Якби з ким сісти хліба з’їсти... 4 листопада 1860 р.
4 листопада 1860 р., С.-Петербург.
Якби з ким сісти хліба з’їсти,
Промовить слово, то воно б,
Хоч і як-небудь на сім світі,
А все б таки якось жилось.
Та ба! Нема з ким. Світ широкий,
Людей чимало на землі...
А доведеться одиноким
В холодній хаті кривобокій
Або під тином простягтись.
Або... Ні. Треба одружитись,
Хоча б на чортовій сестрі!
Бо доведеться одуріть
В самотині. Пшениця, жито
На добрім сіялись лану,
А люде так собі пожнуть
І скажуть: - Десь його убито,
Сердешного, на чужині... -
О горе, горенько мені!
{ «Якби з ким сісти хліба з’їсти...» }