13 травня 1858 року
13 [мая]
Заказал медную доску. По дороге зашел к Курочкину и не застал его дома. Зашел к землячке Гресевич - то же самое. Зашел к Градовичу и в дверях встретил сестру Троцины, сегодня возвратившуюся из-за границы. Свежая и здоровая. Поездки за границу старых больных дев без прислуги должно принять за нормальное лекарство.
DO BRATA TARASA SZEWCZENKI
Wieszczu ludu - ludu synu,
Tyś tem dumny, boś szlachetny,
Bo u skroń twych liść wawrzynu,
Jak ton pień twych, smutny, świetny.
Dwa masz wieńce męczenniku,
Oba piękne, chociaż krwawe,
Boś pracował nie na sławę,
Lecz swe braci słuchał krzyku.
Im zamknięto w ustach jęki -
Ach! I jęk im liczon grzechem!
Tyś powtórzył głośnem echem
Zabronionych jęków dźwięki.
I nad każdym tyś przebolał
I przepłakał nim urodził, -
Lecz duch z wyżyn się okolał
I duch pierś twą oswobodził.
Smutny wieszczu! patrz cud słowa!
Jako słońca nikt nie schowa,
Gdy dzień wzejdzie, tak nie może
Schować słowa nikt z tyranów; -
Bo i słowo jest też Boże
I ma wieszczów za kapłanów.
Jak przed grotem słońca pryska
Ciemnej nocy mrok i chłód,
Tak zbawienia chwila bliska,
Kiedy wieszczów rodzi lud!
Antoni Sowa
Забіліли сніги, заболіло тіло ще й головонька,
Та ще й головонька.
Ніхто не заплаче по білому тілу, по бурлацькому,
Та й по бурлацькому.
Ні отець, ні мати, ні брат, ні сестриця, ні жона його,
Та й ні жона його;
Ой тілько заплаче по білому тілу товариш його,
Та й товариш його.
Прости мене, брате, вірний товаришу, можеть я умру,
Та й можеть я умру.
Зроби мені, брате, вірний товаришу, з клен-древа труну,
Та з клен-древа труну.
Поховай мене, брате, вірний товаришу, в вишневім саду,
Та в вишневім саду;
В вишневім садочку, на жовтім пісочку під рябиною,
Та й під рябиною.
Рости, рости, древо тонке, високеє, кучерявее,
Та й кучерявее;
Та іспусти гілля зверху до коріння, лист додолоньку,
Та й лист додолоньку;
Покрий теє тіло бурлацькеє біле ще й головоньку,
Та ще й головоньку.
А щоб теє тіло бурлацькеє біле та й не чорніло,
Та й не чорніло
Од буйного вітру, од ясного сонця та й не марніло,
Та й не марніло.
Вечером был у Желяковского, и он мне записал свое прекрасное стихотворение. А Каменецкий записал малороссийскую песню. Первая песня, которую я знаю без рифмы.
13 травня
...зашел к Курочкину... - В. С. Курочкін мешкав у будинку на розі Італійської вулиці й Ертелевого провулку, тепер - вулиця Жуковського, 10/2 (Жур. П. Шевченківський Петербург. - С 133).
...он мне записал свое прекрасное стихотворение. - Ще під час Шевченкового заслання Е. Желіговський написав вірш «Do brata Tarasa Schewczenki». Цей твір увійшов до його збірки «Poezye Antoniego Sowy» (СПб., 1858. - С. 165 - 166), де друкувався під назвою «Do poety ludu (Z. Bulgarskiego)» без останньої строфи. Примітка «З болгарського» була зроблена, очевидно, з цензурних міркувань.
Переклад М. Т. Рильського:
Братові Тарасу Шевченку
Синові й співцю народу
Личить гордість, милий брате,
Лаври, пишна нагорода,
Чисті, як твій сум крилатий.
Ти в гіркій і скорбній долі
Два вінки дістав криваві,
Не служив-бо марній славі,
А братам, що у неволі.
Тяжко плакав люд голодний,
Але й стогін був - виною!
Та могучою луною
Підхопив ти зойк народний.
Ти росив сльозами слово,
Кожна пісня - муки вияв...
І натхнення дух чудовий
Чоло страдника овіяв.
Чудо слова бачиш, брате?
Так, як сонця не сховати
В ясний день, - сховать не може
Слова жоден із тиранів,
Бо воно, те слово Боже,
У співців, не в капеланів!
Утікає морок з поля,
Коли день забагрянів.
Не за горами там воля,
Де народ співця родив!
Варіанти:
он мне записал / он мне написал