb 14, 2015 15:57
Запитання, напевно, буде стосуватися тих з нас, що виросли на селі, або таких як я, котрі 'виросли на асфальті' (в місті), але що були відіслані реґулярно 'на село до бабці'.
Хочу запитати про те, як звертались до тварин в різних реґіонах України. На львівщині, скажімо, до 'кІтки' (а не кішки) казали 'киць, киць. киць' (власне три рази) коли хотіли її до себе покликати, і 'кОта' або 'псИка' коли хотіли її від себе відігнати.
До пса (а не собаки) казали 'Хось Ту' (польське 'chodź tu' ), коли до себе кликали, і 'пішОв', коли від себе відганяли. До курей казали - 'Ціп, ціп, ціп', до кролів - 'Трусь, трусь. трусь', або 'ТрУха, трУха, трУха', до качок - 'Тась, тась, тась', до корови - 'Не, не, не'. Якщо хотіли спонукати коня до їздИ, то казали 'ВІсьта-вйо', і 'Прр', коли хотіли, щоб він зупинився. Якщо хотіли відігнати гусей від себе, то казали 'ГІлля'.
Якщо тварина була вагітна (завжди казали 'беременна' напевно від польського 'brzemienna'), то вживали різні слова, в залежності від тварини - кІтка була 'кітнА', корова - 'тівнА' (з твердим 'т' перед 'і'), свиня - 'пороснА', сука - 'песнА'.
Цікавим є знати, як казали в інших реґіонах України.
Дякую.