Тепер чи
зараз? Вже
отепер, чи лиш зараз? І щойно, і тепер, і зараз: Гоголіада "заразчан" та "зараз-зомбенят" на Сїйчас-Заразщині!
Гоголіада-Кумедіада-Сміховиніада: так, мій суржико-фюрер щойно та отут (сказав),
отепер та отут (каже), зараз та отут (скаже) - "мові капут" чи "недорікам капут
(
Read more... )
Одна суржикожертва заразчанка - і членує український час російською семантикою і спотворює українську лексику (думає СЇЙЧАС, а мовить ЗАРАЗ), навіть після всіх доказів та дебатів про теє:
" Але зараз [=СЇЙЧАС] , здається, двозначність покращення вже зникає".
ТРЕБА: "Але зараз ТЕПЕР/ОТЕПЕР, здається, двозначність покращення вже зникає"
Бо: Якщо ОТЕПЕР, в оцю мить, зникає (=ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС) - то ЗАРАЗ таки, через 10 хвилин, знову виникне (=МАЙБУТНІЙ ЧАС). (ЗАРАЗЧАНИ - НЕ ЖИВУТЬ В УКРАЇНСЬКОМУ ЧАСІ, та в українському теперішньому часі, А В СУРЖИКОЧАСІ)
Отак, бач, не зникає й суржикопокращення із його "зараз-забобоном" (= суржикострах перед отим "сїйчас": "сїйчаснава-їба-настаящева-їба-стаящева русскава врємєнї": СЇЙЧАС-СТРАХ суржико-вкраїнців). Забобон-страх проти українського слова "ТЕПЕР" - та проти українського теперішнього часу, та проти української отеперішньої миті (бо вона триває та минає САМЕ ОТЕПЕР, де "на-стаящій" суржико-зараз "касна-стаїт") - та проти розуміння аж трьох граматичних часів ("щойно зникла" = минулий час, "отепер зникаю" = отеперішній час, "зараз зникну" - майбутній час):
Я щойно зникла, отепер зникаю - та й зАраз зникну знову -
Бо верзу "сїйчаснава-настаящева-врємєнї" суржико-полову:
Отак - я зарАз зникла, зАраз зарАз зникну, й отепер зарАз зникаю:
Бо "зАраз = сїйчас" у моєму мозку - од краю до краю:
"Їба каґда ґаварю 'ЗАРАЗ' - я 'СЇЙЧАС' панїмаю"!
Reply
Leave a comment